79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"02" червня 2025 р. Справа № 914/234/23
м. Львів
Західний апеляційний господарський суд, в особі:
головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,
розглянув апеляційну скаргу акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" б/н від 26.05.2025,
на рішення Господарського суду Львівської області від 06.05.2025, суддя Коссак С.М., м.Львів, повний текст рішення складено 06.05.2025
у справі №914/234/23
за позовом приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м. Київ
до відповідача акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго", м. Львів
про стягнення грошових коштів
рішенням Господарського суду Львівської області від 06.05.2025 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" на користь приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" грошові кошти у сумі 813 660 173,51 грн., з яких: 773 044 217,66 грн. основний борг, 12 599 306,72 грн. - 3 % річних, 28 016 649,13 грн. - інфляційних втрат та 874 798,73 грн. судового збору. В задоволенні решти вимог відмовлено. В задоволенні заяви відповідача про відстрочку виконання рішення суду - відмовлено.
26.05.2025 до Західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" б/н від 26.05.2025 на рішення Господарського суду Львівської області від 06.05.2025 у справі №914/234/23.
Одночасно з поданою апеляційною скаргою, скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до розгляду апеляційної скарги, в обґрунтування якого вказує на те, що основною діяльністю товариства є виробництво електричної енергії, яке на даний час ускладнено рядом обставин, у зв'язку із значним пошкодженням енергогенеруючого обладнання в результаті збройної агресії РФ. Відповідач вимушений використовувати всі наявні обігові кошти для придбання обладнання та матеріалів для виконання ремонтів, виплати заробітної плати, сплати податків.
Відповідно до ст. 8 Закону України “Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
З наведеного вбачається, що зменшення, звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.
Отже, встановлення державою обов'язку щодо сплати судового збору за звернення до господарського суду з апеляційною скаргою на рішення місцевого суду, у порядку та розмірі, що встановлені Законом України "Про судовий збір", є допустимим обмеженням скаржника у доступі до суду та не становить порушення гарантованого йому пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод"права на суд".
Суд зауважує, що Закон України "Про судовий збір" не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі “Kniat v. Poland»; пункти 63, 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі “Jedamski and Jedamska v. Poland»).
Особа, яка заявляє клопотання зменшення розміру судового збору, звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення заявник апеляційної скарги має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе зменшити такій особі розмір судового збору.
Питання про зменшення розміру судового збору або чи звільнення від його сплати вирішується судом у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження наявності передбачених законом обставин, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Аналогчна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 15.01.2024 в справі № 910/14968/22 (910/9066/23), яка в силу вимог ч. 4 ст. 236 ГПК України врахована апеляційним господарським судом.
Разом з тим, до апеляційної скарги акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго" не долучило жодних доказів в обгрунтування відстрочення сплати судового збору.
Апеляційний суд зазначає, що належним доказом існування підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст.8 Закону "Про судовий збір", є довідка з органу Державної податкової служби України про розмір доходів за попередній календарний рік, яка б підтвердила, що розмір судового збору в цій справі перевищує 5 відсотків розміру річного доходу скаржника за попередній календарний рік, перелік банківських рахунків із зазначенням коштів на них, довідка Пенсійного фонду форми ОК-5 або ОК-7, тощо.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" про відстрочення сплати судового збору, в зв'язку з неподанням переконливих та достатніх доказів на підтвердження обставин щодо відсутності в апелянта грошових коштів для сплати судового збору.
Апеляційний суд зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі ст. 129 Конституції України, якою визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
За вимогами ч. 1, 2 ст. 9 Закону України “Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Частиною другою статті 123 ГПК України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено ставку судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 7 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2023 року становить 2 684,00 грн.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду встановлено ставку в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Зі змісту рішення Господарського суду Львівської області від 06.05.2025 у справі №914/234/23, вбачається, що предметом судового розгляду у даній справі є вимога майнового характеру - стягнення грошових коштів в загальній сумі 873 746 440,90 грн. з яких: 773 044 217,66 грн. основна заборгованість, 23 137 260,70 грн. 3% річних та 77 564 961,54 інфляційних втрат.
З апеляційної скарги вбачається, що скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 06.05.2025 у даній справі, відтак вбачається, що таке оскаржується повністю.
Таким чином, апелянтом за подання апеляційної скарги мало бути сплачено 18 287 670,93 грн. (12 191 780,62грн. * 150%), натомість останнім судового збору не сплачено.
Згідно ч.3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Апеляційна скарга в даній справі, скаржником подана через систему “Електронний суд», відтак, з врахуванням наведеного сума судового збору, яка підлягає сплаті скаржником становить 14 630 136, 74 грн. (18 287 670,93 грн. * 0,8).
Проте, як встановлено п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено ставку судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб іне більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, апелянтом за подання апеляційної скарги мало бути сплачено 1 409 100,00 грн.((2 684,00 грн.*350)*150%)
За таких обставин, апеляційна скарга подана з порушенням вимог встановлених статтею 258 ГПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 260 ГПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Таким чином, апеляційним судом встановлено недотримання апелянтом положень п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України, що тягне за собою наслідок у вигляді залишення апеляційної скарги без руху в силу застосування ч. 1 ст. 174 ГПК України.
Враховуючи вищенаведене, Західний апеляційний господарський суд дійшов до висновку про залишення без руху апеляційної скарги акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" б/н від 26.05.2025 на рішення Господарського суду Львівської області від 06.05.2025 у справі №914/234/23 з підстав визначених в ч. 2 ст. 260 ГПК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 260 ГПК України, питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги.
Керуючись статтями 42, 174, 234, 258, 259, 260, Господарського процесуального кодексу України, суд,
залишити без руху апеляційну скаргу акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" б/н від 26.05.2025 на рішення Господарського суду Львівської області від 06.05.2025 у справі №914/234/23.
Скаржнику, протягом 10 (десяти) днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, усунути недоліки апеляційної скарги шляхом сплати судового збору в розмірі 1 409 100,00 грн. за подання апеляційної скарги та подання суду належних доказів сплати й зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України судового збору в розмірі 1 409 100,00 грн.
Ухвалу надіслати учасникам справи, в порядку, визначеному ч.5 ст. 242, ст. 285 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий (суддя доповідач) С.М. Бойко