Справа № 542/2017/24 Номер провадження 22-ц/814/1326/25Головуючий у 1-й інстанції Гринь О. О. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.
27 травня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої судді: Чумак О.В.,
суддів: Дряниці Ю.В., Пилипчук Л.І.
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс»
на рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 03 грудня 2024 року, ухвалене суддею Гринь О.О.,
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У жовтні 2024 року ТОВ «Діджи Фінанс» звернулося до суду з даним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 200506874 від 18.04.2016 у загальному розмірі 46354,95 грн., що складається з: суми заборгованості - 30370,48 грн., суми інфляційних втрат - 13248,16 грн., суми 3 % річних - 2736,31 грн. та судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.04.2016 між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 укладено угоду № 200506874 щодо кредитування (далі- кредитний договір), за умовами якої банк надав позичальнику у користування кредитні кошти в розмірі 10200,00 грн., із встановленим строком користування з 18.04.2016 по 18.04.2019.
Відповідач зобов'язався повернути отримані кошти у встановлений в кредитному договорі строк та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.
20 липня 2020 року ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», на підставі договору № 7_БМ від 20 липня 2020 року, укладеному за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071 проведеного 15 червня 2020 року, що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01 липня 2021 року у справі № 910/11298/16, відповідно до якої позивача визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», в тому числі і за даним кредитним договором.
ОСОБА_1 не виконав свої зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим станом на 23.10.2024 загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 30370,48 грн., з яких: 9897,80 грн. - заборгованість за кредитом; 20472,68 грн. - заборгованість за відсотками.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України представник позивача вважає, що з відповідача слід стягти суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за увесь час прострочення боргового зобов'язання та три проценти річних від простроченої суми.
З урахуванням наведеного просить стягнути з відповідача заборгованість за договором № 200506874 від 18.04.2016 у загальному розмірі 46354,95 грн., яка складається з: суми заборгованості 30370,48 грн., суми інфляційних втрат 13248,16 грн., суми 3% річних 2736,31 грн.
Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 03 грудня 2024 рокуу задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено у зв?язку з його недоведеністю та необґрунтованістю.
Не погодившись з вказаним рішенням суду його в апеляційному порядку оскаржило ТОВ «Діджи Фінанс», просило його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга обгрунтована тим, що суд не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, зокрема виписок з особового рахунку відповідача, а також витягу з реєстру боржників.
Вказує, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня та є підтвердженнями виконаних за день операцій, отже суд мав можливість дослідити розмір заборгованості, оскільки виписка по рахунку є безперечним доказом наявності заборгованості.
Зазначає, що до суду було надано витяг з реєстру до договору факторингу, водночас було відступлено права вимоги по 109 642 кредитному договору, відтак надання додатку № 1 до договору було б надмірно об'ємним для матеріалів справи, однак додаток доступний на публічному сайті, що не взяв до уваги суд першої інстанції.
Відзиву на апеляційну скаргу в порядку, передбаченому ст. 360 ЦПК України, до суду апеляційної інстанції не надходило.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення місцевого суду повною мірою відповідає вказаним вимогам.
Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, 18.04.2016 між Публічним акціонерним товариством "Банк Михайлівський" та ОСОБА_1 було укладено договір у формі заяви (оферти) № 200506874 про надання та використання платіжної картки МС Platinu, найменування продукту: МС Platinu CfshBack (неіменна) зарплатна, рахунок картки: НОМЕР_1 , з кредитним лімітом на дату укладення договору в розмірі 10000 грн. (т. 1, а.с. 31).
Умовами договору передбачено, що розмір кредитного ліміту за рішенням Банку може бути змінений, про що Клієнт буде повідомлений шляхом направлення SMS-повідомлення або в порядку, передбаченому Умовами по картках, максимальна ставка по ліміту 58,8 % річних, реальна процентна ставка по кредиту (в процентному виразі, із розрахунку, що кошти будуть використовуватися в повному обсязі максимального кредитного ліміту протягом всього строку дії) 90,02 %, абсолютне подорожчання кредиту (в грошовому виразі, із розрахунку, що кошти будуть використовуватися в повному обсязі максимального кредитного ліміту протягом всього строку його можливої дії) 24815,08 грн.
Згідно зі змістом заяви (оферти,) ОСОБА_1 пропонує банку укласти з ним договір про надання та використання платіжної картки в рамках якого: відкрити на його ім'я поточний рахунок, операції за якими можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу (валюта рахунку - гривня), що призначений для зарахування заробітної плати, соціальних та інших виплат, але не виключно та буде використовуватися в рамках договору про картку, в тому числі для розміщення коштів та відображення операцій, здійснених з використанням картки з дебетно-кредитним порядком обслуговування рахунку; випустити на його ім'я платіжну картку, тип якої вказано в розділі ОП (основні параметри) заяви; для здійснення операцій за рахунком картки, сума яких перевищує залишок грошових коштів на рахунку картки, встановити ліміт, в межах якого позичальник має право здійснювати операції з використанням картки за рахунок наданого банком кредиту під операції з карткою та здійснювати у відповідності до статті 1069 ЦК України кредитування рахунку картки.
Цього ж дня, Голубом були підписані:
- Анкета № 2689270, в якій зазначено загальну інформацію про кредит (бажана сума кредиту 10 200 грн., строк (міс.) не вказано, мета кредиту не вказано, сума додаткових послуг не вказано), персональні дані позичальника (т. 1, а.с. 32);
- Довідка про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість споживчого кредиту в рамках карткового продукту "МС Platinu CfshBack (неіменна) зарплатна", у якій зазначено, строк кредиту 12 місяців, процентна ставка фіксована. Орієнтовна сукупна вартість кредиту в рамках карткового продукту складається з наступних складників: мінімальний щомісячний платіж 3 % від фактично використаного кредиту в розрахунковому періоді на розрахункову дату, а також комісійні винагороди та плати, додаткові нарахування за договором згідно тарифів банку, але не менше 50 грн. та не більше суми існуючої заборгованості за договором, процентна ставка за кредитом 58,8 % річних, нараховується на залишок заборгованості за кредитом (т. 1, а.с. 36);
- Тарифи по продукту "МС Platinu CfshBack/зарплатна" у якій зазначено строк дії картки 3 роки (т. 1, а.с. 41-42)
18.04.2016 ОСОБА_1 отримав платіжну картку ПАТ "Банк Михайлівський" № НОМЕР_2 , що підтверджується розпискою про отримання платіжної картки та/або ПІН-коду (т. 1, а.с. 43).
У зв'язку з укладенням Договору про надання та використання платіжної картки 18.04.2016 між ОСОБА_1 та ТДВ «Страхова Компанія «М-Лайф» укладено Договір добровільного страхування життя держателів платіжних карток ПАТ «Банк Михайлівський», (т. 1, а.с. 37-38).
18.041.2016 між ОСОБА_1 та ПАТ «Страхова компанія «Форте» укладено договір добровільного страхування фінансового ризику «Повернення загублених речей» (т. 1, а.с. 39-40).
20.07.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс", набуто право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", на підставі договору № 7_БМ від 20.07.2020, укладеного за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071 проведеного 15 червня 2020 року (т. 1, а.с. 46-49).
За цим Договором в порядку та на умовах, що визначені в Договорі, банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів та/або фізичних осіб, зазначених у Додатку № 1 до цього Договору, надалі - Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників божників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Боржників, за кредитними договорами, що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01 липня 2021 року у справі № 910/11298/16, відповідно до якої ТОВ "Діджи Фінанс" визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами укладеними з позичальниками ПАТ "Банк Михайлівський" (т. 1, а.с. 52- 75).
За відступлення права вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» сплачено ПАТ «Банк Михайлівський» 5307308,39 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 25 від 09 липня 2020 року (т. 1, а.с. 50).
Позивачем надано Витяг з Реєстру боржників в ПАТ "Банк Михайлівський" до Договору № 7_БМ про відступлення права вимоги від 20 липня 2020 року, ТОВ "Діджи Фінанс" відповідно до якого сума видачі кредиту ОСОБА_1 10200,00 грн, заборгованість за кредитним договором № 200506874 від 18.04.2016, складає: сума заборгованості за тілом кредиту становить 9897,80 грн, заборгованість за доходами 20472,68 грн, загальний залишок заборгованості 30370,48 грн. (т. 1,а.с. 230).
Крім того, на підтвердження наявності заборгованості за кредитом позивачем надано виписки по особових рахунках, зокрема по рахунках № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 за період з 03.03.2017 по 27.07.2020 за кредитним договором № 200506874 від 18.04.2016, а також розрахунок суми заборгованості за кредитним договором № 200506874 від 18.04.2016, інфляційних витрат та 3 % річних, відповідно до якого період прострочення грошового зобов'язання складає 1097 днів, загальна заборгованість: 46354,95 грн., із яких 30370,48 грн. - сума боргу, 13248,16 грн. - інфляційне збільшення, 2736,31 грн. - штрафні санкції (т. 1, а.с. 18, 76-229).
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, дослідивши надані позивачем докази у їх сукупності, з урахуванням встановлених обставин прийшов до висновку про їх недоведеність, оскільки позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів та наявність заборгованості у визначеному позивачем розмірі.
Колегія суддів погоджується з даним висновком місцевого суду з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Частиною 3 статті 12 ЦПК України, частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України.) Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).
Отже, належним чином дослідити поданий стороною доказ, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов'язок суду.
Згідно правової позиції, яка була висловлена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 у справі № 161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження № 61-517св18), банк зобов'язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, з наведених норм законодавства вбачається, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Аналогічні за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11.09.2019 по справі № 755/2284/16-ц, провадження №61-4685св19.
Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.
До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18 та від 28.10.2020 у справі № 760/7792/14-ц.
На підтвердження заборгованості та її розміру ТОВ «Діджи Фінанс» надало до суду виписки по особовим рахункам, сформовані Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (т.1, а.с. 76-229), а також на підтвердження факту отримання відкриття рахунку та видачі платіжної картки надано розписку про отримання платіжної картки номер НОМЕР_2 та/або пін-коду від 18.04.2016 (т. 1, а.с. 43).
В той же час, з наданих виписок вбачається рух коштів по рахункам № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 .
Первинних бухгалтерських документів на підтвердження отримання відповідачем кредиту на рахунок № НОМЕР_2 , відкритий Банком на виконання заяви (оферти) № 200506874, який вказаний у розписці про отримання платіжної картки від 18.04.2016, що дозволяло б однозначно встановити отримання відповідачем кредитних коштів, матеріали справи не містять.
Наявні в матеріалах справи виписки містять рух коштів по іншим картковим рахункам, які не узгоджуються із рахунком, який зазначений у заяві (оферті) № НОМЕР_6 та у розписці про отримання платіжної картки та/або пін-коду від 18.04.2016, внаслідок чого суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про відсутність в матеріалах справи належних доказів на підтвердження наявності суми боргу і його розміру.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що виписки по рахунку є беззаперечним доказом наявності заборгованості є необґрунтованими.
Окрім того, в порушення ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» надані позивачем виписки не підписані ані уповноваженим представником Фонду гарантування вкладів, ані взагалі будь-якою посадовою особою, яка була відповідальна за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про недоведеність позовних вимог, оскільки такий висновок узгоджується з матеріалами справи та нормами чинного законодавства, що врегульовують спірні правовідносини.
За таких обставин, місцевим судом було обґрунтовано відмовлено за недоведеністю у задоволенні позовних вимог банку.
Інших доводів, які б спростовували висновки місцевого суду або вказували на їх помилковість апелянтом наведено не було.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
З огляду на викладене та керуючись ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Виходячи з викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції з'ясовано всі обставини та надано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення місцевого суду, судовою колегією не встановлено.
Керуючись ст. 367, ст. 374 ч. 1 п. 1, ст. 375, ст. 382 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» залишити без задоволення.
Рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 03 грудня 2024 рокузалишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий: О.В. Чумак
Судді: Ю.В. Дряниця
Л.І. Пилипчук