ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04 червня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/5470/24
м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №1
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Савицького Я.Ф.,
суддів: Колоколова С.І.,
Принцевської Н.М.,
секретар судового засідання - Полінецька В.С.,
за участю представників учасників судового процесу:
від позивача: Тарановський Д.С., за ордером;
від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “БІЛІ ВІТРИЛА»
на ухвалу Господарського суду Одеської області про залишення позову без розгляду
від 18 лютого 2025 року (повний текст складено 24.02.2025)
у справі № 916/5470/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “БІЛІ ВІТРИЛА»
до відповідача: Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області
про визнання укладеною додаткової угоди, -
суддя суду першої інстанції: Рога Н.В.,
місце винесення ухвали: м. Одеса, проспект Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
В судовому засіданні 04.06.2025, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
У грудні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “БІЛІ ВІТРИЛА» (далі також - позивач, Товариство) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (далі також - відповідач, Ренійська міська рада) про визнання укладеною додаткової угоди №1 до договору №00018 оренди земельної ділянки від 05.05.2003, щодо земельної ділянки загальною площею 0,0455 га, за кадастровим номером 5124110100:02:006:0309, яка розташована за адресою: вул. Грецька, 1А, м. Рені, Одеської обл.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за вищевказаним договором №00018 в оренді у фізичної особи-підприємця (ФОП) Арабаджи Сергія Георгійовича перебувала земельна ділянка з кадастровим номером 5124110100:02:006:0005, яка в подальшому була поділена на 2 окремі земельні ділянки за кадастровими номерами: 5124110100:02:006:0308 та 5124110100:02:006:0309, у зв'язку із поділом нерухомого майна, яке знаходилось у приватній власності ФОП Арабаджи С.Г.; присвоєнням новоствореним об'єктам окремих адрес; оформленням права власності на новостворені нерухомі об'єкти ФОП Арабаджи С.Г. та ТОВ “БІЛІ ВІТРИЛА». Посилаючись на положення ч. 4 ст. 7 Закону України «Про оренду землі», згідно з якою до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку, ТОВ “БІЛІ ВІТРИЛА» вказує, що у нього з дня державної реєстрації права власності на відповідне нерухоме майно автоматично виникло право користування (оренди) земельною ділянкою, на якій це майно розташовано, а саме: вул. Грецька, 1А, м. Рені, Одеської обл., земельна ділянка загальною площею 0,0455 га, за кадастровим номером 5124110100:02:006:0309. При цьому, за твердженням позивача, нормативна грошова оцінка (НГО) новостворених земельних ділянок є різною. Так, НГО земельної ділянки з кадастровим номером 5124110100:02:006:0308 складає 22145626,80 грн (про що свідчить витяг №НВ-5100896282023 із технічної документації з НГО від 30.10.2023), а НГО земельної ділянки з кадастровим номером 5124110100:02:006:0309 складає 706241,39 грн (згідно витягу №НВ-5100896342023 із технічної документації з НГО від 30.10.2023). Разом з цим, посилаючись на ст. 110 Земельного кодексу України (На використання власником земельної ділянки або її частини може бути встановлено обмеження. Право власності на земельну ділянку може бути обтяжено правами інших осіб. Перехід права власності на земельну ділянку, зміна її цільового призначення не припиняє встановлених обмежень, обтяжень. Поділ чи об'єднання земельних ділянок не припиняє дії обмежень, обтяжень, встановлених на земельні ділянки, крім випадків, коли обмеження (обтяження) поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до сформованої нової земельної ділянки.) та правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 18.04.2023 у справі №357/8277/19, позивач вказує, що поділ земельної ділянки загальною площею 1,3190 га, з кадастровим номером 5124110100:02:006:0005 не припиняє права на неї орендарів ТОВ «БІЛІ ВІТРИЛА» та ФОП Арабаджи С.Г., оскільки уся земельна ділянка була поділена і увійшла у дві сформовані земельні ділянки, а відтак і договір оренди земельної ділянки від 05.05.2003, зареєстрований у Ренійській районній філії ДЗК 14.03.2005 року за № 00018 не припинив своєї дії.
Враховуючи вищевказане, ТОВ «БІЛІ ВІТРИЛА» вважає, що виникла необхідність у внесенні змін до вказаного договору оренди в частині нових даних про об'єкт оренди, розмір орендної плати та умов розрахунків, у зв'язку з чим позивач звернувся до Ренійської міської ради з пропозицією щодо укладення додаткової угоди №1 до договору оренди земельної ділянки від 05.05.2003 № 00018.
З огляду на те, що відповідач висловив незгоду з укладенням додаткової угоди у запропонованій позивачем редакції, оскільки ТОВ «БІЛІ ВІТРИЛА» пропонується внесення змін до договору лише в частини однієї земельної ділянки, Товариство звернулось до господарського суду із відповідним позовом, в якому просить визнати укладеною додаткову угоду №1 до договору від 05.05.2003 №00018 в наступній редакції:
ДОДАТКОВА УГОДА №1
до Договору оренди земельної ділянки від 05.05.2003 року № 00018
м. Рені 20.09.2024
Ренійська міська рада, в подальшому іменується «Орендодавець», ідентифікаційний код 35549578, місцезнаходження: 68803, Одеська область, Ізмаїльський район, місто Рені, вулиця Вознесенська, будинок 139, в особі Ренійського міського голови Ізмаїльського району Одеської області Плєхова Ігоря Вікоровича, який діє на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», з одного боку та Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЛІ ВІТРИЛА», ідентифікаційний номер 43300109, місцезнаходження: 68800, Одеська область, Ізмаїльський район, місто Рені, вулиця 28 Червня, будинок 242, в особі директора Арабаджи Сергія Георгійовича, який діє на підставі Статуту, в подальшому іменується «Орендар», з іншого боку, уклали цю додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 05.05.2003 року № 00018 про нижченаведене:
1. Викласти пункти 1.1., 2.1., 2.2., 2.4., Договору про оренду земельної ділянки в наступній редакції:
- 1.1. «Орендодавець» передає, а «Орендар» приймає в оренду земельну ділянку комунальної власності, загальною площею 0,455 га. за кадастровим номером 5124110100:02:006:0309.
- 2.1. Орендна плата вноситься щомісячно «Орендарем» у розмірі - 1765,61 грн., на рахунок «Орендодавця».
- 2.2. Орендна плата вноситься «Орендарем» у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки об'єкта оренди в рік та сплачується «Орендарем» у грошовій формі.
- 2.4. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером 5124110100:02:006:0309 становить - 706241,39 грн.
2. Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання Сторонами.
3. Додаткова угода є невід'ємною частиною Договору оренди земельної ділянки від 05.05.2003 року № 00018.
4. Додаткова угода складена у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в Орендодавця, другий - в Орендаря.
Орендодавець: Орендар:
Ренійська міська рада Товариство з обмеженою відповідальністю
в особі Ренійського міського голови «БІЛІ ВІТРИЛА»
Ізмаїльського району Одеської області в особі директора
________________І.В. Плєхов ______________ С.Г. Арабаджи
М.П. М.П.
В свою чергу, Ренійська міська рада заявила клопотання (вх.№1380/25) про залишення позовної заяви ТОВ “БІЛІ ВІТРИЛА» у справі №916/5470/24 без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, з посиланням на існування тотожної справи №510/1965/24, яка розглядається Ренійським районним судом Одеської області за позовом Ренійської міської ради до ОСОБА_1 та ТОВ “БІЛІ ВІТРИЛА» про визнання укладеною додаткової угоди №1 до Договору оренди земельної ділянки №00018 від 05.05.2003, якою пропонується: викласти пункти 1.1., 2.1, 2.2., 2.4. договору у редакції Ренійської міської ради.
Відповідач вказав, що позовна заява ТОВ “БІЛІ ВІТРИЛА» у даній господарській справі є точною копією позовної заяви Ренійської міської ради у справі №510/1965/24, за виключенням лише деяких відмінностей; у зазначених справах спір виник між тими самими сторонами, з приводу тих самих обставин та правових підстав; предмет позову Ренійської міської ради є більш ширшим, однак повністю включає у себе предмет позову ТОВ “БІЛІ ВІТРИЛА», а тому в цій частині є тим самим. Разом з цим, Ренійська міська рада зауважила, що позовні вимоги як до ОСОБА_1 , так і до ТОВ “БІЛІ ВІТРИЛА» нерозривно пов'язані між собою підставою виникнення, стосуються одного й того ж майна, а тому їх необхідно розглядати в межах одного провадження.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.02.2025 у справі №916/5470/24 (суддя Рога Н.В.) клопотання Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “БІЛІ ВІТРИЛА» у справі №916/5470/24 без розгляду- задоволено. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “БІЛІ ВІТРИЛА» до Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання укладеною додаткової угоди №1 до договору оренди земельної ділянки №00018 від 05.05.2003 - залишено без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що 09.09.2024 Ренійською міською радою було подано до Ренійського районного суду Одеської області позовну заяву до ОСОБА_1 та ТОВ “БІЛІ ВІТРИЛА» про визнання укладеною додаткової угоди № 1 до договору оренди земельної ділянки № 00018 від 05.05.2003 року (справа №510/1965/24 суддя Дудник В.І.), а саме:
“1. Викласти пункти 1.1., 2.1, 2.2., 2.4. Договору у наступній редакції:
- “1.1. “Орендодавець» надає, а “Орендар» приймає у строкове платне користування (оренду) земельні ділянки комунальної власності для будівництва та обслуговування будівель торгівлі: - з кадастровим номером 5124110100:02:006:0308, загальною площею 1,2735 га, - з кадастровим номером 5124110100:02:006:0309, загальною площею 0,0455 га, які розташовані по АДРЕСА_1 (надалі “земельна ділянка» у відповідних відмінках)»;
-“2.1. Орендна плата вноситься щомісячно орендарем по 57 129,67 грн. на рахунок “Орендодавця»;
-“2.2. Орендна плата вноситься “Орендарем» у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки об'єкта оренди в рік та сплачується “Орендарем» у грошовій формі»;
- “2.4. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 5124110100:02:006:0308 - 22145626,80 гривень; 5124110100:02:006:0309 - 706241,39 гривень.».
При цьому, в обґрунтування позову Ренійська міська рада посилалася на поділ земельної ділянки комунальної власності Ренійської міської ради для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, загальною площею 1,3190 га, кадастровий номер 5124110100:02:006:0005, за адресою: АДРЕСА_1 , яка знаходилась в оренді ОСОБА_1 та ТОВ “БІЛІ ВІТРИЛА»., на дві окремі земельні ділянки: - земельна ділянка комунальної власності для будівництва та обслуговування будівель торгівлі площею 1,2735 га за адресою: АДРЕСА_1 , за кадастровим номером 5124110100:02:006:0308 та земельна ділянка комунальної власності для будівництва та обслуговування будівель торгівлі площею 0,0455 га за адресою: АДРЕСА_1 , за кадастровим номером 5124110100:02:006:0309.
З огляду на наведене, місцевий господарський суд дійшов висновку, що у справі №510/1965/24 розглядаються вимоги Ренійської міської ради, які є більш ширшими, однак повністю включають позовні вимоги ТОВ “БІЛІ ВІТРИЛА», заявлені у справі №916/5470/24, що є підставою для залишення позову у даній господарській справі без розгляду, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю “БІЛІ ВІТРИЛА» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.02.2025 про залишення позову без розгляду у справі №916/5470/24. Справу №916/5470/24 направити для продовження розгляду до Господарського суду Одеської області.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається, зокрема на те, що судом першої інстанції у даному випадку було помилково встановлено тотожність позовів, оскільки з положень п. 3 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що для залишення позову без розгляду необхідна одночасна наявність наступних умов: наявність провадження з аналогічного спору у цьому або іншому суді; спір між тими самими сторонами; спір про той самий предмет; спір з тих самих підстав.
Однак, на переконання апелянта, спір між сторонами у справах №916/5470/24 та №510/1965/24 виник з різних підстав, а тому висновок суду першої інстанції про залишення позову без розгляду є помилковим.
Крім того, ТОВ “БІЛІ ВІТРИЛА» зауважує про те, що суб'єктний склад сторін у вказаних справах не є тотожнім, оскільки у справі №510/1965/24 за позовом Ренійської міської ради відповідачами визначено ТОВ “БІЛІ ВІТРИЛА» та ОСОБА_1 , а у справі №916/5470/24 сторонами виступають лише 2 учасника процесу: позивач - ТОВ “БІЛІ ВІТРИЛА» та відповідач - Ренійська міська рада; разом з тим ОСОБА_1 визначений позивачем як 3-тя особа. Також, за позицією апелянта, предмет позову ТОВ “БІЛІ ВІТРИЛА» відрізняється від предмету позовних вимог Ренійської міської ради.
При цьому, у підтвердження своєї правової позиції, позивач посилається на практику Верховного Суду у постановах, наведених у його апеляційній скарзі.
Водночас, позивач наголошує на тому, що місцевий господарський суд, постановивши ухвалу про залишення позову ТОВ “БІЛІ ВІТРИЛА» без розгляду, обмежив Товариство у доступі до правосуддя та звів нанівець позов останнього, позбавивши його права запропонувати свою редакцію додаткової угоди в даному спорі; крім того, ТОВ “БІЛІ ВІТРИЛА», виходячи з результату розгляду справи №510/1965/24, вимушено прийняти редакцію додаткової угоди, яку пропонує Ренійська міська рада.
Детальніше доводи ТОВ “БІЛІ ВІТРИЛА» викладені в апеляційній скарзі.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ “БІЛІ ВІТРИЛА» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.02.2025 у справі № 916/5470/; продовжено розгляд вказаної апеляційної скарги на розумний строк та призначено справу №916/5470/24 до розгляду на 30.04.2025 року о 12:30 год. Крім того, відповідачу встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.
31.03.2025 від Ренійської міської ради до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій відповідач вказує на необґрунтованість та безпідставність доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду - без змін.
У відзиві Ренійська міська рада зазначає, що позовні вимоги як до ОСОБА_1 , так і до ТОВ “БІЛІ ВІТРИЛА» нерозривно пов'язані між собою підставою виникнення, стосуються одного й того ж майна, а тому їх необхідно розглядати в межах одного провадження.
Крім того, відповідач звертає увагу на те, що спочатку 10.04.2024 року Ренійською міською радою було подано до Господарського суду Одеської області позов до ОСОБА_1 та ТОВ «БІЛІ ВІТРИЛА» про визнання укладеною додаткової угоди № 1 до договору оренди земельної ділянки від 05.05.2003 року №00018, однак, ухвалою Господарського суду Одеської області (суддя Волков Р.В.) від 24.07.2024 по справі №916/1565/24 провадження у вказаній справі було закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.
За таких обставин, на думку Ренійської міської ради, твердження апелянта про нетотожність суб'єктного складу учасників процесу, підстав та предметів позовів у справі № 916/5470/24 та справі № 510/1965/24 є безпідставним.
Разом з тим, відповідач також вважає, що позивач, посилаючись в апеляційній скарзі на висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 19.11.2019 у справі №640/5563/19, а також на правову позицію викладену у постановах Верховного Суду від 24.02.2021 у справі № 910/15598/19, від 18.03.2021 у справі № 909/783/20, від 16.11.2021 у справі № 910/694/21 тощо, застосовує не релевантні висновки Верховного Суду.
У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді-члена колегії Колоколова С.І., судове засідання, призначене на 30.04.2025 у справі №916/5470/24 не відбулось.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 05.05.2025 учасників справи №916/5470/24 повідомлено про те, що її розгляд відбудеться 04.06.2025 року о 12:30 год.
04.06.2025 у судове засідання з'явився представник позивача, який підтримав свою апеляційну скаргу та просив задовольнити її вимоги, скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та направити справу №916/5470/24 Господарському суду Одеської області для її розгляду.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином.
Частиною 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
У судовому засіданні 04.06.2025 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як зазначалось вище, місцевий господарський суд, приймаючи ухвалу від 18.02.2025 про залишення позову без розгляду, керувався п. 3 ч.1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.
Так, відповідно до п. 3 ч.1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
З системного аналізу положень зазначеної норми вбачається, що для залишення позову без розгляду за вказаних підстав необхідна одночасна наявність наступних умов:
- наявність провадження з аналогічного спору в цьому або іншому суді;
- спір між тими самими сторонами;
- спір про той самий предмет;
- спір з тих самих підстав.
Отже, залишити позов без розгляду відповідно до вказаної норми можливо лише за сукупності усіх трьох ознак спору, а саме: 1) спір між тими ж сторонами; 2) спір з тим самим предметом; 3) спір з тих самих підстав.
Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом тотожного спору, який вже вирішується у суді.
Таким чином, йдеться про те, що у провадженні суду має бути тотожна справа (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.03.2019 у справі №906/920/16).
Позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників господарського процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. У випадку зміни хоча б одного з цих елементів позови вважаються не тотожними і суддя не вправі відмовити у відкритті провадження у справі.
Крім того, нетотожність хоча б одного із вказаних в п. 3 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу елементів не перешкоджає повторному зверненню особи до суду (постанова КГС ВС від 18.08.2021 у справі № 905/132/21).
Передбачені нормами статей 15, 16 Цивільного кодексу України способи захисту порушеного права або охоронюваного законом інтересу мають бути спрямовані на відновлення прав та інтересів позивачів.
В свою чергу, частини 3 та 4 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України визначають, що позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.
У розумінні господарського процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Отже, підстави позову - це фактичні та юридичні обставини спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, тобто факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин.
Апеляційний суд вважає, що в даному випадку місцевий господарський суд передчасно застосував п. 3 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України та залишив позов без розгляду з огляду на таке.
З огляду на матеріали справи №916/5470/24 вбачається, що позивачем у даній справі є ТОВ «БІЛІ ВІТРИЛА», проте, у справі №510/1965/24 вказане Товариство виступає одним з відповідачів, і навпаки, Ренійська міська рада у справі №510/1965/24 є позивачем, а у даній господарській справі №916/5470/24 - відповідачем, що свідчить про те, що незважаючи на однаковий суб'єктний склад сторін в обох справах, їх процесуальне становище є відмінним, що свідчить про неможливість стверджувати про тотожність справ по складу їх учасників.
Як встановив суд першої інстанції, в обґрунтування підстав позовних вимог як Ренійською міською радою, так і ТОВ “БІЛІ ВІТРИЛА» покладено обставину зміни істотних умов Договору оренди № 00018 від 05.05.2003, у зв'язку із поділом земельної ділянки комунальної власності Ренійської міської ради для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, загальною площею 1,3190 га, кадастровий номер 5124110100:02:006:0005, за адресою: вул. Грецька, 1А, м. Рені, Ізмаїльського р-н., Одеської обл., яка знаходилась в оренді ОСОБА_1 та ТОВ “БІЛІ ВІТРИЛА», на дві окремі земельні ділянки: - земельна ділянка комунальної власності для будівництва та обслуговування будівель торгівлі площею 1,2735 га за адресою: вул. Грецька, 1, м. Рені, Ізмаїльського р-н., Одеської обл., за кадастровим номером 5124110100:02:006:0308 та земельна ділянка комунальної власності для будівництва та обслуговування будівель торгівлі площею 0,0455 га за адресою: вул. Грецька, 1А, м. Рені, Ізмаїльського р-н., Одеської обл., за кадастровим номером 5124110100:02:006:0309.
Однак, здійснивши аналіз змісту позовної заяви, яка є предметом розгляду у даній справі та зміст позовної заяви, яка є предметом розгляду у справі №510/1965/24 та надана Ренійською міською радою господарському суду, апеляційна колегія дійшла висновку, що предмет позову у зазначених справах не є тотожним.
При цьому, судова колегія критично ставиться до висновку суду першої інстанції, який зазначив, що у справі №510/1965/24 вимоги Ренійської міської ради більш ширшими і повністю включають позовні вимоги ТОВ “БІЛІ ВІТРИЛА», заявлені у справі №916/5470/24, з огляду на таке.
Як зазначалось вище, предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.
Предметом позову у справі, що розглядається, є укладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки №00018 від 05.05.2003 в редакції ТОВ “БІЛІ ВІТРИЛА», щодо земельної ділянки загальною площею 0,0455 га, за кадастровим номером 5124110100:02:006:0309, в якій позивач, виходячи з НГО, визначає орендну плату у розмірі 1 765,61 грн.
При цьому, підставою позовних вимог ТОВ “БІЛІ ВІТРИЛА» у господарській справі визначає саме перехід до нього права оренди вказаної земельної ділянки, у зв'язку із набуттям права власності на нерухоме майно, яке знаходиться на відповідній ділянці.
Залишаючи позовну заяву у цій справі без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що у вересні 2024 Ренійська міська рада звернулась до Ренійського районного суду Одеської області з ідентичним позовом про визнання укладеною додаткової угоди № 1 до Договору оренди земельної ділянки № 00018 від 05.05.2003 (справа №510/1965/24).
Проте, апеляційна колегія зауважує, що суд передньої інстанції не звернув увагу на те, що редакція Ренійської міської ради щодо додаткової угоди № 1 до спірного Договору об'єднує пунктом 1.1. передачу в оренду 2-х земельних ділянок з кадастровим номером 5124110100:02:006:0308, загальною площею 1,2735 га та з кадастровим номером 5124110100:02:006:0309, загальною площею 0,0455 га, не розмежовуючи між собою орендарів.
Більш того, відповідно до п. 2.1.додаткової угоди в редакції Ренійської міської ради, орендна плата земельних ділянок складає по 57 129,67 грн. за кожну (тобто, і за земельну ділянку загальною площею 0,0455 га, за кадастровим номером 5124110100:02:006:0309, за яку ТОВ “БІЛІ ВІТРИЛА» у даній справі просить встановити орендну плату у розмірі 1 765,61 грн.).
Відтак, апеляційний суд вважає, що залишаючи позов без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції дійшов помилкових висновків, що предмет позову у цій справі - №916/5470/24 та у справі №510/1965/24 є ідентичними.
Разом з тим, апеляційна колегія зазначає, що з аналізу п. 3 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що передумовою для її застосування є встановлення судом того, що у провадженні цього чи іншого суду є справа (тобто раніше відкрито провадження у справі) із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Подібне за змістом положення міститься в п. 10 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, яким передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього ж суду інший позов (позови) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
Апеляційним судом встановлено, що провадження у даній справі в суді першої інстанції було відкрито 23.12.2024, в той час як інформації про відкриття провадження у справі №510/1965/24 станом на даний час (дату винесення постанови судом апеляційної інстанції) ні в Єдиному державному реєстрі судових рішень, ні на офіційному сайті Ренійського районного суду Одеської області (за посиланням https://court.gov.ua/fair/sud1523/) не міститься. На веб-даних ресурсах відсутні будь-які процесуальні документи відносно справи №510/1965/24 за позовом Ренійської міської ради до ТОВ "БІЛІ ВІТРИЛА" та ОСОБА_1 про визнання укладеною додаткової угоди №1 до договору оренди земельної ділянки від 05.05.2003 № 00018, крім Звіту про автоматизований розподіл від 09.09.2024, згідно з яким для одноособового розгляду справи №510/1965/24 визначений суддя Дудник В'ячеслав Іванович.
Відтак, місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали у справі №916/5470/24 не враховано, що на час відкриття провадження у даній справі у провадженні цього чи іншого суду не перебувало спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Отже, оскільки провадження у справі, що переглядається, відкрито раніше ніж у справі №510/1965/24, у місцевого господарського суду були відсутні підстави для застосування положень п. 3 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, та відповідно для залишення позову у цій справі без розгляду.
Враховуючи все вищевказане, апеляційна колегія зазначає, що залишаючи позов в цій справі без розгляду, суд першої інстанції порушив приписи п. 3 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, чим обмежив право ТОВ «БІЛІ ВІТРИЛА» на доступ до правосуддя, оскільки належним чином не з'ясував та не надав належної правової оцінки предмету позовних вимог у справах №916/5470/24 та №510/1965/24, відмінність процесуального становища сторін у вказаних справах та відсутність відкритого судового провадження у справі №510/1965/24.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Положеннями ч. 3 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала Господарського суду Одеської області від 18.02.2025 у справі №916/5470/24 є такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню, а оскільки заявлені позовні вимоги по суті не розглянуті, то справу слід направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно, враховуючи те, що апеляційні аргументи відповідача у даній справі знайшли своє підтвердження під час перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, апеляційна скарга ТОВ “БІЛІ ВІТРИЛА» підлягає задоволенню.
У зв'язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського суду з одночасною передачею матеріалів справи для вирішення питання про відкриття провадження до суду першої інстанції, розподіл сум судового збору повинен здійснити суд першої інстанції за результатами розгляду ним заяви, згідно із загальними правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 255, 269, 270, 271, 275, 277, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “БІЛІ ВІТРИЛА» задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.02.2025 у справі №916/5470/24 скасувати.
Справу №916/5470/24 направити до Господарського суду Одеської області для її розгляду.
Постанова відповідно до вимог ст. 284 ГПК України набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк.
Повний текст постанови складений та підписаний 05.06.2025.
Головуючий суддя Савицький Я.Ф.
Суддя Колоколова С.І.
Суддя Принцевська Н.М.