вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"04" червня 2025 р. м.Київ Справа№ 910/4428/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Станіка С.Р.
суддів: Гончарова С.А.
Козир Т.П.
за участю секретаря судового засідання Яценко І.В.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВС Технік»
на рішення Господарського суду Київської області
від 09.07.2024 ( повний текст складено та підписано 06.08.2024)
у справі №910/4428/24 (суддя А.Ю. Кошик)
за позовом Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВС Технік»
прo стягнення 91 919,44 грн.,-
Короткий зміст позовних вимог
Приватне акціонерне товариства «ВФ Україна» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВС Технік» (надалі відповідач) прo стягнення 91 919,44 грн..
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем порушено умови Договору № ОМ/ТІ-ВСТ-2021 від 01.08.2021 року та замовлення на організацію об'єкту останньої милі № 12 від 26.09.2022 року до Договору.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду Київської області від 09.07.2024 у справі №910/4428/24 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВС Технік» прo стягнення 91 919,44 грн. задоволено в повному обсязі.
Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВС Технік» на користь Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» 91 919,44 грн. неустойки та 3028,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджується факт прострочення відповідачем, як Виконавцем, строків по виконанню повного комплексу Робіт з будівництва об'єкту транспортної інфраструктури по Замовленню та згідно з умовами Договору № ОМ/ТІ-ВСТ-2021 від 01.08.2021 року, у зв'язку з чим, у позивача виникло право вимагати від відповідача сплати неустойки у розмірі 91 919,44 грн. на підставі п. 9.6 Договору.
У зв'язку з простроченням відповідачем виконання робіт за Договором суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 91 919,44 грн. неустойки - є обґрунтованими, правомірними і підлягають задоволенню.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВС Технік» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. в якій скаржник висловив прохання скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 року у справі №910/4428/24, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не було враховано:
- положеннями Договору № ОМ/ТІ-ВСТ-2021 від 01 серпня 2021 року, а саме пунктами 9.3-9.6, фактично, встановлюється подвійна відповідальність для відповідача за невиконання умов договору, які власне і були застосовані до ТОВ "ВС Технік";
- Замовленням № 12 до Договору № ОМ/ТІ-ВСТ-2021 від 01 серпня 2021 року встановлено, що загальна вартість робіт, в тому числі і вартість матеріалів, з будівництва об'єктів транспортної інфраструктури за адресою становить 306 398,12 грн., водночас, доречно стягнути з відповідача неустойку у розмір 30% від вартості невиконаних робіт за Замовленням № 12 до Договору № ОМ/ТІ-ВСТ-2021 від 01 серпня 2021 року, а не 30 % від вартості усього Замовлення № 12;
- судом першої інстанції не було встановлено на підставі чого Позивач висунув вимогу про стягнення неустойки, чи внаслідок невиконання чи неналежного виконання робіт за Замовленням № 12 за Договором № ОМ/ТІ-ВСТ-2021 від 01 серпня 2021 року, судом першої інстанції не було перевірено правомірність самого розміру стягнення, як і не було обґрунтовано розмір стягнення у тексі рішення;
- із оскаржуваного рішення суду не вбачається за можливе встановити наявність підтвердження факту несвоєчасного виконання відповідачем замовлення № 12 до Договору № OM/TI-BCT-2021 від 01 серпня 2021 року, оскільки фактично єдиним доказом щодо обґрунтованості та доведеності вимог позивача є направлення претензії про сплату неустойки за прострочення термінів завершення Робіт;
- суд жодним чином не посприяв у тому, аби забезпечити право відповідача обстоювати свою позицію, позаяк будь-якої ухвали, якою було б зобов'язано відповідача у справі зареєструватись в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» постановлено так і не було.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2024, матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВС Технік» у справі № 910/4428/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Мальченко А.О., Вовк І.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи №910/4428/24.
18.09.2024 на виконання вказаної ували місцевий господарський суд надіслав матеріали справи №910/4428/24.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2024 заяву про самовідвід судді Сибіги О.М. від розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВС Технік» на рішення Господарського суду Київської області від 09.07.2024 у справі № 910/4428/24 задоволено; заяву про самовідвід судді Вовка І.В. від розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВС Технік» на рішення Господарського суду Київської області від 09.07.2024 у справі № 910/4428/24 задоволено; справу № 910/4428/24 передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення іншого складу суддів відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2024, справу №910/4428/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВС Технік» на рішення Господарського суду Київської області від 09.07.2024 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Козир Т.П.,Яковлєв М.Л.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2024:
- прийнято справу №910/4428/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВС Технік» на рішення Господарського суду Київської області від 09.07.2024, до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Яковлєв М.Л., Козир Т.П.;
- поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «ВС Технік» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 09.07.2024 у справі № 910/4428/24;
- відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ВС Технік» про розгляд справи № 910/4428/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВС Технік» на рішення Господарського суду Київської області від 09.07.2024 з повідомленням (викликом) учасників справи;
- відкрито апеляційне провадження у справі № 910/4428/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВС Технік» на рішення Господарського суду Київської області від 09.07.2024 у справі № 910/4428/24;
- розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВС Технік» на рішення Господарського суду Київської області від 09.07.2024 у справі №910/4428/24 вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
У зв'язку з перебуванням судді Яковлєва М.Л. на лікарняному з 22.01.2025, який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, вирішити питання щодо подальшого руху справи у визначеному складі суду - неможливо.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2025, справу №910/4428/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючий суддя: Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Гончаров С.А., Козир Т.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2025 прийнято справу № 910/4428/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВС Технік» на рішення Господарського суду Київської області від 09.07.2024 у справі № 910/4428/24 до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Козир Т.П., Гончаров С.А., вирішено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВС Технік» на рішення Господарського суду Київської області від 09.07.2024 у справі №910/4428/24 здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до статті 64 Конституції України, права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.
Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав, в умовах запровадженого воєнного стану.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як підтверджується наявними матеріалами справи та вірно встановлено судом першої інстанції, і що перевірено судом апеляційної інстанції, між Приватним акціонерним товариством «ВФ Україна» (позивач, Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВС Технік» (відповідач, Виконавець) укладено Договір про організацію Об'єктів останньої милі та транспортної інфраструктури № OM/TI- ВСТ-2021 від 01.08.2021 року (далі - Договір).
Згідно умов Договору, Виконавець, за окремими Замовленнями Замовника, які є невід'ємною частиною даного Договору, на свій ризик та на умовах визначених даним Договором зобов'язується здійснювати комплекси робіт з організації Об'єктів (далі - Роботи) в територіальних межах (Кластерах) погоджених Сторонами адміністративно-територіальних областей України (Київська, Житомирська, Кіровоградська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Хмельницька, Черкаська), або, в разі необхідності, в інших областях України, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити зазначені Роботи, які виконані в повному об'ємі відповідно до затвердженої зі сторони Замовника проектної документації.
Згідно з п.7.3 Договору, строки виконання повного комплексу Робіт Виконавцем зазначаються у відповідних Замовленнях, але не більше, ніж:
7.3.2. Для Об'єктів останньої милі чи транспортної інфраструктури кабельного типу:
7.3.3. протяжністю до 0,3 км по будівлям/спорудам 30 календарних днів з дати підписання відповідного Замовлення до дати завершення повного комплексу Робіт з організації Об'єкту останньої милі;
7.3.4. протяжністю до 3 км 70 календарних днів з дати підписання відповідного Замовлення до дати завершения повного комплексу Робіт з організаці Об'єкту останньої милі;
7.3.5. протяжністю понад 3 км 120 календарних днів з дати підписання відповідного Замовлення до дати завершення повного комплексу Робіт з організації Об'єкту останньої милі;
7.3.6. Підтвердженням завершення повного комплексу Робіт з організаціі відповідного Об'єкту останньої милі є підписаний Сторонами Акт робочої комісії з позитивним висновком щодо комерційної експлуатації Об'єкту.
Замовленням № 12 від 26.09.2022 року до Договору № OM/TI-BCT-2021 від 01.08.2021, що у відповідності до розділу 20 Договору було складено та підписано сторонами в електронному вигляді з накладанням електронних цифрових підписів уповноважених осіб та печаток сторін, було встановлено строк виконання повного комплексу Робіт з будівництва об'єкту транспортної інфраструктури кабельного типу 04.12.2022 року.
Підставою позовної заяви стало невиконання в повному обсязі відповідачем умов Договору № ОМ/ТІ-ВСТ-2021 від 01.08.2021 та відповідно Замовлення № 12 від 26.09.2022 до Договору, недотримання встановлених строків виконання повного комплексу Робіт з організації Об'єкту транспортної інфраструктури, а саме Замовлення № 12 від 26.09.2022 загальною вартістю Робіт, в тому числі вартістю Матеріалів, складає 306 398,12 грн. термін прострочки складає 61 календарний день.
Згідно з п.9.3. Договору, за порушення Виконавцем строків виконання Робіт по конкретному Замовленню, строків усунення недоліків та зауважень, встановлених у п.7.7 Договору, Виконавець сплачує Замовникові штраф від вартості Замовлення, в залежності від терміну прострочення, в розмірі 2,5% за прострочения більше 5-ти календарних днів, або 5% за прострочення більше 10-ти календарних днів, або 7,5% за прострочення більше 15-ти календарних днів, або 10% вартості Замовлення за прострочення більше 20-ти календарних днів.
Згідно з п. 9.5. Договору, за порушення термінів виконання Робіт/строків усунення дефектів (недоліків) більш ніж на 30 днів, Виконавець сплачує Замовнику додатково штраф у розмірі 10% від вартості невиконаних Робіт/Обладнання/Матеріалів.
Згідно з п. 9.6. Договору, за порушення термінів виконання Робіт/строків усунення дефектів (недоліків) більш ніж на 60 днів, Виконавець зобов'язаний додатково сплатити штраф у розмірі 30% від вартості невиконаних Робіт/Обладнання/ Матеріалів.
Зважаючи на те, що Виконавцем допущено порушення строків по виконанню повного комплексу Робіт з будівництва об'єкту транспортної інфраструктури по вказаному Замовленню та згідно з умовами Договору № ОМ/ТІ-ВСТ-2021 від 01.08.2021 року, у ПрАТ «ВФ Україна» виникло право вимагати від ТОВ «ВС ТЕХНІК» сплати неустойки у розмірі 91 919,44 грн., яку було розраховано згідно статті 9.6 Договору.
Претензією № ТД-23-09390 від 10.10.2023 щодо стягнення штрафу за прострочення термінів завершення робіт згідно Замовлення №12 від 26.09.2022 року до Договору про організацію Об'єктів останньої милі та транспортної інфраструктури № OM/TI-BCT-2021 від 01.08.2021 року на загальну суму 91 919,44 грн., позивач вимагав від відповідача сплатити неустойку, однак претензія залишена без задоволення та без відповіді.
З огляду на вищезазначені порушення умов Договору, позивачем здійснено нарахування неустойки за прострочення термінів виконання повного комплексу Робіт з будівництва Об'єкту транспортної інфраструктури за Замовленням № 12 від 26.09.2022 року до Договору ОМ/ТІ-ВС-2021 від 01.08.2021 року.
За розрахунком позивача нараховано та заявлено про стягнення з відповідача неустойку в розмірі 30% за більш ніж 60 календарних днів прострочки в сумі 91 919,44 грн.
Водночас, відповідач у апеляційній скарзі заперечував щодо задоволення позову в повному обсязі, з огляду на відсутність доказів порушення останнім договору про організацію об'єктів останньої милі та транспортної інфраструктури №ОМ/ТІ-ВСТ-2021.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Згідно зі статтею 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно, цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.
Для виконання вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України необхідним є аналіз доказів та констатація відповідних висновків за результатами такого аналізу. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Водночас 17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу та змінено назву ст. 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Аналогічний підхід до стандарту доказування "вірогідність доказів" висловлено Касаційним господарським судом у постановах від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що розгляд даної справи здійснюється в порядку, передбаченому нормами Господарського процесуального кодексу України, відповідно, і оцінка доказів у ній здійснюватиметься через призму такого стандарту доказування, як "баланс вірогідностей".
Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності з ч. 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.
До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.
Відповідно до ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 883 Цивільного кодексу України підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.
За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
Суми неустойки (пені), сплачені підрядником за порушення строків виконання окремих робіт, повертаються підрядникові у разі закінчення всіх робіт до встановленого договором граничного терміну.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, між Приватним акціонерним товариством «ВФ Україна» (позивач, Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВС Технік» (відповідач, Виконавець) укладено Договір про організацію Об'єктів останньої милі та транспортної інфраструктури № OM/TI- ВСТ-2021 від 01.08.2021 року.
Згідно умов Договору Виконавець, за окремими Замовленнями Замовника, які є невід'ємною частиною даного Договору, на свій ризик та на умовах визначених даним Договором зобов'язується здійснювати комплекси робіт з організації Об'єктів (далі - Роботи) в територіальних межах (Кластерах) погоджених Сторонами адміністративно-територіальних областей України (Київська, Житомирська, Кіровоградська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Хмельницька, Черкаська), або, в разі необхідності, в інших областях України, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити зазначені Роботи, які виконані в повному об'ємі відповідно до затвердженої зі сторони Замовника проектної документації.
Згідно з п.7.3 Договору строки виконання повного комплексу Робіт Виконавцем зазначаються у відповідних Замовленнях, але не більше, ніж:
7.3.2. Для Об'єктів останньої милі чи транспортної інфраструктури кабельного типу:
7.3.3. протяжністю до 0,3 км по будівлям/спорудам 30 календарних днів з дати підписання відповідного Замовлення до дати завершення повного комплексу Робіт з організації Об'єкту останньої милі;
7.3.4. протяжністю до 3 км 70 календарних днів з дати підписання відповідного Замовлення до дати завершения повного комплексу Робіт з організаці Об'єкту останньої милі;
7.3.5. протяжністю понад 3 км 120 календарних днів з дати підписання відповідного Замовлення до дати завершення повного комплексу Робіт з організації Об'єкту останньої милі;
7.3.6. Підтвердженням завершення повного комплексу Робіт з організаціі відповідного Об'єкту останньої милі є підписаний Сторонами Акт робочої комісії з позитивним висновком щодо комерційної експлуатації Об'єкту.
Замовленням № 12 від 26.09.2022 року до Договору № OM/TI-BCT-2021 від 01.08.2021 року, що у відповідності до розділу 20 Договору було складено та підписано сторонами в електронному вигляді з накладанням електронних цифрових підписів уповноважених осіб та печаток сторін, було встановлено строк виконання повного комплексу Робіт з будівництва об'єкту транспортної інфраструктури кабельного типу 04.12.2022 року.
Згідно з п.9.3. Договору за порушення Виконавцем строків виконання Робіт по конкретному Замовленню, строків усунення недоліків та зауважень, встановлених у п.7.7 Договору, Виконавець сплачує Замовникові штраф від вартості Замовлення, в залежності від терміну прострочення, в розмірі 2,5% за прострочения більше 5-ти календарних днів, або 5% за прострочення більше 10-ти календарних днів, або 7,5% за прострочення більше 15-ти календарних днів, або 10% вартості Замовлення за прострочення більше 20-ти календарних днів.
Згідно з п. 9.5. Договору за порушення термінів виконання Робіт/строків усунення дефектів (недоліків) більш ніж на 30 днів, Виконавець сплачує Замовнику додатково штраф у розмірі 10% від вартості невиконаних Робіт/Обладнання/Матеріалів.
Згідно з п. 9.6. Договору за порушення термінів виконання Робіт/строків усунення дефектів (недоліків) більш ніж на 60 днів, Виконавець зобов'язаний додатково сплатити штраф у розмірі 30% від вартості невиконаних Робіт/Обладнання/ Матеріалів.
Претензією № ТД-23-09390 від 10.10.2023 року щодо стягнення штрафу за прострочення термінів завершення робіт згідно Замовлення №12 від 26.09.2022 року до Договору про організацію Об'єктів останньої милі та транспортної інфраструктури № OM/TI-BCT-2021 від 01.08.2021 року на загальну суму 91 919,44 грн., позивач вимагав від відповідача сплатити неустойку, однак претензія залишена без задоволення та без відповіді.
Апеляційна скарга містить заперечення відповідача щодо порушення норм матеріального права, а саме: застосування подвійної відповідальності (п. 9.5.- 9.6 Договору про організацію Об'єктів останньої милі та транспортної інфраструктури № OM/TI-BCT-2021 від 01.08.2021), що суперечить нормам чинного законодавства та не узгоджується із практикою Верховоного Суду у справі №910/1287619 від 01.06.2021.
Суд апеляційної інстанції відхиляж зазначений довод з огляду на наступне.
Згідно з п.9.3. Договору, за порушення Виконавцем строків виконання Робіт по конкретному Замовленню, строків усунення недоліків та зауважень, встановлених у п.7.7 Договору, Виконавець сплачує Замовникові штраф від вартості Замовлення, в залежності від терміну прострочення, в розмірі 2,5% за прострочения більше 5-ти календарних днів, або 5% за прострочення більше 10-ти календарних днів, або 7,5% за прострочення більше 15-ти календарних днів, або 10% вартості Замовлення за прострочення більше 20-ти календарних днів.
Згідно з п. 9.5. Договору, за порушення термінів виконання Робіт/строків усунення дефектів (недоліків) більш ніж на 30 днів, Виконавець сплачує Замовнику додатково штраф у розмірі 10% від вартості невиконаних Робіт/Обладнання/Матеріалів.
Згідно з п. 9.6. Договору за порушення термінів виконання Робіт/строків усунення дефектів (недоліків) більш ніж на 60 днів, Виконавець зобов'язаний додатково сплатити штраф у розмірі 30% від вартості невиконаних Робіт/Обладнання/ Матеріалів.
Суд апеляційної інстанції здійснивши власний перерахунок дійшов висновку, що сума штрафу за п.9.6 Договору від вартості невиконаних робіт становить - 91 919,44 грн = 306 398, 12 грн *30%.
З урахуванням порушення термінів виконання робіт більш ніж на 60 днів, Виконавець зобов'язаний додатково сплатити штраф у розмірі 30% від вартості невиконаних Робіт/Обладнання/ Матеріалів ( п. 9.6 Договору про організацію Об'єктів останньої милі та транспортної інфраструктури № OM/TI-BCT-2021 від 01.08.2021), тобто суд першої інстанції застосував штрафну санкцію саме за зазначеним пунктом, не застосовуючи подвійну відповідальність, за пунктами 9.3-9.5 Договору.
Крім того, відповідач у апеляційній скарзі посилався на те, що судом першої інстанції не було встановлено на підставі чого Позивач висунув вимогу про стягнення неустойки, чи внаслідок невиконання чи неналежного виконання робіт за Замовленням № 12 за Договором № ОМ/ТІ-ВСТ-2021 від 01 серпня 2021 року, судом першої інстанції не було перевірено правомірність самого розміру стягнення, як і не було обґрунтовано розмір стягнення у тексті рішення; із оскаржуваного рішення суду не вбачається за можливе встановити наявність підтвердження факту несвоєчасного виконання відповідачем замовлення № 12 до Договору № OM/TI-BCT-2021 від 01 серпня 2021 року, оскільки фактично єдиним доказом щодо обґрунтованості та доведеності вимог позивача є направлення претензії про сплату неустойки за прострочення термінів завершення Робіт.
Суд апеляційної інстанції відхиляє зазначені доводи з огляду на наступне.
Пунктом 2.1. Виконавець, за окремими Замовленнями Замовника, які є невід?ємною частиною даного Договору, на свій ризик та на умовах визначених даним Договором, зобов?язується здійснювати комплекси робіт з організації Об?єктів (далі - Роботи) в територіальних межах (Кластерах), погоджених Сторонами адміністративно-територіальних областей України (Київська, Житомирська, Кіровоградська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Хмельницька, Черкаська), або, в разі необхідності, в інших областях України, а Замовник зобов?язується прийняти та оплатити зазначені Роботи, які виконані в повному об?ємі відповідно до затвердженої зі сторони Замовника проектної документації.
Згідно п. 3.1. Договору вартість Робіт, в тому числі вартість Обладнання і Матеріалів Виконавця, визначається у відповідних Замовленнях до цього Договору. ПДВ та інші збори та податки, які є чинними на момент оплати за даним Договором, повинні бути сплачені Замовником у відповідності до чинного Законодавства України.
Відповідно до п. 3.2. Договору загальна вартість Договору складається з суми остаточних загальних вартостей фактично виконаних Робіт та використаних Обладнання/Матеріалів/Виконавця, зазначених в Актах здачі-приймання Робіт/Обладнання/Матеріалів та підписаних Сторонами в рамках цього Договору на виконання відповідних Замовлень.
Відповідно у замовленні на організацію Обєкту останньої милі №12 до Договору №ОМ/ТІ-ВСТ-2021 від 01 серпня 2021 року узгоджено орієнтовну загальну вартість робіт, якак складає: 306 398,12 грн без ПДВ ( п. 2.1 замовлення №12 від 26.09.2022) та термін завершення виконання робіт: 4.12.2022 (п.1.2 замовлення №12 від 26.09.2022).
Також договором передбачено, що Виконавець протягом трьох робочих днів з моменту завершення Робіт, при умові отримання позитивних результатів тестування, зобов?язаний надати Замовнику в електронному та/або письмовому вигляді Робочу/Проектну/Виконавчу документацію і повідомлення (у відповідності з п.21.9 Договору) про готовність Об?єкту до здачі, із зазначенням дати (не раніше ніж за 10 (десять) днів з дати повідомлення) проведення робочої комісії. Представник Замовника зобов?язаний з?явитися у зазначену в повідомленні дату або направити письмове повідомлення про неможливість прибуття у зазначений термін з обґрунтуванням та встановити іншу дату проведення робочої комісії.
Протягом всього строку виконання Робіт Виконавець зобов?язаний документально фіксувати факти та обставини, які пов?язані з виконанням Робіт, включаючи, але не обмежуючись: погодження Проектної документації, оформлення необхідних для виконання Робіт дозвільних документів, дати початку та закінчення виконання Робіт, отримання або придбання Обладнання та Матеріалів, відправлення Замовнику повідомлень про готовність результатів Робіт до здачі Замовнику, затримки, які пов?язані з несвоєчасною поставкою Обладнання/Матеріалів, а також про все, що може вплинути на зміну строку виконання Робіт ( п. 5.4 Договору №ОМ/ТІ-ВСТ-2021 від 01 серпня 2021 року).
Водночас у Договорі сторонни узгодили, що здійснення прихованих Робіт необхідно фіксувати фотографіями, а саме: до виконання Робіт, під час виконання та після виконання. У разі відсутності результатів фото фіксації, Замовник має право не оплачувати такі види Робіт.
Позивачем у позовній заяві зазначено про накладення штрафу саме з урахуванням прострочення загального обсягу робіт на загальну суму 306 398,12 грн.
Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає про відстуність будь-яких доказів долучених відповідачем, що свідчать про виконання робіт у зазначений замовленням №12 термін, а саме: 04.12.2022.
Відповідно до положень частини першої статті 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 164 Господарського процесуального кодексу України визначено документи, які додаються до позовної заяви, згідно з частинами другою, четвертою якої позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).
Суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що на підставі Договору №ОМ/ТІ-ВСТ-2021 від 01 серпня 2021 року, який підписано сторонами, Замовлення на організацію Обєкту останньої милі №12 від 26.09.2022, плану-графіку виконання робіт з організації об'єкту транспортної інфраструктури на дільниці: від М16 КІЕ_ODE_V16_POD в ВОЛЗ ВУ-2-16/8 Київ-Одеса до БС KIE CHK POD які підписані за допомогою елеткронних підписів, що не порушує умови Договору та претензії №02 від 10.10.203 про стягнення штрафу за прострочення термінів завершення робіт, розрахунку штрафу ( направленого на адресу відповідача).
Крім того, апеляційна скарга містить заперечення відповідача в яких останній посилається на те, що суд жодним чином не посприяв у тому, аби забезпечити право відповідача обстоювати свою позицію, позаяк будь-якої ухвали, якою було б зобов'язано відповідача у справі зареєструватись в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» постановлено так і не було.
Суд апеляційної інстанції відхиляє зазначений довод з огляду на наступне.
Відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України зареєструвати електронний кабінет зобов'язані не всі суб'єкти. Такий обов'язок законодавець поклав лише вичерпне коло осіб, перелік яких наведений у ч.6 ст.6 Господарського процесуального кодексу України .
Приписами ч. 6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, Законом від 29.06.2023 № 3200-IX, унормовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
У разі відсутності електронного кабінету в учасника справи відповідні копії документів мають бути надіслані такому учаснику у паперовій формі листом з описом вкладення.
Частина 7 ст.42 Господарського процесуального кодексу України передбачає надсилання копій документів у паперовій формі листом з описом вкладення лише тим учасникам справи, які не мають електронного кабінету та відповідно до закону не зобов'язані його реєструвати.
Натомість для учасників справи, які згідно з ч.6 ст.6 Господарського процесуального кодексу України зобов'язані зареєструвати електронний кабінет, однак не зробили цього, законодавець передбачив процесуальну відповідальність у вигляді відсутності обов'язку надсилання цим суб'єктам паперових копій документів.
Приписи ч.7 ст.42 Господарського процесуального кодексу України спонукають осіб, перелік яких визначений ч.6 ст.6 Господарського процесуального кодексу України, виконати свій обов'язок з реєстрації електронного кабінету, усвідомлюючи, зокрема, можливі негативні процесуальні наслідки його невиконання (у тому числі передбачені ч.7 ст.42 Господарського процесуального кодексу України).
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на відсутність обов'язку у суду зобов'язати відповідача у зазначеній справі зареєструвати ЄСІКС.
Згідно матеріалів справи, судом першої інстанції здійснено повідомлення відповідача про розгляд зазначеної справи шляхом надіслання процесуальних документів на юридичну адресу: ву. Черскаська 26, прим.1, Петропавлівська Борщагівка, Київська област, 08129.
Крім того, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення мітить відмітку вручення кореспонденції.
Порядок вручення судових рішень встановлений ст. 242 ГПК України, згідно з якою в редакції на дату винесення цієї ухвали, днем вручення судового рішення, зокрема, є день вручення судового рішення під розписку, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Отже суд першої інстанції вчинив в межах Господарського процесуального кодексу повідомляючи відповідача шляхом направлення поштової кореспонденції на юридичну адресу.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що відповідач не довів належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України наявність обставин, які відповідно до умов договору звільняють його від відповідальності за порушення умов вказаного договору, як і не спростовують відсутність вини, як підстави для відповідальності за порушення зобов?язання, що визначено ст. 614 Цивільного кодексу України.
Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.
Отже, вищенаведені та усі інші доводи, посилання та обгрунтування учасників справи судом апеляційної інстанції враховані при вирішенні спору, доводи скаржника є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції та висновків суду апеляційної інстанції у даній постанові щодо спірних правовідносин учасників справи, а судом першої інстанції, в свою чергу, надано належну оцінку усім наявним у справі доказам та правовідносинам учасників справи та ухвалено обґрунтоване рішення у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, яким задоволено позовні вимоги в повному обсязі та стягнуто з відповідача на користь позивача 91 919,44 грн. неустойки.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у оскаржуваному рішенні.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладених в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду Київської області від 09.07.2024 у справі №910/4428/24 за наведених скаржником доводів апеляційної скарги.
Розподіл судових витрат
Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд-
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВС Технік» на рішення Господарського суду Київської області від 09.07.2024 у справі №910/4428/24 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 09.07.2024 у справі №910/4428/24 - залишити без змін.
3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за скаржником.
4. Матеріали справи №910/4428/24 повернути Господарському суду Київської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя С.Р. Станік
Судді С.А. Гончаров
Т.П. Козир