ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.06.2025Справа № 910/9/25
Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "АКВА ВІТТА" про відшкодування витрат на професійну допомогу у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "АКВА ВІТТА" (01023, місто Київ, вул. Шота Руставелі, будинок 29) до Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 27) про стягнення 1 116 729,66 грн,
Без повідомлення (виклику) сторін
31.12.2024 в системі «Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "АКВА ВІТТА" сформовано позовну заяву до Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" про стягнення заборгованості за договором № 6836/02 від 21.03.20211 у розмірі 1 116 729,66 грн. з яких: основна заборгованість у сумі 921 202,47 грн, інфляційне збільшення у сумі 148 718,15 грн та 3% річних у сумі 46 809,04 грн та була передана 02.01.2025 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Позовні вимоги, обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором № 6836/02 від 21.03.20211, в частині оплати електричної енергії, виробленої продавцем за "зеленим" тарифом.
Ухвалою суду від 23.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 27, код ЄДРПОУ 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "АКВА ВІТТА" (01023, місто Київ, вул. Шота Руставелі, будинок 29, код ЄДРПОУ 34047256) основну заборгованість у розмірі 724 033 (сімсот двадцять чотири тисячі тридцять три) грн. 80 коп., 3% річних у розмірі 46090 (сорок шість тисяч дев'яносто) грн. 76 коп., інфляційні втрати у розмірі 157 930 (сто п'ятдесят сім тисяч дев'ятсот тридцять) грн. 61 коп., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 11136 (одинадцять тисяч сто тридцять шість) грн. 66 коп. В іншій частині позову відмовлено.
Окрім того закрито провадження у справі №910/9/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "АКВА ВІТТА" до Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 74183,77 грн у зв'язку з відсутністю предмета спору.
23.05.2025 представником відповідача в системі «Електронний суд» представником відповідача сформовано заперечення щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до яких представник зазначив, що на даний час Відповідач позбавлений можливості висловити розгорнуті заперечення щодо заявленого до відшкодування розміру витрат на правничу допомогу, з огляду на те, що Позивач має намір подати відповідні докази на підтвердження розміру цих витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду та зазначив, що такі заперечення будуть подані додатково.
Разом з тим представник відповідача вказав, що з огляду на очевидно надмірний розмір витрат на професійну правничу допомогу, явну неспіврозмірність розміру їх вартості критеріям реальності і розумності та просив відмовити у задоволенні вимог позивача в цій частині в повному обсязі, а у випадку якщо суд дійде висновку про наявність підстав для покладання на Відповідача обов'язку здійснити відшкодування понесених Позивачем витрат на правничу допомогу, просив суд обмежити розмір компенсації, що підлягають стягненню з Гарантованого покупця до 1000,00 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За приписами частини 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Оскільки рішення у справі № 910/9/25 ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, суд вважає наявні у справі матеріали достатніми для здійснення розгляду заяви без виклику учасників справи, та згідно приписів ст. 244 ГПК Україна судове засідання для розгляду заяви позивача не призначається.
Розглянувши заяву клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "АКВА ВІТТА" про відшкодування витрат на професійну допомогу у справі, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2)пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3)пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з приписами статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відтак, ч. 3 ст. 4 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність передбачено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
За змістом п.1 ч.3 ст.123 та ст.126 Господарського процесуального кодексу України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.
Відповідно до ст.56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Статтею 58 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Слід зазначити, що юридична особа самостійно вирішує питання про вибір свого представника у господарському суді. Держава гарантує такій особі відшкодування судових витрат на юридичні послуги, що надаються лише адвокатом. Витрати юридичної особи на надані їй у господарському судочинстві послуги адвоката відшкодовуються в порядку, встановленому процесуальним законом.
Відповідно до вимог ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.27,30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №910/15944/17; додатковій постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №922/1163/18, постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 914/359/18.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази відповідно до статті 124 Господарського процесуального кодексу України подаються разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
На підтвердження витрат у сумі 70000,00 грн представник позивача надав копії наступних документів:
- договір про надання правової допомоги від 25.11.2024;
- акт приймання-передачі наданої правової (правничої) допомоги №1 від 28.05.2025 на суму 70 000,00 грн;
- ордер на надання правничої допомоги серія АА № 1524157.
25.11.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "АКВА ВІТТА" ( далі Клієнт) та Адвокатським бюро «МАРИНИ БОГУШ «АЛТАНА» (далі Бюро) укладено договір про надання правової допомоги відповідно до п. 1.1 якого, Бюро зобов'язується надати правову допомогу щодо захисту прав та законних інтересів Клієнта в судовому порядку щодо стягнення заборгованості з ДП «Гарантований покупець» (код ЄДРПОУ 43068454) за Договором від 21.03.2011 року № 6836/02 (далі по тексту - «СПРАВА»).
Розмір гонорару Бюро становить суму у розмірі 70000 (сімдесят тисяч) гривень 00 копійок (п. 3.1 Договору).
На виконання положень Договору про надання правової допомоги від 25.11.2024 року Бюро надало, а Клієнт прийняв за період з 25.11.2024 року по 28.05.2025 року наступні види правової допомоги:
- Аналіз первинних документів (договору, актів приймання-передачі, рахунків, виписок з банку) по взаємовідносинам з Державним підприємством «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» тривалістю - 7 годин;
- Надання усної правової консультації Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «АКВА ВІТТА» тривалістю - 2 години;
- Підготовка позовної заяви ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «АКВА ВІТТА» до ДП «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» про стягнення заборгованості. тривалістю - 8 годин;
- Здійснення розрахунку пені, штрафу, 3% річних, інфляційних збитків тривалістю - 3 години;
- Аналіз аналогічної судової практики тривалістю 2 години;
- Підготовка додаткових письмових пояснень по справі тривалістю - 3 години.
Всього годин витрачено 25 годин та загальна вартість послуг складає 70 000,00 грн.
Виходячи з аналізу положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При цьому адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).
У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо. Дана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
Як вбачається з договору, сторони дійшли взаємної згоди, щодо фіксованого Гонорару, який складає 70 000,00 грн.
Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
За приписами ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Суд зазначає, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята, шоста статті 126 ГПК України).
У своїх запереченнях представник відповідача просив відмовити в покладенні витрат на правничу допомогу, заявлених в клопотанні Позивача в повному обсязі. В разі ж якщо суд дійде висновку про необхідність задоволення клопотання Позивача, просив суд обмежити розмір компенсації витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з позивача на користь відповідача до 1000,00 грн.
Суд звертає увагу, що за приписами ч.6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постанові від 22.10.2020 Верховного Суду по справі №910/9187/19.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (частина 5 статті 126 ГПК України).
Суд звертає увагу, що за приписами ч.6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постанові від 22.10.2020 Верховного Суду по справі №910/9187/19.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічний висновок викладений у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 22.06.2022 у справі № 904/7334/21, від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19).
Крім того, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 викладено правову позицію, згідно з якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Отже, під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та [або] значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім [орієнтовним] розрахунком; зловживання процесуальними правами).
При цьому такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 126 ГПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 129 ГПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).
Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 ГПК України. Водночас критерії, визначені частиною п'ятою статті 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Водночас суд з урахуванням позиції викладеній у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14 липня 2022 року у справі 910/7765/20 вважає, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правову допомогу не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у цій справі з урахуванням предмету спору, складності відповідної роботи та кількістю процесуальних документів, що містяться в матеріалах справи.
Так, частина п'ята статті 129 ГПК України містить критерій обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Відповідно до акту приймання-передачі наданої правової (правничої) допомоги №1 від 28.05.2025, Бюро надало, а Клієнт прийняв за період з 25.11.2024 року по 28.05.2025 року наступні види правової допомоги:
- Аналіз первинних документів (договору, актів приймання-передачі, рахунків, виписок з банку) по взаємовідносинам з Державним підприємством «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» тривалістю - 7 годин;
- Надання усної правової консультації Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «АКВА ВІТТА» тривалістю - 2 години;
- Підготовка позовної заяви ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «АКВА ВІТТА» до ДП «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» про стягнення заборгованості. тривалістю - 8 годин;
- Здійснення розрахунку пені, штрафу, 3% річних, інфляційних збитків тривалістю - 3 години;
- Аналіз аналогічної судової практики тривалістю 2 години;
- Підготовка додаткових письмових пояснень по справі тривалістю - 3 години.
Всього годин витрачено 25 годин та загальна вартість послуг складає 70 000,00 грн.
Дослідивши надані Бюро клієнту послуги, суд зазначає, що послуга - Підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості є ширшим поняттям та включає у себе: Аналіз первинних документів (договору, актів приймання-передачі, рахунків, виписок з банку), Здійснення розрахунку пені, штрафу, 3% річних, інфляційних збитків, Аналіз аналогічної судової практики, оскільки неможливо здійснити підготовку позовної заяви без здійснення означених вище послуг, а відтак вони об'єднанні однією послугою, а саме підготовка позовної заяви.
Вирішуючи питання, чи є розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у цій справі, суд не може погодитись, що витрати на професійну правничу допомогу заявлені представником позивача у розмірі 70 000,00 грн є співрозмірні складності справи.
Одночасно судом ураховано кількість та обсяг підготовлених адвокатом позивача процесуальних документів та тривалість розгляду справи судом.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Отже, виходячи з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, приймаючи до уваги конкретні обставини справи, заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат на професійну правничу допомогу та з урахуванням того, що позовні вимоги задоволено частково, витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 30 000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Заяву клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "АКВА ВІТТА" про відшкодування витрат на професійну допомогу у справі - задовольнити частково.
2. Ухвалити додаткове рішення у справі № 910/9/25.
3. Стягнути з Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 27, код ЄДРПОУ 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "АКВА ВІТТА" (01023, місто Київ, вул. Шота Руставелі, будинок 29, код ЄДРПОУ 34047256) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп.
4. В іншій частині заяви відмовити.
5. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом додаткового рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
Дата складення та підписання додаткового рішення 05.06.2025.
Суддя Владислав ДЕМИДОВ