04.06.2025 року м. Дніпро Справа № 904/4793/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді:Кощеєва І.М. (доповідач)
суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.
секретар судового засідання: Скородумова Л.В.
представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Бобиль В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліуретанові технології"
на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.01.2025р. (суддя Загинайко Т.В., м. Дніпро, повний текст додаткового рішення складено 09.01.2025р.) у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліуретанові технології", м. Львів
до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг
про стягнення 870 314 грн. 07 коп.
1. Короткий зміст позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліуретанові технології" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№4570/24 від 30.10.2024) про стягнення з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" 870 314 грн. 07 коп., що складає 823 850 грн. 00 коп. - заборгованості за продукцію, поставлену за договором від 19.02.2020 №275, 11 117 грн. 89 коп. - 3% річних та 35 346 грн. 18 коп. - інфляційних нарахувань.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2024 позовні вимоги задоволено та стягнуто з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліуретанові технології" 823 850 грн. 00 коп. - заборгованості, 11 117 грн. 89 коп. - річних, 35 346 грн. 18 коп. - інфляційних нарахувань та 10 443 грн. 77 коп. - витрат по сплаті судового збору.
Позивач у заяві (вх.№59928/24 від 30.12.2024) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу просив ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліуретанові технології" 80 000 грн. 00 коп. - понесені витрати на професійну правничу допомогу.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.
Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.01.2025р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліуретанові технології" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліуретанові технології" 15 000 грн. 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу. В решті вимог за заявою відмовлено.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з вказаним додатковим рішенням, через систему "Електронний суд", Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліуретанові технології" звернулось з апеляційною скаргою в якій просить суд скасувати додаткове рішення та ухвалити нове рішення, яким стягнути з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліуретанові технології" 80 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства, а також не врахування судом всіх обставин справи та висновків, які викладені у постановах Верховного Суду.
Зокрема, Скаржник зазначає, що Господарським судом Дніпропетровської області не було взято до уваги, що відповідно до умов укладеного договору про надання правової допомоги від 25.10.2024р. №120/24 з врахуванням додаткової угоди №1 від 25.10.2024р. розмір гонорару на правничу допомогу у цій справі на стадії представництва в суді першої інстанції є фіксованим, тобто таким, що не залежить від кількості витраченого часу та підготовлених процесуальних документів. Акт №1 від 27.12.2024р. відповідає положенням Додаткової угоди №1, а словосполучення «вартість правової (юридичної) допомоги, що надається клієнту в межах даної Додаткової угоди, є фіксованою та складає 80 000,00 (вісімдесят тисяч) гривень 00 копійок, без ПДВ», вжите у пункті 2 Акту чітко й однозначно вказує на фіксований розмір обчислення адвокатського гонорару.
Скаржник вказує на те, що Позивач надав суду першої інстанції достатні документи (докази) на підтвердження обсягу наданих послуг, отже, відповідно до змісту Акту №1 від 27.12.2024 року, розподілу підлягає сума понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 80000 грн. 00 коп. та що з матеріалів справи вбачається, що професійна правова допомога була надана Товариству з обмеженою відповідальністю "Поліуретанові технології" відповідно до умов Договору від 25.10.2024 №120/24 про надання правничої допомоги та з дотриманням норм діючого законодавства України. Скаржник вважає, що судом не враховано обсягу наданих адвокатських послуг і виконаних робіт та не проаналізовано надані Позивачем докази на обґрунтування суми понесених витрат на професійну правничу допомогу. Суд першої інстанції, при визначенні розміру витрат на правову допомогу, не аргументовано посилається на процесуальну поведінку Відповідача, щодо неподання відзиву, а також не надання будь-яких заперечень щодо позовних вимог. Саме, Позивач для швидкого вирішення справи, скористався своїм правом та просив суд, відповідно до ч.2 ст. 12 ГПК України, розглядати дану справу у спрощеному позовному провадженні. Також, судом першої інстанції при визначенні витрат на правову допомогу не було враховано співмірність та обгрунтованість суми фіксованого гонорару - 80000,0 грн. із ціною позову в розмір 870 314,00 грн.. Відповідачем не було надано доказів на підтвердження неспіврозмірності заявленої до відшкодування суми професійної правничої допомоги.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Від Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Товариство не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.
Зокрема, оцінюючи розмір заявлених Позивачем витрат на гонорар адвокату (80 000 грн.) у контексті критеріїв, встановлених ч. 4 ст. 126 ГПК України, Відповідач вважає їх завищеними з огляду на неспівмірність із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг). Так, справа не відноситься до складної категорії, заявлена до стягнення заборгованість визначена за результатом розрахунків за двома поставками з простим розрахунком 3% річних та інфляційних втрат. Справа розглядалась в спрощеному порядку (без викликів сторін), при цьому заперечення по справі Відповідач не надавав. Адвокатом позивача складена тільки одна заява по суті -позовна, тобто кількість підготовлених процесуальних документів є незначною.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.01.2025р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Чус О.В., Дармін М.О.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.01.2025р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи №904/4793/24.
Матеріали справи № 904/4793/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.02.2025р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 04.06.2025р..
Представник Позивача в судове засідання 04.06.2025р. не з'явився.
У судовому засіданні 04.06.2025 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.
7. Встановлені судом обставини справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліуретанові технології" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, про стягнення з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" 870 314 грн. 07 коп., що складає 823 850 грн. 00 коп. - заборгованості за продукцію, поставлену за договором від 19.02.2020 №275, 11 117 грн. 89 коп. - 3% річних та 35 346 грн. 18 коп. - інфляційних нарахувань.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2024 позовні вимоги задоволено. Суд стягнув з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліуретанові технології" 823 850 грн. 00 коп. - заборгованості, 11 117 грн. 89 коп. - річних, 35 346 грн. 18 коп. - інфляційних нарахувань та 10 443 грн. 77 коп. - витрат по сплаті судового збору.
Позивач у заяві про стягнення витрат на професійну правничу допомогу просив ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліуретанові технології" 80 000 грн. 00 коп. - понесені витрати на професійну правничу допомогу.
Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.01.2025р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліуретанові технології" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліуретанові технології" 15 000 грн. 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу. В решті вимог за заявою відмовлено.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Відповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а додаткове рішення господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.
Положеннями ст. 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України, основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Метою запровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективного захисту своїх прав в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно до ст. 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до укладеної угоди з клієнтом, адвокат виконує обов'язки з представництва інтересів клієнта у суді, а також бере на себе відповідальність здійснювати таке представництво у комплексі, а не за взяту кожну окрему правничу дію, наприклад тільки написати процесуальний документ або суто виступити у судовому засіданні. Саме вчинення комплексу правничих дій забезпечить належну реалізацію прав та обов'язків клієнта для представництва його інтересів.
Так, в ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що іншими видами правової допомоги - є види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення:
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Таким чином, беручи на себе обов'язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад написання процесуального документу чи виступ у суді, а бере на себе обов'язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов'язків клієнта.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020р. у справі №910/4201/19).
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
В постанові від 06.03.2019р. у справі № 922/1163/18 Верховний Суд звернув увагу, що суди, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з положеннями ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Разом із тим, згідно зі ст. 15 ГПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги ( ч. 3 ст. 126 цього Кодексу).
За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
Водночас, за приписами ч. 6 ст. 126 ГПК України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог). Разом з тим, у частині п'ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, також унормовано положеннями ч.ч. 6, 7, 9 ст. 129 ГПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліуретанові технології" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" 870 314 грн. 07 коп., що складає 823 850 грн. 00 коп. - заборгованості за продукцію, поставлену за договором від 19.02.2020 №275, 11 117 грн. 89 коп. - 3% річних та 35 346 грн. 18 коп. - інфляційних нарахувань.
У позовній заяві позивачем було також зазначено, що орієнтовна сума судових витрат, які позивач поніс та очікує понести у зв'язку із розглядом справи становить 93 054 грн. 71 коп., що складається із судового збору в розмірі 13 054 грн. 71 коп. та витрат на професійну правничу допомогу, в розмірі 80 000 грн. 00 коп.; докази, що підтверджують розмір судових витрат, понесених позивачем, будуть подані протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області винесене на користь позивача.
30.12.2024р. (в межах строку, встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України) від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (вх.№59928/24 від 30.12.2024), в якій він просив суд розподілити судові витрати в частині витрат на професійну правничу допомогу, стягнути з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліуретанові технології" 80 000 грн. 00 коп. - понесені витрати на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування розміру понесених судових витрат на професійну правничу (правову) допомогу Позивачем надано суду першої інстанції: копію ордеру від 30.10.2024р. серії ВС №1285512 (а.с. 74); копію договору від 25.10.2024р. №120/24 про надання правничої допомоги (а.с. 75-77); копію платіжної інструкції від 28.10.2024р. №7206, на суму 30 000 грн. 00 коп. (а.с. 78); копію платіжної інструкції від 27.11.2024р. №7259, на суму 10 000 грн. 00 коп. (а.с. 79); копію акта від 27.12.2024р. №1 про надання правничої допомоги до договору від 25.10.2024р. №120/24 про надання правничої допомоги (а.с. 80).
З наданих Заявником доказів вбачається, що 25.10.2024р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Поліуретанові технології" (клієнт) та адвокатським об'єднанням "Фостяк і партнери" (адвокатське об'єднання) було укладено договір №120/24 про надання правничої допомоги, за умовами п.1.1. якого клієнт доручає, а адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.
Пунктом 2.5 Договору визначено, що адвокатське об'єднання має право залучати до виконання обов'язків за цим договором адвокатів на договірних засадах.
Згідно з п. 2.8 Договору, для надання правової допомоги клієнту, адвокатське об'єднання призначає адвоката без попереднього погодження із клієнтом. Адвокат є відповідальним у повному обсязі перед клієнтом за порушення умов даного договору.
Пунктом 4.1 Договору визначено, що правничу допомогу, що надається адвокатським об'єднанням, клієнт оплачує в розмірі та порядку, що окремо обумовлюються сторонами та визначаються у відповідних додатках до цього договору, які є невід'ємною частиною.
Відповідно до п. 4.2 Договору, факт надання правничої допомоги адвокатським об'єднанням підтверджується актами приймання-передачі наданих послуг, які формуються в міру необхідності та вручаються безпосередньо клієнту (уповноваженій особі клієнта) або направляються засобами поштового чи комунікаційного зв'язку за його місцезнаходженням. Акт приймання-передачі наданих послуг вважається підписаним, якщо протягом 5 днів з моменту його отримання клієнтом, останній не надав адвокатському об'єднанню письмові аргументовані заперечення на акт.
Відповідно до п. 4.5 договору, окремо від вартості послуг за погодженням з адвокатським об'єднанням клієнт оплачує винагороду за досягнення обумовленого з клієнтом результату по справі. Розмір винагороди та бажаний результат обумовлюється сторонами договору у разі потреби в додатку до даного договору.
Даний Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань (п. 8.1 Договору).
Також сторонами було укладено Додаткову угоду від 25.10.2024р. №1 до договору від 25.10.2024р. №120/24 про надання правничої допомоги, яка визначає об'єм правничої допомоги, вартість та порядок оплати правничої допомоги (гонорару) адвокатського об'єднання за надання правової (правничої) допомоги.
Відповідно до п. 2 вказаної Додаткової угоди, сторони домовились, що адвокатське об'єднання "Фостяк і партнери" на виконання умов Договору від 25.10.2024р. №120/24 про надання правничої допомоги (надалі - Основний договір), зобов'язується надати клієнту правову (юридичну) допомогу щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 24432974) заборгованості, в розмірі 823 850 грн. 00 коп. за Договором 19.02.2020р. №275 про поставку продукції.
Пунктом 3 Додаткової угоди визначено, що сторони дійшли згоди, що така правова допомога включатиме в себе, але не виключно: - аналіз матеріалів, наданих клієнтом на ознайомлення, та судової практики; - формування правової позиції; - проведення переговорів зі сторонами спору особисто або засобами телефонного зв'язку, месенджерів, електронної пошти; - підготовка та подання процесуальних документів до господарського суду; - підготовка до судових засідань; - представництво інтересів клієнта у судових засіданнях Господарського суду Дніпропетровської області без обмеження засідань та часу участі у них.
Сторони погодили, що відповідно до п. 4.5, сума що підлягає сплаті адвокатському об'єднанню за надання правової допомоги клієнту (гонорар успіху) - є фіксованою та складає 10 (десять) % (відсотків) від розміру результату наданих послуг адвокатським об'єднанням у справі з майновими вимогами, виходячи з фактичних присуджених згідно Рішення суду майнових зобов'язань з іншої сторони. Сторони погодили що відповідно до п. 4.1 основного договору вартість правової (юридичної) допомоги, що надається клієнту в межах даної додаткової угоди, є фіксованою та складає 80 000 грн. 00 коп., без ПДВ (п. 4 Додаткової угоди).
Умовами п. 5 Додаткової угоди сторони погодили, що відповідно до п. 4.2 Основного договору клієнт зобов'язується оплатити надані послуги, згідно з актом протягом 5 (п'яти) календарних днів з дати його підписання.
Сплата узгодженої сторонами суми гонорару (послуг) здійснюється клієнтом в безготівкому порядку шляхом перерахування відповідної суми коштів на розрахунковий рахунок адвокатського об'єднання, реквізити якого зазначаються у відповідному рахунку на оплату гонорару (пункт 6 Додаткової угоди).
Клієнт також бере на себе зобов'язання по оплаті судових витрат (в тому числі, але не виключно, судового збору тощо). Всі інші положення основного договору, залишаються діючими та діють з урахуванням даної додаткової угоди до договору (п. 7 Додаткової угоди).
Відповідно до п. 8 Додаткової угоди, правова (правнича) допомога вважається наданою після підписання акту приймання-передачі наданих послуг, який підписується сторонами.
Як вже було зазначено вище, 27.12.2024р. сторонами було складено Акт №1 про надання правничої допомоги до договору про надання правничої допомоги від 25.10.2024р. №120/24 (надалі - Акт), за умовами п. 1 якого, адвокатське об'єднання "Фостяк і Партнери" належним чином і в повному обсязі надало клієнту правову (правничу, юридичну) допомогу відповідно до основного договору, з урахуванням додаткової угоди №1 до основного договору, а клієнт прийняв надану правову (правничу, юридичну) допомогу адвокатським об'єднанням у Господарському суді Дніпропетровської області у справі №904/4793/24 про стягнення заборгованості за договором поставки з Публічного акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг".
Пунктом 2 Акту визначено, що вартість правової (юридичної) допомоги, що надана клієнту, відповідно до п. 4.1. Основного договору та п. 4 Додаткової угоди №1 є фіксованою та складає 80 000 грн. 00 коп., без ПДВ.
Претензії та зауваження щодо наданих послуг у клієнта відсутні (п. 3 Акту).
Також, підтвердження оплати наданих адвокатом послуг правничої (правової) допомоги позивачем залучено до матеріалів заяви копії платіжних інструкцій від 28.10.2024р. №7206, на суму 30 000 грн. 00 коп. із призначенням платежу: попередня оплата за надання правничої допомоги згідно договору від 25.10.2024р. №120/24 про надання правничої допомоги та №7259від 27.11.2024р., на суму 10 000 грн. 00 коп., із призначенням платежу: попередня оплата за надання правничої допомоги згідно договору від 25.10.2024р. №120/24 про надання правничої допомоги.
Також у матеріалах справи містяться копії ордеру на ім'я адвоката Задорожного Івана Богдановича серії ВС №1285512 від 30.10.2024р. та Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛВ №002501 від 10.10.2022р.
Не погоджуючись з розміром витрат на професійну правову допомогу, Відповідач у відзиві на позов посилався на таке: - заявлені позивачем витрати на гонорар адвокату (80 000 грн. 00 коп.) у контексті критеріїв, встановлених частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України, завищені з огляду на неспівмірність із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг): справа не відноситься до складної категорії, заявлена до стягнення заборгованість визначена за результатом розрахунків за двома поставками з простим розрахунком 3% річних та інфляційних втрат; - справа розглядалась в спрощеному порядку (без виклику сторін), при цьому заперечення по справі відповідач не надавав; - адвокатом позивача складена тільки одна заява по суті - позовна, тобто кількість підготовлених процесуальних документів є незначною; - адвокат позивача додає платіжні доручення щодо сплати 40 000 грн. 00 коп. за правничу допомогу, при цьому зазначаючи, що їх вартість складає 80 000 грн. 00 коп.; - позивач уклав договір про надання правничої допомоги від 25.10.24 №120/24 з адвокатським об'єднанням "Фостяк і партнери" в особі директора Фостяка А.Я., при цьому позов та заяву про стягнення витрат на професійну допомогу подає адвокат Задорожний І.Б. (жодних документів пов'язаності зазначеного адвоката з адвокатським об'єднанням "Фостяк і партнери" до заяви про стягнення витрат на професійну допомогу не надано); - у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
Як вірно зазначив місцевий господарський суд - при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Верховний Суд у постановах від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19, від 24.10.2019 р. у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 р. у справі № 904/3583/19 зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
У постанові від 11.02.2021р. у справі № 920/39/20 Верховний Суд вказав, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Проте, у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість, покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
У постановах від 24.10.2019р. у справі № 905/1795/18 і від 01.08.2019р. у справі №915/237/18, від 11.02.2021 р. у справі № 920/39/20 Верховний Суд також зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим ( рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04 ). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019р. у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019р. у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019р. у справі № 922/928/18, від 30.07.2019р. у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019р. у справі № 915/237/18).
Дослідивши заяву про розподіл судових витрат (витрат на правничу допомогу) та документи, на підставі яких Позивач просив стягнути вказані витрати, врахувавши заперечення Відповідача на заяву Позивача, місцевий господарський суд, виходячи з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на те, що предметом спору у даній справі було стягнення заборгованості за договором поставки у розмірі 823 850 грн. 00 коп., 3% річних та інфляційних нарахувань (судова практика щодо вказаної категорії справ є сталою та не потребує детального вивчення та аналізу станом на конкретний період у часі), справа є малозначною та не є складною по своїй суті та за обсягом документів; справа розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження, який призначений для розгляду справ незначної складності; судові засідання у справі не призначалися; обсяг доказів по справі, який підлягав вивченню та аналізу адвокатом, є незначним; відповідачем відзив, а також будь-які заперечення щодо позовних вимог не надавалися, дійшов висновку, що пропорційним розміром витрат на оплату професійної правничої допомоги до предмета спору, з урахуванням обставин та результату розгляду даної справи, є 15 000,00 грн.
Апеляційний господарський суд, дослідивши надані Товариством з обмеженою відповідальністю "Поліуретанові технології", докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції, прийнявши до уваги заперечення Відповідача про розміру витрат Позивача на професійну правничу допомогу, та враховуючи предмет спору, всі аспекти і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на вивчення матеріалів по справі та підготовку позовної заяви, як кваліфікований фахівець, сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що справедливою та співрозмірною є компенсація витрат на професійну правничу допомогу, у розмірі 15 000 грн. 00 коп., яка заявлена до стягнення позивачем.
Викладені у апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а тому відхиляються, як необґрунтовані.
Враховуючи усе вищевикладене, судова колегія апеляційного суду вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, а додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.01.2025р. у справі № 904/4793/24 таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та його скасування відсутні.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
За змістом ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Звертаючись із апеляційною скаргою, Скаржник не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення.
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а додаткове рішення місцевого господарського суду у даній справі має бути залишено без змін.
Розподіл судових витрат у зв'язку з розглядом даної апеляційної скарги судом не здійснюється, оскільки Позивачем оскаржено додаткове рішення щодо вирішення питання про розподіл судових витрат. Натомість, сплата судового збору за подання апеляційної скарги на додаткове рішення Законом України “Про судовий збір» не передбачена.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліуретанові технології" - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.01.2025р. у справі № 904/4793/24 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 05.06.2025 р.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В. Чус
Суддя М.О. Дармін