Справа №333/2099/25
Провадження №1-кп/333/608/25
05 червня 2025 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12025082040000111 відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Богатирівка Вільнянського району Запорізької області, громадянина України, не працюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає в АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_4 , 19.01.2025 у вечірній час, маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, знаходячись у дворі будинку АДРЕСА_3 заволодів мобільним телефоном потерпілого ОСОБА_6 марки «Iphone 14 Pro» у корпусі фіолетового кольору, вартість якого становить 24700 грн., та розпорядившись ним на свій розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на зазначену суму.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч.4 ст. 185 КК України, а саме - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
ОСОБА_4 в судовому засіданні визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, розкаявся та пояснив, що 19.01.2025 року в вечірній час доби приблизно з 21-00 по 23-00 годину він, потерпілий та ОСОБА_7 , ОСОБА_8 перебували у дворі багатоквартирного будинку по вул. Космічній, вживали пиво. Між ним та потерпілим відбулась суперечка, вони почали битися, в потерпілого впав телефон «Iphone 14 Pro». Він ( ОСОБА_9 ) цей телефон непомітно підняв та поклав собі в кишеню, після чого вони розійшлися, а він телефон наступного дня продав. Через декілька днів до нього прийшла поліція, яким він повідомив, кому продав телефон. Йому відомо, що телефон потерпілому повернули.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України інші докази кримінального провадження судом не досліджувались. Суд визнав недоцільним дослідження інших доказів, оскільки ОСОБА_4 в судовому засіданні визнав свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 4 КК України при вищезазначених обставинах, учасники судового провадження проти цього не заперечували. Фактичні обставини справи є доведеними, суд вважає їх доведеними та визнає недоцільним дослідження інших доказів відносно фактичних обставин, які ніким не оспорюються. До таких фактичних обставин відносяться дата, час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення, винуватість у вчинення кримінального правопорушення та його мотиви, а також інші обставини провадження, які визнані учасниками судового провадження та ними не оспорюються. Судом з'ясовано, чи правильно учасники судового провадження розуміють зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Вирішуючи питання щодо кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 , суд вважає, що органами досудового розслідування правильно кваліфіковані його дії за ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки своїми діями він вчинив крадіжку, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану.
При призначенні покарання обвинуваченому суд виходить із загальних принципів призначення покарання, що передбачені ст. 65 КК України. Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного.
Суд враховує, що скоєне ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 185 КК України є тяжким злочином.
ОСОБА_4 не знаходиться на обліку у лікарів нарколога та психіатра, раніше судимий, не працює, утриманців не має.
Обтяжуючих покарання обставин суд не вбачає.
До пом'якшуючих покарання обставин суд відносить щире каяття.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що для виправлення обвинуваченого і для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень у майбутньому буде справедливим та достатнім обрати йому покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком.
У кримінальному провадженні не заявлений цивільний позов.
Керуючись ст. ст. 368- 371, 374 КПК України, суд,-
Визнати ОСОБА_4 винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання за цією статтею у вигляді п'яти років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного призначеного покарання, якщо він протягом одного року шести місяців іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п.п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України, а саме:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 - не обирати.
Речові докази:
- бездротові навушники марки «Baseus» сірого кольору які передані на зберігання потерпілому ОСОБА_6 - залишити останньому;
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.
Суддя Комунарського районного
суду м. Запоріжжя ОСОБА_1