вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"19" травня 2025 р. Справа№ 910/10845/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Алданової С.О.
суддів: Корсака В.А.
Євсікова О.О.
секретар судового засідання Сергієнко-Колодій В.В.,
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр відновлювальної енергетики "Альтернатива"
на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2025
у справі № 910/10845/24 (суддя Ковтун С.А.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр відновлювальної енергетики "Альтернатива"
до Державного підприємства "Гарантований покупець"
про стягнення коштів,
До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний центр відновлювальної енергетики «Альтернатива» (далі - позивач; ТОВ «Науково-технічний центр відновлювальної енергетики «Альтернатива»; Товариство; апелянт; скаржник) до Державного підприємства «Гарантований покупець» (надалі - відповідач; ДП "Гарантований покупець") про стягнення 5 317 267,46 грн за договором № 16618/01 від 26.02.2019, у тому числі: 5 133 476,44 грн основного боргу, 40 367,14 грн 3% річних, 143 423,88 грн інфляційних втрат.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.12.2024 задоволено частково позов ТОВ "Науково-технічний центр відновлювальної енергетики "Альтернатива" до ДП "Гарантований покупець". Стягнуто з ДП "Гарантований покупець" на користь ТОВ "Науково-технічний центр відновлювальної енергетики "Альтернатива" 4 201 841,49 грн основного боргу, 36 558,69 грн 3% річних, 121 379,40 грн інфляційних втрат, 65 396,69 грн судового збору. Закрито провадження в частині стягнення 663 610,88 грн. Відмовлено в частині стягнення 3 808,45 грн 3% річних, 22 044,48 грн інфляційних втрат.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 13.02.2025 відмовлено ТОВ "Науково-технічний центр відновлювальної енергетики "Альтернатива" у задоволенні заяви про прийняття додаткового рішення.
За висновками місцевого господарського суду, відсутні дані, що після ухвалення рішення у справі (02.12.2024) позивач поніс або планує понести інші витрати на правничу допомогу, крім уже понесених (25 000 грн). Детальний опис та акт прийму-передачі виконаних робіт, що складені між адвокатом Сидоренко Є.О. та позивачем 11.11.2024, визначають структуру понесених витрат ще до закінчення судових дебатів у розмірі 25 000 грн, а тому їх не можна оцінювати як такі, що з об'єктивних причин не могли бути подані до закінчення судових дебатів.
Отже, на момент ухвалення судом рішення додані позивачем до заяви про ухвалення додаткового рішення докази були наявні у останнього. Об'єктивних та непереборних обставин не подання цих доказів до ухвалення судом рішення позивач не навів, а тому у суду відсутні підстави для задоволення заяви.
Не погоджуючись із прийнятим додатковим рішенням, ТОВ "Науково-технічний центр відновлювальної енергетики "Альтернатива" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2025 та ухвалити постанову, якою задовольнити заяву ТОВ "Науково-технічний центр відновлювальної енергетики "Альтернатива" щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу та стягнути з ДП "Гарантований покупець" на користь ТОВ "Науково-технічний центр відновлювальної енергетики "Альтернатива" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000 грн.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, таким що не відповідає фактичним обставинам справи.
Апелянт зазначає, що 07 листопада 2024 року представником позивача через електронний суд було направлено до Господарського суду міста Києва заяву про приєднання до матеріалів справи доказів витрат на професійну правничу допомогу, а саме: копію договору про надання правничої допомоги, детальний опис робіт та копію платіжної інструкції № 329 від 05.11.2024 на суму 25 000 грн. В цій же заяві представник позивача повідомив, що акт приймання - передачі виконаних робіт буде подано пізніше та цією ж заявою представник просив господарський суд при прийнятті рішення стягнути з відповідача вказані витрати. В судовому засіданні, розглядаючи заяву представника позивача від 07.11.2024 суд зазначив, що безпосередньо в самій заяві не вказано який саме розмір витрат професійної правничої допомоги треба стягнути, проігнорувавши платіжну інструкцію № 329 та зауваження представника позивача, що очевидно, що розмір витрат складає 25 000 грн. Також суд повідомив що більш доцільним буде розглянути питання витрат професійної правничої допомоги за заявою про винесення додаткового рішення. Так, оскільки, 02 грудня 2024 року, при оголошенні рішення суду у справі № 910/10845/24 стало зрозуміло, що останній не розглянув питання стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, представником позивача було подано заяву про ухвалення додаткового рішення.
Скаржник звернув увагу, що в судовому засіданні 13 лютого 2025 року, при розгляді заяви про ухвалення додаткового рішення, не дослідивши належним чином матеріали справи, не переконавшись в правильності свого висновку, суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Окремо позивач звернув увагу, що навіть за умови якби представником позивача не було подано до суду заяву від 07.11.2024 та відповідних доказів, позивачем був повністю дотриманий порядок, визначений ч. 1 ст. 124 та ч. 8 ст. 129 ГПК України щодо заявлених витрат на правничу допомогу, зокрема, разом з позовною заявою позивачем було подано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат; в судовому засіданні представник позивача повідомив про те, що якщо судові витрати у вигляді правничої допомоги не будуть розглянуті при прийнятті рішення, то протягом п'яти днів з дня ухвалення судом рішення по суті, буде подано заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу; у встановлений чинним законодавством строк (протягом п'яти днів) представником позивача була подана відповідна заява.
Згідно протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді від 26.02.2025, апеляційна скарга позивача у справі № 910/10845/24 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Євсіков О.О., Корсак В.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр відновлювальної енергетики "Альтернатива" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2025 у справі № 910/10845/24. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр відновлювальної енергетики "Альтернатива" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2025 у справі № 910/10845/24 призначено на 19.05.2025.
17.04.2025 на адресу Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Гарантований покупець просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. Згідно аргументів відповідача, об'єктивних та непереборних обставин неподання позивачем відповідних доказів до ухвалення судом рішення у Товариства не було та останнє взагалі про такі обставини не зазначало і не порушувало питання щодо поновлення строку на подання доказів, а відтак суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний центр відновлювальної енергетики «Альтернатива» у задоволенні заяви про прийняття додаткового рішення.
Представник апелянта в судовому засіданні 19.05.2025 вимоги апеляційної скарги підтримав, просив скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2025 та ухвалити постанову, якою задовольнити заяву ТОВ "Науково-технічний центр відновлювальної енергетики "Альтернатива" щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу та стягнути з ДП "Гарантований покупець" на користь ТОВ "Науково-технічний центр відновлювальної енергетики "Альтернатива" витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000 грн.
Представник відповідача в судовому засіданні 19.05.2025 проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване рішення залишити без змін.
Відповідно до статті 269, частини 1 статті 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вже зазначалось апеляційним господарським судом, рішенням Господарського суду міста Києва від 02.12.2024 позов ТОВ "Науково-технічний центр відновлювальної енергетики "Альтернатива" до ДП "Гарантований покупець" задоволено частково. Стягнуто з ДП "Гарантований покупець" на користь ТОВ "Науково-технічний центр відновлювальної енергетики "Альтернатива" 4 201 841,49 грн основного боргу, 36 558,69 грн 3% річних, 121 379,40 грн інфляційних втрат, 65 396,69 грн судового збору. Закрито провадження в частині стягнення 663 610,88 грн. Відмовлено в частині стягнення 3 808,45 грн 3% річних, 22 044,48 грн інфляційних втрат.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний центр відновлювальної енергетики «Альтернатива» подало заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення 25 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
В свою чергу, відповідач заперечував проти покладення на нього витрат на професійну правничу допомогу. Зокрема посилався на те, що позивач поніс витрати до закінчення судових дебатів, і позивач не обґрунтував поважність причин неподання доказів, що підтверджують розмір судових витрат до закінчення судових дебатів у справі.
З огляду на фактичні обставини справи колегія суддів зазначає, що згідно статті 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин першої - третьої статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку (ч. 6 ст. 129 ГПК України).
Одночасно, за змістом частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно, до закінчення судових дебатів у справі сторона повинна зробити заяву про подання доказів понесення нею судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи.
Водночас, за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при поданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
При цьому витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.
Визначення договору про надання правничої допомоги міститься в статті першій Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За змістом частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правничої допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг та на нього поширює своє регулювання Глава 63 Цивільного кодексу України. Так, згідно зі статтею 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Глава 52 ЦК України передбачає загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Відповідно до статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Водночас, згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Ціна договору, тобто розмір адвокатського гонорару, може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата, кожний з яких відрізняється порядком обчислення. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 922/1948/19, від 12.08.2020 у справі № 916/2598/19, від 30.07.2019 у справі № 911/1394/18).
Колегія суддів, серед іншого, враховує, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
При цьому, критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.
Частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).
Зокрема відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.
У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, де зазначено, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов'язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання відповідачів про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України та висновків об'єднаної палати про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.
При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.
Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов'язання.
У постанові від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що: «До правової допомоги належать й консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо».
На підставі долучених до матеріалів справи документів, судовою колегією встановлено, що на підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу останнім долучено до матеріалів справи: договір про надання правничої допомоги від 01.08.2024, укладений між Сидоренко Є.О. (Адвокатом) та ТОВ «Науково-технічний центр відновлювальної енергетики «Альтернатива» (Замовник); акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 1 від 11.11.2024 на суму 25 000,00 грн; платіжну інструкцію № 329 від 05.11.2024 про сплату 25 000 грн витрат на професійну правничу допомогу; ордер № 1088903; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, видане на ім'я Сидоренко Є.О.
За умовами п.п. 1.1 - 1.3 зазначеного договору Адвокат бере на себе зобов'язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а Замовник зобов'язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені Сторонами. Адвокат відповідно до узгоджених Сторонами доручень: надає Замовнику правничу допомогу щодо захисту інтересів останнього в Господарському суді міста Києва та Північному апеляційному господарському суді (представляє інтереси Замовника в суді), під час розгляду справи за позовом ТОВ «Науково-технічний центр відновлювальної енергетики «Альтернатива» до ДП «Гарантований покупець» про стягнення 5 317 267,46 грн; надає Замовнику юридичні консультації і роз'яснення з правових питань, забезпечує супровід у судовому процесі; складає всі процесуальні та інші документи правового характеру, спрямовані на забезпечення реалізації прав і законних інтересів Замовника; подає відзиви, докази, запити, заяви, клопотання, пояснення, ознайомлюється з матеріалами справи та вчиняє інші дії щодо захисту прав та інтересів Замовника. При виконанні зобов'язань, передбачених в п. 1.2. Договору, Адвокат керується національним законодавством України і цим Договором.
За п. 3.1 цього договору за правову допомогу, передбачену в п.п. 1.2. договору, Замовник сплачує Адвокату винагороду в розмірі 35 000 грн.
Згідно детального опису наданих послуг від 05.11.2024 (а.с. 37 т. 2), правнича допомога включає в себе: підготовку до складання та подання позовної заяви, а саме: зустріч та консультація клієнта, вивчення наявних у клієнта матеріалів, аналіз судової практики, узгодження правової позиції (10 годин) - 5 000 грн; збір доказів, здійснення розрахунку трьох відсотків річних та інфляційних втрат, складання позовної заяви та надіслання суду й відповідачу (копію) позовної заяви з додатками (22 годин) - 11 000 грн; вивчення відзиву на позовну заяву ДП «Гарантований покупець» (2 години) - 1 000 грн; здійснення нового розрахунку суми основного боргу та складання заяви про зменшення розміру позовних вимог, надіслання копії заяви суду та стороні відповідача (6 годин) - 3 000 грн; представництво інтересів ТОВ «НТЦВЕ «АЛЬТЕРНАТИВА» в Господарському суді міста Києва, з врахуванням часу та фінансових витрат на дорогу з міста Кропивницького до міста Києва (10 годин) - 5000 грн.
Всього сума становить - 25 000 грн.
Узгоджена сторонами вартість робіт сплачена Замовником в повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією № 329 від 05.11.2024 про сплату 25 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Окреслені вище докази були подані позивачем до суду 1-ої інстанції разом із заявою від 07.11.2024, в якій Товариство зазначило про наступне подання акта приймання-передачі виконаних робіт та заявило про вирішення питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу при прийнятті судом рішення (а.с. 32 т. 1).
Раніше, разом з позовною заявою позивачем було подано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат (а.с. 97 т. 1).
Також з дотриманням строків, визначених ч. 8 ст. 129 ГПК України, позивачем подано до суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення 25 000 грн за правничу допомогу.
До вказаної заяви позивачем долучено акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 1 від 11.11.2024 на суму 25 000,00 грн.
В наведеному варто акцентувати, що детальний опис та акт прийму-передачі виконаних робіт, що складені між адвокатом Сидоренко Є.О. та Замовником, є тотожні за змістом щодо обсягу та вартості наданої правничої допомоги.
За вказаного, колегія суддів звертає увагу, що надані позивачем означені вище докази (документи) в підтвердження понесених ним витрат у зв'язку із розглядом справи № 910/10845/24 в Господарському суді міста Києва, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу, з дотриманням Товариством приписів ч. 1 ст. 124 та ч. 8 ст. 129 ГПК України, подавались до місцевого господарського суду: при поданні позову; під час перебування справи на розгляді та до моменту прийняття основного рішення у справі (до закінчення судових дебатів у справі); протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Відтак, колегія суддів вважає необґрунтованими висновки суду попередньої інстанції про неподання позивачем відповідних доказів до закінчення судових дебатів (ухвалення судом рішення), а також про безпідставне ненаведення позивачем об'єктивних та непереборних обставин неподання доказів (детального опису та акта прийму-передачі виконаних робіт) до ухвалення судом рішення.
Тому, на переконання судової колегії, передчасними є висновки місцевого господарського суду про залишення без задоволення поданої позивачем заяви про ухвалення додатково рішення, за наведених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення підстав.
За вказаного вище, суд апеляційної інстанції висновується, що надані позивачем документи, в їх сукупності, є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування судових витрат, а заявлений останнім до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи, доведеним, документально обґрунтованим та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.
У зв'язку з цим, судова колегія вважає заяву представника ТОВ «Науково-технічний центр відновлювальної енергетики «Альтернатива» про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/10845/24 вмотивованою.
Водночас, колегія суддів акцентує, що за п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, беручи до уваги, що рішенням Господарського суду міста Києва від 02.12.2024 позов ТОВ "Науково-технічний центр відновлювальної енергетики "Альтернатива" до ДП "Гарантований покупець" задовлено частково, зокрема, стягнуто з ДП "Гарантований покупець" на користь ТОВ "Науково-технічний центр відновлювальної енергетики "Альтернатива" 4 201 841,49 грн боргу, 36 558,69 грн 3% річних, 121 379,40 грн інфляційних втрат, закрито провадження в частині стягнення 663 610,88 грн, враховуючи правила п. 3 ч. 4 та ч. 9 ст. 129 ГПК України в їх сукупності, апеляційний господарський суд вказує, що наявні правові підстави для часткового задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, понесених в суді першої інстанції у справі № 910/10845/24 на суму 24 872,50 грн, з розрахунку 99,49% пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В свою чергу, колегією суддів критично оцінюються аргументи відповідача щодо відсутності підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр відновлювальної енергетики "Альтернатива" про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься й у частині 1 статті 74 ГПК України.
Отже, за загальним правилом, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами обов'язку доказування визначається предметом спору.
Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, зобов'язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 ГПК).
Частиною 5 статті 236 ГПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Частиною 1 статті 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, у зв'язку з чим оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр відновлювальної енергетики "Альтернатива" про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 910/10845/24, а апеляційна скарга, - частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 129, 269, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр відновлювальної енергетики "Альтернатива" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2025 у справі № 910/10845/24 - задовольнити частково.
2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2025 у справі № 910/10845/24 - скасувати та прийняти в цій частині нове рішення.
3. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр відновлювальної енергетики "Альтернатива" про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 910/10845/24 - задовольнити частково.
4. Стягнути з Державного підприємства «Гарантований покупець» (вул. Симона Петлюри, 27, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код - 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний центр відновлювальної енергетики «Альтернатива» (вул. Руслана Слободянюка, 227, м. Кропивницький, 25014, ідентифікаційний код - 38693202) витрати на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 24 872,50 грн (двадцять чотири тисячі вісімсот сімдесят дві гривні 50 копійок).
5. У задоволенні заяви в решті вимог щодо витрат на правничу допомогу, - відмовити.
6. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду.
7. Справу № 910/10845/24 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 04.06.2025.
Головуючий суддя С.О. Алданова
Судді В.А. Корсак
О.О. Євсіков