04.06.2025 року м. Дніпро Справа № 904/4772/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді:Кощеєва І.М. (доповідач)
суддів: Чус О.В., Дарміна М.О..
секретар судового засідання: Скородумова Л.В.
представники сторін:
від прокуратури: Федотова О.П.
від позивача-1: не з'явився
від позивача-2: не з'явився
від відповідача: Бондаренко К.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2024р.
(суддя Ярошенко В.І., м. Дніпро, повний текст рішення підписано 04.04.2024)
у справі
за позовом Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області
в особі: Тернівської міської ради, м. Тернівка, Дніпропетровської області,
Відділу освіти Тернівської міської ради, м. Тернівка, Дніпропетровська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги", м. Дніпро
про визнання недійсними додаткових угод, стягнення коштів
Павлоградська окружна прокуратура Дніпропетровської області в особі Тернівської міської ради, Відділу освіти Тернівської міської ради звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги", в якому просить суд:
- визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 03.03.2021 до Договору про постачання (закупівлю) електричної енергії № 521000055218/1 від 04.01.2021, укладену між відділом освіти Тернівської міської ради та ТОВ “Дніпровські енергетичні послуги»;
- визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 13.10.2021 до Договору про постачання (закупівлю) електричної енергії № 521000055218/1 від 04.01.2021, укладену між відділом освіти Тернівської міської ради та ТОВ “Дніпровські енергетичні послуги»;
- визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 23.10.2021 до Договору про постачання (закупівлю) електричної енергії № 521000055218/1 від 04.01.2021, укладену між відділом освіти Тернівської міської ради та ТОВ “Дніпровські енергетичні послуги»;
- визнати недійсною додаткову угоду № 6 від 17.11.2021 до Договору про постачання (закупівлю) електричної енергії № 521000055218/1 від 04.01.2021, укладену між відділом освіти Тернівської міської ради та ТОВ “Дніпровські енергетичні послуги»;
- визнати недійсною додаткову угоду № 7 від 18.11.2021 до Договору про постачання (закупівлю) електричної енергії № 521000055218/1 від 04.01.2021, укладену між відділом освіти Тернівської міської ради та ТОВ “Дніпровські енергетичні послуги»;
- визнати недійсною додаткову угоду № 8 від 22.11.2021 до Договору про постачання (закупівлю) електричної енергії № 521000055218/1 від 04.01.2021, укладену між відділом освіти Тернівської міської ради та ТОВ “Дніпровські енергетичні послуги»;
- визнати недійсною додаткову угоду № 9 від 23.11.2021 до Договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №521000055218/1 від 04.01.2021, укладену між відділом освіти Тернівської міської ради та ТОВ “Дніпровські енергетичні послуги»;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпровські енергетичні послуги» на користь відділу освіти Тернівської міської ради грошові кошти у розмірі 399 969, 49 грн.
Прокурор, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначає, що при укладанні додаткових угод № 2 від 03.03.2021, № 4 від 13.10.2021, № 5 від 23.10.2021, № 6 від 17.11.2021, № 7 від 18.11.2021, № 8 від 22.11.2021, № 9 від 23.11.2021 до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії № 521000055218/1 від 04.01.2021 сторонами порушені вимоги п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", що не відповідає принципу максимальної економії бюджетних коштів.
На думку прокурора, спірні додаткові угоди підлягають визнанню недійсними з огляду на:
- підвищення ціни товару було більше ніж на 10 %, за відсутності належного підтвердження фактів пропорційного збільшенню ціни у разі коливання ціни такого товару на ринку;
- порушено вимоги щодо повідомлення позивача про початок застосування нової ціни та зміну умов договору.
Крім того, прокурор зазначає, що надані відповідачем листи та розрахунки з інформацією з сайту ДП “Оператор ринку» за своїм змістом є лише документами довідково-інформаційного характеру, які фактично дублюють дані із сайту та не містять точної інформації про коливання цін на електричну енергію станом, як на момент звернення відповідача з пропозиціями про внесення змін до договору, так і на момент підписання спірних додаткових угод.
Прокурор зазначив, що внаслідок укладення спірних додаткових угод до договору порушено вимоги чинного законодавства, принципи ефективного та прозорого здійснення закупівлі, принципи максимальної ефективності та економії, що спричинило безпідставне витрачання коштів місцевого бюджету, нераціональне та неефективне їх використання. Замовник фактично отримував електроенергію за значно більшою вартістю, що призвело до порушення інтересів, визначених Законом України “Про публічні закупівлі» в частині досягнення мети проведеної тендерної закупівлі.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2024р. позов задоволено повністю. Визнано недійсними додаткові угоди № 2 від 03.03.2021, № 4 від 13.10.2021, № 5 від 23.10.2021, № 6 від 17.11.2021, № 7 від 18.11.2021, № 8 від 22.11.2021, № 9 від 23.11.2021 до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії № 521000055218/1 від 04.01.2021, укладеного між Відділом освіти Тернівської міської ради (51500, Дніпропетровська область, м. Тернівка, вул. Макарова, буд. 9; ідентифікаційний код 23068809) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (49044, м. Дніпро, вул. В. Моссаковського, буд. 7; ідентифікаційний код 42082379).Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (49044, м. Дніпро, вул. В. Моссаковського, буд. 7; ідентифікаційний код 42082379) на користь Відділу освіти Тернівської міської ради (51500, Дніпропетровська область, м. Тернівка, вул. Макарова, буд. 9; ідентифікаційний код 23068809) грошові кошти в розмірі 399 969, 49 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (49044, м. Дніпро, вул. В. Моссаковського, буд. 7; ідентифікаційний код 42082379) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 38; ідентифікаційний код 02909938) витрати зі сплати судового збору 19 830, 03 грн.
Не погодившись з вказаним рішеням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2024 по справі №904/4772/23 повністю і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник вказує на те, що суд першої інстанції не застосував положення абзацу 2 ч. 1 ст. 216 ЦК України, згідно з якими у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. При цьому, на думку Скаржника, під час вирішення питання недійсності додаткових угод до договору шляхом застосування лише положення абз.1 ч.1 ст. 216 ЦК України та незастосування наслідків недійсності до обох сторін правочину не дотримані принципи справедливості та рівності.
Скаржник вважає, що двостороння реституція є обов'язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами. Тобто при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов'язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину.
Скаржник зазначає на тому, що визнання додаткових угод недійсними не означає автоматичне застосування положень договору у первісній редакції, бо постачання товару за умовами договору не відбулося. Отже, на думку Скаржника, стягувати грошові кошти, як різницю між первісною ціною та ціною останньої додаткової угоди, неможливо через відсутність постачання електричної енергії після визнання недійсними додаткових угод. При цьому, Скаржник наголошує на тому, що не можна, визнаючи недійсним правочин за ст.216 ЦК України, застосовувати приписи лише абзацу 1 ч. 1 цієї статті, ігноруючи імперативну норму абзацу 2, та не застосовувати наслідки недійсності правочину до обох його сторін. Тобто, на переконання Скаржника, підставою для стягнення грошових коштів за недійсним правочином є саме сукупне застосування абз.1 та абз.2 ч.1 ст. 216 та п.1 ч.3 ст.1212 ЦК України.
Скаржник вважає, що до договору про постачання електричної енергії через неможливість фізичного повернення спожитої електричної енергії мають застосовуватися спеціальні положення. За аналогією, як у випадку недійсності договорів оренди, договорів про надання послуг або виконання робіт, оскільки в такому випадку двостороння реституція є неможливою внаслідок неможливості повернення отриманого виконання за договором в частині, наприклад, здійсненого користування майном.
Скаржник зазначає на тому, що якщо не можна застосувати двосторонню реституцію через специфіку правочину з постачання електричної енергії (за аналогією з договором оренди землі), тоді неможливо і додаткові угоди визнавати недійсними, посилаючись на ч.1 ст.216 ЦК України, тому, Скаржник вважає за необхідне ставити питання про відмову в позові саме через зазначені підстави - через неефективний спосіб захисту.
Крім того, Скаржник вказує на те, що суд першої інстанції, спираючись на положення ст.ст.216, 1212 ЦК України, як на підставу для стягнення різниці між первісною ціною у договорі та останньою ціною у додатковій угоді, проігнорував, що саме ст.216 ЦК України передбачає обов'язкове застосування наслідків недійсності для обох сторін правочину та вимагає у разі недійсності правочину повернення кожною зі сторін другій стороні у натурі всього, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Вимога зобов'язати відповідача поставити товар за первісною ціною, хоча факт стрімкого, сталого та непрогнозованого зростання цієї ціни є очевидним і підтверджується розрахунками, наданими Товариством, та даними Оператора ринку, є несправедливою, такою, що порушує принцип рівності сторін договору. Ризики правової невизначеності, закладені у п. 2. ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» несправедливо у повному обсязі покладати на суб'єкта господарювання, бо саме держава, яка нездатна забезпечити видання зрозумілих правил, сама повинна розплачуватися за свої прорахунки.
Судом першої інстанції, на думку Скаржника, не враховано, що зміна умов договору шляхом укладання додаткових угод здійснювалася за згодою сторін, угоди були підписані сторонами і не вносилися Постачальником одноосібно. Порядок зміни умов визначено умовами Договору, зокрема, зміни до Договору можуть бути внесені у випадках, передбачених ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Скаржник зауважує на тому, що суд першої інстанції, посилаючись на ст. 653 ЦК України, не взяв до уваги, що порядок внесення змін до договору було узгоджено сторонами у Договорі та Комерційної пропозиції. Сторони вносили зміни до договору та змінювали ціну за взаємною згодою сторін, Споживач мав право розірвати Договір без будь-яких негативних правових наслідків з боку Постачальника. Незважаючи на те, що електрична енергія була поставлена Споживачу до моменту зміни договору, суд, посилаючись на ч.4 ст.653 ЦК України, зобов'язав Постачальника повернути грошові кошти за вже виконаним зобов'язанням.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2024р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Чус О.В., Дармін М.О..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.04.2024р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи №904/4772/23.
01.05.2024р. матеріали справи № 904/4772/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.05.2024р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2024 у справі № 904/4772/23 залишено без руху, надано апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.05.2024р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 18.09.2024р..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.09.2024р. зупинено провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2024р. у справі №904/4772/23 до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №918/1043/21 у подібних правовідносинах.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.10.2024р., за клопотанням Дніпропетровської обласної прокуратури, поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги"на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2024р. у справі №904/4772/23. Розгляд справи призначено в судовому засіданні на 05.02.2025р..
05.02.2025р. в систему "Діловодство спеціалізованого суду" внесено інформаційну довідку, відповідно до якої та з урахуванням п.2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, у зв'язку з перебуванням судді-члена колегії Чус О.В. у відпустці, розгляд справи в судовому засіданні не відбувся.
У зв'язку із усуненням обставин, пов'язаних з неможливістю проведення судового засідання 05.02.2025р., ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.02.2025р. розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги"на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2024р. у справі № 904/4772/23 призначено в судове засідання на 04.06.2025р..
В судове засідання 04.06.2025р. представник Позивачів-1,2 не з'явився.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" до суд надійшло клопотання про зупинення апеляційного провадження у справі № 904/4772/23 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24.
В обгрунтування клопотання, заявник зокрема, зазначає, що ухвалою Касаційного господарського суду від 29.01.2025р. передано справу №920/19/24 на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав необхідності відступлення від висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024р. у справі №922/2321/22. Станом на 02.05.2025 ухвалою від 09.04.2025р. справу №920/19/24 призначено до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження. Предметом розгляду у цій справі за позовом керівника Конотопської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Управління освіти Конотопської міської ради Сумської області до ТОВ "Енергетичне партнерство" є вимога прокурора про визнання недійсними низки додаткових угод щодо внесення змін та доповнень до укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії споживачу від 29.01.2021 № 24, при укладенні яких, на думку прокурора, порушено імперативні приписи ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Відповідно до зазначеної норми, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Головним аргументом прокурора є правова позиція, сформована у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024р. у справі №922/2321/22. В ухвалі про передання справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду Касаційний господарський суд зазначив: « 4. Верховний Суд у цій справі з урахуванням відсутності стабільної ситуації на ринку товарів (зокрема, електричної енергії) вважає, що необхідно відступити (шляхом уточнення) від цього висновку Великої Палати Верховного Суду, вказавши при цьому, що у разі коливання ціни товару на ринку, ціна за одиницю може бути збільшена пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку, при цьому обмеження у 10 % рахується від ціни, яка була встановлена договором або останньою додатковою угодою про збільшення ціни. При цьому, загальна ціна договору не повинна змінюватися.». « 92. На думку колегії суддів, з урахуванням відсутності стабільної ситуації на енергетичному ринку, сторони договору можуть неодноразово збільшувати ціну за одиницю товару не більше ніж на 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку. При цьому, не має змінюватися саме загальна ціна договору, а факт коливання цін має бути належним чином доведений. 93. З огляду на це, Верховний Суд вважає, що необхідно відступити (шляхом уточнення) від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, щодо застосування п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону "Про публічні закупівлі" (у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору). 94. Обґрунтованими підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду є, зокрема: 1) зміна законодавства (існують випадки, за яких зміна законодавства не дозволяє суду однозначно дійти висновку, що зміна судової практики можлива без відступу від раніше сформованої правової позиції); 2) ухвалення рішення Конституційним Судом України; 3) нечіткість закону (невідповідності критерію "якість закону"), що призвело до різного тлумаченням судами (палатами, колегіями) норм права; 4) винесення рішення ЄСПЛ, висновки якого мають бути враховані національними судами; 5) зміни у праворозумінні, зумовлені: розширенням сфери застосування певного принципу права; зміною доктринальних підходів до вирішення складних питань у певних сферах суспільно- правлінських відносин; наявністю загрози національній безпеці; змінами у фінансових можливостях держави. 95. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій, суд повинен мати ґрунтовні підстави: його попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання. 96.У цьому випадку підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду є: - зміна законодавства: Велика Палата Верховного Суду хоч і зробила висновок щодо застосування п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону "Про публічні закупівлі" в редакції Закону N 114-IX, втім не робила висновок щодо застосування п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону "Про публічні закупівлі" в редакції із змінами, внесеними Законом N 1530-IX від 03.06.2021; - порушення принципу належного урядування з огляду на неоднакове праворозуміння п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону "Про публічні закупівлі": Мінекономіки вважає, що сторони договору про закупівлю можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку за наявності відповідних умов, в той час як Велика Палата Верховного Суду вважає, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі.». ТОВ «ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» переконано, що висновки Великої Палати Верховного Суду, прийняті за результатами розгляду справи №920/19/24, безпосередньо вплинуть на розгляд справи № 904/4772/23. Крім того, розгляд даної справи, з огляду на сформульовану Верховним Судом позицію, може потребувати подання додаткових доказів.
Розглянувши клопотання представника відповідача, заслухавши в судовому засіданні пояснення присутніх учасників судового процесу, колегія суддів дійшла висновку про зупинення провадження у справі з огляду на наступне.
Частина 4 ст. 236 ГПК України передбачає, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до п. 7 ч.1 ст.228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, подібність правовідносин слід оцінювати за змістовим, суб'єктним та об'єктним критеріями. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. Суб'єктний і об'єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб'єктний склад саме цих правовідносин та/чи їх специфічний об'єкт. При цьому на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
Судом встановлено, що на розгляді Великої Палати Верховного Суду перебуває справа № 920/19/24 за позовом керівника Конотопської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Управління освіти Конотопської міської ради Сумської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичне партнерство» про визнання недійсними додаткових угод до договору публічної закупівлі ( додаткових угод від 25.05.2021р. № 2, від 27.07.2021р. № 5, від 27.08.2021р. № 6, від 03.09.2021р. № 7, від 19.10.2021р. № 8, від 12.11.2021р. № 9, від 01.12.2021р. № 10 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 29.01.2021р. № 24) та стягнення коштів у сумі 692 623,48 грн. Так, ухвалою від 09.04.2025р. Великою Палатою Верховного Суду прийнято до розгляду справу №920/19/24 з метою вирішення питання щодо наявності/відсутності підстав для відступлення від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.01.2024р. у справі № 922/2321/22, щодо застосування п.2 ч.5 ст. 41 Закону «Про публічні закупівлі» з підстав, зокрема:
- зміни законодавства: Велика Палата Верховного Суду хоч і зробила висновок щодо застосування пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції Закону № 114-ІХ, втім не робила висновок щодо застосування зазначеної норми в редакції зі змінами, внесеними Законом № 1530-IX;
- порушення принципу належного урядування з огляду на неоднакове праворозуміння п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»: Міністерство економіки України вважає, що сторони договору про закупівлю можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку за наявності відповідних умов, у той час як Велика Палата Верховного Суду вважає, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі.
Отже, правовідносини у даній справі та у справі №920/19/24 є подібними, а з врахуванням висновків суду першої інстанції у даній справі та доводів апеляційної скарги відповідача, вирішення Великою Палатою Верховного Суду у справі №920/19/24 питання щодо наявності/відсутності підстав для відступлення від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.01.2024р. у справі №922/2321/22, має істотне значення для розгляду цієї справи.
Окрім того, як зазначалось вище, мотивами для передачі справи №920/19/24 на розгляд Великої Палати Верховного Суду Касаційним господарським судом зазначено не лише зміни у законодавстві, а й порушення принципу належного урядування з огляду на неоднакове праворозуміння п. 2 ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Зважаючи на те, що правові висновки Великої Палати Верховного Суду у справі №920/19/24 можуть вплинути на вирішення цього господарського спору по суті заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зупинення апеляційного провадження у справі №904/4772/23 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24.
Керуючись п. 7 ч.1 ст.228, ст. ст. 229, 234, 281 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,-
Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" про зупинення провадження у справі №904/4772/23 - задовольнити.
Зупинити провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2024р. у справі №904/4772/23 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено 05.06.2025р.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В. Чус
Суддя М.О. Дармін