79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"27" травня 2025 р. Справа №909/882/24
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Галушко Н.А.
суддів Желіка М.Б.
Орищин Г.В.
секретар судового засідання - Голубінка М.В.
за участю представників учасників процесу:
прокурор - Букаловська Л.Є.
представник позивача - не з'явився
представники відповідача-1 - Мельник Р.Я.
представник відповідача -2 - не з'явився
представник третьої особи - не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Державного навчального закладу "Войнилівський професійний ліцей" від 03.03.25 (вх. № ЗАГС 01-05/575/25 від 03.03.25)
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 14.02.2025 (повне рішення складено та підписано 24.02.2025, суддя В. В. Михайлишин)
у справі № 909/882/24
за позовом: Керівника Калуської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного Управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області
до відповідача -1: Фермерського господарства "Фортуна"
до відповідача - 2: Державного навчального закладу "Войнилівський професійний ліцей"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Міністерство освіти та науки України
про: визнання договорів про спільну діяльність недійсними та звільнення земельних ділянок,
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.
На розгляд Господарського суду Івано-Франківської області надійшла позовна заява Керівника Калуської окружної прокуратури ( далі - прокурор) в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області ( далі - ГУ Держгеокадастру, позивач) до Фермерського господарства "Фортуна" ( далі - ФГ "Фортуна", відповідач-1) та Державного навчального закладу "Войнилівський професійний ліцей" ( далі - ДНЗ "Войнилівський професійний ліцей", відповідач-2) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, - Міністерства освіти та науки України (далі - МОН України, третя особа) про визнання недійсними укладених між відповідачами договорів про спільну діяльність від 03.01.2024 та звільнення відповідачем-1 земельних ділянок.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що оспорювані договори від 03.01.2024 не є договорами про спільну діяльність, а є прихованими договорами оренди землі, суперечать ст.901 ЦК України, положенням Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі", не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що ними обумовлені та мають бути визнані недійсними на підставі ст.ст. 203, 215, 235 ЦК України, а спірні земельні ділянки підлягають звільненню ФГ "Фортуна".
Прокурор також зазначив, що позивач не вжив належних заходів щодо захисту законних інтересів держави, що, відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру", є підставою для вжиття ним заходів представницького характеру та пред'явлення цього позову.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 14.02.2025 у справі №909/882/24 позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсними укладені між ДНЗ "Войнилівський професійний ліцей" та ФГ "Фортуна" договори про спільну діяльність від 03.01.2024 щодо земельних ділянок: з кадастровим номером 2622887800:02:002:0762 загальною площею 16, 0588 га; з кадастровим номером 2622887800:02:002:0763 загальною площею 15, 8684 га; з кадастровим номером 2622887800:02:002:0764 загальною площею 24, 5686 га; з кадастровим номером 2622887800:02:002:0765 загальною площею 24, 8337 га; з кадастровим номером 2622887800:02:002:0768 загальною площею 46, 4288 га. Провадження у справі в частині зобов'язання ФГ "Фортуна" звільнити вказані земельні ділянки закрито. Стягнуто з ФГ "Фортуна" та ДНЗ "Войнилівський професійний ліцей" на користь Івано-Франківської обласної прокуратури по 6 056, 00 грн судового збору.
Рішення суду мотивоване тим, що:
- укладені між відповідачами договори за своєю правовою природою та юридичними ознаками не є договорами про спільну діяльність, оскільки їх умовами не підтверджується наявність спільної мети сторін, об'єднання зусиль, вкладів для здійснення спільної діяльності, внаслідок чого сторони отримують прибуток, що підлягає розподілу відповідно до умов договору, право спільної власності на доходи від спільної діяльності (за умовами договорів ФГ "Фортуна" здійснює весь цикл вирощування сільськогосподарських культур та несе пов'язані з цим витрати одноособово, а ДНЗ "Войнилівський професійний ліцей" лише надає земельні ділянки і не приймає участі в їх обробітку та реалізації продукції);
- оскільки за оспорюваними договорами ДНЗ "Войнилівський професійний ліцей" фактично передав належні йому на праві постійного користування земельні ділянки у користування ФГ "Фортуна", такі є удаваними правочинами та насправді виражають волю їх сторін на укладення договорів оренди землі;
- сторонами не було дотримано встановленого нормами земельного законодавства порядку передачі в користування (оренду) земельних ділянок, оскільки ДНЗ "Войнилівський професійний ліцей" є постійним землекористувачем, а не власником земельних ділянок, не був наділеним власником правами та повноваженнями на передачу таких в користування третім особам;
- з огляду на викладене позовні вимоги про визнання недійсними укладених між відповідачами договорів про спільну діяльність від 03.01.2024 є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню;
- оскільки станом на час розгляду справи оспорювані договори є припиненими у зв'язку з закінченням 31.12.2024 строку їх дії, провадження у справі в частині позовних вимог про зобов'язання ФГ "Фортуна" звільнити земельні ділянки належить закрити на підставі п.2 ч. 1 ст. 231 ГПК України за відсутністю предмета спору.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.
ДНЗ "Войнилівський професійний ліцей" подав апеляційну скаргу від 03.03.2025, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 14.02.2025 у справі №909/882/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Зокрема, скаржник зазначає, що предметом оспорюваних договорів є спільна діяльність відповідачів, спрямована на створення можливостей та умов слухачам ДНЗ "Войнилівський професійний ліцей" виконувати технологічні операції, передбачені освітньо-кваліфікаційною характеристикою професії "Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва". При цьому, сторони погодили, що земельні ділянки, які будуть використані у процесі підготовки робітничих кадрів, залишаються у постійному правокористуванні ДНЗ "Войнилівський професійний ліцей" та у власності держави.
Оскільки оспорювані договори не містять умов щодо передачі земельних ділянок ФГ «Фортуна» за плату, не наділяють його правами користувача та не передбачають обов'язків з їх використання, а в матеріалах справи відсутні докази фактичної передачі ФГ «Фортуна» земельних ділянок (складанням будь-яких актів приймання-передачі) апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції про удаваність оспорюваних договорів та фактичне укладення між відповідачами договорів оренди землі.
Прокурор подав відзив на апеляційну скаргу від 18.03.2025, в якому просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 14.02.2025 у справі №909/882/24 залишити без змін з підстав його законності та обгрунтованості, а апеляційну скаргу- без задоволення.
Прокурор зазначає, що укладені між відповідачами договори за своєю природою є договорами оренди землі, а не договорами про спільну діяльність, оскільки в даному випадку весь цикл вирощування сільськогосподарських культури та усі витрати, пов'язані з їх вирощуванням, здійснюється ФГ "Фортуна» одноособово. Натомість, ДНЗ "Войнилівський професійний ліцей" лише надає земельні ділянки і не приймає участі в їх обробітку та реалізації продукції. При цьому, отримання ДНЗ "Войнилівський професійний ліцей" коштів від ФГ "Фортуна" в сумі 287 000, 00 грн за договором про надання благодійної допомоги є орендною платою, розмір якої розраховано без дотримання вимог Закону.
Отже, за оспорюваними договорами ДНЗ "Войнилівський професійний ліцей"
фактично передав належні йому на праві постійного користування земельні ділянки загальною площею 127,7583 га ФГ "Фортуна" в оренду, не будучи їх власником та не будучи наділеним правами та повноваженнями на передачу земельних ділянок в користування третім особам.
Позивач та відповідач-1 відзиву на апеляційну скаргу не подали.
В судовому засіданні представник відповідача-1 підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 14.02.2025 у справі №909/882/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Процесуальні дії суду у справі та вирішення процесуальних питань.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2025 справу №909/882/24 розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді (судді - доповідача) Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б. та Орищин Г.В.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 10.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДНЗ "Войнилівський професійний ліцей" від 03.03.25 на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 14.02.2025 у справі №909/882/24 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 15.04.2025.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 09.04.2025 задоволено заяву представника відповідача - 1 - адвоката Мельника Р.Я. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису.
Ухвалами Західного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 та від 06.05.2025 розгляд справи №909/882/24 відкладався на 06.05.2025 та 27.05.2025 відповідно з підстав, зазначених у вказаних ухвалах.
В судове засідання 27.05.2025 прибув прокурор та представник відповідача-1.
Позивач, відповідач-2 та третя особа участі уповноважених представників в судове засідання повторно не забезпечили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК України.
Так, за змістом частини 1 і пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи положення статті 202 ГПК України, наявність відомостей про направлення усім учасникам справи ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, висновки Європейського суду з прав людини у справі «В'ячеслав Корчагін проти Росії» та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представників позивача, відповідача-2 та третьої особи.
У судовому засіданні 27.05.2025 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
27.12.2011 наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України №1539 затверджено статут ДНЗ "Войнилівський професійний ліцей" (далі - Статут), пунктом 1.1. якого визначено, що ДНЗ "Войнилівський професійний ліцей" є підпорядкованим Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України державним професійно-технічним навчальним закладом другого атестаційного рівня, що забезпечує реалізацію права громадян на здобуття професійно-технічної та повної загальної середньої освіти. Професійний ліцей здійснює підготовку кваліфікованих робітників, як правило, з числа випускників загальноосвітніх навчальних закладів на основі базової чи повної загальної середньої освіти, а також професійно-технічне навчання, перепідготовку та підвищення кваліфікації непрацюючих робітників і незайнятого населення.
Головним завданням професійного ліцею є забезпечення права громадян України на професійне навчання відповідно до їх покликань, інтересів і здібностей з метою задоволення потреб економіки країни у кваліфікованих і конкурентоспроможних на ринку праці робітниках (п. 1.2. Статуту).
Відповідно до пункту 2.2. Статуту професійний ліцей є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби, штамп, печатку із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням. Професійний ліцей має право укладати цивільно-правові угоди.
З метою сприяння розвитку навчально-матеріальної та соціально-побутової бази, забезпечення професійно-практичної підготовки, вирішення соціальних та інших питань працівників, учнів, слухачів, професійний ліцей може укладати угоди із підприємствами, установами, організаціями та іншими суб'єктами господарювання (п. 2.6. Статуту).
Кошти професійного ліцею, одержані від здійснення або на здійснення діяльності, передбаченої цим Статутом, не вважаються прибутком і не оподатковуються. Від оподаткування звільняються доходи професійного ліцею, отримані від виготовлення та реалізації товарів (виконання робіт, надання послуг), пов'язаних з їх основною, статутною діяльністю (п. 7.1. Статуту).
Для забезпечення підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації робітничих кадрів професійний ліцей має відповідну навчально-матеріальну базу та земельну ділянку відповідно до паспортів, технічної документації, актів права власності (п. 7.8. Статуту).
Згідно з пунктами 7.9., 7.10. Статуту Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України здійснює функції управління майном, закріпленим за професійним ліцеєм, контроль за ефективністю його використання і збереження. Професійний ліцей несе відповідальність перед Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України за збереження та використання за призначенням закріпленого за ним майна.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна земельні ділянки із кадастровими номерами: 2622887800:02:002:0762 загальною площею 16, 0588 га, 2622887800:02:002:0763 загальною площею 15, 8684 га, 2622887800:02:002:0764 загальною площею 24, 5686 га, 2622887800:02:002:0765 загальною площею 24, 8337 га, 2622887800: 02:002:0768 загальною площею 46, 4288 га, з цільовим призначенням для дослідних і навчальних цілей, що розташовані на території Томашівської сільської ради Калуського району, Івано-Франківської області перебувають на праві постійного користування в ДНЗ "Войнилівський професійний ліцей", а їх власником є Головне управління Держземагенства в Івано-Франківській області.
03.01.2024 між ДНЗ "Войнилівський професійний ліцей" та ФГ "Фортуна" було укладено договори про спільну діяльність (далі - Договори), зокрема:
- Договір про спільну діяльність щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2622887800:02:002:0762 загальною площею 16, 0588 га (далі -Договір 1);
- Договір про спільну діяльність щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2622887800:02:002:0763 загальною площею 15, 8684 га (далі -Договір 2);
- Договір про спільну діяльність щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2622887800:02:002:0764 загальною площею 24, 5686 га (далі -Договір 3);
- Договір про спільну діяльність щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2622887800:02:002:0765 загальною площею 24, 8337 га (далі -Договір 4);
- Договір про спільну діяльність щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2622887800:02:002:0768 загальною площею 46, 4288 га (далі - Договір 5).
Умови Договорів про спільну діяльність є ідентичними.
Так, відповідно до п.1.1. Договорів їх учасники приймають на себе зобов'язання об'єднати свої зусилля і спільно діяти для досягнення спільної мети - закріплення учнями одержаних на уроках теоретичного та виробничого навчання первинних навичок та професійних умінь, оволодіння сучасною технікою, механізмами, інструментами, технологією, опанування прогресивних форм організації праці, здобуття необхідних практичних навичок самостійного та якісного виконання робіт, а також для досягнення встановленого рівня кваліфікації і забезпечення соціальної, психологічної і професійної адаптації учнів у трудових колективах.
Предметом Договорів є спільна діяльність учасників, спрямована на створення можливостей та умов учням, слухачам ДНЗ "Войнилівський професійний ліцей" виконувати технологічні операції, передбачені освітньо-кваліфікаційною характеристикою професії "Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва" (обробіток ґрунту, посів, посадка та збирання сільськогосподарських культур, внесення добрив та ядохімікатів, обробіток посівів тощо) на земельних ділянках, що перебувають у постійному користуванні ДНЗ "Войнилівський професійний ліцей", за допомогою сільськогосподарської техніки, паливно-мастильних матеріалів, насіння, мінеральних добрив, гербіцидів тощо, які належать ФГ "Фортуна".
За пунктом 1.2. Договорів спільна діяльність буде здійснюватися без об'єднання вкладів учасників. Земельні ділянки, які будуть використані у процесі підготовки робітничих кадрів для професії "Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва", залишаються у постійному правокористуванні ДНЗ "Войнилівський професійний ліцей" та залишатимуться власністю держави Україна (відчуженню в результаті спільної діяльності не підлягають). Витрати ФГ "Фортуна", пов'язані із виконанням технологічних операції, передбачених освітньо-кваліфікаційною характеристикою професії "Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва", зокрема, на придбання паливно-мастильних механізмів, насіння, мінеральних добрив, гербіцидів тощо, покриваються ФГ "Фортуна" самостійно.
У пунктах 1.3., 1.4. Договорів сторони передбачили, що спільна діяльність не має на меті отримання прибутку. Спільна діяльність провадиться без утворення юридичної особи.
Відповідно до пункту 2.1. Договорів для досягнення їх мети учасники зобов'язуються: обмінюватися наявною в їх розпорядженні інформацією з питань, що становлять взаємний інтерес учасників; виконувати спільні замовлення і замовлення один одного щодо предмета договору на пріоритетній і пільговій основах; для досягнення мети за цим договором учні ДНЗ "Войнилівський професійний ліцей" будуть проходити виробниче навчання згідно навчальних планів і програм.
Пунктом 2.2. Договорів передбачено, що під час ведення спільних справ ФГ "Фортуна" зобов'язується: створювати необхідні і безпечні умови праці відповідно до змісту навчальних програм, законодавства про працю, у тому числі про охорону праці, та нормативно-правових актів у сфері професійно-технічної освіти та забезпечувати опанування учнями, слухачами нової техніки і технологій виробництва, передових методів праці; створювати умови для повного і продуктивного завантаження учнів, слухачів на кожному робочому місці або навчально-виробничій ділянці на час проведення виробничого навчання, не допускати простоїв і використання їх на роботах, що не відповідають навчальним програмам; здійснювати безпосередньо придбання насіння, паливно-мастильних матеріалів, придбання мінеральних добрив, гербіцидів, тощо.
Згідно з пунктом 2.3. Договорів під час ведення спільних справ ДНЗ "Войнилівський професійний ліцей" зобов'язується: забезпечувати попередню професійно-теоретичну та професійно-практичну підготовку учнів, слухачів, які направляються для проходження виробничого навчання; забезпечити вивчення учнями правил технічної експлуатації виробничого обладнання, правил і норм охорони праці, техніки безпеки та виробничої санітарії, правил внутрішнього трудового розпорядку підприємств та інших правил і норм, установлених для відповідних професій; забезпечити економне витрачання учнями, слухачами сировини, матеріалів, енергетичних та інших ресурсів.
Відповідно до пунктів 4.3. Договорів такі вступають в силу з дати підписання і діють до 31.12.2024.
Окрім того, 03.01.2024 між ДНЗ "Войнилівський професійний ліцей" та ФГ "Фортуна" укладено договір про надання благодійної допомоги на загальну суму 287 000, 00 грн.
Відповідно до платіжних інструкцій № 69 від 04.07.2024 та № 108 від 18.09.2024 кошти за означеним договором були перераховані ФГ "Фортуна" на рахунок ДНЗ "Войнилівський професійний ліцей".
Відповідно до довідки ДНЗ "Войнилівський професійний ліцей" у 2024 році заклад продукції по договорах не отримував, оскільки така залишається у суб'єктів господарювання, в тому числі ФГ "Фортуна".
27.05.2024 Калуська окружна прокуратура з метою вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави, відповідно до положень статті 23 Закону України "Про прокуратуру", звернулася до ДНЗ "Войнилівський професійний ліцей" з листом від № 09.52-67-1187ВИХ-24, в якому просила останнього надати інформацію щодо земельних ділянок, які надані у постійне користування ДНЗ "Войнилівський професійний ліцей".
У відповідь ДНЗ "Войнилівський професійний ліцей" листом від 05.06.2024 № 57 повідомило Калуську окружну прокуратуру про те, що в постійному користуванні навчального закладу перебувають земельні ділянки з кадастровими номерами: 2622887800:02:002:0762 площею 16, 0588 га; 2622887800:02:002:0763 площею 15, 8684 га; 2622887800:02:002:0764 площею 24, 5686 га; 2622887800:02:002:0765 площею 24, 8337 га; 2622887800:02:002:0766 площею 28, 8929 га; 2622887800:02:002:0767 площею 24, 4478 га; 2622887800:02:002:0768 площею 46, 4288 га.
Окрім того, відповідач-2 повідомив, що ліцей не обробляє і не використовує землі сільськогосподарського призначення. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення не передані в оренду, оскільки не перебувають у правокористуванні закладу.
Прокурором Калуської окружної прокуратури внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування кримінального провадження № 4202492080000025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 Кримінального кодексу України.
В ході проведення досудового розслідування дізнавачем СД Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ст. лейтенаном поліції Савчиним Л. В. за участю спеціаліста - землевпорядника ТОВ "ЗемЮрКонсалтинг" Теплишина Б. В. та у присутності поліцейського офіцера громади Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області Воринця В. Д. 11.07.2024 проведено огляд місця події та складено відповідні протоколи, з яких вбачається, що усі зазначені вище земельні ділянки оброблені та засіяні сільськогосподарськими рослинами. - соєю ( земельні ділянки з кадастровими номерами 2622887800:02:002:0762, 2622887800:02:002:0763, 2622887800:02:002:0764, 2622887800:02:002:0765, 2622887800:02:002:0768) та частково пшеницею (земельна ділянка з кадастровим номером 2622887800:02:002:0768).
22.08.2024 Калуською окружною прокуратурою направлено в ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області лист № 09.52-67-1941ВИХ-24, яким повідомлено про укладення 03.01.2024 між ДНЗ "Войнилівський професійний ліцей" та ФГ "Фортуна" договорів про спільну діяльність та надано їх копії. Одночасно, з метою вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави, відповідно до абзацу 4 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", викладено пропозицію надати оцінку укладеним договорам про спільну діяльність на предмет відповідності їх вимогам земельного законодавства та вирішити питання щодо вжиття заходів представницького характеру або вказати причини їх невжиття.
Листом від 30.08.2024 № 10-9-01.331-4563/0/2-24 ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області повідомило, що: земельні ділянки, які є предметом спору, у комунальну власність не передавались; договори щодо вказаних земельних ділянок Управлінням не погоджувались; заходи державного нагляду (контролю) за додержанням вимог земельного законодавства шляхом проведення перевірок додержання вимог земельного законодавства в процесі укладення цивільно-правових угод не проводились, оскільки проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 заборонено; у зв'язку з обмеженням фінансування Управління не має можливості подати позов щодо вжиття відповідних заходів стосовно порушеного у листі питання.
20.09.2024 Калуська окружна прокуратура листом № 09.52-67-21вих-24 повідомила ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області про те, що прокуратурою буде заявлено позов в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області до ДНЗ "Войнилівський професійний ліцей" та ФГ "Фортуна" про визнання договорів про спільну діяльність недійсними та звільнення земельних ділянок.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області в даній справі.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
Абзацом першим частини третьої статті 23 Закону України “Про прокуратуру» визначений вичерпний перелік підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді.
Так, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Отже, вирішення питання про орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, полягає у встановленні органу, який, використовуючи на підставі норм законодавства надані йому повноваження, зобов'язаний з метою захисту інтересів держави вчиняти юридичні дії, що впливають на права та обов'язки суб'єктів спірних правовідносин, зобов'язуючи їх припинити порушення інтересів держави та усунути наслідки цих порушень (зокрема, звертатись до суду з відповідним позовом).
Відповідно до абзаців першого - третього частини четвертої статті 23 Закону України “Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Згідно із частиною четвертою статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Відповідно до абзацу другого частини п'ятої статті 53 ГПК України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, пункт 40; від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, пункт 8.37; від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, пункт 7.16; від 20.06.2023 у справі № 633/408/18, пункт 10.17; від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, пункт 8.54; від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц, пункт 8.16).
Звертаючись до суду з позовом у даній справі, прокурор зазначав, що ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області як особа, що виконує функції власника земельних ділянок, а також як орган, що здійснює від імені держави повноваження щодо державного контролю за використанням земель, маючи відповідні повноваження та достовірно знаючи про укладення відповідачами удаваних договорів, не вжило необхідних та достатніх заходів для захисту інтересів держави.
Як зазначалось вище, листом № 09.52-67-1941ВИХ-24 від 22.08.2024 прокурор інформував ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області про виявлене порушення та про необхідність захисту інтересів держави.
Однак, ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській належних заходів щодо відновлення порушених інтересів держави не вжило, листом від 30.08.2024 повідомило, що не має можливості подати позов у зв'язку з обмеженням фінансуванням.
Вказане свідчить про те, що позивач був обізнаний про виявлені прокурором порушення, однак не вжив заходів, спрямованих на захист інтересів держави, не звертався до суду з відповідним позовом, а прокурор обґрунтував наявність підстав, передбачених статтею 23 ЗУ “Про прокуратуру», для звернення до суду з цим позовом, з огляду на що, судом першої інстанції правомірно прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено спір по суті.
Щодо позовних вимог.
Згідно зі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ч. 1 ст.235 ЦК України правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, є удаваним правочином.
На відміну від фіктивного правочину (ст. 234 ЦК України), за удаваним правочином (ст. 235 ЦК України) права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину (висновки Великої Палати Верховного Суду, наведені у постанові від 23.01.2019 у справі №522/14890/16-ц).
Правовідносини між відповідачами у даній справі виникли на підставі договорів про спільну діяльність від 03.01.2024, які прокурор вважає прихованими договорами оренди землі.
Положеннями ч. 1 ст. 1130 ЦК України встановлено, що за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.
Відповідно до ч. 2 ст. 1131 ЦК України умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.
Водночас, відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
За договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату (ч. 1 ст. 792 ЦК України).
За визначенням статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до частин 1, 2 статті 15 цього Закону істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
Згідно з частинами 1, 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 28.03.2018 у справі №915/166/17, від 29.03.2023 у справі № 922/1320/21, на відміну від договору про спільну діяльність, договір оренди землі укладається саме для отримання можливості користуватися земельною ділянкою та вилучення внаслідок такого користування корисних властивостей землі. При цьому правовими наслідками договору оренди землі є для однієї сторони (орендодавця) отримання плати за надане у користування майно (земельну ділянку), а для іншої (орендаря) - використання майна (земельної ділянки).
Правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст, тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам, суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов'язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків, дійсним намірам сторін спору при укладенні оспорюваних договорів, встановити фактичні правовідносин, які склалися між сторонами, і застосувати до цих правовідносин відповідні норми матеріального права.
Водночас невикористання при вчиненні певного правочину термінів, які визначають притаманні такому виду правочинів поняття, із закріпленням їх натомість у завуальований спосіб, а також викладення у різних документах взаємопов'язаних між собою прав і обов'язків сторін, що в сукупності складають зміст відповідних правовідносин, можуть бути засобами, які використовуються задля приховання суті правочину, укладення якого мають на меті сторони, шляхом оформлення "про людське око" (напоказ) іншого правочину.
Відсутність у договорі чіткого викладення усіх істотних умов, необхідних для договорів оренди не є достатньою підставою для висновку про відсутність між сторонами фактичних орендних правовідносин, адже неналежне оформлення відповідних відносин саме є тим способом, завдяки якому досягається прихована мета передачі земельних ділянок в користування (подібні висновки наведено, зокрема, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 915/166/17, від 17.01.2019 у справі № 923/241/18, від 21.05.2019 у справі № 925/550/18, від 06.11.2019 у справі № 916/1424/18, від 07.07.2021 у справі № 903/601/20, від 03.11.2021 у справі № 918/1226/20, від 02.02.2022 у справі № 927/1099/20, від 29.09.2022 у справі № 918/351/21(918/672/21), від 07.12.2022 у справі № 924/11/22).
Предметом оспорюваних договорів є спільна діяльність учасників, спрямована на створення можливостей та умов учням, слухачам ДНЗ "Войнилівський професійний ліцей" виконувати технологічні операції, передбачені освітньо-кваліфікаційною характеристикою професії "Тракторист-машиніст" сільськогосподарського виробництва" обробіток ґрунту, посів, посадка та збирання сільськогосподарських культур, внесення добрив та отрутохімікатів, обробіток посівів, тощо) на земельних ділянках загальною площею 127, 7583 га (з кадастровими номерами: 2622887800:02:002:0762; 2622887800:02:002:0763; 2622887800:02:002:0764; 2622887800:02:002:0765; 2622887800:02:002:0768), що перебувають у постійному користуванні ДНЗ "Войнилівський професійний ліцей", за допомогою сільськогосподарської техніки, паливно-мастильних матеріалів, насіння, мінеральних добрив, гербіцидів, які належать ФГ "Фортуна".
Пунктами 1.2. договорів відповідачі погодили, що спільна діяльність буде здійснюватися без об'єднання вкладів учасників. Земельні ділянки, які будуть використані у процесі підготовки робітничих кадрів залишаються у постійному правокористуванні ДНЗ "Войнилівський професійний ліцей" та залишатимуться власністю держави Україна (відчуженню в результаті спільної діяльності не підлягають). Витрати ФГ "Фортуна", пов'язані із виконанням технологічних операції, зокрема на придбання паливно-мастильних механізмів, насіння, мінеральних добрив, гербіцидів тощо, покриваються ФГ "Фортуна" самостійно.
При цьому, як зазначалось вище, 03.01.2024 (разом з укладеннями договорів про спільну діяльність) між відповідачами також укладено договір про надання благодійної допомоги на загальну суму 287 000, 00 грн, яка в подальшому була перерахована відповідвачем-1 на рахунок ДНЗ "Войнилівський професійний ліцей".
Відповідно до довідки, виданої ДНЗ "Войнилівський професійний ліцей" , у 2024 році заклад продукції по договорах не отримував, оскільки така залишається у ФГ "Фортуна".
Отже, за умовами оспорюваних договорів весь цикл вирощування сільськогосподарських культур з відповідними витратами, збір та отримання продукції здійснюється ФГ "Фортуна" одноособово. Натомість ДНЗ "Войнилівський професійний ліцей" лише надає земельні ділянки і не приймає участі в їх обробітку та отримання продукції.
За наведених обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оспорювані договори не відповідають положенням статей 1130 - 1134 ЦК України та за своєю природою не є договорами про спільну діяльність, а є удаваними правочинами, оскільки насправді виражають волю їх сторін на укладення договору оренди землі.
При цьому, отримання коштів в сумі 287 000, 00 грн за договорами в контексті наведених між сторонами правовідносин за своєю суттю є орендною платою, розмір якої розраховано без дотримання вимог Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 235 ЦК України якщо буде встановлено, що правочин вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
Відповідно до ст.317 ЦК України права володіння, користування та розпоряджання своїм майном належать власникові.
Згідно зі ст. 84 ЗК України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
Власники земельних ділянок зобов'язані, зокрема, забезпечувати використання їх за цільовим призначенням (п.а ч.1 ст.91 ЗК України).
За приписами частини 8 статті 93 ЗК України орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.
Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб (ч.4 ст.122 Земельного кодексу України).
Згідно ч 4 статті 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.
Державний акт на право постійного користування не є тим документом, який надає право користувачу земельної ділянки надавати третім особам земельну ділянку в оренду, тобто, розпоряджатися нею, у тому числі шляхом надання в оренду чи в спільну діяльність, оскільки цим правом наділений відповідний орган, уповноважений державою на здійснення даних функцій. Аналогічний правовий висновок наведено у постановах Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 920/22/18, від 19.08.2020 у справі № 915/1302/19, від 13.12.2022 у справі № 920/528/21.
Оскільки правом розпоряджатись земельною ділянкою шляхом передачі її іншим особам у платне користування (оренду) наділений лише власник землі або уповноважена ним особа, ДНЗ "Войнилівський професійний ліцей", будучи постійним землекористувачем, вчинив спірні правочини не маючи повноважень на їх укладення, що суперечить названим вище положенням статей 84, 91,93 ЗК України, статті 4 Закону України "Про оренду землі".
Таким чином, на момент укладення оспорюваних договорів сторонами (відповідачами) не було додержано вимог, встановлених частинами 1, 2 статті 203 ЦК України, що в силу приписів частини першої статті 215 ЦК України вказує на недійсність договорів про спільну діяльність від 03.01.2024.
З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про визнання недійсним договорів про спільну діяльність від 03.01.2024 є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.
Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною (ст. 216 ЦК України)
Відтак, прокурором заявлено також вимоги про зобов'язання ФГ "Фортуна" звільнити земельні ділянки, щодо яких укладені спірні договори.
Суд першої інстанції закрив провадження у справі в частині вказаних позовних вимог на підставі п.2 ч. 1 ст. 231 ГПК України з огляду на те, що станом на час розгляду справи оспорювані договори є припиненими у зв'язку з закінченням 31.12.2024 строку їх дії.
Статтею 231 ГПК України визначено підстави для закриття провадження у справі. Так, відповідно до пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі. Одночасно слід зазначити, що предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №13/51-04).
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення по суті спору у зв'язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (ч. 1 ст. 785 ЦК України).
Статтею 34 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.
Повернення наймачем предмета договору найму також оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору (ч.2 ст. 795 ЦК України).
Відтак, сама лише обставина закінчення строку дії договорів не свідчить про повернення відповідачем-1 земельних ділянок та відсутність предмета спору за вимогами у даній справі про зобов'язання ФГ "Фортуна" звільнити земельні ділянки, щодо яких укладені спірні договори.
За наведених обставин колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про закриття провадження у справі в цій частині позовних вимог на підставі п.2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Разом з тим, заявляючи вимогу про зобов'язання звільнити земельні ділянки, прокурор не обґрунтував яким чином і від чого відповідач-1 має їх звільнити.
У матеріалах справи відсутні докази передачі ДНЗ "Войнилівський професійний ліцей" спірних земельних ділянок ФГ "Фортуна" та їх зайняття останнім станом на час розгляду справи в суді першої інстанції.
З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог у частині звільнення земельної ділянки.
Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, «Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Обов'язок судів обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, остаточне від 10.05.2011).
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ст.277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи, 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ДНЗ "Войнилівський професійний ліцей" підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 14.02.2025 у справі №909/882/24 скасуванню на підставі п.4 ч.1 ст. 277 ГПК України в частині закриття провадження у справі з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В решті колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 14.02.2025 у даній справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства, прийняте з дотриманням норм процесуального та правильним застосуванням норм матеріального права, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення немає.
Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції з огляду на викладене вище.
Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покладається на скаржника та прокурора пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 270, 275, 277, 281, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Державного навчального закладу "Войнилівський професійний ліцей" від 03.03.25 (вх. № ЗАГС 01-05/575/25 від 03.03.25) задоволити частково.
2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 14.02.2025 у справі № 909/882/24 скасувати в частині закриття провадження у справі.
3. Ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог про зобов'язання Фермерського господарства "Фортуна" звільнити земельні ділянки з кадастровим номером 2622887800:02:002:0762 загальною площею 16,0588 га, з кадастровим номером 2622887800:02:002:0763 загальною площею 15,8684 га, з кадастровим номером 2622887800:02:002:0764 загальною площею 24, 5686 га, з кадастровим номером 2622887800:02:002:0765 загальною площею 24, 8337 га, з кадастровим номером 2622887800:02:002:0768 загальною площею 46, 4288 га, що розташовані на території с. Томашівці Калуського району Івано-Франківської області.
4. В решті рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 14.02.2025 у справі № 909/882/24 залишити без змін.
5. Стягнути з Івано-Франківської обласної прокуратури (вул. Ґрюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 76015, ідентифікаційний код 03530483) на користь Державного навчального закладу "Войнилівський професійний ліцей" (вул. 50 - річчя УПА, буд. 5, смт. Войнилів, Калуський район, Івано-Франківська область, 77312, ідентифікаційний код 02544247) 18 168, 00 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
6. На виконання постанови Господарському суду Івано-Франківської області видати наказ.
7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбаченні ст.ст. 287-288 ГПК України.
8. Справу повернути до Господарського суду Івано-Франківської області.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Повний текст постанови складено 05.06.2025
Головуючий суддя Галушко Н.А.
суддя Желік М.Б.
суддя Орищин Г.В.