Справа №443/654/25
Провадження №1-кп/443/92/25
про призначення до судового розгляду
04 червня 2025 року місто Жидачів
Жидачівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2
розглянувши у залі судових засідань Жидачівського районного суду Львівської області у відкритому підготовчому судовому засіданні справу на підставі обвинувального акта в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024141130000666 від 03.07.2024 відносно ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України та ОСОБА_4 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 239 КК України,-
за участю:
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
представника потерпілого ОСОБА_6 ,
В підготовче судове засідання прибули прокурор ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 та представник потерпілого ОСОБА_6 ..
В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про призначення кримінального провадження до судового розгляду на підставі обвинувального акта, вважаючи, що під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акта не вбачає. Також просить прийняти до розгляду цивільний позов поданий в інтересах Державної екологічної інспекції у Львівській області та Жидачівської міської ради.
Обвинувачений ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_3 не заперечили проти призначення кримінального провадження до судового розгляду.
Представник потерпілого ОСОБА_6 не заперечив проти призначення кримінального провадження до судового розгляду та прийняття цивільного позову.
Заслухавши прокурора, обвинувачених, представника потерпілого, вивчивши обвинувальний акт, цивільний позов, суд приходить до наступних до наступних висновків.
Угод передбачених главою 35 КПК України до суду не надійшло. Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено відповідно до вимог КПК України, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстав для направлення обвинувального акта для визначення підсудності не встановлено, дане кримінальне провадження підсудне Жидачівському районному суду Львівської області.
Враховуючи те, що немає підстав для прийняття рішень, визначених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд дійшов висновку, що дане кримінальне провадження слід призначити до судового розгляду на підставі обвинувального акта.
Зазначений судовий розгляд кримінального провадження з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні.
Начальником Жидачівського відділу Стрийської окружної прокуратури Львівської області прокурором ОСОБА_5 в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області, Жидачівської міської ради, разом з обвинувальним актом до суду подано цивільний позов у даному кримінальному провадженні в якому останній просить прийняти позовну заяву в межах кримінальної справи та стягнути з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , до місцевого бюджету на користь Жидачівської міської ради в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення 57 452 348, 33 грн.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до пункту 2 Рекомендації Rec (2012) 11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам «Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції», прийнятій 19 вересня 2012 року на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов'язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає у тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.
ЄСПЛ звертав увагу на те, що підтримка, яка надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави.
У ч. 1 ст. 128 КПК України зазначається, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Відповідно до ч. 3 ст. 128 КПК України встановлено, що цивільний позов в інтересах держави пред'являється прокурором. Цивільний позов може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом, також в інтересах громадян, які через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права.
У постановах ВП ВС від 7 лютого 2019 року у справі № 761/3884/18, від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц було зроблено висновки, що в судовому процесі (в тому числі у цивільному) держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Тобто під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган.
Незалежно від того, хто саме звернувся до суду, - орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах, чи прокурор - у судовому процесі (в тому числі у цивільному) держава бере участь у справі як позивач, а відповідний орган (незалежно від наявності в нього статусу юридичної особи) або прокурор здійснюють процесуальні дії на захист інтересів держави як суб'єкта процесуальних правовідносин. Таким чином, фактичним позивачем за позовом, поданим в інтересах держави, є держава, а не відповідний орган (незалежно від наявності в нього статусу юридичної особи) або прокурор.
Тому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
У зв'язку з цим відповідно до ч. 3 ст. 128 КПК України прокурор, який пред'являє цивільний позов у кримінальному провадженні, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді, передбачених частиною четвертою статті 25 Закону України "Про прокуратуру". Вказаний нормативний припис підкреслює висновки щодо субсидіарної ролі прокурора в аспекті захисту інтересів держави, що не стосується здійснення кримінального переслідування особи за фактом вчинення останньою кримінального правопорушення, а також свідчить про виключність участі прокурора у відносинах, що мають цивільно-правове забарвлення, зокрема, відносинах, пов'язаних з відшкодуванням шкоди.
Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Зважаючи на те, що положеннями КПК України не врегульовано підстави та порядок звернення прокурора в інтересах держави до суду з цивільним позовом, то суд приходить до висновку про необхідність застосування відповідних положень ЦПК України у сукупності з положеннями ЗУ «Про прокуратуру».
Відповідно до ч. 4 ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Відповідно до ч. 4 ст. 23 цього ж Закону - наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Аналіз наведених положень дає можливість зробити висновок, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Поняття «інтереси держави» є оціночним поняттям, тому прокурор у кожному окремому випадку повинен визначити з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту.
Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для їхнього захисту, але не подав відповідний позов у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду, повинен обґрунтувати бездіяльність компетентного органу. Для встановлення того, які дії вчинить останній, прокурор до нього звертається до подання позову у порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», фактично надаючи цьому органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом перевірки виявлених прокурором фактів порушення законодавства, а також вчинення дій для виправлення цих порушень, зокрема подання позову чи повідомлення прокурора про відсутність порушень, які вимагають звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18).
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або мало стати відомо про можливе порушення інтересів держави, є бездіяльністю відповідного органу. Розумність вказаного строку визначає суд з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи через можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також з урахуванням таких чинників як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотримати порядку, передбаченого статтею 23Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва у позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі нема, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Підставою для звернення до суду з цивільним позовом прокурором було визначено порушення інтересів держави, що полягало у завданні територіальній громаді значної шкоди у вигляді збитків на суму 57 452 348, 33 грн що є наслідком вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 239 КК України.
У п. 3 мотивувальної частини Рішення КСУ від 08.04.1999 року у справі №1-1/99 було зазначено, що для вирішення справи суттєвим вбачається з'ясування поняття "інтереси держави". У процесі дослідження встановлено, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що державні інтереси з безумовністю не зводяться та не стосуються лише державно-правового сектору, а можуть стосуватися окремих аспектів розвитку та функціонування місцевого самоврядування. Наведене свідчить, що держава може бути зацікавлена у забезпеченні правопорядку та законності у процесі функціонування місцевого самоврядування, зокрема, в питаннях, що пов'язані з захистом, охороною, збереженням комунальної власності, яка виступає основною незалежності та самостійного місцевого самоврядування, як однієї з основних ознак демократичних та правових держав.
Поданий прокурором цивільний позов не містить конкретних обставин, фактів та посилання на те, що Державна екологічна інспекція у Львівській області, Жидачівська міська рада як уповноваженими суб'єктами владних повноважень не здійснювалися або неналежним чином здійснювалися повноваження щодо захисту своїх інтересів, а відповідно захисту інтересів держави.
Також поданий прокурором цивільний позов не містить будь-якого підтвердження та посилання на те, що прокурором у встановленому законодавством порядку було здійснено звернення до Державної екологічної інспекції у Львівській області та Жидачівської міської ради з метою реагування останнього на факт порушення інтересів держави.
Покликання прокурора на те, що шляхом моніторингу Єдиного реєстру судових рішень встановлено, що ДЕІ у Львівській області з відповідним позовом до суду не зверталась, відтак не вжила жодних заходів для відновлення порушених інтересів держави, а також на той факт, що органом місцевого самоврядування не вжито жодних заходів , в тому числі претензійно-позовного характеру, щодо стягнення до місцевого бюджету 57 452 348, 33 грн, завданої шкоди вчиненим ОСОБА_4 кримінальним правопорушенням, не є підставою вважати, що дані органи відмовились від подачі цивільного позову у даному кримінальному провадженні.
Також Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для залишення позову без розгляду (п. 54 Постанови).
Отже, поданий цивільний позов в інтересах держави з урахуванням вищевикладеного містить лише виклад фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення, перелік норм матеріального та процесуального законодавства, розрахунок завданої шкоди, однак не містить будь-якого підтвердження та посилання на те, що прокурором у встановленому законодавством порядку було здійснено звернення до Державної екологічної інспекції у Львівській області та Жидачівської міської ради з метою реагування останнього на факт порушення інтересів держави.
Відповідно до ч. 4 ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 185 ЦПК України крім цього, заява повертається у випадках, коли відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви прокурору.
Керуючись ст.ст. 314-316, 371, 372 КПК України, суд
Призначити судовий розгляд кримінального провадження на підставі обвинувального акта по обвинуваченню ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України та ОСОБА_4 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 239 КК України у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Жидачівського районного суду Львівської області за адресою: м. Жидачів, вул. Я. Мудрого, 20 на 12 червня 2025 року о 11 год 15 хв.
Судовий розгляд кримінального провадження проводити суддею одноособово.
У судове засідання викликати сторони кримінального провадження (прокурора, обвинувачених, представника потерпілого).
Цивільний позов, поданий начальником Жидачівського відділу Стрийської окружної прокуратури Львівської області прокурором ОСОБА_5 в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області, Жидачівської міської ради до ОСОБА_4 повернути прокурору.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Жидачівський районний суд Львівської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали буде проголошено 05.06.2025 о 13:45 год.
Повний текст ухвали складено 05.06.2025.
Суддя ОСОБА_1