Рішення від 22.05.2025 по справі 911/918/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2025 р. м. Київ Справа № 911/918/25

Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., за участю секретаря судового засідання Друккера Д.Д., дослідивши матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Норма Плюс»

про стягнення 2 175 725, 33 грн

Учасники судового процесу:

від позивача: Підлипенський Д.В.;

від відповідача: Колісник В.А., Пустовіт Ю.Ю.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Норма Плюс» про стягнення 2 175 725, 33 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про закупівлю послуг № 4600006859 від 09.12.2022 та додаткових угод до нього в частині своєчасного виконання робіт. У зв'язку із чим позивачем подано зазначену позовну заяву до відповідача про стягнення 1 557 834, 25 грн пені та 617 891, 08 грн штрафу.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/918/25. Надано відповідачу строк для подачі відзиву на позов, а позивачу - відповіді на відзив. Призначено підготовче засідання у справі на 24.04.2025.

Частиною 5 ст. 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 26.03.2025 була доставлена відповідачу в його електронний кабінет 26.03.2025 о 21:25, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже, враховуючи положення п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України та те, що ухвала суду про відкриття провадження у справі була доставлена до електронного кабінету відповідача пізніше 17 години, днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі є 27.03.2025.

10.04.2025 до суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач категорично не погодився із порядком розрахунків сум, які підлягають стягнення на користь позивача. Також, відповідач вважає, що наявні підстави для звільнення ТОВ «Норма Плюс» від відповідальності з підстав існування форс-мажорних обставин, у зв'язку із чим просив суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

15.04.2025 до суду через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив.

22.04.2025 до суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

24.04.2025 у підготовче засідання з'явились представники сторін та надали усні пояснення щодо предмета спору. Суд протокольно прийняв заяви сторін по суті спору до розгляду та долучив до матеріалів справи. Судом з'ясовано думку сторін щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. Представники сторін щодо закриття підготовчого провадження не заперечували.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.04.2025 вирішено закрити підготовче провадження та призначити справу № 911/918/25 до судового розгляду по суті на 22.05.2025, про що занесено до протоколу підготовчого засідання.

22.05.2025 в судове засідання з'явились представники сторін.

Представник позивача надав усні пояснення по суті позовних вимог, відповідно до яких позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі.

У свою чергу представник відповідача проти позовних вимог заперечував, вважав позовні вимоги безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, у зв'язку із чим просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Приймаючи до уваги, що учасники судового процесу скористалися наданими їм процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

В судовому засіданні 22.05.2025 судом на стадії ухвалення судового рішення оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як на десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як на п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Враховуючи те, що суддя Сокуренко Л.В. з 26.05.2025 до 30.05.2025 включно перебувала у відпустці, повне судове рішення складено та підписано судом після виходу судді на роботу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши усні пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області

ВСТАНОВИВ:

09.12.2022, за результатами публічної закупівлі UА-2022-11-09-010793-а (публічно доступна за адресою в мережі Інтернет https://prozorro.gov.ua/tcnder/UA-2022-l 1-09-010793-а), яка оприлюднена на платформі Рrоzоrrо 09.11.2022, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі - замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Норма Плюс» (далі - підрядник, відповідач) укладено договір про закупівлю послуг № 4600006859 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого підрядник за завданням замовника, відповідно до умов цього договору, зобов'язується на свій ризик надати послуги: Послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних і контрольних приладів (Ремонт пункту вимірювання витрати газу ГРС Калинівка) відповідно до вимог чинних нормативних документів і технічної документації (які, з урахуванням ч. 1 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (зі змінами та доповненнями), норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, далі іменуються - роботи), а замовник - прийняти та оплатити такі роботи відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 1.2 договору, склад, обсяги, вартість робіт та строки визначені технічними, якісними та кількісними характеристиками (додаток № 1), договірною ціною (додаток № 2) та графіком виконання робіт (додаток № 3), які є невід'ємною частиною договору.

Згідно з п. 3.1 договору, загальна вартість виконуваних робіт за цим договором, що є ціною договору згідно з договірною ціною (додаток № 2) становить: 24 103 032, 00 грн, у тому числі ПДВ 20 % - 4 017 172, 00 грн.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що ціна договору є твердою і не може змінюватися в ході його виконання, якщо інше не передбачено цим договором та чинним законодавством.

Оплата за цим договором проводиться в такому порядку: замовник протягом 30 (тридцяти) календарних днів, але не пізніше ніж через 20 (двадцять) календарних днів з моменту прийняття робіт, що підтверджуються актами приймання виконаних робіт та довідками про вартість виконаних робіт, перераховує на розрахунковий рахунок підрядника суму вартості прийнятих робіт. При складанні актів приймання виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт використовуються форми документів КБ-2в та КБ-3 (п. 3 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору, підрядник зобов'язується виконати роботи протягом 365 календарних днів з дати укладання договору з обов'язковим дотриманням погодженого з замовником графіку виконання робіт (додаток № 3).

Згідно з п. 4.2 договору, строки виконання робіт можуть бути змінені з внесенням відповідних змін у договір у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Датою закінчення виконаних робіт підрядником вважається дата їх прийняття замовником в порядку передбаченому розділом 5 цього договору. Виконання робіт може бути закінчено підрядником достроково за умови письмової згоди замовника (п. 4.3 договору).

За умовами п. 4.4 договору, місце виконання робіт - ГРС Калинівка, м. Калинівка, Хмільницький район, Вінницька область.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що передача виконаних робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актами приймання виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до п. 5.2 договору, акт приймання виконаних робіт та довідку про вартість виконаних робіт готує підрядник і надає його замовнику не пізніше 25 числа звітного місяця. Разом з актом приймання виконаних робіт підрядник надає замовнику повний комплект виконавчої документації за звітний період, оформленої належним чином, відповідно до вимог чинних нормативних документів у галузі будівництва.

За змістом п. 6.2 договору, підрядник виконує передбачені цим договором роботи зі своїх матеріалів та обладнання, доставку якого до місця виконання робіт підрядник здійснює власним транспортом та за свій рахунок.

Згідно з пп. 6.18, 6.19 договору, роботи вважаються прийнятими замовником в повному обсязі шляхом підписання замовником та підрядником без зауважень останнього акта приймання виконаних робіт та за умови наявності підписаних всіх актів приймання виконаних робіт за цим договором. Замовник приймає повністю виконані (завершені) роботи. Невиконання, неналежне виконання, часткове виконання робіт підрядником, вважається невиконанням робіт в цілому.

Пунктами 7.3.1, 7.3.6 договору закріплено обов'язок підрядника виконати якісно та у встановлені графіком виконання робіт (додаток № 3) строки роботи відповідно до технічних, якісних та кількісних характеристик (додаток № 1), ДБН та іншої нормативної документації; передати замовнику у передбаченому законодавством та цим договором порядку завершені роботи.

У пункті 8.1 договору сторонами узгоджено, що жодні зі сторін не несе відповідальності за повне або часткове невиконання будь-яких умов у разі настання надзвичайних та невідворотних обставин, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору.

За змістом п. 8.2 договору, сторони протягом 10 (десяти) календарних днів повинні сповістити одна одну про початок обставин непереборної сили (форс-мажора) у письмовій формі. Повідомлення про початок обставин непереборної сили (форс-мажора) та строк їх дії підтверджується сертифікатом Торгово-промислової палати України.

Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення однієї із сторін про неможливість виконання прийнятих за даним договором зобов'язань внаслідок дії обставин непереборної сили та/або не надання сертифікату Торгово-промислової палати України, позбавляє сторону права посилатися на будь-яку вказану у п. 8.1 договору обставину як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов'язань (п. 8.3 договору).

Відповідно до п. 8.4 договору, сторони дійшли згоди, що при настанні обставин непереборної сили виконання зобов'язань за цим договором продовжується на строк, відповідний строку дії вказаних обставин.

Згідно з п. 10.2 договору, у випадку несвоєчасного виконання робіт, передбачених графіком виконання робіт (додаток № 3), до підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1 % від вартості робіт, які несвоєчасно виконані, за кожен день прострочення виконання робіт, а при порушенні строку виконання робіт більш ніж на 30 (тридцять) календарних днів підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7 % від вартості несвоєчасно виконаних робіт.

Відповідно до пп. 11.1, 11.2 договору, договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє 395 календарних днів. Закінчення терміну дії договору не звільняє сторони від виконання обов'язків, взятих на себе за цим договором та від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

Пунктом 14.4 договору передбачено, що істотні умови договору не можуть змінюватися після підписання цього договору і до виконання сторонами своїх зобов'язань в повному обсязі, крім випадків, які визначені в Законі України «Про публічні закупівлі» або в іншому нормативно-правовому документі, що визначає підстави для зміни істотних умов договорів про закупівлю товарів, робіт і послуг протягом періоду дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Всі зміни і доповнення до цього договору вносяться шляхом укладення відповідної додаткової угоди до договору, яка підписується уповноваженими представниками сторін та є невід'ємною частиною цього договору (п. 14.6 договору).

За змістом п. 14.15 договору, додатками до цього договору, що є його невід'ємною частиною є: технічні, якісні та кількісні характеристики (додаток № 1), договірна ціна (додаток № 2), графік виконання робіт (додаток № 3).

Відповідно до змісту додатку № 2, договірна ціна на будівництво: Послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробовувальних і контрольних приладів (Ремонт пункту вимірювання витрати газу ГРС Калинівка), що здійснюються в 2022 році, складена в поточних цінах станом на 02.12.2022, складає в загальному розмірі 24 103 032, 00 грн з ПДВ. Договірна ціна є твердою.

Графіком виконання робіт (додаток № 3) сторони погодили, що з моменту укладення договору: І етап робіт. Обстеження, розробка, подання на експертизи, усунення зауважень та отримання результатів експертиз робочої документації мають бути завершені протягом 120 днів; ІІ етап робіт. Виготовлення/придбання основних блоків та вузлів, будівельно-монтажні роботи, електромонтажні роботи мають бути завершені протягом 300 днів; ІІІ етап робіт. Пусконалагоджувальні роботи мають бути завершені протягом 365 днів.

07.11.2023 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору, якою сторони дійшли згоди внести наступні зміни до договору.

Відповідно до п. 3.1 договору в редакції додаткової угоди № 1 до договору, загальна вартість виконуваних робіт за цим договором, що є ціною договору згідно з договірною ціною (додаток № 2) становить: 24 102 996, 35 грн, у тому числі ПДВ 20 % - 4 017 166, 06 грн.

Технічні, якісні та кількісні характеристики (додаток № 1) та договірну ціну (додаток № 2) викладено в редакції додаткової угоди № 1 до договору.

Відповідно до п. 4 додаткової угоди № 1, всі інші умови договору залишились без змін і сторони підтвердили по них свої зобов'язання.

Як зазначив позивач, виходячи з погоджених у графіку виконання робіт (додаток № 3) строків виконання окремих етапів робіт, І етап мав бути завершений до 08.04.2023, ІІ етап мав бути завершений до 05.10.2023, ІІІ етап робіт, як і роботи за договором в цілому, мали бути повністю виконані і здані замовнику не пізніше 11.12.2023 (враховуючи те, що 09.12.2023 припало на суботу). Отже, за доводами позивача, роботи за договором мали бути виконані підрядником у період з 09.12.2022 по 11.12.2023.

Проте, як зазначив позивач, вперше про отримання дозволу відповідно до п. 7.3.3 договору відповідач звернувся із необхідним пакетом документів із заявою від 16.01.2023, тобто через місяць від домовленого строку.

За ствердженням позивача, підрядником, на виконання умов договору, за сформованими актами здачі-приймання робіт (наданих послуг) передано замовнику виконані роботи на загальну суму 23 717 881, 77 грн у такі строки:

- 01.05.2023 підрядником передано замовнику роботи по І етапу відповідно до акта здачі-приймання робіт (наданих послуг) № 53 від 01.05.2023. Загальна вартість переданих робіт склала 109 841, 17 грн;

- 29.09.2023 підрядником передано замовнику частину робіт по ІІ етапу відповідно до акта приймання-передачі виконаних будівельних робіт за вересень 2023 року № 1 від 29.09.2023, до якого долучено акт вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт від 29.09.2023, а також довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2023 року від 29.09.2023. Загальна вартість переданих робіт склала 2 465 064, 72 грн;

- 04.12.2023 підрядником передано замовнику частину робіт ІІ етапу відповідно до акта приймання-передачі виконаних будівельних робіт за грудень 2023 року № 1 від 04.12.2023, до якого долучено акт вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт від 04.12.2023, а також довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2023 року від 04.12.2023. Загальна вартість переданих робіт склала 12 315 960, 54 грн;

- 29.03.2024 підрядником передано замовнику частину робіт по ІІ етапу відповідно до акта приймання виконаних будівельних робіт № 1 за березень 2024 року від 29.03.2024, до якого долучено акт вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт від 29.03.2024, а також довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за березень 2024 року від 29.03.2024. Загальна вартість переданих робіт склала 7 188 693, 84 грн;

- 16.08.2024 підрядником передано замовнику частину робіт по ІІ етапу і ІІІ-й етап робіт відповідно до акта приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2024 року № 1 від 16.08.2024, до якого долучено довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2024 року від 16.08.2024. Загальна вартість переданих робіт склала 1 415 816, 71 грн;

- 29.11.2024 підрядником передано замовнику частину робіт по II етапу відповідно до акта приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2024 року № 1 від 29.11.2024, до якого долучено довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2024 року від 29.11.2024. Загальна вартість переданих робіт склала 222 504, 79 грн.

05.12.2024 між замовником та підрядником складено акт про завершення робіт по договору, яким сторонами закріплено згоду щодо завершення робіт та про те, що різниця між обумовленою договором загальною вартістю робіт та фактичною загальною вартістю робіт зумовлена уточненням обсягів робіт. Копії зазначених вище актів наявні в матеріалах справи.

Суд встановив, що наявні в матеріалах справи акти та довідки про вартість виконаних будівельних робіт підписані уповноваженими представниками сторін кваліфікованими електронними підписами відповідно до розділу 13 договору без будь-яких зауважень та заперечень.

З огляду на наведене вище, за ствердженням позивача, є очевидним факт порушення підрядником строків виконання робіт по договору: по І етапу - прострочено виконання на 23 календарні дні; по ІІ етапу - прострочено виконання на 59, 175, 316 і 421 календарні дні відповідно до актів; по III етапу - прострочено виконання на 251 календарний день, що є підставою для застосування до відповідача передбачених договором штрафних санкцій за прострочення виконання відповідачем окремих етапів робіт згідно графіку виконання робіт (додаток № 3).

Щодо направлення на адресу відповідача претензій та його відповідей позивач зазначив, що у зв'язку із простроченням підрядником виконання робіт по І етапу на 20 календарних днів за актом № 53 від 01.05.2023 (при узгодженому сторонами строку виконання етапу робіт не пізніше 10.04.2023, які фактично були виконані 01.05.2023), на його адресу відповідача було направлено претензію № 8 (вих. № ТОВВИХ-23-14740 від 17.10.2023) на суму 2 196, 82 грн.

Вказана вимога була задоволена відповідачем 27.10.2023, що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією № 1810 від 27.10.2023 на суму 2 196, 82 грн із призначенням платежу «пеня та штраф за порушення строків виконання робіт зг. претензії № 8. Договір № 4600006859 від 09.12.2022р.».

Відповідач направив на адресу позивача лист № 463 від 22.08.2023 щодо настання обставин непереборної сили, в якому повідомив позивача, що починаючи з 14.08.2023 для нього настали форс-мажорні обставини (через часті повітряні тривоги товариство вимушено зупиняти роботи), які унеможливлюють виконання взятих на себе зобов'язань за укладеними з позивачем договорами, у тому числі і за спірним договором.

Позивач листом від 24.08.2023 № ТОВВИХ-23-11640 повідомив відповідача про необхідність дотримання визначеного договором порядку сповіщення сторонами одне одного про настання обставин непереборної сили та роз'яснено, що у разі надання відповідного сертифікату Торгово-промислової палати України, такий сертифікат буде розглянутий належним чином.

Відповідач направив на адресу позивача лист № 483 від 28.08.2023 щодо настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та зазначив, що виходячи з умов укладених договорів, у тому числі і за спірним договором, та законодавства у сфері засвічення форс-мажорних обставин, єдиним органом, уповноваженим на засвідчення факту настання форс-мажорних обставин є Торгово-промислова палата України. У листі відповідачем викладено додаткові обґрунтування щодо настання форс-мажорних обставин, які відповідач просив врахувати, а також врахувати виключні повноваження Торгово-промислових палат України щодо засвічення та підтвердження форс мажорних обставин, зокрема для ТОВ «Норма Плюс» у якості підрядника за відповідними зобов'язаннями перед позивачем.

08.12.2023 позивачем, у зв'язку із простроченням підрядником виконання робіт по ІІ етапу, на адресу відповідача було направлено вимогу про сплату штрафних санкцій у розмірі 1 588 758, 91 грн (вих. № ТОВВИХ-23-17770 від 08.12.2023) у зв'язку із простроченням виконання робіт на суму 12 315 960, 54 грн на 59 календарних днів згідно акта приймання-передачі виконаних будівельних робіт № 1 від 04.12.2023. Проте, як зазначив позивач, відповідач відмовився задовольнити вказану вимогу позивача.

Відповідач листом № 704 від 11.12.2023 повідомив позивача про продовження дії форс-мажорних обставин, до якого надано сертифікат Київської обласної (регіональної) Торгово-промислової палати № 3200-23-4695 від 11.12.2023, а також повідомлено про затримки виконання зобов'язань контрагентами позивача, що впливає на затримку виконання зобов'язань. Крім того, відповідачем запропоновано укладення додаткової угоди про продовження терміну виконання зобов'язань у зв'язку із наведеними обставинами.

12.12.2023 відповідач направив позивачу відповідь на вимогу про сплату штрафних санкцій № 705, в якій зазначив, що строк дії форс-мажорних обставин триває з 14.08.2023 по 11.12.2023. Відповідач наголосив на дотриманні ним порядку повідомлення про настання форс-мажорних обставин разом з відповідними сертифікатами ТТП відповідно до пп. 8.1, 8.2, 8.4 договору. Відповідач у листі вважав, що у ТОВ «Норма Плюс» відсутній факт наявності вини чи будь-яких умисних дій, направлених на порушення умов договору та доведено вплив форс-мажорних обставин на стан сторін договірних відносин. Відповідач наголосив на виконання зазначених у листі робіт у визначений договором термін із врахуванням наданих відповідачем сертифікатів та запропоновано відкликати вимогу про стягнення санкцій, посилаючись на наявність форс-мажорних обставин.

18.12.2023 позивачем направлено на адресу відповідача повідомлення про застосування оперативно-господарської санкції на підставі п. 10.12.1 договору № 4600006859 від 09.12.2022 шляхом утримання суми штрафних санкцій з суми, яка підлягає сплаті за умовами договору на підставі акта приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 04.12.2023 та акта вартості устаткування до нього.

19.12.2023 позивачем направлено на адресу відповідача лист вих. № ТОВВИХ-23-18392, яким повідомлено останнього про неприйняття наданого ним Сертифікату Київської обласної (регіональної) Торгово-промислової палати № 3200-23-4695 від 11.12.2023 у зв'язку із його необґрунтованістю та некоректністю, а також відхилив пропозицію відповідача щодо продовження строків виконання робіт та терміну дії договору через вплив форс-мажорних обставин.

10.04.2024 відповідач направив позивачу лист вих. № 137 щодо зупинення виконання робіт, до повного виконання замовником своїх зобов'язань, в якому відповідач, керуючи п. 7.4.3 договору, повідомило про зупинку своїх зобов'язань за договором допоки з боку позивача не буде сплачено повної ціни виконаних робіт за актами приймання-передачі робіт, а також повернуто грошової суми за банківською гарантією № 30133 від 07.12.2022.

Позивач листом № ТОВВИХ-24-5826 від 17.04.2024 повідомив відповідача про відсутність підстав для призупинення виконання робіт по договору.

09.05.2024 відповідач направив позивачу лист вих. № 181 про припинення виконання робіт до виконання замовником зобов'язань в частині повної оплати виконаних робіт та повернення банківської гарантії.

13.05.2024 позивач направив відповідачу претензію № 12 (№ ТОВВИХ-24-7136) на суму 1 761 229, 99 грн у зв'язку із прострочення виконання робіт на суму 7 188 693, 84 грн на 175 календарних днів за актом приймання виконаних будівельних робіт № 1 за березень 2024 року від 29.03.2024 та актом вартості устаткування від 29.03.2024.

Відповідач направив позивачу відповідь на претензію № 12 (лист вих. № 304 від 24.06.2024), в якій заявлено про відмову від виконання вимоги про сплату штрафних санкцій та зазначено про те, що прострочення мало місце внаслідок дії обставин непереборної сили.

31.10.2024 позивач направив відповідачу претензію № 14 (№ ТОВВИХ-24-16629) на суму 356 785, 81 грн у зв'язку із простроченням підрядником виконання робіт II і ІІІ етапів за актом приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2024 року № 1 від 16.08.2024.

13.12.2024 відповідач направив позивачу відповідь на претензію № 14 (лист вих. № 696 від 13.12.2024), в якій заявлено про відмову від виконання вимоги про сплату штрафних санкцій та зазначено про те, що прострочення мало місце внаслідок дії обставин непереборної сили. Разом з листом відповідач направив позивачу копії сертифікатів Київської обласної (регіональної) Торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) № 3200-23-4695 від 11.12.2023, № 3200-24-0386 від 21.02.2024, № 3200-24-2241 від 09.12.2024 та копію висновку Київської обласної (регіональної) Торгово-промислової палати про істотну зміну обставин.

16.01.2025 позивач направив відповідачу претензію № 17 (№ ТОВВИХ-25-840) на суму 56 293, 72 грн у зв'язку із простроченням підрядником виконання робіт II етапу за актом приймання виконаних будівельних робіт за актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2024 року № 1 від 29.11.2024 на 420 календарних дні.

Як зазначив позивач, штрафні санкції за вказаними вище претензіями № 12 від 13.05.2024, № 14 від 31.10.2024 та № 17 від 16.01.2025 залишаються несплаченими до цього часу.

При цьому, щодо підстав відхилення повідомлення підрядника про форс-мажор позивач зазначив, що 22.08.2023 підрядником на адресу замовника було направлено лист № 463 щодо настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для ряду укладених договорів, зокрема і того, який є предметом судового розгляду в цій справі, а також подальші листи про продовження дії форм-мажорних обставин.

За ствердженням позивача, за змістом наданого позивачу сертифікату № 3200-23-4695, виданого Київською обласною (регіональною) Торгово-промисловою палатою (вих. № 749/03.23 від 11.12.2023), ТОВ «Норма Плюс» позбавлена можливості належного виконання робіт за договором протягом 365 календарних днів з дати укладення договору про закупівлю послуг № 4600006859 від 09.12.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану, продовження дії правового режиму воєнного стану, як наслідок, загальної військової мобілізації, військових дій, введення комендантської години, постійних масованих ракетних та артилерійських обстрілів, повітряних тривог, що унеможливили виконання роботи тривалий час та стали перешкодою для здійснення виробничих процесів, сповільнення здійснення господарської діяльності, зрив термінів постачання сировини і обладнання. Як зазначив позивач, усі ці обставини, за текстом зазначеного вище сертифікату, мали місце для відповідача у період з 14.08.2023 і тривали станом на дату його видачі. Разом із тим, позивач звернув увагу, що сам підрядник у листі № 463 від 22 08 2023 вказує про те, що станом на 22.08.2023 усі зазначені обставини тривали протягом 525 днів - з 24.02.2022, у той час як відповідач до 13.08.2023, у тому числі під час укладення договору, на такі обставини не посилався. Позивач вважає, що жоден отриманий від відповідача та згаданий вище документ не підтверджує ту обставину, що саме внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, ТОВ «Норма Плюс» було позбавлено можливості виконати свої зобов'язання за договором. Більше того, на думку позивача, з наданих відповідачем документів, які підтверджують часткове виконання ним робіт за договором у період, окреслений у сертифікаті ТТП (з 14.08.2023), спростовує неможливість виконання зобов'язань підрядника за договором, у зв'язку із чим обставини, на які посилається відповідач, не є форс-мажорними та не можуть бути підставою для укладення додаткових угод про продовження строків виконання робіт чи звільнення підрядника від відповідальності за їх порушення. Також, позивач зауважив, що договір між сторонами укладено вже після початку збройної агресії Російської Федерації проти України, у зв'язку із чим такі обставини та їх наслідки не були надзвичайними чи непередбачуваними для сторін договору, а тому ТОВ «Норма Плюс» мало це врахувати і вжити усіх заходів для належного його виконання.

У зв'язку із відмовою замовника від визнання дії обставин непереборної сили, про настання якої підрядником повідомлено листом № 463 від 22.08.2023, ТОВ «Норма Плюс» звернулось до суду із позовом про зміну умов договору та скасування застосованої замовником оперативно-господарської санкції.

Суд встановив, що на розгляді Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/332/24 за позовом ТОВ «Норма Плюс» до ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» про внесення змін до договору № 4600006859 від 09.12.2022 щодо надання послуг з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів, шляхом укладання додаткової угоди (внесення змін до п. 4.1, 10.9.3, 11.1 договору та графіку виконання робіт (додаток № 3) в частині строків виконання робіт та його окремих етапів) та скасування оперативно-господарські санкції у розмірі 1 588 758, 91 грн, застосовані ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» до ТОВ «Норма Плюс» за несвоєчасне виконання робіт.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що обставини, якими сторони керувалися при укладенні договору, істотно змінилися з 14.08.2023 через обставини непереборної сили (посилення ворожих атак/обстрілів, часті сигнали повітряної тривоги, здійснення мобілізаційних заходів щодо працівників товариства, порушення строків виконання зобов'язань контрагентами позивача з аналогічних форс-мажорних підстав), на підставі яких позивач має право вимагати у відповідача внесення змін до договору про закупівлю послуг та додатку № 3 до нього як в частині продовження строків виконання зобов'язань, так і в частині збільшення строку дії договору на підставі п. 8 договору, ст. 652 Цивільного кодексу України та п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», та ураховуючи які відповідач неправомірно застосував до позивача оперативно-господарські санкції за порушення строків виконання робіт, передбачені п. 10.12.1 договору, у вигляді утримання нарахованих на підставі п. 10.2 договору штрафних санкцій в загальному розмірі 1 588 758, 91 грн з сум, які підлягали виплаті позивачу за виконані роботи.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/332/24 від 01.04.2024, залишеним без змін постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.10.2024, у позові відмовлено повністю.

Суд першої інстанції, з чим погодився суд касаційної інстанції, виходив з того, що договір сторони уклали уже під час дії воєнного стану та запровадження мобілізаційних заходів, наслідки чого позивач мав враховувати під час підписання договору, а зазначені позивачем обставини непереборної сили, що виникли з 14.08.2023, існували на момент вчинення правочину, і позивач не довів, що такі обставини були форс-мажорними для даного конкретного випадку. Крім того, зазначив, що Закон № 922-VIII не передбачає випадків обов'язкового продовження строку дії договору, укладеного за результатами публічної закупівлі, на вимогу однієї зі сторін, в тому числі шляхом звернення до суду, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову щодо внесення змін у договір відповідно до ст. 652 ЦК України та п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VIII та, як наслідок, скасування оперативно-господарських санкцій, застосованих відповідачем. При цьому суд звернув увагу, що недодержання своїх обов'язків контрагентом позивача не вважається підставою для звільнення останнього від відповідальності за порушення зобов'язання, що слідує з приписів ч. 2 ст. 617 ЦК України.

З огляду на наведені вище висновки суду, позивач вважає, що замовником обґрунтовано відхилено покликання підрядника на сертифікат Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати № 3200-24-4695 від 11.12.2024. У подальшому, як зазначив позивач, підрядником в рамках судового розгляду справи № 910/332/24 надано до суду копію сертифікату Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати № 3200-24-0386 від 21.02.2024, яким засвідчено ті самі обставини, однак з подовженим терміном їх дії, який не враховано з тих же підстав, що і попередні. Зважаючи на викладене, позивач вважає, що підстави для звільнення ТОВ «Норма Плюс» від відповідальності за допущене ним прострочення з підстав наявності форс-мажорних обставин відсутні.

З урахуванням зазначеного вище, враховуючи прострочення відповідачем зобов'язання за договором в частині виконання робіт у погоджений сторонами графік (додаток № 3), а також відсутністю форс-мажорних обставин, які унеможливили належне виконання відповідачем зобов'язань за договором та є підставою для звільнення від відповідальності, позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення з відповідача на підставі п. 10.2 договору 1 557 834, 25 грн пені та 617 891, 08 грн штрафу.

У свою чергу відповідач категорично не погодився із порядком розрахунків сум, які підлягають стягненню на користь позивача. Також, відповідач вважає, що наявні підстави для звільнення ТОВ «Норма Плюс» від відповідальності за допущене прострочення виконання зобов'язань за договором з підстав існування форс-мажорних обставин, у зв'язку із чим просив суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Відповідач зауважив, що предметом договору про закупівлю послуг № 4600006859 від 09.12.2022 не є виконання кожного етапу робіт окремо, а остаточний результат виконаних робіт за договором, а умови укладеного між сторонами договору щодо відповідальності за неналежне його виконання не містить положень про її настання у випадку порушення строку виконання окремого етапу робіт. Відповідач звернув увагу, що графік виконання робіт містить строки як щодо окремих етапів, так і щодо остаточного виконання підрядних робіт, проте, проаналізувавши передбачені у договорі підряду зобов'язання підрядника, відповідач дійшов висновку, що основним зобов'язанням підрядника є виконання усіх передбачених договором робіт, завершальною стадією яких є пусконалагоджувальні роботи, а результат підрядних робіт, зважаючи на предмет договору, - це закінчені роботи з ремонту відповідно до такого договору. Як зазначив відповідач, сторони визначили у договорі початок перебігу терміну виконання робіт саме з дати підписання договору - 09.12.2022, у зв'язку із цим, оскільки для виконання договору встановлено 365 календарних дні з дати підписання договору, підрядник мав завершити увесь комплекс робіт по договору у строк до 11.12.2023. З огляду на викладене, відповідач вважає, що прострочення виконання зобов'язань за договором починається із наступного дня за днем закінчення виконання всіх робіт за договором, тобто із 12.12.2023, і саме із цієї дати виникає право позивача на нарахування пені та штрафу, а не за кожен етап окремо. На підтвердження вказаної позиції відповідач посилається на висновки, які міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у справі № 911/3385/24 від 21.02.2025, а також на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 07.12.2018 у справі № 910/22058/17, від 23.07.2019 у справі №911/2076/18, від 24.01.2020 у справі № 910/3362/18, від 12.09.2019 у справі № 911/2360/18, від 25.02.2020 у справі № 910/3920/18. Водночас, відповідач у відзиві визнав обставину того, що роботи по договору були повністю виконані, а останній акт підписано 29.11.2024, тобто з простроченням на 353 дні.

Крім того, відповідач категорично не погодився із твердженнями позивача щодо існування підстав нарахування штрафних санкцій, у зв'язку відхиленням ним повідомлень ТОВ «Норма Плюс» щодо настання форс-мажорних обставин. Відповідач вважає, що долучені до відзиву на позовну заяву копії Сертифікатів ТПП підтверджують наявність форс-мажорних обставин, що унеможливили належне виконання відповідачем зобов'язань за договором, оскільки неможливо на момент підписання договору наперед спрогнозувати та об'єктивно оцінити, які та в якому обсязі військові злочини і руйнування спричинить Російська Федерація стосовно України, її підприємств, установ та організацій, протягом періоду виконання умов договору та які наслідки матимуть ці дії, в тому числі, кількість та тривалість повітряних тривог, обстрілів, а також обсяг та період вимкнень електроенергії на конкретних об'єктах. Також, як зазначив відповідач, непередбачуваними та незалежними від волі відповідача виявилось внесення змін до законодавства України щодо мобілізації громадян та порядку і умов надання бронювання співробітників підприємств, що значно вплинуло на спроможність підприємства вчасно виконувати взяті на себе зобов'язання. На думку відповідача, виключати можливість застосування форс-мажорних обставин до будь-якого договору лише у зв'язку з тим, що такі договори укладені під час воєнного стану, є не лише юридично неправомірним, але й суперечить основним принципам справедливості та добросовісності. Зважаючи на викладене, відповідач вважає, що наявні підстави для звільнення ТОВ «Норма Плюс» від відповідальності за допущене прострочення виконання зобов'язань за договором з підстав існування форс-мажорних обставин.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір про закупівлю послуг № 4600006859 від 09.12.2022, усі додаткові угоди та додатки до нього як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у його сторін взаємних цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до приписів статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом статей 526, 527 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду, правовідносини щодо якого регулюються положеннями, зокрема параграфом 1 Глави 61 ЦК України.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У розумінні наведеної норми основним предметом договору підряду є результат виконаних підрядником робіт.

Згідно з ст. 839 ЦК України, підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

Відповідно до ст. 843 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Частинами 1-3 ст. 844 ЦК України визначено, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

Приписами статті 846 ЦК України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Як передбачено ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Як було встановлено судом вище та узгоджено сторонами у п. 4.1 договору, підрядник зобов'язується виконати роботи протягом 365 календарних днів з дати укладання договору з обов'язковим дотриманням погодженого з замовником графіку виконання робіт (додаток № 3).

Згідно з п. 4.2, 4.4 договору, строки виконання робіт можуть бути змінені з внесенням відповідних змін у договір у випадках, передбачених чинним законодавством України. Місце виконання робіт - ГРС Калинівка, м. Калинівка, Хмільницький район, Вінницька область.

Пунктами 5.1, 5.2 договору передбачено, що передача виконаних робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актами приймання виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками сторін. Акт приймання виконаних робіт та довідку про вартість виконаних робіт готує підрядник і надає його замовнику не пізніше 25 числа звітного місяця. Разом з актом приймання виконаних робіт підрядник надає замовнику повний комплект виконавчої документації за звітний період, оформленої належним чином, відповідно до вимог чинних нормативних документів у галузі будівництва.

Графіком виконання робіт (додаток № 3) сторони погодили, що з моменту укладення договору підрядник зобов'язаний виконати роботи у такі строки:

І етап робіт. Обстеження, розробка, подання на експертизи, усунення зауважень та отримання результатів експертиз робочої документації мають бути завершені протягом 120 днів;

ІІ етап робіт. Виготовлення/придбання основних блоків та вузлів, будівельно-монтажні роботи, електромонтажні роботи мають бути завершені протягом 300 днів;

ІІІ етап робіт. Пусконалагоджувальні роботи мають бути завершені протягом 365 днів.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами, що відповідач, на виконання умов договору, виконав роботи з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних і контрольних приладів (Ремонт пункту вимірювання витрати газу ГРС Калинівка), а позивач, у свою чергу, прийняв вказані робити на загальну суму 23 717 881, 77 грн за сформованими актами здачі-приймання робіт (наданих послуг) у такі строки:

- 04.12.2023 підрядником передано замовнику частину робіт по ІІ етапу відповідно до акта приймання-передачі виконаних будівельних робіт за грудень 2023 року № 1 від 04.12.2023, до якого долучено акт вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт від 04.12.2023, а також довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2023 року від 04.12.2023. Загальна вартість переданих робіт склала 12 315 960, 54 грн;

склала 7 188 693, 84 грн;

- 16.08.2024 підрядником передано замовнику частину робіт по ІІ і ІІІ етапу відповідно до акта приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2024 року № 1 від 16.08.2024, до якого долучено довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2024 року від 16.08.2024. Загальна вартість переданих робіт склала

1 415 816,71 грн;

Водночас, як було зазначено судом вище, у пункті п. 1.1 договору визначено, що роботами за цим договором іменуються: послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних і контрольних приладів (Ремонт пункту вимірювання витрати газу ГРС Калинівка) відповідно до вимог чинних нормативних документів і технічної документації (які, з урахуванням ч. 1 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (зі змінами та доповненнями), норм ЦК України та ГК України.

Отже, судом встановлено, що основним зобов'язанням підрядника за договором є надання передбачених у пункті 1.1 договору послуг з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних і контрольних приладів (Ремонт пункту вимірювання витрати газу ГРС Калинівка).

Водночас, умовами договору з урахуванням додатків до нього також визначено інші обов'язки підрядника у межах основного зобов'язання, зокрема: обстеження, розробка, подання на експертизи, усунення зауважень та отримання результатів експертиз робочої документації, виготовлення/придбання основних блоків та вузлів, будівельно-монтажні роботи, електромонтажні роботи, пусконалагоджувальні роботи.

При цьому, пунктом 4.1 договору визначено, що підрядник зобов'язується виконати роботи протягом 365 календарних днів з дати укладання договору з обов'язковим дотриманням погодженого з замовником графіку виконання робіт (додаток № 3).

З аналізу передбачених у договорі зобов'язань підрядника вбачається, що основним зобов'язанням підрядника є виконання усіх передбачених договором робіт, завершальною стадією яких є пусконалагоджувальні роботи, а результат підрядних робіт, зважаючи на предмет договору, - це закінчені роботи з ремонту відповідно до такого договору.

При цьому, суд зазначає, що виконанням підрядником одного із перерахованих у графіку виконання робіт (додаток № 3) етапу робіт не досягається загальний результат, на досягнення якого було укладено договір.

Також, суд враховує висновки Верховного Суду, наведені у постанові від 18.02.2025 у справі № 910/3385/24 у подібних правовідносинах, де судом зазначено, що як для договору підряду, так і для окремих видів договорів підряду (зокрема, будівельного), спільним є основний предмет договору, а саме результат виконаних підрядником робіт.

З урахуванням умов договору та погодженого сторонами графіку виконання робіт (додаток № 3), враховуючи те, що основним зобов'язанням підрядника є виконання усіх передбачених договором робіт, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був виконати роботи з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних і контрольних приладів (Ремонт пункту вимірювання витрати газу ГРС Калинівка) за договором № 4600006859 від 09.12.2022 у строк до 11.12.2023 включно (з урахуванням того, що 09.12.2023 припадало на вихідний день - суботу).

З огляду на наведене, суд не приймає до уваги доводи позивача щодо прострочення відповідачем виконання окремих етапів робіт, оскільки для виконання договору встановлено 365 календарних днів з дати його підписання відповідно до п. 4.1, а відтак підрядник мав завершити роботи у строк до 11.12.2023.

Отже, враховуючи наведені вище приписи законодавства та умови договору, строк виконання відповідачем зобов'язання за договором в частині виконання передбачених договором робіт з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних і контрольних приладів (Ремонт пункту вимірювання витрати газу ГРС Калинівка) є таким, що настав 11.12.2023.

Згідно з вимогами ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив вище, що відповідач, в порушення умов договору, виконав роботи з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних і контрольних приладів (Ремонт пункту вимірювання витрати газу ГРС Калинівка) у такі строки:

- 01.05.2023 підрядником передано замовнику роботи по І етапу відповідно до акта здачі-приймання робіт (наданих послуг) № 53 від 01.05.2023 на загальну суму 109 841, 17 грн;

- 04.12.2023 підрядником передано замовнику частину робіт по ІІ етапу відповідно до акта приймання-передачі виконаних будівельних робіт за грудень 2023 року № 1 від 04.12.2023, до якого долучено акт вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт від 04.12.2023 на загальну суму 12 315 960, 54 грн;

- 29.03.2024 підрядником передано замовнику частину робіт по ІІ етапу відповідно до акта приймання виконаних будівельних робіт № 1 за березень 2024 року від 29.03.2024 на суму 135 093, 84 грн, до якого долучено акт вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт від 29.03.2024 на суму 7 053 600, 00 грн;

- 16.08.2024 підрядником передано замовнику частину робіт по ІІ і ІІІ етапу відповідно до акта приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2024 року № 1 від 16.08.2024 на загальну суму 1 415 816,71 грн;

- 29.11.2024 підрядником передано замовнику частину робіт по II етапу відповідно до акта приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2024 року № 1 від 29.11.2024 на загальну суму 222 504, 79 грн.

При цьому, суд враховує, що спірними актами у даній справі, на які позивачем нараховано штрафні санкції згідно п. 10.2 договору, є акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 за березень 2024 року від 29.03.2024 на суму 135 093, 84 грн, до якого долучено акт вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт від 29.03.2024 на суму 7 053 600, 00 грн, акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2024 року № 1 від 16.08.2024 на загальну суму 1 415 816,71 грн та акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2024 року № 1 від 29.11.2024 на загальну суму 222 504, 79 грн.

Як було зазначено судом вище, відповідач повинен був виконати роботи з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних і контрольних приладів (Ремонт пункту вимірювання витрати газу ГРС Калинівка) за договором у строк до 11.12.2023 включно. Таким чином, прострочення виконання робіт за договором починається із наступного дня за днем закінчення виконання всіх робіт, тобто із 12.12.2023.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що відповідачем було прострочено виконання зобов'язань за договором в частині виконання обумовлених робіт: - за актом приймання виконаних будівельних робіт № 1 за березень 2024 року від 29.03.2024, до якого долучено акт вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт від 29.03.2024, на 108 календарних дні (за період з 12.12.2023 до 28.03.2024 включно); - за актом приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2024 року № 1 від 16.08.2024 на 248 календарних дні (за період з 12.12.2023 до 15.08.2024 включно); - за актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2024 року № 1 від 29.11.2024 на 353 календарних дні (за період з 12.12.2023 до 28.11.2024 включно).

Крім того, відповідач у відзиві на позовну заяву визнав обставину того, що роботи по договору були повністю виконані, а останній акт підписано 29.11.2024, тобто з простроченням на 353 дні.

Отже, враховуючи наведене вище, відповідачем допущено порушення умов договору в частині виконання повного обсягу обумовлених робіт у погоджений сторонами строк, наслідком чого є застосування до відповідача відповідальності, передбаченої умовами договору.

Згідно з ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у разі стягнення неустойки (пені, штрафу).

За змістом ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями у ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до абзацу 3 ч. 2 ст. 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 % вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % цієї вартості.

За змістом ч. 4 ст. 231 цього Кодексу, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

З системного аналізу викладених норм законодавства вбачається, що відповідальність підрядника за умовами укладеного між сторонами у цій справі договору у виді штрафних санкцій (пені, штрафу) настає у разі прострочення виконання відповідачем обов'язку зі здачі завершеного будівництвом об'єкта в експлуатацію, тобто за прострочення виконання підрядних робіт у цілому, а не за прострочення у виконанні окремих етапів робіт у межах основного зобов'язання.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно з ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 у справі № 917/194/18, від 09.02.2018 у справі № 911/2813/17, від 22.03.2018 у справі № 911/1351/17, від 25.05.2018 у справі № 922/1720/17.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 18.02.2025 у справі № 910/3385/24 у подібних правовідносинах зазначив, що помилковими є висновки судів попередніх інстанцій щодо відхилення посилання відповідача на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 07.12.2018 у справі № 910/22058/17, від 23.07.2019 у справі № 911/2076/18, від 24.01.2020 у справі № 910/3362/18, від 12.09.2019 у справі № 911/2360/18, від 25.02.2020 у справі № 910/3920/18 (з огляду на формулювання їх щодо зобов'язань за договором будівельного підряду, а не щодо договору підряду), оскільки як для договору підряду, так і для окремих видів договорів підряду (зокрема, будівельного), спільним є основний предмет договору, а саме результат виконаних підрядником робіт, що свідчить про подібність правовідносин у вказаних справах зі справою, що розглядається. Відтак релевантними є висновки Верховного Суду, викладені у вказаних вище постановах, що відповідальність підрядника за умовами укладеного між сторонами договору у виді штрафних санкцій (пені, штрафу) настає у разі прострочення відповідачем виконання підрядних робіт у цілому, а не за прострочення у виконанні окремих етапів робіт у межах основного зобов'язання.

З огляду на наведене, суд враховує посилання відповідача на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 07.12.2018 у справі № 910/22058/17, від 23.07.2019 у справі № 911/2076/18, від 24.01.2020 у справі № 910/3362/18, у постановах Верховного Суду від 12.09.2019 у справі № 911/2360/18, від 25.02.2020 у справі № 910/3920/18, за змістом яких, за загальним правилом неустойка (штраф, пеня) за порушення строків виконання підрядних робіт застосовується у разі прострочення виконання підрядником обов'язку зі здачі завершеного будівництвом об'єкта в експлуатацію, тобто за прострочення виконання підрядних робіт в цілому, а не за прострочення у виконанні окремих етапів робіт/поставки обладнання в межах основного зобов'язання, за відсутності прямої вказівки в умовах договору про можливість застосування неустойки щодо порушення строків виконання окремих етапів робіт.

Пунктом 10.2 договору передбачено, що у випадку несвоєчасного виконання робіт, передбачених графіком виконання робіт (додаток № 3), до підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1 % від вартості робіт, які несвоєчасно виконані, за кожен день прострочення виконання робіт, а при порушенні строку виконання робіт більш ніж на 30 (тридцять) календарних днів підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7 % від вартості несвоєчасно виконаних робіт.

Позивач, за прострочення відповідачем зобов'язання за договором в частині виконання окремих етапів робіт, передбачених графіком виконання робіт (додаток № 3), керуючись п. 10.2 договору, нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення виконання договірного зобов'язання з 06.10.2023 по 28.11.2024 року виходячи з прострочення виконання робіт за кожним етапом окремо згідно графіку у розмірі 1 557 834, 25 грн та штраф у розмірі 7 % від вартості несвоєчасно виконаних робіт у розмірі 617 891, 08 грн.

Водночас, як встановлено судом вище, сторони у договорі визначили кінцевий строк виконання відповідачем усіх передбачених договором робіт - протягом 365 календарних днів з дати укладення цього договору (пункт 4.1 договору). Крім того, сторони у графіку виконання робіт (додаток № 3) визначили строки виконання робіт, відповідно до якого підрядник зобов'язався виконати роботи з розробки, подання експертизи та отримання результатів експертиз робочої документації протягом 120 днів, виготовлення/придбання та доставку обладнання, монтажні роботи - 300 днів, а пусконалагоджувальні роботи - 365 днів.

Суд встановив вище, що відповідач повинен був виконати роботи з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних і контрольних приладів (Ремонт пункту вимірювання витрати газу ГРС Калинівка) за у строк до 11.12.2023 включно. Вказана обставина сторонами визнається.

З огляду на викладене, прострочення відповідачем у виконанні зобов'язань за договором починається із наступного дня за днем закінчення виконання всіх робіт за договором, тобто із 12.12.2023, а відповідно саме із цієї дати виникає право позивача на нарахування пені та штрафу.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем було прострочено виконання зобов'язань за договором: - за актом приймання виконаних будівельних робіт № 1 за березень 2024 року від 29.03.2024, до якого долучено акт вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт від 29.03.2024, на 108 календарних дні (за період з 12.12.2023 до 28.03.2024 включно); - за актом приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2024 року № 1 від 16.08.2024 на 248 календарних дні (за період з 12.12.2023 до 15.08.2024 включно); - за актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2024 року № 1 від 29.11.2024 на 353 календарних дні (за період з 12.12.2023 до 28.11.2024 включно).

Оскільки прострочення строку виконання робіт за спірними актами склало більше на 30 календарних, суд вважає правомірним нарахуванням позивачем штрафу за вказаними вище актами на підставі п. 10.2 договору.

Водночас, позивач звернувшись з даним позовом, всупереч наведеним положенням законодавства, умовам договору та судовій практиці, здійснив нарахування заявленої до стягнення суми пені за прострочення ІІ етапу виконання робіт, передбаченого графіком виконання робіт (додаток № 3) за період з 06.10.2023, тобто до кінцевого строку виконання повного комплексу робіт за договором.

Враховуючи зазначене вище, здійснивши власний перерахунок пені та штрафу, враховуючи встановлену судом дату прострочення виконанні зобов'язань за договором в частині виконання робіт (з 12.12.2023), з урахуванням умов договору та додатків до нього, прострочення відповідачем обов'язку з виконання робіт у погоджений сторонами строк, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню частково в сумі 1 206 045, 66 грн, а позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 7 % від вартості несвоєчасно виконаних робіт підлягають задоволенню повністю в сумі 617 891, 08 грн.

При цьому, суд дослідив посилання відповідача на існування форс-мажорних обставин, що зумовили допущення відповідачем прострочення виконання робіт за договором у погоджений строк, з приводу чого суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 8.1 договору, жодна зі сторін не несе відповідальності за повне або часткове невиконання будь-умов у разі настання надзвичайних та невідворотних обставин, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція,заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Згідно з п. 8.2 договору, сторони протягом 10 (десяти) календарних днів повинні сповістити одна одну про початок обставин непереборної сили (форс-мажора) у письмовій формі. Повідомлення про початок дії обставин непереборної сили (форс-мажора) та строк їх дії підтверджується сертифікатом Торгово-промислової палати України.

Відповідно до п. 8.3 договору, неповідомлення або несвоєчасне повідомлення однієї зі сторін про неможливість виконання прийнятих за даним договором зобов'язань внаслідок дії обставин непереборної сили та/або не надання сертифікату Торгово-промислової палати України, позбавляє сторону орава посилатися на будь-яку вищевказану обставину, як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов'язань.

У пункті 8.4 договору, сторони дійшли згоди, що при настанні обставин непереборної сили виконання зобов'язань за цим договором продовжується на строк, відповідний строку дії вказаних обставин.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України №2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Станом на дату розгляду даної справи правовий режим воєнного стану в Україні триває.

Статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

За ствердженням відповідача, у зв'язку із настанням надзвичайних та невідворотних обставин, що об'єктивно унеможливили виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (на підтвердження чого відповідач до відзиву на позовну заяву долучив відповідні Сертифікатами ТПП) відповідач належним чином виконав умови договору із порушенням погодженого строку. Відповідач вважає, що долучені до відзиву на позовну заяву копії Сертифікатів ТПП підтверджують наявність форс-мажорних обставин, що унеможливили належне виконання відповідачем зобов'язань за договором, оскільки неможливо на момент підписання договору наперед спрогнозувати та об'єктивно оцінити, які та в якому обсязі військові злочини і руйнування спричинить російська федерація стосовно України, її підприємств, установ та організацій, протягом періоду виконання умов договору та які наслідки матимуть ці дії, в тому числі, кількість та тривалість повітряних тривог, обстрілів, а також обсяг та період вимкнень електроенергії на конкретних об'єктах тощо. Також, як зазначив відповідач, непередбачуваними та незалежними від волі відповідача виявилось внесення змін до законодавства України щодо мобілізації громадян та порядку і умов надання бронювання співробітників підприємств, що значно вплинуло на спроможність підприємства вчасно виконувати взяті на себе зобов'язання.

Суд наголошує, що форс-мажор (у даному випадку військова агресія Російської Федерації проти України) повинен бути у безпосередньому причинному зв'язку з негативними наслідками для підприємницької діяльності.

Сторона, яка посилається на згадані вище обставини, повинна довести, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов'язань за договором.

Приписами ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» обставини непереборної сили визначено як форс-мажорні обставини, що є надзвичайними та невідворотними обставинами, які об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами. Перелік обставин, які можуть вважатися форс-мажорними, визначено ч. 2 ст. 14-1 цього Закону, однак, такий перелік не є вичерпним.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

У постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі № 913/785/17 зроблено висновок про те, що:

- статтею 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифікату про форс-мажорні обставини покладено на Торгово-промислову палату України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати;

- форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що такі обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов'язання;

- доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Форс-мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. Тобто мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність (правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, від 25.01.2022 в справі № 904/3886/21, від 30.05.2022 у справі № 922/2475/21, від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21).

У постанові Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 зазначено, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об'єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов'язку. Між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов'язання має бути причинно-наслідковий зв'язок. Тобто неможливість виконання зобов'язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин (постанова Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21).

Згідно з нормами статті 218 ГК України, у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п. 38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

Разом з тим, форс-мажор є окремою, самостійною обставиною, яка звільняє від відповідальності за порушення договірних зобов'язань, яка характеризується тим, що обставини форс-мажору повинні виникнути після укладення договору, неможливість виконання зобов'язання повинна бути у період існування таких обставин і такі обставини повинні бути зазначені в договорі.

Враховуючи наведене вище, суд зазначає, що форс-мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Тобто, сертифікат видається заінтересованому суб'єкту господарювання на підставі його звернення, а іншого порядку засвідчення форс-мажорних обставин чинним законодавством України не визначено.

Судом було встановлено вище, що відповідачем на адресу позивача було направлено лист № 463 від 22.08.2023 щодо настання обставин непереборної сили, в якому повідомив позивача, що починаючи з 14.08.2023 для нього настали форс-мажорні обставини (через часті повітряні тривоги товариство вимушено зупиняти роботи), які унеможливлюють виконання взятих на себе зобов'язань за укладеними з позивачем договорами, у тому числі і за спірним договором.

Відповідачем на адресу позивача направлено лист № 483 від 28.08.2023 щодо настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та зазначив, що виходячи з умов укладених договорів, у тому числі і за спірним договором, та законодавства у сфері засвічення форс-мажорних обставин, єдиним органом, уповноваженим на засвідчення факту настання форс-мажорних обставин є Торгово-промислова палата України. У листі відповідачем викладено додаткові обґрунтування щодо настання-форс мажорних обставин, які відповідач просив врахувати, а також врахувати виключні повноваження Торгово-промислових палат України щодо засвічення та підтвердження форс мажорних обставин, зокрема для ТОВ «Норма плюс» у якості підрядника за відповідними зобов'язаннями перед позивачем.

12.12.2023 відповідач направив позивачу відповідь на вимогу про сплату штрафних санкцій № 705, в якій зазначив, що строк дії форс-мажорних обставин триває з 14.08.2023 по 11.12.2023. Відповідач наголосив на дотримання ним порядку повідомлення про настання форс-мажорних обставин разом з відповідними сертифікатами ТТП відповідно до пп. 8.1, 8.2, 8.4 договору. Відповідач у листі вважав, що у ТОВ «Норма плюс» відсутній факт наявності вини чи будь-яких умисних дій, направлених на порушення умов договору та доведено вплив форс-мажорних обставин на стан сторін договірних відносин. Відповідач наголосив на виконання зазначених у листі робіт у визначений договором термін із врахуванням наданих відповідачем сертифікатів та запропоновано відкликати вимогу про стягнення санкцій, посилаючись на наявність форс-мажорних обставин.

На підтвердження неможливості своєчасного виконання робіт за договором у зв'язку з обставинами, спричиненими введенням воєнного стану в Україні, відповідачем долучено до відзиву на позовну заяву копії висновку Київської обласної Торгово-промислової палати № 615/03.23 від 09.12.2024 про істотну зміну обставин, сертифікат Київської обласної (регіональної) Торгово-промислової палати № 3200-23-4695 від 11.12.2023 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), в якому засвідчені обставини форс-мажору щодо виконання відповідачем зобов'язань за договором № 4600006859 від 09.12.2022 (дата настання: 14.08.2023; дата закінчення: тривають на 11.12.2023), та сертифікат Київської обласної (регіональної) Торгово-промислової палати № 3200-24-2241 від 09.12.2024 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), в якому засвідчені обставини форс-мажору щодо виконання відповідачем зобов'язань за договором № 4600006859 від 09.12.2022 (дата настання: 14.08.2023; дата закінчення: тривають на 09.12.2024).

Суд наголошує, що саме по собі посилання відповідача на наявність сертифікатів Київської обласної (регіональної) Торгово-промислової палати № 3200-23-4695 від 11.12.2023 та № 3200-24-2241 від 09.12.2024 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) як на наявність обставин непереборної сили без надання відповідних доказів в підтвердження своїх доводів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин щодо неможливості виконання зобов'язання перед позивачем.

Дослідивши долучені відповідачем сертифікати Київської обласної (регіональної) Торгово-промислової палати, в яких засвідчені обставини форс-мажору щодо виконання відповідачем зобов'язань за договором № 4600006859 від 09.12.2022 з 14.08.2023, суд встановив, що:

- настання форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) підтверджуються наступними документами на яких і ґрунтуються сертифікат Київської обласної (регіональної) Торгово-промислової палати № 3200-23-4695 від 11.12.2023: - ЗУ «Про правовий режим воєнного стану»; - ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»; - Укази Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» та «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»; - лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022; - розпорядження КОДА № 94 від 24.02.2022 «Про введення комендантської години на території Київської області; - алгоритм дій за сигналами оповіщення «Увага всім» «Повітряна тривога» розміщений на офіційній соціальній сторінці Вінницької обласної державної адміністрація; - роздруківка статті Інтернет-видання «Вікна» від 14.08.2022; - алгоритм дій за сигналами оповіщення «Увага всім», «Повітряна тривога», затверджений Протоколом наради силового блоку оперативного штабу Ради оборони Київської області № 8 від 17.08.2022; - копії договору про закупівлю послуг № 4600006859 від 09.12.2022 з додатками; - лист-пояснення до Заяви ТОВ «Норма плюс» про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб'єктів господарювання фізичних осіб за договірними зобов'язаннями з додатками, - копії договору поставки № 28-10/2022 від 28.10.2022 з додатками укладеного між ТОВ «Норма Плюс» (як покупець) та ТОВ «ВКМ-Арматура» (як постачальник) про постачання товарів; - копії листів ТОВ «ВКМ-Арматура» вих. 87/04 від 19.04.2023 «Про зупинення виробничих процесів та зменшення обсягів виготовлення продукції», вих. 115/05 від 20.05.2023 «Про настання форс-мажорних обставин», вих. 201/07 від 10.07.2023 «Про підписання додаткової угоди про продовження строків», вих. 326/07 від 17.11.2023 «Про відтермінування виконання зобов'язань за договором»; - довідки ТОВ «Норма Плюс» про тривалість робочого дня від 30.05.2023; - копій службових записок ТОВ «Норма плюс» від 03.07.2023 про неможливість забезпечення безперебійної роботи, від 14.08 2023 щодо дії форс-мажорних обставин на підприємстві, від 17.11.2023 щодо продовження дії форс-мажорних обставин на підприємстві, сповільнення здійснення господарської діяльності Товариства та затримки постачання комплектуючих та обладнання; - довідки ТОВ «Норма плюс» від 26.09.2022 про кількість евакуйованих, мобілізованих працівників; - звітів щодо зупинки виробництва ТОВ «Норма Плюс» внаслідок оголошених повітряних тривог у Київській та Вінницької області; - копій розпоряджень ТОВ «Норма плюс» щодо дій працівників у разі оголошення сигналу «повітряна Тривога», № 2022/12 від 01.12.2022 про встановлення форс-мажорних обставин на підприємстві та зменшення обсягів виготовлення продукції, № 2022/07-1 про зупинення виконання робіт працівниками ТОВ «Норма плюс» у зв'язку з ракетними обстрілами та повітряними тривогами; - роздруківки статей Інтернет-видань; - статистики повітряних тривог в Україні - (роздруківки з сайту щодо кількості та тривалості повітряних тривог у Київській та Вінницької області).

- настання форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) підтверджуються наступними документами на яких і ґрунтуються сертифікат Київської обласної (регіональної) Торгово-промислової палати № 3200-24-2241 від 09.12.2024: - ЗУ «Про правовий режим воєнного стану»; - Укази Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» та «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»; - лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022; - розпорядження КОДА № 94 від 24.02.2022 «Про введення комендантської години на території Київської області; - алгоритм дій за сигналами оповіщення «Увага всім» «Повітряна тривога» розміщений на офіційній соціальній сторінці Вінницької обласної державної адміністрація; - роздруківка статті Інтернет-видання «Вікна» від 14.08.2022; - алгоритм дій за сигналами оповіщення «Увага всім», «Повітряна тривога», затверджений Протоколом наради силового блоку оперативного штабу Ради оборони Київської області № 8 від 17.08.2022; - копії договору про закупівлю послуг № 4600006859 від 09.12.2022 з додатками; - лист-пояснення до Заяви ТОВ «Норма плюс» про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб'єктів господарювання фізичних осіб за договірними зобов'язаннями з додатками, - копії договору поставки № 28-10/2022 від 28.10.2022 з додатками укладеного між ТОВ «Норма Плюс» (як покупець) та ТОВ «ВКМ-Арматура» (як постачальник) про постачання товарів; - копії листів ТОВ «ВКМ-Арматура» вих. 87/04 від 19.04.2023 «Про зупинення виробничих процесів та зменшення обсягів виготовлення продукції», вих. 115/05 від 20.05.2023 «Про настання форс-мажорних обставин», вих. 201/07 від 10.07.2023 «Про підписання додаткової угоди про продовження строків», вих. 326/07 від 17.11.2023 «Про відтермінування виконання зобов'язань за договором»; - довідки ТОВ «Норма Плюс» про тривалість робочого дня від 30.05.2023; - копій службової записки ТОВ «Норма плюс» від 11.11.2024 щодо продовження дії форс-мажорних обставин; - довідки ТОВ «Норма плюс» від 14.08.2023 про кількість евакуйованих, мобілізованих працівників; - звітів щодо зупинки виробництва ТОВ «Норма Плюс» внаслідок оголошених повітряних тривог у Київській та Вінницької області; - копій розпоряджень ТОВ «Норма плюс» щодо дій працівників у разі оголошення сигналу «повітряна Тривога», № 2023/08 від 14.08.2023 про встановлення форс-мажорних обставин на підприємстві та зменшення обсягів виготовлення продукції, № 2023/08-1 про зупинення виконання робіт працівниками ТОВ «Норма плюс» у зв'язку з ракетними обстрілами та повітряними тривогами; - роздруківки статей Інтернет-видань; - статистики повітряних тривог в Україні - (роздруківки з сайту щодо кількості та тривалості повітряних тривог у Київській та Вінницької області); - довідки щодо відключень світла за місцем виробництва ТОВ «Норма Плюс»; - копії Сертифікатів Київської обласної ТПП № 3200-23-4695 від 11.12.2023, № 3200-24-0386 від 21.02.2024 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), за яким засвідчено форс-мажорні обставини у ТОВ «Норма Плюс» в період з 14.08.2023 та тривали станом на 21.02.2024, які унеможливили виконання зобов'язань у зазначений термін за договором.

Наразі суд зазначає, що у вказаних сертифікатах жодним чином не обґрунтовано, а також відповідачем жодними належними та допустими доказами не доведено виникнення з 14.08.2023 обставини форс-мажору щодо виконання відповідачем зобов'язань за договором № 4600006859 від 09.12.2022.

Крім того, як встановлено судом, вказані вище сертифікати Київської обласної (регіональної) Торгово-промислової палати видано, у тому числі, видані на підставі копій договору поставки № 28-10/2022 від 28.10.2022 з додатками укладеного між ТОВ «Норма Плюс» (як покупець) та ТОВ «ВКМ-Арматура» (як постачальник) про постачання товарів, та листів ТОВ «ВКМ-Арматура» вих. 87/04 від 19.04.2023 «Про зупинення виробничих процесів та зменшення обсягів виготовлення продукції», вих. 115/05 від 20.05.2023 «Про настання форс-мажорних обставин», вих 201/07 від 10.07.2023 «Про підписання додаткової угоди про продовження строків», вих. 326/07 від 17.11.2023 «Про відтермінування виконання зобов'язань за договором».

При цьому, суд звертає увагу відповідача, що згідно ч. 1 ст. 617 ЦК України, не вважається випадком, який є безумовною підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, зокрема недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

З огляду на наведене, недодержання ТОВ «ВКМ-Арматура» - як постачальником та контрагентом відповідача зобов'язань за договором поставки № 28-10/2022 від 28.10.2022 не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за неналежне виконання умов договору № 4600006859 від 09.12.2022.

Також, суд встановив, що вказані вище сертифікати Київської обласної (регіональної) Торгово-промислової палати видано, у тому числі, на підставі листа Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022.

Так, Торгова-промислова палата України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).

Вказаний лист ТПП України адресований «Всім, кого це стосується», тобто необмеженому колу суб'єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв'язку у конкретному зобов'язанні.

У постанові від 15.06.2023 у справі № 910/8580/22 Верховний Суд виклав наступні висновки: - лист ТПП України від 28.02.2022 є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин; - форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об'єктивної неможливості виконати зобов'язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов'язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, девальвація гривні, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов'язаних із нею обставин компанія/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов'язання; - наявність сертифікату ТПП України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

У постанові від 07.06.2023 у справі № 906/540/22 Верховний Суд зазначив, що: - ТПП України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили); - вказаний лист ТПП України адресований «Всім, кого це стосується», тобто необмеженому колу суб'єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв'язку у конкретному зобов'язанні; - лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб'єктів. Кожен суб'єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов'язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

Отже лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є доказом настання форс-мажорних обставин для всіх без виключення суб'єктів господарювання України з початком військової агресії російської федерації. Кожен суб'єкт господарювання, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов'язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

Суд звертає увагу, що надані відповідачем Сертифікати Київської обласної (регіональної) Торгово-промислової палати № 3200-23-4695 від 11.12.2023 та № 3200-24-2241 від 09.12.2024 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) беззаперечно не вказують на існування форс-мажорних обставин, а є лише одним з доказів, які можуть свідчити про виникнення та існування обставин форс-мажору, оцінка яким надається судом.

У даному випадку суд критично оцінює надані відповідачем Сертифікати Київської обласної (регіональної) Торгово-промислової палати № 3200-23-4695 від 11.12.2023 та № 3200-24-2241 від 09.12.2024 як належні докази, що засвідчують виникнення та існування форс-мажорних обставин у спірних правовідносинах, оскільки договір між сторонами було укладено вже у період повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України та, відповідно, під час існування всіх тих обставин, на підставі яких ТПП України прийняла відповідне рішення.

З огляду на наведе, відповідач, приймаючи участь у процедурі публічної закупівлі UА-2022-11-09-010793-а та укладаючи з позивачем договір про закупівлю послуг № 4600006859 від 09.12.2022 після введення в Україні воєнного стану (коли повномасштабне вторгнення на території України вже тривало більше 9 місяців і територія України зазнавала масованих ракетних та артилерійських обстрілів, були оголошені численні повітряні тривоги, введена комендантська година, вживались заходи з мобілізаційної підготовки та мобілізації, здійснювались відключення світла тощо), а відтак відповідач був обізнаний із дією на території України правового режиму воєнного стан та мав можливість оцінити всі ризики та можливі негативні наслідки, пов'язані із вказаними обставинами.

Проте, відповідач, не зважаючи на існування вказаних вище обставин станом на дату проведення публічних закупівель та укладення договору, будучи ознайомлений із змістом вимог тендерної документації та істотними умовами договору, у тому числі, щодо строків виконання робіт, без будь-яких зауважень та заперечень прийняв такі умови шляхом підписання договору, у зв'язку із чим суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на неможливість своєчасного виконання зобов'язань за договором внаслідок настання вказаних вище обставин.

Матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів того, що обставина введення на всій території України правового режиму воєнного стану внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та усі пов'язані з нею наслідки та неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором перебувають у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку.

Суд наголошує також на тому, що військова агресія Російської Федерації проти України та усі пов'язані з нею наслідки є тими об'єктивними обставинами, в яких доводиться існувати як відповідачу у справі, так і позивачу.

Також суд вважає слушними зауваження позивача, що жоден отриманий від відповідача та згаданий вище документ не підтверджує ту обставину, що саме внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України ТОВ «Норма Плюс» було позбавлено можливості виконати свої зобов'язання за договором, а також те, що з наданих відповідачем документів, які підтверджують часткове виконання ним робіт за договором у період, окреслений в сертифікаті ТТП (з 14.08.2023), спростовує неможливість виконання зобов'язань підрядника за договором, у зв'язку із чим вказані ним обставини не є форс-мажорними та не можуть бути підставою для звільнення підрядника від відповідальності за їх порушення.

Враховуючи викладене, суд відхиляє посилання відповідача на існування форс-мажорних обставин за договором № 4600006859 від 09.12.2022 у зв'язку з необґрунтованістю та не доведеністю.

Стосовно висновку Київської обласної Торгово-промислової палати № 615/03.23 від 09.12.2024 про істотну зміну обставин, наданого на підтвердження неможливості своєчасного виконання робіт за договором у зв'язку з обставинами, спричиненими введенням воєнного стану в Україні, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору. Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Істотна зміна обставин є оціночною категорією, яка полягає у зміні договірного зобов'язання таким чином, що його виконання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази зміни договору, зокрема в частині строків виконання робіт, за взаємною згодою сторін або за рішенням суду внаслідок настання істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору. Протилежного матеріали справи не містять.

Суд наголошує на тому, що в матеріалах справи відсутні жодні належні та допустимі докази, які б підтверджували істотну зміну обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, враховуючи те, що договір був укладений під час введення на території України правового режиму воєнного стану внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

Долучений відповідачем до відзиву на позовну заяву висновку Київської обласної Торгово-промислової палати № 615/03.23 від 09.12.2024 про істотну зміну обставин оцінюється судом критично та не приймається до уваги, оскільки згідно змісту вказаного висновку цей документ не є висновком судової експертизи (відповідно до Закону України «Про судову експертизу»), а являє собою думку фахівців з певного питання, поставленого ТОВ «Норма Плюс» Київській обласній (регіональній) Торгово-промисловій палаті.

Суд звертає увагу відповідача, що істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, є підставою для зміни або розірвання договору за згодою сторін або за рішенням суду, проте не є підставою для звільнення від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань за договором.

З урахуванням зазначеного вище, відповідачем не доведено жодними належними та допустимими в розумінні ст. 76, 77 ГПК України доказами наявності підстав для звільнення останнього від відповідальності за порушення зобов'язання за договором № 4600006859 від 09.12.2022.

Відповідно до ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги зазначених вище правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та належних доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення останнього від відповідальності за порушення зобов'язання за договором № 4600006859 від 09.12.2022 не надав, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1 206 045, 66 грн пені та 617 891, 08 грн штрафу нормативно та документально доведені, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

Слід зазначити, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Всі інші клопотання, заяви, доводи та міркування учасників судового процесу досліджені судом, однак залишені без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують вищенаведених висновків суду.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів відповідача та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

Приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 27 359, 05 грн.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Норма Плюс» (місцезнаходження: вул. Набережна, буд. 33, с. Віта-Поштова, Фастівський р-н, Київська обл., 08170; код ЄДРПОУ 32917708) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (місцезнаходження: пр. Гузара Любомира, буд. 44, м. Київ, 03065; код ЄДРПОУ 42795490) 1 206 045, 66 грн пені, 617 891, 08 грн штрафу та 27 359, 05 грн судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 05.06.2025.

Суддя Л.В. Сокуренко

Попередній документ

127898241

Наступний документ

127898243

Інформація про рішення:

№ рішення:	127898242
№ справи:	911/918/25
Дата рішення:	22.05.2025
Дата публікації:	06.06.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Київської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; надання послуг

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено до судового розгляду (07.10.2025)
Дата надходження:	03.10.2025
Предмет позову:	про стягнення 2 175 725, 33 грн

Розклад засідань:

Минулі засідання (4)

22.05.2025 14:30	Господарський суд Київської області
06.08.2025 12:20	Північний апеляційний господарський суд
02.09.2025 14:20	Північний апеляційний господарський суд
06.11.2025 10:30	Касаційний господарський суд