ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
29.05.2025Справа № 910/3363/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Яременко Т.Є., розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейл Інвестментс" на дії державної виконавчої служби у господарській справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейл Інвестментс"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рейл Лоджистікс"
про зобов'язання вчинити дії та стягнення 282 492, 00 грн.
Представники:
від позивача (стягувач): не з'явився;
від відповідача (боржник): не з'явився;
від Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ): не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Рейл Інвестментс" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі-відповідач), в якому просить суд:
- зобов'язати відповідача внести до автоматизованої бази даних парку вантажних вагонів дані (відомості) щодо належних на праві приватної власності позивачу вагонів № 22500037, № 23884224, № 23996051 у частині граничних строків (дат) експлуатації цих вагонів на коліях загального користування, які вказані у технічному рішенні № 5433 від 05.05.2021 (щодо вагонів № 22500037, № 23884224) та технічному рішенні № 5460 від 11.05.2021 (щодо вагону № 23996051);
- стягнути з відповідача на користь позивача завдані збитки у розмірі 282 492, 00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було внесено зміни в автоматизований банк даних парку вантажних вагонів щодо граничного строку експлуатації вагонів позивача, у зв'язку з чим вагони позивача всупереч строку служби визначеного технічними рішеннями № 5433 та № 5460 з 01.02.2022 набули статусу таких, що не мають продовженого строку служби та не приймаються відповідачем до навантаження та перевезення, що призвело до понесення позивачем збитків.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.08.2023 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейл Інвестментс" - задоволено. Зобов'язано Акціонерне товариство "Українська залізниця" внести до автоматизованої бази даних парку вантажних вагонів дані (відомості) щодо належних на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Рейл Інвестментс" вагонів № 22500037, № 23884224, № 23996051 у частині граничних строків (дат) експлуатації цих вагонів на коліях загального користування, які вказані у технічному рішенні № 5433 від 05.05.2021 (щодо вагонів № 22500037, № 23884224) та технічному рішенні № 5460 від 11.05.2021 (щодо вагону № 23996051).
Стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейл Інвестментс" 282 492 (двісті вісімдесят дві тисячі чотириста дев'яносто дві) грн 00 коп. - збитків та 6 921 (шість тисяч дев'ятсот двадцять одну) грн 38 коп. - судового збору.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 07.09.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейл Інвестментс" про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат - задоволено. Стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейл Інвестментс" 18 900 (вісімнадцять тисяч дев'ятсот) грн. 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу.
26.09.2023 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2023 видано наказ.
Також, 26.09.2023 на виконання додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2023 видано наказ.
19.10.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейл Інвестментс" надійшла скарга на дії заступника начальника відділу Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Л.І.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейл Інвестментс" на дії державної виконавчої служби у справі № 910/3363/23 - повернуто без розгляду.
15.11.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейл Інвестментс" надійшла скарга на дії заступника начальника відділу Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Л.І., в якій скаржник просить суд:
- визнати незаконною та скасувати постанову заступника начальника відділу Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Любові Іванівни від 05.10.2023 про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 72954481;
- усунути порушення права Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейл Інвестментс" шляхом зобов?язання заступника начальника відділу Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Любові Іванівни поновити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №72954481 у справі № 910/3363/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейл Інвестментс" до Акціонерного товариства "Українська залізниця", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рейл Лоджистікс", про зобов?язання вчити дії та стягнення 282 492, 00 грн.;
- усунути порушення права Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейл Інвестментс" шляхом заборони заступнику начальника відділу Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Л.І. виносити постанови про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 72954481 на підставі підпунктів 1, 2 пункту 10-3 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016.
Крім того, разом зі скаргою Товариством з обмеженою відповідальністю "Рейл Інвестментс" подано заяву, в якій скаржник просить суд поновити строк для подання скарги.
Згідно бази діловодства Господарського суду міста Києва, супровідним листом №910/3363/23/6335/2023 від 17.10.2023 матеріали справи № 910/3363/23 скеровані до Північного апеляційного господарського суду у зв'язку із надходженням апеляційної скарги від Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2023.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейл Інвестментс" на дії державної виконавчої служби до повернення матеріалів справи № 910/3363/23 до Господарського суду міста Києва.
11.12.2023 до суду надійшов відзив Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на скаргу.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2025 рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2023 та додаткове рішення від 07.09.2023 у справі №910/3363/23 скасовано. В задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейл Інвестментс" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 10 382 грн 07 коп.
24.04.2025 матеріали справи №910/3363/23 надійшли до Господарського суду міста Києва з Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2025 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Рейл Інвестментс" строк подання скарги на дії заступника начальника відділу Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Л.І. Розгляд скарги призначено на 29.05.2025. Зокрема, зобов'язано Печерський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надати суду письмові обґрунтовані пояснення з приводу викладених у скарзі обставин та належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження № 72954481.
14.05.2025 до суду від Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на виконання вимог ухвали суду від 29.0.2025 надійшли копії матеріалів виконавчого провадження № 72954481.
27.05.2025 до суду надійшло клопотання Акціонерного товариства "Українська залізниця" про проведення засідання без участі, в якому відповідач просить суд провести засідання по розгляду скарги на дії заступника начальника відділу Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Л.І. без участі представника АТ "Українська залізниця", у звязку з перебуванням представника відповідача у день засідання у м. Одесі, а також відмовити у задоволенні поданої скарги.
У це судове засідання представники сторін та Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не з'явилися, однак про час та місце розгляду скарги були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України, скарга розглядається у двадцятиденний строк з дня прийняття її до розгляду у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. У виняткових випадках для належної підготовки справи до розгляду цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або за ініціативою суду.
Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Обґрунтовуючи подану скаргу, скаржник (стягувач) зазначає, що стягувачем (скаржником) до примусового виконання у ВП №72954481 було пред'явлено наказ суду стосовно виконання боржником рішення у справі №910/3363/23 виключно в немайновій його частині, примусове виконання якого, у свою чергу, є відмінним від вчинення виконавчих дій під час примусового виконання рішення суду в частині майнових вимог. Тож, на думку скаржника, оскаржувана постанова про зупинення вчинення виконавчих дій носить дискримінаційний характер, оскільки створює та надає привілеї (переваги) одному суб'єкту господарювання (боржнику / АТ "Українська залізниця") над іншим (стягувачем).
Розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейл Інвестментс" , суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 339-1 Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Приписами частин 1 та 2 статті 18 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Зазначена процесуальна норма узгоджується з положеннями ст. 1291 Конституції України, згідно з якою судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
За приписами ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
Згідно з ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання до Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) позивачем було пред'явлено наказ Господарського суду міста Києва у справі № 910/3363/23 від 26.09.2023 про зобов'язання Акціонерне товариство "Українська залізниця" внести до автоматизованої бази даних парку вантажних вагонів дані (відомості) щодо належних на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Рейл Інвестментс" вагонів № 22500037, № 23884224, № 23996051 у частині граничних строків (дат) експлуатації цих вагонів на коліях загального користування, які вказані у технічному рішенні № 5433 від 05.05.2021 (щодо вагонів № 22500037, № 23884224) та технічному рішенні № 5460 від 11.05.2021 (щодо вагону № 23996051).
Тож, 05.10.2023 заступником начальника відділу Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Л.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 72954481 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 26.09.2023 у справі № 910/3363/23.
У ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом
Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний, зокрема: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Частиною 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначено що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; 5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням; 9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; 10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; 11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; 12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; 15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; 18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 19) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; 20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
Як вбачається з Закону України "Про виконавче провадження", державному виконавцю надано широке коло повноважень з метою виконання рішення суду.
Разом з тим, 05.10.2023 заступником начальника відділу Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Л.І. винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій ВП № 72954481, відповідно до якої на підставі п.10-3 розділу ХІІІ Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 26.09.2023 у справі № 910/3363/23, на період до припинення або скасування правового режиму воєнного стану в Україні.
Так, розділ ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" було доповнено пунктом 10-3 згідно із Законом № 2468-IX від 28.07.2022, відповідно до якого тимчасово, на період до припинення або скасування правового режиму воєнного стану в Україні:
1) зупиняється вчинення виконавчих дій та заходів примусового виконання рішень (у тому числі накладення арешту на майно та кошти), боржником за якими є акціонерне товариство "Українська залізниця";
2) підлягають зняттю арешти, накладені до набрання чинності цим Законом на кошти та майно акціонерного товариства "Українська залізниця" у виконавчих провадженнях.
Отже враховуючи те, що боржником у справі є Акціонерне товариство "Українська залізниця", суд зазначає, що в силу приписів Закону України № 2468-ІХ від 28.07.2022, пункту 10-3 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець не міг вчиняти будь-які виконавчі дії у виконавчих провадженнях де боржником є Акціонерне товариство "Українська залізниця" та обґрунтовано зупинив вчинення виконавчих дій з примусового виконання.
Щодо тверджень позивача стосовно того, що оскаржувана постанова про зупинення вчинення виконавчих дій носить дискримінаційний характер, оскільки створює та надає привілеї (переваги) одному суб'єкту господарювання над іншим, суд зазначає наступне.
В силу приписів Закону України «Про виконавче провадження» виконавець повинен вчиняти виконавчі дії з дотриманням вимог вказаного Закону, а також відповідно до інших законів, які є обов'язковими при вчиненні ним тих чи інших виконавчих дій, що є гарантією належного виконання виконавцем своїх обов'язків і недопущення порушення прав сторін виконавчого провадження.
Отже, виконавець повинен діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України. В цьому реалізується "правомірна поведінка" виконавця. Дії заступника начальника відділу Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вчинені відповідно до закону, в межах його повноважень.
Суд також зазначає, що з огляду на встановлену Конституцією України та іншими законодавчими актами обов'язковість виконання судового рішення, зупинення проведення виконавчих дій безумовно тимчасово впливає на права особи, які підлягають відновленню на підставі судового рішення. Водночас суд констатує, що у виключних випадках обмеження прав людини допустиме міжнародним правом та/або внутрішньодержавним правом, при цьому втручання в права і свободи людини повинні відповідати вимогам законності, необхідності, доцільності і співрозмірності цілі, яка переслідується.
Застосування механізму обмеження прав і свобод людини і громадянина можливо лише у виняткових випадках, у спосіб та за допомогою засобів, передбачених чинним законодавством. Такі виключення містяться у статті 64 Конституції України, зокрема це впровадження воєнного або надзвичайного стану. Такі окремі обмеження прав і свобод допускаються із зазначенням строку дії цих обмежень.
В контексті зазначеного, у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені у тому числі ст. 43 Конституції України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10 червня 2024 року у cправі № 760/9300/17-ц.
У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Таким чином, суд зазначає, що скаржником не надано суду належних та допустимих доказів в обґрунтування наявності порушень з боку заступника начальника відділу Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Л.І. при винесені постанови від 05.10.2023 про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 72954481.
З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів скаржника та відсутності підстав для задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейл Інвестментс" на дії заступника начальника відділу Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Л.І.
Статтею 343 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
З огляду на вище викладене, суд відмовляє у задоволенні скарги скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейл Інвестментс" на дії заступника начальника відділу Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Л.І.
В той же час, суд зазначає, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2025 рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2023 та додаткове рішення від 07.09.2023 у справі №910/3363/23 скасовано. В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейл Інвестментс" відмовлено. Вказане, відповідно до приписів п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» є підставою для закінчення виконавчого провадження, оскільки рішення суду скасовано.
Керуючись статтями 234, 235, 339, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. У задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейл Інвестментс" на дії заступника начальника відділу Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Л.І.- відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 04.06.2025.
Відповідно до ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Кодексом України з процедур банкрутства.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, протягом десяти днів з дня її проголошення, з урахуванням вимог ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Щербаков С.О.