04 червня 2025 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
Головуючого ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7
захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги прокурора Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Хотинського районного суду Чернівецької області від 10 грудня 2024 року в кримінальному провадженні №12023263160000138 від 12.10.2023 року щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, одруженого, маючого на утриманні одну малолітню дитину, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 08.06.2022 року Шевченківським районним судом м. Чернівці за ч. 3 ст. 408 КК України до 5 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнений з іспитовим строком терміном на два роки,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч.1 ст. 249 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, українця, одруженого, маючого на утриманні одну малолітню дитину, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,-
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч.1 ст. 249 КК України, -
ЄУНСС: 724/316/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_10
НП: 11-кп/822/65/25 Суддя-доповідач: ОСОБА_1
Вироком Хотинського районного суду Чернівецької області від 10 грудня 2024 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст. 249 КК України, та призначено йому покарання у виді 2 років пробаційного нагляду.
Покладено на ОСОБА_6 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом поглинання покарання за даним вироком, невідбутою частиною покарання у виді 5 років позбавлення волі за вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08.06.2022 року, остаточно призначено ОСОБА_6 покарання у виді 5 років позбавлення волі.
Також, вказаним вироком ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст. 249 КК України, та призначити йому покарання у виді 2 років пробаційного нагляду.
Покладено на ОСОБА_7 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Задоволено цивільний позов Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рукшинської сільської ради Дністровського району Чернівецької області.
Стягнуто з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на користь Рукшинської сільської ради Дністровського району Чернівецької області шкоду завдану внаслідок незаконного вилову водних живих ресурсів у сумі 439824 гривень, в рівних частинах, тобто по 219912 грн.
Відповідно до ст.ст. 96-1, 96-2 КК України застосовано спеціальну конфіскацію щодо металевого пристрою для зберігання водних біоресурсів (садок), двох налобних ліхтарів «Head light», раків в кількості 132 штуки, загальною вагою близько 2,7 кг, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів ВП №2 (м. Хотин) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області.
Вирішено питання речових доказів та судових витрат.
Згідно вироку районного суду, 11.10.2023 у ОСОБА_6 , за попередньою змовою групою осіб, спільно з ОСОБА_7 , виник злочинний намір направлений на незаконне зайняття рибним, іншим водним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду, зокрема на вилов раків в темну пору доби за допомогою підсвічування.
Зокрема, відповідно до Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди (ст. 50) і зобов'язаний не заподіювати шкоди природі та відшкодовувати завдані ним збитки (ст. 66).
У той же час, ОСОБА_6 , за попередньою змовою групою осіб, зокрема спільно із ОСОБА_7 , в порушення вимог ст.ст. 11, 63 закону України «Про тваринний світ», п. 2, п. 4 розділу ІV Правил любительського і спортивного рибальства, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 700 від 19.09.2022, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на незаконне зайняття рибним, іншим водним добувним промислом, посягаючи на суспільні відносини у сфері охорони відтворення навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, 11 жовтня 2023 року, близько 20 год., більш точний час не встановлено, перебуваючи на Дністровському водосховищі в адміністративних межах с. Рашків Дністровського району Чернівецької області, в темну пору доби, де діючи умисно, протиправно, не маючи дозволу на вилов водних біоресурсів, зареєстрованих в органах рибоохорони, перебуваючи на Дністровському водосховищі в адміністративних межах с. Рашків Дністровського району Чернівецької області, із застосуванням підсвічування, а саме налобного ліхтарика, в басейні річки Дністер, здійснили незаконний вилов раків 132 екземплярів виду «Рак» та в подальшому того ж дня, приблизно о 20:40 год. були виявлені працівниками Управління державного агентства меліорації та рибного господарства у Чернівецькій області - «Чернівецький рибоохоронний патруль».
Своїми умисними діями, які виразилися у незаконному зайнятті водним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду, ОСОБА_6 за попередньою змовою групою осіб, зокрема спільно із ОСОБА_7 не маючи дозволу на вилов рибних біоресурсів, зареєстрованих в органах рибоохорони, здійснили в темну пору доби, незаконний вилов раків забороненим знаряддям лову - засобом підсвічування та відповідно до Такси для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) України (крім континентального шельфу України, виключно (морської) економічної зони України), затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2023 р. № 1042, а також згідно висновку експерта інженерно екологічної експертизи № СЕ-19/126-23/8910-ФХЕД від 19.10.2023 розмір шкоди (збитку) заподіяної довкіллю внаслідок вилову 132 екземплярів виду «Рак», становить 439824 гривень (чотириста тридцять дев'ять тисяч вісімсот двадцять чотири грн.) та має ознаки (критерії) визначення (встановлення) істотної шкоди.
На вказаний вирок надійшли апеляційні скарги прокурора Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 .
Прокурор у поданій апеляційній скарзі не оспорює доведеності вини обвинувачених та кваліфікації їх дій, однак вважає, що вирок районного суду не ґрунтується на законі та підлягає скасуванню у зв'язку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Зазначає, що районний суд призначаючи остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_6 застосував правила, передбачені ст. 71 КК України, однак не врахував, що при складанні покарань у порядку передбаченому ст. 71 КК України, остаточне покарання має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Просить оскаржуваний вирок скасувати, ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_6 винним за ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 249 КК України та призначити покарання у виді 2 років пробаційного нагляду, на підставі ч.1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08.06.2022 року та остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі, в решті вирок залишити без змін.
Обвинувачений ОСОБА_7 у поданій апеляційній скарзі не погоджується із оскаржуваним вирком, вважає його незаконним та необґрунтованим.
Зазначає, що він під час досудового розслідування та судового розгляду надавав правдиві покази, та визнав вину частково, а саме у тому що виловив 30 років, а не 132 раки як зазначено стороною обвинувачення.
Стверджує, що він з ОСОБА_6 приїхав до річки Дністер у с. Рашків, де вони назбирали разом 30 раків, біля річки знайшли рибний садок у якому також були раки, як потім виявилось близько 100 штук.
Вказує, що на момент виявлення раки були живими, після їх перерахунку працівники правоохоронних органів повинні були відпустити їх у воду, однак цього не зробили, що призвело до значених збитків.
Зазначає, що згідно постанови КМУ №1209 від 21.11.2021 року вилов раків забороняється у період з 05.08.2023 року по 20.09.2023 року, таким чином 11.10.2023 року, тобто на момент інкримінованих дій, вилов раків був дозволений.
Також вважає, що оскаржуваний вирок підлягає зміні у зв'язку із невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення.
Просить скасувати оскаржуваний вирок, виправдати його та іншого обвинуваченого - ОСОБА_6 , у зв'язку із не доведенням наявності в діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 249 КК України.
Захисник ОСОБА_8 в поданій в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 апеляційній скарзі не погоджується із вироком районного суду, вважає його незаконним та необґрунтованим.
Зазначає, що обвинувачений ОСОБА_6 частково визнає своє вину, а саме щодо вилову 30 раків, близько 100 раків було знайдено у садку, до якого обвинувачені відношення не мають.
Вказує, що станом на 11.10.2023 раки були живими, однак працівники правоохоронних органів після їх перерахунку не відпустили раків у воді, що спричини значну матеріальну шкоду.
Вважає, що районний суд не з'ясував коли саме мало місце виявлення громадян, які буцімто збирали біля річки раків.
Зазначає, що згідно постанови КМУ №1209 від 21.11.2021 року вилов раків забороняється у період з 05.08.2023 року по 20.09.2023 року, таким чином 11.10.2023 року, тобто на момент інкримінованих дій, вилов раків був дозволений.
Просить скасувати оскаржуваний вирок, виправдати ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , у зв'язку із не доведенням наявності в діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 249 КК України.
На апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_8 надійшло заперечення прокурора Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_5 , в якому він вважає подані апеляційні скарги безпідставними та необґрунтованими.
Вказує, що вина обвинувачених підтверджується показами свідків, а також наявними в матеріалах справи доказами, які були належним чином досліджені районним судом.
Зазначає, що істотність заподіяної діями обвинувачених шкоди підтверджується висновком експерта №се-19/126-23/8910-ФХЕД від 19.10.2023 року.
Просить подані стороною захисту апеляційні скарги залишити без задоволення.
Заслухавши доповідь судді, яка виклала суть вироку, доводи апеляційних скарг та заперечення прокурора, думку обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та їх захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які підтримали подані обвинуваченим та захисником апеляційні скарги та заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, думку прокурора ОСОБА_5 , який підтримав подану ним апеляційну скаргу та заперечував проти задоволення апеляційних скарг обвинуваченого та захисника, надавши учасникам кримінального провадження слово в судових дебатах, а обвинуваченим останнє слово, перевіривши матеріали кримінального провадження з підстав наведених в апеляційних скаргах та обговоривши наведені у них доводи, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом, а вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, що передбачає його оцінку відповідності нормам матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що даних вимог закону районним судом не було дотримано.
Органом досудового розслідування інкриміновано ОСОБА_7 та ОСОБА_6 те, що вони 11.10.2023 року близько 20 год. 00 хв. в с. Рашків, Дністровського району Чернівецької області на р. Дністер, за допомогою підсвічування налобними ліхтариками, незаконно займались добувним промислом водних біоресурсів в результаті чого здійснили незаконний вилов раків у кількості 132 штуки, чим заподіяли істотну шкоду довкіллю.
Такі дії кваліфіковані за ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 249 КК України, як незаконне зайняття іншим водним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
За своїм змістом ст.249 КК України є бланкетною, тому при розгляді даної категорії справ суд повинен ретельно з'ясувати, яким саме законодавством регулюються правовідносини, пов'язані з використанням та охороною відповідного природного ресурсу.
За усталеною практикою відповідальність за злочин, передбачений ст.249 КК України настає лише за умови, що діями винної особи заподіяно істотну шкоду.
У змісті ст.249 КК України конкретно не визначено меж, розміру істотної шкоди у грошовому виразі.
Тобто обов'язок визначення, яка шкода є істотною покладено законодавцем на орган досудового розслідування та суд.
На те, що шкода є істотною, можуть вказувати, зокрема, такі дані: знищення нерестовищ риби, вилов риби у період нересту, нечисленних її видів, або таких, у відтворенні яких є труднощі, добування великої кількості, чи тих, вилов яких заборонений.
Органом досудового розслідування та районним судом встановлено, що місцем скоєння інкримінованого правопорушення є Дністровське водосховище в адміністративних межах с. Рашків Дністровського району Чернівецької області.
Згідно Указу Президента України від 22 січня 2010 р. №56/2010, Закону України «Про природно-заповідний фонд України», ця ділянка відноситься до природно-заповідного фонду Украйни.
Розмір шкоди заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд регламентується Постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2022 р. №575 «Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд»
Цією постановою затверджено такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд внаслідок незаконного добування чи знищення об'єктів тваринного світу, пошкодження, або знищення об'єктів тваринного світу, пошкодження їх житла чи споруд, місць перебування і розмноження, зокрема за незаконний вилов однієї особини рака, рака самітника визначено вартість 124 грн.
Зазначена постанова є чинною, як була чинною на момент скоєння інкримінованих дій
Однак, у даному кримінальному провадженні розрахунок шкоди, яка заподіяна, за версією сторони обвинувачення, з чим погодився районний суд, проводився у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2023 р. № 1042 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів»
Поза увагою органу досудового розслідування та суду залишено той факт, що місце, де як інкриміновано ОСОБА_6 та ОСОБА_7 проводився вилов раків, належить до природно-заповідного фонду.
Рішення про істотність шкоди, заподіяної незаконним водним добувним промислом, у кожному конкретному випадку залежить від кількості, вартості та екологічної цінності здобутих або знищених водних біоресурсів.
Ознаки правопорушень, які можуть вказувати завдання істотної шкоди рибному господарству України, наприклад:
- вилов водних біоресурсів, які занесені до Червоної книги України;
- істотне погіршення екологічної обстановки;
- неможливість відтворити протягом тривалого часу ті чи інші природні об'єкти, у тому числі водні біоресурси, або використовувати природні ресурси в певному регіоні;
- генетичне перетворення тих чи інших природних об'єктів, у тому числі водні біоресурсів;
- заподіяння матеріальної шкоди в особливо великих розмірах;
- знищення нерестовищ або здійснення лову в- знищення нерестовищ або здійснення лову в нерестовий період на нерестовищах;
нерестовий період на нерестовищах;
- вилов риби тих видів, у відтворенні яких є труднощі,
- знищення окремих популяцій водних біоресурсів;
- спустошення водойм (лов водних біоресурсів шляхом спускання ставків без відповідних на те документів), внаслідок чого призвело до загибелі водних біоресурсів або їх вилову;
- значна кількість добутих, знищених або непоправно ушкоджених водних біоресурсів порівняно з їх популяцією у конкретній водоймі;
- вилов риби забороненими знаряддями лову в період масового нересту або вилов маточного поголів'я цінних видів риб;.
- вилов риби, яка відноситься до категорії вразливих видів природоохоронного статусу та вилов якої заборонено;
Жодної з вищеперерахованих ознак правопорушень, які можуть вказувати завдання істотної шкоди рибному господарству України в ході досудового розслідування та судового розгляду даного кримінального провадження не здобуто та не встановлено.
Прісноводний рак кількістю 132 шт. не занесений до Червоної книги України, внаслідок їх вилову не відбулося істотного погіршення екологічної обстановки, не встановлено неможливості відтворити протягом тривалого часу природні об'єкти, у тому числі водні біоресурси, або використовувати природні ресурси в певному регіоні, не відбулося генетичне перетворення тих чи інших природних об'єктів, у тому числі водні біоресурсів, не було знищено нерестовищ або здійснення лову в нерестовий період на нерестовищах, не встановлено труднощів у їх відтворенні, не було знищено окремі популяції, не здійснювалося спустошення водойм, не виявлено значної кількісті добутих, знищених або непоправно ушкоджених водних біоресурсів порівняно з їх популяцією у конкретній водоймі, та не встановлено вилову забороненими знаряддями лову в період масового нересту або вилов маточного поголів'я цінних видів риб, не здійснювалося вилов риби, яка відноситься до категорії вразливих видів природоохоронного статусу та вилов якої заборонено.
Заподіяння матеріальної шкоди в особливо великих розмірах , так само як і істотна шкода не визначена конкретно у ст. 249 КК України і є оціночним поняттям і у кожному випадку вирішується з урахуванням кількості, вартості та екологічної цінності здобутих чи знищених водних ресурсів.
Як вбачається із показань допитаного районним та апеляційним судом експерта ОСОБА_11 , вона підтвердила про відсутність: вилову водних біоресурсів, які занесені до Червоної книги України; істотного погіршення екологічної обстановки; неможливості відтворити протягом тривалого часу ті чи інші природні об'єкти, у тому числі водні біоресурси, або використовувати природні ресурси в певному регіоні; генетичного перетворення тих чи інших природних об'єктів, у тому числі водні біоресурсів; знищення нерестовищ або здійснення лову в нерестовий період на нерестовищах; вилову риби тих видів, у відтворенні яких є труднощі, знищення окремих популяцій водних біоресурсів; спустошення водойм (лов водних біоресурсів шляхом спускання ставків без відповідних на те документів), внаслідок чого призвело до загибелі водних біоресурсів або їх вилову; значної кількісті добутих, знищених або непоправно ушкоджених водних біоресурсів порівняно з їх популяцією у конкретній водоймі; вилову риби забороненими знаряддями лову в період масового нересту або вилов маточного поголів'я цінних видів риб;. вилову риби, яка відноситься до категорії вразливих видів природоохоронного статусу та вилов якої заборонено.
Експерт пояснила, що вважає шкоду істотною виключно через оцінку річкових раків у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2023 р. № 1042, чи є місце вилову раків природним заповідником експертом не досліджувалося, але їй відомо, що у даній місцевості є природний заповідник.
У своєму висновку № СЕ-19/126-23/8910-ФХЕД від19.10.2023, експерт вказала, що розмір шкоди (збитку) заподіяної довкіллю внаслідок вилову 132 екземплярів виду «Рак», становить 439824,0 грн. Вилов 132 екземплярів виду «Рак», має ознаки (критерії) визначення істотної шкоди, мотивуючи свої висновки виключно на розрахунку згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2023 р. № 1042 (а.с. 90-95);
Щодо наявності істотної шкоди експерт вказала, що дане поняття є оціночним, розглядається у кожному випадку окремо.
Показники чисельності популяцій живих ресурсів у водних об'єктах України свідчать про складний стан у відновленні іхтіофауни. В першу чергу, це обумовлено: активною дією антропогенного фактору - збільшенню вилову видів риб, що впливає на їх розвиток і відновлення потомства; відсутністю належного контролю за видачами спеціальних дозволів на вилов видів риб: неналежним виконанням програм з відновленням популяцій риб тощо. Проте із названих чинників одним із найнебезпечніших є порушення встановлених правил вилову водних біоресурсів.
Базові принципи кваліфікації шкоди, завданої водним біоресурсам внаслідок незаконного зайняття добувним промислом, як істотної, визначені в п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 10 грудня 2004 р. № 17 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля».
Так, відповідно до абзацу 4 п. 12 вказаної постанови № 17: «на те, що шкода є істотною, можуть вказувати, зокрема, такі дані: знищення нерестовищ риби; вилов риби в період нересту, нечисленних її видів або тих, у відтворенні яких є труднощі; добування великої кількості риби, водних тварин чи рослин або риби чи тварин, вилов яких заборонено».
Вищезазначений перелік не є виключним, тому в залежності від обставин проведення незаконного вилову (добування) водних біоресурсів можливі інші ознаки (критерії) істотної шкоди.
Зокрема у науково-практичному коментарі до ст. 249 КК України зазначено: «Вирішуючи питання про те, чи є шкода, заподіяна незаконним водним добувним промислом, істотною, потрібно у кожному конкретному випадку враховувати кількість, вартість та екологічну цінність здобутих або знищених водних біоресурсів. Істотною шкодою потрібно визнавати, наприклад, знищення нерестової ділянки, вилов або відстріл хоча б одного морського ссавця, загибель великої кількості мальків, риб і водних безхребетних тих видів, які занесені до Червоної книги.»
При визначенні істотності шкоди (тобто з'ясуванні змісту, ознак і критеріїв шкоди), заподіяної внаслідок незаконного добування (вилову) водних біоресурсів, потрібно в кожному конкретному випадку враховувати не лише кількість добутих (пошкоджених і знищених) водних біоресурсів, але і їх вартість, поширеність їх видів на досліджуваній місцевості (видове різноманіття і чисельність в місці здійснення вилову), віднесення їх до спеціальних категорій (наприклад, до рідкісних і зникаючих видів), екологічну цінність (наприклад, занесення виду до Червоної книги України), значимість для конкретного місця перебування, господарства, а також враховувати особливості відтворення на досліджуваній місцевості.
Термін «велика кількість» законодавчо не визначений, для кожного конкретного виду риб та кожного водного об'єкту він буде приймати різні значення. При цьому, слід враховувати не тільки абсолютні, а й відносні показники обсягів незаконного вилову - в частині питомого (від загального запасу) вилову. Зокрема, це має вирішальне значення при оцінці шкоди, заподіяної відтворювальній здатності популяцій та створенні передумов для зникнення виду.
З біологічного підходу велика кількість вилученої риби відповідає кількості, яка перевищує середній показник природної смертності. При цьому, смертність є дуже важливим параметром, з огляду на характеристику динаміки чисельності популяції та умови формування структури її окремих елементів. Якщо розглядати один акт незаконного добування риби, слід використовувати показник денної природної смертності, розрахунок якого можна провести на підставі величини річної природної смертності, з урахуванням, що загибель організмів внаслідок різноманітних біотичних та абіотичних факторів зовнішнього середовища відбувається рівномірно протягом року.
Таким чином, співставлення фактичної кількості незаконно вилучених риб з граничною кількістю дозволить здійснювати оцінку шкоди як «істотна» або «неістотна». При цьому, для окремих видів шкода може бути оцінена як істотна вже при вилученні однієї особини, тоді як для більшості масових видів, які складають основу браконьєрських уловів, ці показники характеризуються достатньо високими величинами.
Відповідно до копії довідки-заключення Державного агентства меліорації та рибного господарства у Чернівецькій області, де зазначено, що «За матеріалами фіксації вказаного правопорушення правопорушниками завдано істотної шкоди рибному господарству України та, відповідно до вищезазначених нормативно-правових актів, сума збитків становить 439824 грн», що свідчить про добування великої кількості водних біоресурсів виду «Рак».
Як видно із змісту цього висновку пріоритетним для визначення шкоди істотною був розмір шкоди 439824 грн нарахований згідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2023 р. № 1042 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів».
Під час допиту у апеляційному суді експерт ОСОБА_11 підтвердила, що сума нарахувань збитків у розмірі 439824 грн. вказує на істотність шкоди, інші критерії визначення шкоди істотною не зазначено експертом у своєму висновку, та під час надання пояснень у суді.
Також експерт при допиті в апеляційному суді вказала, що мінімальний розмір шкода для визначення її як істотною має перевищувати 102 тис грн.
Із показань допитаних судом експерта ОСОБА_11 , свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 вбачається, що цими свідками та експертом не вивчалося та не досліджувалося питання на предмет того, що інкриміноване місце вилову раків відноситься до природно заповідного фонду.
Як стороною обвинувачення так і експертом не було враховано особливий статус місця вилову раків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , та те що у такому разі слід керуватись спеціальними нормами вирахування збитків, які прийняті КМУ у постанові від 10 травня 2022 р. № 575 «Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд».
Враховуючи такси зазначені у вказаній постанові, розмір шкоди від дій ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які полягали у вилову 132 екземплярів «річковий рак, рак-самітник» складають 16 368 грн.
Розмір заподіяної шкоди, кількість виловлених раків та інші критерії - не свідчать про те, що діями ОСОБА_7 та ОСОБА_6 завдано істотної шкоди, заподіяної незаконним водним добувним промислом, що обов'язковою умовою для кваліфікації дій за ч.1 ст. 249 КК України.
Крім того, свідок ОСОБА_14 вказав, що було складено адміністративні протоколи на ОСОБА_6 та ОСОБА_7 для притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 85 КУпАП і направлено їх до рибінспекції, де вони і знаходяться до розгляду даного провадження, та від його результатів залежить їх подальший розгляд.
Допитані свідки ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 не заперечували того, що на березі р. Дністер під час вилову раків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 були ще інші особи.
Такі показання свідків обвинувачення підтверджують показання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про те, що виловом раків у час інкримінованих подій займалися і інші люди, виловлені раки всі складали у садок, який вилучили, виловом раків займались для власного споживання, підсвічували ліхтариком щоб не впасти, був вечірній час, а вода в річці була мутною і підсвічування для вилову було недоцільним.
Спосіб вилову раків, який за твердженням сторони обвинувачення здійснювався шляхом підсвічування ліхтариком не був зафіксований під час виявлення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а на наявному у матеріалах справи відеозаписі зафіксовано тільки перерахунок раків.
На дослідженому відеозаписі протоколу огляду місця події вбачається, що під час цієї дії розмір виловлених раків не визначався, тільки їх кількість.
Крім того видно, що всі раки є живими, а причиною їхньої загибелі є розпорядження ними, як речовим доказом, відповідальними особами правоохоронних органів.
Відповідно до вимог ст.92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених випадках, - на потерпілого.
Колегія суддів вважає, що в цьому випадку стороною обвинувачення зазначених вимог закону не виконано.
Так, кваліфікація злочину - кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому КК України, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.
За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов'язана з необхідністю обов'язкового встановлення доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб'єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК України.
Склад злочину - це сукупність об'єктивних та суб'єктивних ознак, що дозволяють кваліфікувати суспільно-небезпечне діяння як конкретний злочин. Кожний склад злочину обов'язково складається з таких елементів: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона.
Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про відсутність у діянні особи складу злочину, що виключає кримінальну відповідальність особи.
Така правова викладена в постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року (справа № 711/3965/15-к, провадження № 51-3342 км 18).
Об'єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України, характеризується сукупністю трьох ознак: 1) діяння-незаконне зайняття рибним, звіриними або іншим водним добувним промислом; 2) наслідки у вигляді істотної шкоди; 3) причинний зв'язок між діянням і наслідками.
Отже, настання істотної шкоди є обов'язковою ознакою вищевказаного правопорушення, яка підлягає доказуванню.
Проте, стороною обвинувачення у рамках даного кримінального провадження не доведено настання наслідків від дій ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вигляді істотної шкоди, що вказує на відсутність об'єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 249 КК України, та як наслідок відсутність складу кримінального правопорушення.
Викладене лишилось поза увагою суду першої інстанції.
Згідно п.2 ч.1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 417 КПК України суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
Таким чином, вирок суду першої інстанції, яким ОСОБА_6 та ОСОБА_7 визнано винними за ч.1 ст.249 КК України, не можна вважати законним і обґрунтованим, у зв'язку з чим цей вирок підлягає скасуванню із закриттям кримінального провадження на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України - через відсутність в діянні ОСОБА_6 та ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ч.2 ст. 376, ст.ст. 284, 404, 405, 407, 417, 419 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу прокурора Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 задовольнити.
Вирок Хотинського районного суду Чернівецької області від 10 грудня 2024 року щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 28, ч.1 ст.249 КК України - скасувати.
Кримінальне провадження №12023263160000138 від 12.10.2023 року щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 28, ч.1 ст.249 КК України - закрити на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку із відсутністю в діянні ОСОБА_6 та ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення.
Цивільний позов Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рукшинської сільської ради Дністровського району Чернівецької області залишити без розгляду.
Скасувати арешт, накладений ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 13.10.2023 року на виявлені та вилучені 11.10.2023, металевий пристрій для зберігання водних біоресурсів (садок), два налобних ліхтарика «Head light», раки в кількості 132 штуки, загальною вагою близько 2,7 кг, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів ВП №2 (м. Хотин) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її оголошення.
Головуючий [підпис] ОСОБА_1
Судді [підпис] ОСОБА_3
[підпис] ОСОБА_2
"Копія. Згідно з оригіналом."
Суддя - доповідач _________________ ОСОБА_1
(посада) (М.П., підпис) (ПІБ)
05.06.2025 року
(дата засвідчення копії)