625/184/25
Провадження № 2-а/625/4/25
"05" червня 2025 р. с. Різуненкове
Коломацький районний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді Скляренка М.О.,
за участю секретаря судового засідання - Талавирі С.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі у селі Різуненкове Богодухівського району Харківської області в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП,
05 травня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Коломацького районного суду Харківської області з вищевказаним позовом, в якому просив суд скасувати постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, №21/481-п, винесену 19 березня 2025 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , а також стягнути із відповідача понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору.
В обґрунтування позову позивач ОСОБА_1 послався на те, що постановою за №21/481-п, винесеною 19 березня 2025 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень 00 копійок за те, що ним порушено законодавство про мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, яке виразилось у не уточненні ним своїх облікових та інших персональних даних протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» №3633-ІХ від 11 квітня 2024 року.
Також, позивач зазначив, що із вказаною постановою він не згоден, вважає її незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, позаяк до набрання чинності вищевказаним законом він 23 січня 2024 року з'явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де надавав всі свої персональні данні, які необхідні для уточнення облікових даних особи, яка перебуває на військовому обліку.
Так, обґрунтовуючи свою вимогу ОСОБА_1 у позовній заяві вказав, що 19 лютого 2024 року йому надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на строк до 14 травня 2024 року і в подальшому на підставі його письмових заяв, поданих до ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації йому неодноразово продовжувався, і ніяких порушень правил військового обліку він не допускав, всі свої персональні данні, які необхідні для уточнення облікових даних особи, яка перебуває на військовому обліку, вчасно подав до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
15 травня 2025 року суддею Коломацького районного суду Харківської області відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін, про що постановлено відповідну ухвалу.
21 травня 2025 року представником відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 шляхом формування відповідного документа в системі «Електронний суд» до суду подано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача, вважаючи оскаржувану позивачем постанову законною і обґрунтованою, виклала заперечення проти позову та просила у задоволенні позову відмовити.
Так, представник відповідача зазначила, що відповідно до абз. 4 п. 1 ч.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» №3633-ІХ від 11 квітня 2024 року, який набрав чинності 18 травня 2024 року, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні данні. Частиною 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з відповідними змінами, визначено способи, якими громадяни України, які перебувають у запасі Збройних Сил України, зобов'язані уточнити протягом встановленого шестидесятиденного строку свої персональні данні через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Водночас, як вказала представник відповідача, сержант запасу ОСОБА_1 , який перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , проігнорувавши виконання обов'язку, покладеного на нього згідно Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» №3633-ІХ від 11 квітня 2024 року, жодним із визначених способів уточнення своїх персональних даних не скористався, порушив правила військового обліку і вчинив порушення законодавства про військовий обов'язок і військову службу, а саме: 1) не уточнив в установлений законодавством термін з 18 травня по 16 липня 2024 року включно свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; 2) чинне законодавство зобов'язувало саме позивача вчинити певні дії, і уточнити свої персональні дані у встановлений законом 60 денний строк; 3) отримання позивачем відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації не звільняє позивача від обов'язку уточнення своїх персональних даних у встановлений законодавством строк; 4) даними з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (витяг з ІКС «Оберіг») підтверджується, що позивач не здійснював уточнення своїх персональних та облікових даних протягом терміну, який становив 60 днів з дня набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» №3633-ІХ від 11 квітня 2024 року, в який позивач зобов'язаний був уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні данні.
Не погодившись із запереченнями представника відповідача на позов, викладеними ним у відзиві, позивач ОСОБА_1 28 травня ня 2025 року подав до суду відповідь на відзив (а.с. 74-76), де виклав свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених представником відповідача у відзиві заперечень і мотиви їх відхилення.
Так, позивач ОСОБА_1 в чергове акцентував увагу суду на тому, що 19 лютого 2024 року йому надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на строк до 14 травня 2024 року і в подальшому на підставі його письмових заяв, поданих до ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації йому неодноразово продовжувався, що підтверджується доданими до позову: 1) довідками, датованими 19 лютого 2024 року, 30 вересня 2024 року і 20 грудня 2024 року; 2) заявою про продовження відстрочки від 10 лютого 2025 року, в якій вказані всі персональні дані. Також, позивач у відповіді на відзив зазначив, що з огляду на вищевказані обставини порушень правил військового обліку він не допускав, всі свої персональні данні, які необхідні для уточнення облікових даних особи яка перебуває на військовому обліку, ним вчасно подані до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с. 67-71). Водночас ОСОБА_1 до суду подано відповідь на відзив за вх. №1016/01-55/25 від 28 травня 2025 року (а.с. 74-75), в якій позивач, крім іншого, просив суд провести розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 у судове засідання також не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся своєчасно і належним чином (а.с. 68-69, 70, 72), водночас 21 травня 2025 року представником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 до суду подано відзив на позовну заяву за вх. ЕС№965/01-55/25 (а.с. 45-49), в якому остання, крім іншого, просила суд провести розгляд справи за відсутності представника ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Частиною 3 статті 194 КАС України передбачено право учасника справи заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
За правилами, визначеними ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
У відповідності з ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши і оцінивши надані позивачем докази в їх сукупності, а також проаналізувавши зміст позову та інших письмових заяв, включаючи і зміст відзиву та відповіді на відзив, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно приписів, закріплених у п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
За правилами, визначеним ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування.
Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
У ст. 19 Конституції України закріплено конституційну норму, згідно якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З наявних у матеріалах справи доказів, досліджених у судовому засіданні, вбачається, що 14 березня 2025 року оператором відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 старшим солдатом ОСОБА_4 складений протокол про адміністративне правопорушення №21/386 у зв'язку із вчиненням ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.210-1 КУпАП (а.с. 11, 53-54).
У вказаному протоколі зафіксовано, що 14 березня 2025 року о 08 годині 30 хвилин в селищі Коломак під час перевірки документів в ІНФОРМАЦІЯ_2 відомостей (персональних та службових даних), узагальнених в облікових документах та внесених до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, виявлений факт порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію військовозобов'язаним ОСОБА_1 , який перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , в особливий період, в порушення вимог абзацу 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абзацу 4 п. 1 ч. 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (Закон 3633-ІХ), абзацу 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом 3633-ІХ свої персональні дані: адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні данні через центр надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Крім того, у зазначеному вище протоколі про адміністративне правопорушення оператор відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 старший солдат ОСОБА_4 зафіксував, що ОСОБА_1 роз'ясненні положення ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, зміст яких викладений у протоколі, а також повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 08 годині 30 хвилин 19 березня 2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 кабінет №11.
Також у протоколі зазначено, що ОСОБА_1 в присутності свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відмовився від підписання протоколу та від отримання другого примірника протоколу , що засвідчено особистими підписами зазначених вище свідків та особи, яка склала протокол.
19 березня 2025 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковник ОСОБА_2 розглянувши відповідні матеріали справи про адміністративне правопорушення, виніс постанову № 21/481-п про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст. 210-1 КУпАП, та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень 00 копійок (а.с. 10, 61-62).
Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 14 березня 2025 року о 08 годині 30 хвилин оператором відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 старшим солдатом ОСОБА_7 складений протокол про адміністративне правопорушення №21/386 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП стосовно громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в частині порушення останнім законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. В ході наданих та наявних документів з'ясовано, що під час перевірки документів у ІНФОРМАЦІЯ_2 відомостей (персональних та службових даних), узагальнених в облікових документах та внесених до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, виявлений факт порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію військовозобов'язаним ОСОБА_1 . Своїми діями сержант запасу ОСОБА_1 , який перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , порушив вимоги абзацу 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абзацу 4 п. 1 ч. 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (Закон 3633-ІХ), абзацу 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»: не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом 3633-ІХ свої персональні дані: адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні данні через центр надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Із витягу з АІТС «Оберіг», який міститься в долученій до відзиву копії справи про адміністративне правопорушення № 21, вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також те, що звірка його даних відбулася 10 лютого 2025 року при особистій явці (а.с. 59-60).
Згідно повістки №12, підписаної т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 , ОСОБА_1 запропоновано прибути до 10 години 00 хвилин 23 січня 2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 30).
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як чоловіку, який здійснює постійний догляд за хворою матір'ю, що підтверджується довідками від 30 вересня 2024 року за №127, від 20 грудня 2024 року за №242 та від 13 березня 2025 року за №63, виданими начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_9 , а також листом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_10 від 19 лютого 2024 року, адресованому ОСОБА_1 (а.с. 13-16).
Згідно ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України).
У ст. 9 КУпАП закріплене визначення, згідно якого адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Приписами ст. 235 КУпАП передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
За правилами, визначеними ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст. 251 КУпАП).
Згідно імперативних приписів, закріплених в ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» в редакції Закону №3633-ІХ від 11 квітня 2024 року, який набув чинності 18 травня 2024 року, передбачено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, окрім іншого: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (абз. 2); виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством (абз. 6).
До персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать, зокрема, відомості про місце проживання та місце перебування; номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти (п. 7, п. 7-1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» в редакції Закону України від 16 січня 2024 року №3549-ІХ).
Згідно ст. 42 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та пункту 19 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30 грудня 2022 року за №1487 (далі Порядку №1487), громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов'язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.
Відповідно до ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Частиною 1 статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Водночас, ч. 3 ст. 210-1 передбачена відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Положеннями ст. 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період, це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17 березня 2014 року, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17 березня 2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу.
З оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за не уточнення своїх облікових та інших персональних даних протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» №3633-ІХ від 11 квітня 2024 року.
Приміткою у статті 210 КУпАП визначено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Згідно ч. 3 ст. 13 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (далі - Закон №1951-VIII) до Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов'язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.
За правилами, визначеними 3 ст. 14 Закону №1951-VIII, актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Перелік органів, від яких органи ведення Реєстру одержують відповідну інформацію, наведено у абзацах 3-12 частини третьої статті 14 Закону №1951-VIII.
Згідно абзацу 9 ч. 3 ст. 14 Закону №1951-VIII для встановлення відомостей, зазначених у пункті 17 частини першої статті 7 цього Закону, електронна інформаційна взаємодія (обміну відомостями) здійснюється між органами ведення Реєстру та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Водночас, вказана норма не звільняла ОСОБА_1 виконати покладений на нього чинним законодавством обов'язок уточнення своїх облікових та інших персональних даних протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» №3633-ІХ від 11 квітня 2024 року, що означало фактичну звірку з військовозобов'язаним наявних у розпорядженні держави облікових та інших персональних даних (у тому числі місця проживання/перебування, номеру телефону, адреси електронної пошти) з метою їх актуалізації в у визначеному проміжку часу в умовах особливого періоду.
Частиною 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з відповідними змінами, визначені способи, якими громадяни України, які перебувають у запасі Збройних Сил України, зобов'язані уточнити протягом встановлено шестидесятиденного строку свої персональні дані: 1) через центр надання адміністративних послуг; 2) через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; 3) у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Позивач, проігнорувавши виконання обов'язку покладеного на нього законом, жодним із визначених способів уточнення своїх персональних даних не скористався і допустив порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Будь-які докази того, що ОСОБА_1 мав поважні причини для того, щоб не виконати обов'язок з уточнення облікових даних, суду не надані.
Наявність у позивача права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації не звільняло ОСОБА_1 від виконання вимог законодавства про мобілізацію та мобілізаційну підготовку під час дії особливого періоду щодо уточнення персональних даних у період з 18 травня 2024 року по 16 липня 2024 року
Відтак, при винесені оскаржуваної постанови відповідач діяв правомірно, а оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою.
Згідно ч. 3. ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, а тому вважає за необхідне залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Керуючись ст.ст. 210-1, 251, 289, 293 КУпАП, ст.ст. 2, 3, 9, 72-77, 241-246, 250, 255, 257, 271, 286, 292-293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відмовити.
Постанову №21/481/п у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, винесену 19 березня 2025 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень 00 копійок залишити без змін.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у встановленому законом порядку протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено 05 червня 2025 року.
Суддя М.О. Скляренко