вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"04" червня 2025 р. м.Київ Справа№ 911/2327/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Станіка С.Р.
суддів: Сибіги О.М.
Гончарова С.А.
за участю секретаря судового засідання Яценко І.В.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Виконавчого комітету Фастівської міської ради
на рішення Господарського суду Київської області
від 07.08.2024 (повний текст рішення складено та підписано 05.09.2024)
у справі №911/2327/23 (суддя Грабець С.Ю.)
за позовом Державного підприємства «Черкаський науково-дослідний та
проектний інститут землеустрою»
до Виконавчого комітету Фастівської міської ради
про стягнення боргу в сумі 110 820,00 грн.,-
Короткий зміст позовних вимог
31 липня 2023 року на адресу Господарського суду Київської області надійшла позовна заява державного підприємства «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (далі позивач) до виконавчого комітету Фастівської міської ради (далі відповідач) про стягнення боргу в сумі 110 820,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на порушення відповідачем умов договору №08-15/193 від 09.09.2021 року.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду Київської області від 07.08.2024 у справі №911/2327/23 позовні вимоги Державного підприємства «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» до виконавчого комітету Фастівської міської ради про стягнення заборгованості в сумі 110 820,00 грн., задоволено, а саме:
- присуджено до стягнення з Виконавчого комітету Фастівської міської ради на користь Державного підприємства «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» 110 820,00 грн. (сто десять тисяч вісімсот двадцять грн. 00 коп.) боргу, 2 684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.) витрат на сплату судового збору та 5 000,00 грн. (п'ять тисяч грн. 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що з листа відповідача №06-24/5942 від 31.12.2021 року, копія якого долучена до матеріалів справи, до відповіді на лист позивача №18-12-0.21-2315/2-21 від 07.12.2021 року був долучений акт приймання - передачі робіт згідно з умовами договору на суму 110 820,00 грн. Відповідач проти отримання цього акту не заперечував.
Документів, що підтверджували б мотивовану відмову від підписання акту приймання - передачі робіт на суму 110 820,00 грн. у п'ятиденний строк з дня одержання технічної документації з нормативної оцінки земель м. Фастів, відповідно до п. 5.5 договору, представник відповідача не надав.
Разом з цим, у засіданні, представник відповідача послався на те, що відповідач акти приймання - передачі робіт не отримував, а роботи не були виконані позивачем
У листі №24/5658 від 18.12.2021 року, копія якого долучена до матеріалів справи, відповідач просив позивача розглянути можливість укладення додаткової угоди до договору, відповідно до якої, пропонував перенести строк оплати робіт за розробку технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Фастів на перший квартал 2022 року.
Так, відповідно до п. 5.5. договору, відповідач був зобов'язаний підписати акт приймання - передачі робіт за договором на суму 110 820,00 грн. протягом п'яти банківських днів, починаючи з 07 грудня 2021 року (дата отримання відповідачем листа позивача №18-12-0.21-2315/2-21 від 07.12.2021 року), а тому оплата повинна була бути здійснена відповідачем протягом 10 (десяти) робочих днів, тобто не пізніше 28 грудня 2021 року.
Документів, що підтверджували б оплату виконаних позивачем робіт або спростовували б доводи позивача, представник відповідача суду не надав, тому вимога позивача про стягнення з відповідача боргу в сумі 110 820,00 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Виконавчий комітет Фастівської міської ради звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій останній просить - скасувати рішення Господарського суду Київської області від 07.08.2024 2024 у справі №911/2327/23 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити в повному обсязі.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, позивачем (виконавцем) не були надані виконавчому комітету Фастівської міської ради (замовнику) за результатами виконаних робіт згідно умов Договору наступні документи, а саме:
- Графічні матеріали: «Схема економіко-планувального зонування території населеного пункту», «Схема прояву локальних факторів оцінки», а також Картограма розповсюдження агровиробничих груп грунтів. Графічні матеріали в паперовому та електронному вигляді;
- Електронний документ формату XML, що відображає результати робіт в електронному вигляді.
Також, позивачем (виконавцем) не були надані виконавчому комітету Фастівської міської ради (замовнику):
- Довідка у довільній формі про відповідність виконавця робіт технічному завданню, згідно Додатку 2 цієї тендерної документації;
- Розрахунок вартості комплексних інженерних послуг, оформленим у відповідності до норм діючого законодавства.
Крім того, форма акта приймання-передачі за договором №08- 15/193 від 09 вересня 2021 не містить підпису, а отже не відповідає умовам Договору та усталеним звичаям ділового обороту або іншим вимогам, що звичайно ставляться до такого виду юридичного документа.
Також до позову не було додано у якості доказу саму Технічну документація з нормативної грошової оцінки земель міста Фастова Київської області.
Відповідачем у відзиві на позовну заяву було надано позивачу доказ виникнення обставин непереборної сили, виданий Торгово-промисловою палатою України, а саме документ від 28.02.2022 року №2024/02.0-7.1, що не враховано судом першої інстанції при прийнятті рішення.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
20.11.2024 через підсистему "Електронний суд» від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, і який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду з огляду на ст. ст. 119, 263 Господарського процесуального кодексу України, і у якому позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Доводи позивача у відзиві зводяться до того, що:
- 18.12.2021, Відповідач направив лист № 06-24/5658, яким повідомив Позивача, що 09.12.2021 на засіданні сесії Фастівської міської ради прийнято рішення № 30/153-XVVII «Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Оленівка Фастівського району Київської області» та рішення № 30/152-XV-VII «Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель селища Борова Фастівського району Київської області». Проект рішення «Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Фастів» буде винесено на розгляд сесії Фастівської міської ради 21.12.2021. Вказаний лист підтверджує повне виконання ДП «Черкаський інститут землеустрою» договірних зобов'язань щодо розробки технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Фастів та її отримання Відповідачем в строки, визначені Договором;
- 31.12.2021 року відповідач листом № 06-31/5942 направив позивачу, примірники підписаних Актів приймання-передачі технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Оленівка та селища Борова Фастівського району Київської області. Натомість, Рахунок-фактуру № СФ-08-15/193 та Акт приймання-передачі технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Фастів повернув без підпису та не надав мотивовану відмову від приймання наданих послуг у супереч п. 5.5 Договору. Позивачем з свого боку, зобов'язання за Договором виконані в повному обсязі, а відповідачем лише частково, оплата за виконані роботи проведена не в повному обсязі.
- відсутність мотивованої відмови з боку Відповідача від приймання наданих послуг свідчить, про те, що Замовник прийняв та погодився з наданими послугами у повному обсязі за Договором;
- відповідно до ст. 23 Закону України «Про оцінку земель», Технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації. Підставою для відмови у затвердженні технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки земельних ділянок може бути лише її невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до закону нормативно-правових актів або розташування земель чи земельних ділянок на території іншої територіальної громади. Рішення про відмову в затвердженні технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки земельних ділянок має містити посилання на конкретні норми законів та прийнятих відповідно до закону нормативно-правових актів, яким суперечить відповідна технічна документація.
- ДП «Черкаський інститут землеустрою» звертає увагу суду, що відповідач не повідомив підприємство у строки встановлені п. 8.5 Договору про наявність форс- мажорних обставин.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2024, апеляційну скаргу Виконавчого комітету Фастівської міської ради на рішення Господарського суду Київської області від 07.08.2024 у справі №911/2327/23, передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Станік С.Р., суддів: Гончаров С.А., Яковлєв М.Л.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2024 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи №911/2327/23.
23.10.2024 на адресу Північного апеляційного господарського суду з суду першої інстанції надійшли матеріали справи №911/2327/23.
У зв'язку з перебуванням судді Гончарова С.А у відрядженні з 23.10.2024 по 26.10.2024 включно та у відпустці з 27.10.2024 по 22.11.2024 включно, який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, здійснити розгляд справи у визначеному складі - неможливо.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2024, справу №911/2327/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Станік С.Р., суддів: Яковлєв М.Л., Сибіга О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2024 прийнято справу №911/2327/23 за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Фастівської міської ради на рішення Господарського суду Київської області від 07.08.2024, до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді - Станік С.Р., суддів: Яковлєв М.Л., Сибіга О.М. відкрито апеляційне провадження у справі №911/2327/23 за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Фастівської міської ради на рішення Господарського суду Київської області від 07.08.2024, вирішено розгляд справи №911/2327/23 за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Фастівської міської ради на рішення Господарського суду Київської області від 07.08.2024здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
20.11.2024 через підсистему "Електронний суд» від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, і який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду з огляду на ст. ст. 119, 263 Господарського процесуального кодексу України, і у якому позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
29.11.2024 через підсистему "Електронний суд» від відповідача надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив прийняти заперечення, задовольнити апеояційну скаргу Виконавчого комітету Фастівської міської ради на рішення Господарського суду Київської області від 07.08.2024, вирішено розгляд справи №911/2327/23.
У зв'язку з перебуванням судді Яковлєва М.Л. на лікарняному з 22.01.2025, який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, вирішити питання щодо подальшого руху справи у визначеному складі суду - неможливо.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2025, справу №911/2327/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючий суддя: Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Сибіга О.М., Гончаров С.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2025 прийнято справу справу №911/2327/23 за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Фастівської міської ради на рішення Господарського суду Київської області від 07.08.2024, вирішено розгляд справи №911/2327/23 до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Сибіга О.М., Гончаров С.А., вирішено розгляд апеляційної скарги Виконавчого комітету Фастівської міської ради на рішення Господарського суду Київської області від 07.08.2024, вирішено розгляд справи №911/2327/23 здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.
Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як підтверджується наявними матеріалами справи та вірно встановлено судом першої інстанції, і що перевірено судом апеляційної інстанції, 09 вересня 2021 року між державним підприємством «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (далі позивач) та виконавчим комітетом Фастівської міської ради (далі відповідач) укладений договір №08-15/193 (далі договір).
Відповідно до п. 1.1. договору, позивач зобов'язується до 05 грудня 2021 року, згідно технічного завдання (додаток №1 до договору), в порядку і на умовах даного договору та у визначений договором строк, надати послуги: Розроблення технічної документації з нормативної грошової оцінки земель Фастівської міської територіальної громади, в межах населених пунктів м. Фастів, с. Оленівка, смт. Борова, (код ДК 021:2015 - 71340000-3 - комплексні інженерні послуги), належної кількості та якості, відповідно до технічного завдання, а відповідач прийняти і оплатити такі послуги.
Згідно з п. 1.3 договору, кінцевим результатом надання послуг є передана відповідачу документація з Комплексу інженерних послуг у паперовому та електронному вигляді, оформлена відповідно до технічного завдання (додаток №1 до цього договору).
Загальна вартість послуг становить: 198 000,00 грн. (сто дев'яносто вісім тисяч грн. 00 коп.) у тому числі ПДВ 20 % 33 000,00 грн. (тридцять три тисячі грн. 00 копійок) (п. 3.1 договору).
Пунктом 4.1. договору встановлено, що оплата наданих послуг здійснюється відповідачем на підставі акту наданих послуг протягом 10 (десяти) робочих днів з дня його підписання шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.
Після завершення надання послуг по етапу(пам), позивач передає відповідачу акт(и) наданих послуг у 2-х примірниках та матеріали (п. 5.4. договору).
Відповідно до п. 5.5. договору, відповідач протягом 5 банківських днів з дня одержання матеріалів, передбачених технічним завданням зобов'язаний підписати та направити позивачу акт наданих послуг або мотивовану відмову від приймання наданих послуг.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, акти приймання-передачі №1 від 23.12.2021 року, на суму 56 546,40 грн., та №2 від 23.12.2021 року, на суму 30 633,60 грн, підписані представниками сторін та підтверджено факт того, щопозивач надав, а відповідач прийняв послуги, відповідно до умов договору.
Відповідач оплатив надані позивачем послуги на загальну суму 87 180,00 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача від 21.12.2021 року, копія якої долучена до матеріалів справи.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що відповідач надані ним послуги не оплатив у повному обсязі.
З метою досудового врегулювання спору, позивач направив відповідачу претензію №18-28-0.5-472/2-23 від 01.06.2023 року та лист №18-28-0.5-623/2-23 від 04.07.2023 року, в яких просив відповідача сплатити заборгованість, згідно з умовами договору, в сумі 110 820,00 грн.
13 липня 2023 року відповідач направив на адресу позивача відповідь №06/31-3558 від 13.07.2023 року, у якій послався на те, що послуги, надані позивачем, не були оплачені відповідачем, у зв'язку із виникненням обставин непереборної сили, повномасштабним вторгненням російської федерації.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Згідно зі статтею 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно, цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.
Для виконання вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України необхідним є аналіз доказів та констатація відповідних висновків за результатами такого аналізу. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Водночас 17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу та змінено назву ст. 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Аналогічний підхід до стандарту доказування "вірогідність доказів" висловлено Касаційним господарським судом у постановах від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що розгляд даної справи здійснюється в порядку, передбаченому нормами Господарського процесуального кодексу України, відповідно, і оцінка доказів у ній здійснюватиметься через призму такого стандарту доказування, як "баланс вірогідностей".
Відповідно до ч.1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 2 статті 509 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).
Частинами 1 та 2 ст. 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
вірно встановлено судом першої інстанції, і що перевірено судом апеляційної інстанції, 09 вересня 2021 року між державним підприємством «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (далі позивач) та виконавчим комітетом Фастівської міської ради (далі відповідач) укладений договір №08-15/193 (далі договір).
Відповідно до п. 1.1. договору, позивач зобов'язується до 05 грудня 2021 року, згідно технічного завдання (додаток №1 до договору), в порядку і на умовах даного договору та у визначений договором строк, надати послуги: Розроблення технічної документації з нормативної грошової оцінки земель Фастівської міської територіальної громади, в межах населених пунктів м. Фастів, с. Оленівка, смт. Борова, (код ДК 021:2015 - 71340000-3 - комплексні інженерні послуги), належної кількості та якості, відповідно до технічного завдання, а відповідач прийняти і оплатити такі послуги.
Згідно з п. 1.3 договору, кінцевим результатом надання послуг є передана відповідачу документація з Комплексу інженерних послуг у паперовому та електронному вигляді, оформлена відповідно до технічного завдання (додаток №1 до цього договору).
Загальна вартість послуг становить: 198 000,00 грн. (сто дев'яносто вісім тисяч грн. 00 коп.) у тому числі ПДВ 20 % 33 000,00 грн. (тридцять три тисячі грн. 00 копійок) (п. 3.1 договору).
Пунктом 4.1. договору встановлено, що оплата наданих послуг здійснюється відповідачем на підставі акту наданих послуг протягом 10 (десяти) робочих днів з дня його підписання шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.
Після завершення надання послуг по етапу(пам), позивач передає відповідачу акт(и) наданих послуг у 2-х примірниках та матеріали (п. 5.4. договору).
Відповідно до п. 5.5. договору, відповідач протягом 5 банківських днів з дня одержання матеріалів, передбачених технічним завданням зобов'язаний підписати та направити позивачу акт наданих послуг або мотивовану відмову від приймання наданих послуг.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, акти приймання-передачі №1 від 23.12.2021 року, на суму 56 546,40 грн., та №2 від 23.12.2021 року, на суму 30 633,60 грн, підписані представниками сторін та підтверджено факт того, щопозивач надав, а відповідач прийняв послуги, відповідно до умов договору.
Відповідач оплатив надані позивачем послуги на загальну суму 87 180,00 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача від 21.12.2021 року, копія якої долучена до матеріалів справи.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що відповідач надані ним послуги не оплатив у повному обсязі.
З метою досудового врегулювання спору, позивач направив відповідачу претензію №18-28-0.5-472/2-23 від 01.06.2023 року та лист №18-28-0.5-623/2-23 від 04.07.2023 року, в яких просив відповідача сплатити заборгованість, згідно з умовами договору, в сумі 110 820,00 грн.
13 липня 2023 року відповідач направив на адресу позивача відповідь №06/31-3558 від 13.07.2023 року, у якій послався на те, що послуги, надані позивачем, не були оплачені відповідачем, у зв'язку із виникненням обставин непереборної сили, повномасштабним вторгненням російської федерації.
Апеляційна скарга містить заперечення стосовно того, що судом першої інстанції при прийнятті рішення не враховнр форс-мадорних обставин, а саме: доказ виникнення обставин непереборної сили, виданий Торгово-промисловою палатою України, а саме документ від 28.02.2022 року №2024/02.0-7.
Суд апеляційної інстанції відхиляє зазначений довод з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» (далі - Закон № 671/97-ВР) встановлено, що Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати (далі - регіональні ТПП) засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Отже, суд апеляційної інстанції зазначає, що тільки відповідний сертифікат торгово-промислової палати (далі - сертифікат ТПП) є документом, який підтверджує виникнення форс-мажорних обставин та строк їх дії.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов?язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки сами по собі, але й що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкурентного випадку виконання господарського зобов?язання. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов?язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
Необхідною умовою є наявність причинно-наслідкового зв?язку між неможливістю виконання договору та обставинами непереробної сили. Стороною договору має бути підтверджено не лише факт настання таких обставин, а саме їх здатність впливати на реальну можливість виконання зобов?язання.
Проте сертифікат про форс-мажорні обставини не є актом державного органу, який спричиняє виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків сторін, а є лише одним із доказів, який не має наперед визначеної сили перед іншими доказами.
Інших доказів неможливості виконання зобов?язання у встановлений строк внаслідок настання форс-мажорних обставин - матеріали справи не містять.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах: Верховного Суду України: від 7 вересня 2016 року в справі № 910/6240/16, від 18 лютого 2016 року в справі № 910/24738/15; Верховного Суду: у складі Касаційного адміністративного суду від 27 січня 2022 року № 826/9302/17, у складі Касаційного господарського суду від 9 листопада 2021 року в справі № 913/20/21.
Відповідно до ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в України», форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
В п. 5.48. постанови КГС ВС від 22.06.2022 у справі № 904/5328/21 вказано, що ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за даних умов здійснення господарської діяльності.
У постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі № 913/785/17, від 01.06.2021 у справі № 910/9258/20 викладено висновок щодо застосування статті 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», відповідно до якого:
- статтею 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифікату про форс-мажорні обставини покладено на Торгово-промислову палату України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати.
У п. 75-77 постанови Об'єднаної палати КГС ВС від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 вказано, що сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка (сторона) оплачує (за винятком суб'єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати. Водночас інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати.
Таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися, але не пов'язує суд у випадку виникнення спору між сторонами щодо правової кваліфікації певних обставин як форс-мажорних.
Верховний Суд у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Так, відповідно до п. 5.5. договору, відповідач був зобов'язаний підписати акт приймання - передачі робіт за договором на суму 110 820,00 грн. протягом п'яти банківських днів, починаючи з 07 грудня 2021 року (дата отримання відповідачем листа позивача №18-12-0.21-2315/2-21 від 07.12.2021 року), а тому оплата повинна була бути здійснена відповідачем протягом 10 (десяти) робочих днів, тобто не пізніше 28 грудня 2021 року.
Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (абз. 1 ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України).
Згідно з п. 8.1 договору, сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором у разі виникнення форс-мажорних обставив, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо).
Разом з цим, відповідно до п. 8.5 договору, сторона, що не може виконувати зобов'язання за договором унаслідок дії форс-мажорних обставин, зобов'язана невідкладно протягом 24 годин із урахуванням можливостей технічних засобів миттєвого зв'язку та характеру існуючих перешкод, але не пізніше ніж протягом 10 днів з моменту їх виникнення повідомити іншу сторону про наявність форс-мажорних обставин та їх вплив на виконання цього договору.
Згідно з п. 8.6. договору, якщо форс-мажорні обставини та (або) їх наслідки тимчасово перешкоджають виконанню цього договору, то виконання цього договору зупиняється на строк, протягом якого він є неможливим.
Не повідомлення або невчасне повідомлення про настання або припинення форс-мажорних обставин позбавляє сторону права на них посилатися (п. 8.7. договору).
Крім того, апеляційна скарга містить поясненя відповідача щодо не відповідності акту приймання-передачі зумовам Договору №08-15/193, а саме: акт не містить підпису замовника та містить виключно інформацію про те, що технічна документація відповідає умовам договору та затвердженому технічному завданню і оформлені в належному порядку, замість інформації про те, що виконавець передав, а замовник прийняв перелік документів відповідно до Технічного завдання.
Суд відхиляє зазначені доводи відповідача з огляду на наступне.
Як вірно встановлено судом першої інстанції акти приймання-передачі №1 від 23.12.2021 року, на суму 56 546,40 грн., та №2 від 23.12.2021 року, на суму 30 633,60 грн, містять підписи представників сторін та встановлення факт, що позивач надав, а відповідач прийняв послуги, відповідно до умов договору.
Відповідач оплатив надані позивачем послуги на загальну суму 87 180,00 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача від 21.12.2021 року, копія якої долучена до матеріалів справи.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на подібність змісту та оформлення актів приймання-передачі за договором №08-15/193 від 09.09.2021 і водночас відсутність зауважень відповідача щодо змісту, оформлення та відповідності вимог договору.
З метою досудового врегулювання спору, позивач направив відповідачу претензію №18-28-0.5-472/2-23 від 01.06.2023 року та лист №18-28-0.5-623/2-23 від 04.07.2023 року, в яких просив відповідача сплатити заборгованість, згідно з умовами договору, в сумі 110 820,00 грн.
13 липня 2023 року відповідач направив на адресу позивача відповідь №06/31-3558 від 13.07.2023 року, у якій послався на те, що послуги, надані позивачем, не були оплачені відповідачем, у зв'язку із виникненням обставин непереборної сили, повномасштабним вторгненням російської федерації.
Отже суд апеляційної інстанції дійшов висновку про отримання акут приймання-передачі за договором №08-15/193 від 09.09.2021 замовником.
Так, згідно з ч. 1 ст. 8 Цивільного кодексу України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
Частиною 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Верховний Суд у постанові від 18.08.2021 у справі № 910/18384/20 діцшов висновків, що аналіз зазначеної норми (статті 882 Цивільного кодексу України - примітка господарського суду) свідчить про те, що передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акту і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором (подібний висновок міститься у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.07.2021 у справі № 911/1981/20, від 20.04.2021 у справі № 905/411/17, від 17.03.2021 у справі № 910/11592/19).
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.09.2023 по справі №906/386/21 зазначено, що за загальним правилом, при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно надання послуг/виконання робіт, як зі сторони замовника, так і виконавця (підрядника), суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору (договорів) у конкретній справі, проте передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані послуги (виконані роботи) з прив'язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє замовника від обов'язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то надання послуг чи виконання робіт, є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою.
Крім того, неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема непідписання замовником актів приймання робіт/послуг без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи».
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 02.06.2023 у справі №914/2355/21 дотрималася таких же висновків.
Документів, що підтверджували б мотивовану відмову від підписання акту приймання - передачі робіт на суму 110 820,00 грн. у п'ятиденний строк з дня одержання технічної документації з нормативної оцінки земель м. Фастів, відповідно до п. 5.5 договору, представник відповідача не надав, як вірно встановлено місцевим господарським судом із чим суд апеляційної інстанції погоджується.
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на відсутність зазначених доводів відповідача щодо акту приймання-передачі у відзиві на позовну заяву.
Відповідач у апеляційній скарзі зазачив про безпідставне залишення без розгляду судом першої інстанції клопотання про необхідність поставлення питань представнику позивача.
Суд апеляційної істанції відхиляє зазначений довод з огляду на наступне.
Згідно ст. 90 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи або у додатку до неї не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи.
Відзив на позовну заяву, поданому представником відповідача 12 вересня 2023 року, клопотання про проведення письмового опитування позивача не містить.
Згідно з ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Частиною 2 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Оскільки представником відповідача пропущений процесуальний строк для подання клопотання про проведення письмового опитування позивача, а поважність причин для поновлення пропущеного строку для його подання представником відповідача не доведена, клопотання представника відповідача про проведення письмового опитування представника позивача судом першої інстнанції залишене судом без розгляду правомірно.
Також, позивач просив суд стягнути з відповідача 11 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення зазначеної вимоги позивача в сумі 5 000,00 грн, апеляційна скарга доводів відповідача не містить і відповідно до чого судом апеляційної інстанції не досліджувалось.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що відповідач не довів належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України наявність обставин, які відповідно до умов договору звільняють його від відповідальності за порушення умов вказаного договору, як і не спростовують відсутність вини, як підстави для відповідальності за порушення зобов?язання, що визначено ст. 614 Цивільного кодексу України.
Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.
Отже, вищенаведені та усі інші доводи, посилання та обгрунтування учасників справи судом апеляційної інстанції враховані при вирішенні спору, доводи скаржника є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції та висновків суду апеляційної інстанції у даній постанові щодо спірних правовідносин учасників справи, а судом першої інстанції, в свою чергу, надано належну оцінку усім наявним у справі доказам та правовідносинам учасників справи та ухвалено обґрунтоване рішення у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у оскаржуваному рішенні.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладених в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду Київської області від 07.08.2024 у справі №911/2327/23 за наведених скаржником доводів апеляційної скарги.
Розподіл судових витрат
Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд-
1. Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Фастівської міської ради на рішення Господарського суду Київської області від 07.08.2024, вирішено розгляд справи №911/2327/23- залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 07.08.2024 у справі №911/2327/23 - залишити без змін.
3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за скаржником.
4. Матеріали справи №911/2327/23 повернути Господарському суду Київської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя С.Р. Станік
Судді О.М. Сибіга
С.А. Гончаров