Справа № 314/706/24
Провадження № 1-кп/314/228/2025
05.06.2025 року м. Вільнянськ
Вільнянський районний суд Запорізької області в складі головуючий суддя ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 22024082210000032 від 16.01.2024 року стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
за участю прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
Відповідно до висунутого обвинувачення, ОСОБА_3 , 02.04.2001 року, в середині серпня 2023 року, більш точної дати вході досудового розслідування не встановлено, приблизно о 18 годині 00 хвилин, маючи умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану з метою особистого збагачення, зайшов на територію домоволодіння АДРЕСА_1 , де підійшов до припаркованого у дворі автомобілю ВАЗ2109 реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та шляхом вільного доступу через незачинені двері проник до його викрав автомагнітолу PIONER SC-8801 в корпусі чорного кольору з підвіскою синього кольору, яка належить потерпілого ОСОБА_6 , який останній залишив у дворі вказаного домоволодіння. Після чого, ОСОБА_3 з викраденим майном залишив місце події та у подальшому розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду, яка згідно з висновком судового експерта №231 від 19.01.2024 становить 622,04 гривні.
Дії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням до сховища , вчиненої в умовах воєнного стану».
У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про закриття провадження у справі за ч. 4 ст. 185 КК України у зв'язку з декриміналізацією діяння, поставленого ОСОБА_3 за провину. В обґрунтування клопотання послався на те, що 09.08.2024 року набрав чинності Закон України № 3886-ХІ від 18.07.2024 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів». Цим нормативно-правовим актом внесено зміни до ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з якими крадіжка на суму до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян тягне адміністративну, а не кримінальну відповідальність.
Обвинувачений надав згоду на закриття кримінального провадження за ч. 4 ст. 185 КК України у зв'язку із втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність відповідного діяння.
Заслухавши думку учасників справи, суд приходить до наступного.
Європейський суд з прав людини вважає, що ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Ніякого покарання без закону» є важливою складовою принципу верховенства права. Він також підтвердив, що зазначена стаття Конвенції допускає принцип ретроспективності більш м'якого кримінального закону. На цьому принципі ґрунтується правило, згідно з яким за наявності відмінностей між чинним на час вчинення злочину кримінальним законом та законом, який набрав чинності перед винесенням остаточного судового рішення, суди мають застосовувати той із них, положення якого є більш сприятливими для обвинуваченого (рішення усправі Скоппола проти Італії).
Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, що пом'якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.
Частина 1 ст. 2 КК України передбачає, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення,передбаченого цим Кодексом.
Відповідно до ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи. Якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи..
Частиною 6 ст. 3 КК України встановлено норму, за якою зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року №3886-IX (далі - Закон №3886-ІХ), який набрав чинності 09.08.2024, встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст. 51 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України передбачено, що якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Відповідно до пп.169.1.1 пункту 169.1 ст.169 Податкового кодексу України, податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року - для будь-якого платника податку.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, та ті обставини, що відбулась декриміналізація інкримінованого ОСОБА_3 діяння на підставі Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», який набув чинності 09.08.2024 р., та має зворотну дію в часі, із врахуванням наданої обвинуваченим згоди на закриття кримінального провадження, суд доходить до висновку про наявність підстав для закриття кримінального провадження відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст.284 КПК України у зв'язку із втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Згідно абзацу четвертого частини сьомої статті 284 КПК України ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої або пунктом 1-2 частини другої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених ст. 479-2 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 479-2 КПК України суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно ч. 3 ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження,яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
Суд вважає, що оскільки Законом №3886-ІХ підвищилась межа, з якої настає кримінальна відповідальність за крадіжку, то вказані обставини є у даному випадку підставою для закриття кримінального провадження за п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Отже, має місце декриміналізація, а саме діянь, які полягають у крадіжці майна вартістю до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у 2023 році становить 2684 грн. (1342 х 2), а відтак суд доходить висновку, що втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність вчиненого ОСОБА_3 діяння, оскільки вартість майна, у здійсненні крадіжки якого він обвинувачуються, згідно обвинувального акта становить 622,04 грн., що не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (2684 грн).
Зважаючи на те, що обвинувачений не заперечує проти закриття кримінального провадження відносно нього, розуміє наслідки закриття провадження з нереабілітуючих підстав, суд вважає за необхідне клопотання задовольнити.
Крім того, упостанові Касаційного кримінального суду від 17 березня 2020 року (справа №653/3/18) констатовано, що салони та / або багажні відділення автомобілів, дійсно можуть бути віднесені за своїми ознаками до поняття «сховище», виходячи з їх конструктивних особливостей, наявності пристосувань чи засобів охорони, у тому числі технічних, які об'єктивно перешкоджають вільному доступу сторонніх осіб, однак так надаючи оцінку теоретичної можливості перекваліфікації злочину на ст. 162 КК України в даному випадку суд враховує, що в цьому провадженні за обвинувальним актом обвинуваченому не інкримінується проникнення саме до житла , або іншого володіння на яке в даному конкретному випадку могло бути розповсюдження принципу недоторканості житла, оскільки за загальним правилом автомобіль не є житлом на нього не поширюється недоторканність житла в даному випадку, з урахуванням того, що за матеріалами обвинувального акту інкримінується вільний доступ через незачинені двері салону автомобіля.
Цивільні позови, заходи забезпечення, витрати на проведення екпертиз відсутні.
Керуючись п. 4-1 ч.1 ст. 284, ст. 479-2 КПК України, Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024, ст. 5 КК України, суд-
Клопотання прокурора про закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, - задовольнити.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024082210000032 від 16.01.2024 року стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 який обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку із втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Зняти арешт з атмомагнітоли PIONER SC-8801 в корпусі чорного кольору з підвіскою синього кольору, який знаходиться на зберіганні власника ОСОБА_5 , залишити останньому.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, якщо апеляційну скаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя ОСОБА_1
05.06.2025