Справа № 751/3239/25 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/508/25
Категорія - кримінальна Доповідач ОСОБА_2
04 червня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у порядку письмового провадження кримінальне провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на ухвалу судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25 квітня 2025 року,
Оскаржуваною ухвалою суду клопотання засудженого ОСОБА_5 про приведення вироків у відповідність до діючого було повернуто заявнику, та роз'яснено йому право та порядок звернення з таким клопотанням до місцевого суду в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання або до суду, який ухвалив вирок. Суд зазначив, що оскільки засуджений тимчасово утримується в ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор» та йому було визначено для відбування покарання державну установу «Бориспільська виправна колонія №119», тому дане клопотання подано з порушенням правил підсудності.
Не погодившись із рішенням суду, засуджений ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу місцевого суду, направити справу для нового розгляду до належного суду або вирішити питання про задоволення його клопотання. Посилається на незаконність оскаржуваної ухвали та істотні порушення норм національного та міжнародного права. Апелянт зазначає, що місцевим судом не дотримано правил підсудності, порушено статтю 5 КК України та не застосовано більш м'який закон, а також право на справедливий суд. Посилаючись на практику Верховного Суду та Конституційного Суду України, ОСОБА_6 вказує, що заявлене ним клопотання щодо приведення вироків у відповідність до діючого законодавства є фактично заявою про перегляд вироку у зв'язку зі зміною законів.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 13.01.2023 ОСОБА_5 засуджено за ч.3 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 3 місяці. Вирок набрав законної сили 15 лютого 2024 року.
Вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області від 11.07.2023 ОСОБА_5 засуджено за ч.3 ст.185, ч.1 ст.263, ст.70 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Вироком Чернігівського апеляційного суду від 20.02.2024 вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 11 липня 2023 року скасовано в частині призначеного покарання та ОСОБА_5 засуджено за ч.3 ст.185, ч.1 ст.263, ч.1, 4 ст.70 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
Вирок набрав законної сили 20 лютого 2024 року та виконується в ДУ «Бориспільська виправна колонія №119», де засуджений ОСОБА_5 відбуває призначене цим вироком покарання.
Стаття 539 КПК України передбачає порядок вирішення питань, які виникають під час та після виконання вироку, які вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно до п.п.13, 14 ч.1 ст.537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання, серед іншого, про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 КК України, а також інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Частиною 2 ст.539 КПК України передбачено, що питання про приведення вироку у відповідність до діючого законодавства, а також інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, має вирішуватися місцевим судом, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, або місцевим судом, який ухвалив вирок.
Водночас, як було встановлено місцевим судом та підтверджено в ході апеляційного розгляду, засуджений ОСОБА_5 на підставі ухвали Деснянського районного суду м. Чернігова від 04.04.2024, тимчасово залишений в ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор» лише на час розгляду кримінального провадження щодо нього цим місцевим судом. Згідно наряду Департаменту з питання виконання кримінальних покарань №1732//5/3//7-52-24 від 27.02.2024 засудженому ОСОБА_5 було визначено для відбування покарання ДУ «Бориспільська виправна колонія №119». Будь-яких відомостей про те, що засуджений відбуває покарання саме в ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор», матеріали провадження не містять.
За таких підстав, місцевий суд прийшов до правильного висновку про те, що місце фактичного знаходження засудженого не є місцем виконання покарання, а лише місцем його тимчасового перебування, тому Новозаводський районний суд міста Чернігова не є судом, у межах територіальної юрисдикції якого засуджений ОСОБА_5 відбуває покарання та, як наслідок, не наділений процесуальними повноваженнями розглядати питання про приведення вироку у відповідність до діючого законодавства.
Отже, клопотання ОСОБА_5 про приведення вироків у відповідність до діючого законодавства обґрунтовано було повернуто місцевим судом засудженому, з чим погоджується і колегія суддів.
Разом з тим, колегією суддів ураховується, що повернення клопотання не перешкоджає повторному зверненню до суду, в межах юрисдикції якого засуджений відбуває покарання або до суду, який ухвалив вирок у порядку, який визначений законодавством.
Відтак, ухвала місцевого суду є законною та обґрунтованою, а доводи апеляційної скарги засудженого не дають підстав для її зміни або скасування.
Керуючись ст.ст. 405, 406, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_5 - залишити без задоволення, а ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25 квітня 2025 року щодо ОСОБА_5 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4