Справа № 127/1157/25
Провадження № 33/801/545/2025
Категорія: 307
Головуючий у суді 1-ї інстанції Федчишен С. А.
Доповідач: Голота Л. О.
04 червня 2025 рокум. Вінниця
Суддя Вінницького апеляційного суду Голота Л. О.,
розглянувши апеляційну скаргу захисника Заєць Богдана Васильовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 13.01.2025 по справі № 127/1157/25 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , без реєстрації, студент училища № 4 в м. Вінниця, паспорт НОМЕР_1 за частиною першою статті 173-2 КУпАП, -
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 13.01.2025 по справі № 127/1157/25 визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу, розміром 340 (триста сорок) грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60грн.
Як зазначено в постанові суду, 8.01.2025 близько 11.00 год в АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно матері ОСОБА_2 , ображала нецензурною лайкою, погрожувала, чим заподіяла шкоди здоров'ю та життю.
Не погоджуючись із постановою суду, захисником Заєць Б. В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу (вх. № 44155 від 19.05.2025), в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, неповноту з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову, а провадження у справі закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП.
Основними доводами апеляційної скарги є те, що судом першої інстанції було порушено право ОСОБА_1 на захист; порушено положення статті 268 КУпАП; заява від 8.01.2024 про розгляд справи у її відсутності ОСОБА_1 не підписувала і не подавала до суду; заява датована ще до подання адміністративних матеріалів до суду; справу розглянуто в день її надходження до суду, про розгляд справи вона не повідомлялась; не враховано, що в діях ОСОБА_1 були відсутні ознаки складу інкримінованого адміністративного правопорушення; правопорушення вона не вчиняла; обставини, викладені в протоколі не відповідають дійсності; у ОСОБА_1 виник конфлікт з матір'ю через те, що вона почала на неї та її братів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , кричати за те, що вони приїхали в містом Вінницю без дозволу на медичне обстеження брата, хапала і шарпала її за куртку, висловлювалась нецензурною лайкою, погрожувала віддати братів у дитячий будинок, у зв'язку з чим вона викликала працівників поліції, які склали відносно її матері протокол за частиною першою статті 173-2 КУпАП; постановою суду від 7.02.2025 по справі № 127/1175/25 притягнуто ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за частиною першою, другою статті 173-2 КУпАП.
Також в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на оскарження постанови від 13.01.2025 з тих підстав, що на початку квітня 2025 року ОСОБА_1 було заблоковано користування банківськими картковими рахунками; після чого вона звернулась до Літинського ВДВС, де їй пояснили, що відносно неї на виконанні перебуває постанова Вінницького міського суду Вінницької області від 13.01.2025 по справі № 127/1157/25. ОСОБА_1 звернувшись до місцевого суду та ознайомилась з матеріалами справи 15.04.2025, а 22.04.2025 для захисту її прав було видано доручення № 004-0204044 центру надання безоплатної правової допомоги та призначено захисника Зайця Б. В.
До апеляційної скарги додано наступні документи : копію постанови Вінницького апеляційного суду від 30.04.2025 по справі № 127/1175/25 /а. с. 24-25/; копію рішення Літинського районного суду Вінницької області від 25.07.2022 по справі № 137/411/22 /а. с. 26-27/; відповідь військової частини НОМЕР_2 від 14.03.2024 № 940/20026 на адвокатський запит від 24.01.2024 /а. с. 28/; копію посвідчення серії НОМЕР_3 ОСОБА_5 /а. с. 29/; копію довідки військової частини НОМЕР_4 від 23.09.2024 /а. с. 30/; актовий запис про народження /а. с. 31/; копію свідоцтва про народження ОСОБА_6 /а. с. 32/; копію свідоцтва про народження ОСОБА_7 /а. с. 33/.
В апеляційній скарзі заявлено також клопотання про допит в якості свідків ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які є братами ОСОБА_1 та дітьми ОСОБА_2 .
Ознайомившись із доданими до апеляційної скарги документами, апеляційний суд дійшов висновку про приєднання доданих документів з підстав, передбачених частиною сьомою статті 294 КУпАП.
В задоволенні клопотання про виклик і допит неповнолітніх ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , апеляційний суд відмовляє з тих підстав, в клопотанні захисником не зазначено, які саме обставини можуть повідомити суду зазначені свідки, а також те, що ці обставини не можуть бути встановленні іншими наявними у справі доказами. Апеляційний суд зазначає, що дитину як свідка доцільно допитувати лише тоді, коли обставини у справі не можна повно і достовірно встановити за допомогою інших доказів, що є у справі, оскільки допит у суді може викликати стрес у дитини. Також в клопотанні захисник не зазначає в присутності якого саме законного представника він просить допитати неповнолітніх осіб, враховуючи те, що батьки свідків проходять військову службу в лавах ЗСУ /а. с. 28, 32/.
3.06.2025 до Вінницького апеляційного суду надійшло клопотання (вх № 6367) Заєць Б. В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про відкладення (перенесення) розгляду справи на іншу дачу через зайнятість захисника а іншому судовому процесі, а саме по справі № 127/1157/25, розгляд якої призначено на 12:30 год.
Ознайомившись із поданим клопотанням, апеляційний суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання з огляду на встановленні у частині четвертій статті 294 КУпАП строки розгляду апеляційної скарги.
У судове засідання учасники справи не з'явились, повідомлялись належним чином про дату, час і місце її розгляду.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Щодо клопотання про поновлення строку на оскарження постанови суду.
Відповідно до частини другої статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Норми КУпАП не містять вичерпного переліку поважних причин, які можна враховувати при вирішенні питання про поновлення пропущеного процесуального строку, так як вони враховуються у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи.
Поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому КУпАП не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
З матеріалів справи вбачається, що постанова суду винесена 13.01.2025 без участі ОСОБА_1 /а. с. 13/, на початку квітня 2025 року ОСОБА_1 дізналась, що їй було заблоковано користування банківськими картковими рахунками; після чого вона звернулась до Літинського ВДВС, де їй пояснили, що відносно неї на виконанні перебуває постанова Вінницького міського суду Вінницької області від 13.01.2025 по справі № 127/1157/25 /а. с. 21 зворотна сторона/. ОСОБА_1 ознайомилась з матеріалами справи 15.04.2025, а 22.04.2025 для захисту її прав було видано доручення № 004-0204044 центру надання безоплатної правової допомоги та призначено захисника Зайця Б. В., апеляційну скаргу подано 19.05.2025 /а. с. 21/.
З огляду на зазначене, наведені в клопотанні про поновлення строку причини пропуску ОСОБА_1 строку на оскарження постанови суду, враховуючи конкретні обставини справи, її вік, значення справи для неї, винесення постанови у її відсутності, суд апеляційної інстанції вважає поважними та доходить висновку про поновлення строку на оскарження постанови суду, з метою забезпечення права особи на апеляційне оскарження.
Щодо апеляційного перегляду справи по суті.
Згідно з частиною сьомою статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП зроблено судом першої інстанції на підставі наступних доказів : протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 152740 від 8.01.2025 /а. с. 1/; копії рапорту реєстрації від 8.01.2025 /а. с. 2/, згідно якого зміст заяви здійсненої ОСОБА_2 на номер 102 «виникла сварка з дочкою ОСОБА_1 , заявниця та дочка знаходяться в поліклініці дитячої обласної лікарні, біля 207 кабінету; протоколу прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення та іншу подію від 8.01.2025 /а. с. 3/; письмових пояснень ОСОБА_2 від 8.01.2025 /а. с. 4/; згідно яких 8.01.2025 біля 11 год перебуваючи на території Вінницької обласної дитячої лікарні у відділенні поліклініки у неї із дочкою ОСОБА_1 відбулась суперечка під час якої донька виражалась у її адрес нецензурною лайкою, ображала її, шантажувала тим, що зробить все для того щоб позбавити її батьківських прав, буде її слухати лише за умови, якщо вона буде виконувати її слова. Не зумівши порозумітись із донькою вона вирішила звернутись на спецлінію з метою притягнення її до адміністративної відповідальності; форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 8.01.2025 /а. с. 5-6/; копії тимчасового заборонного припису стосовно кривдника серії АА № 458016 від 8.01.2025 /а. с. 7/.
Суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції про доведеність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП зроблені за неповного з'ясування обставин справи, неправильного застосування норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідальність за частиною першою статті 173-2 КУпАП настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов'язкової ознаки - можливість настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Наведена норма КУпАП є бланкетною, оскільки у наведеній диспозиції відсилає до положень Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у частиною першою статті 173-2 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
Домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (частина перша статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Психологічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи (частина перша статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Суд апеляційної інстанції зазначає, що важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».
Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.
Конфлікт: особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.
В апеляційній скарзі заперечуючи вину ОСОБА_1 її захисник зазначає про те, що ОСОБА_1 має двох братів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Їх батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_2 .. Шлюб між батьками розірвано рішенням Літинського районного суду Вінницької області від 25.07.2022 по справі № 137/411/22. Мати не займалась їхнім вихованням та утриманням. Уклала контракт на проходження військової служби у 2023 році, а вони у трьох залишились із батьком, який взяв на себе усі обов'язки. Через рік мобілізували і їхнього батька, доглядом менших братів займалась ОСОБА_1 .. Її брату ОСОБА_4 , який хворіє на бронхіальну астму, необхідно періодично проходити медичне обстеження. 8.01.2025 у неї та її братів були зимові канікули, тому вона вирішила звозити ОСОБА_4 до Вінницької дитячої обласної лікарні на обстеження, оскільки за тиждень до цього сімейний лікар видав електронне направлення разом з результатами аналізів для подальшого медичного обстеження в дитячій обласній лікарні. Про поїздку вона повідомила бабусю ОСОБА_8 , яка є матір'ю ОСОБА_2 .. Приїхавши на автовокзал у м. Вінницю їх зустріла мати і почала кричати на них, хапала ОСОБА_1 і шарпала за куртку, висловлювалась нецензурною лайкою, погрожувала віддати братів у дитячий будинок, у зв'язку з чим вона викликала працівників поліції та щодо матері було складено протокол за частиною першою, другою статті 173-2 КУпАП. Після конфлікту на автовокзалі вона з братами пішла до лікарні. Через деякий час у лікарні з'явилась мати та бабуся, які почали звинувачувати її у викраденні дітей та погрожували позбавленням волі. У них виникла суперечка та мати викликала працівників поліції.
Враховуючи обставини цієї справи апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, оскільки в її діях відсутні ознаки притаманні домашньому насильству психологічного характеру, а наявні ознаки «конфліктної ситуації» з матір'ю ОСОБА_2 через те, що вона разом та братами ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , приїхали в містом Вінницю без дозволу матері до лікаря для обстеження. ОСОБА_2 кричала на неї та братів, хапала ОСОБА_1 і шарпала її за куртку, висловлювалась нецензурною лайкою, погрожувала віддати братів у дитячий будинок, у зв'язку з чим ОСОБА_1 викликала працівників поліції, які склали відносно матері ОСОБА_2 протокол за частиною першою та другою статті 173-2 КУпАП.
Відповідно до копії постанови Вінницького апеляційного суду від 30.04.2025 по справі № 127/1175/25, якою залишено без змін постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 7.02.2025, ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частинами першою, другою статті 173-2 КУпАП та відповідно до вимог статті 36 КУпАП накладено адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн. Як встановлено в постанові від 30.04.2025, ОСОБА_2 8.01.2025 о 8 год. 20 хв. по АДРЕСА_2 , вчинила насильство в сім'ї відносно своєї дочки ОСОБА_1 , а саме вчинила дії психологічного та фізичного характеру, що полягали у виражанні в сторону потерпілої нецензурною лайкою та шарпанні за одяг, чим могла бути заподіяна шкода здоров'ю потерпілої. Крім того, ОСОБА_2 8.01.2025 о 08 год. 20 хв. по АДРЕСА_2 , вчинила насильство в сім'ї відносно своєї дочки ОСОБА_1 та малолітнього сина ОСОБА_7 , 2008 р.н., а саме вчинила дії психологічного та фізичного характеру, що полягали у висловлюванні нецензурною лайкою та шарпанні за одяг дочки ОСОБА_1 в присутності малолітньої дитини, чим могла бути заподіяна шкода здоров'ю ОСОБА_7 . Також ОСОБА_2 8.01.2025 о 08 год. 20 хв. по АДРЕСА_2 , вчинила насильство в сім'ї відносно своєї дочки ОСОБА_1 та малолітнього сина ОСОБА_6 , 2012 р.н., а саме вчинила дії психологічного та фізичного характеру, що полягали у висловлюванні нецензурною лайкою та шарпанні за одяг дочки ОСОБА_1 в присутності малолітньої дитини, чим могла бути заподіяна шкода здоров'ю ОСОБА_6 ..
Судом апеляційної інстанції встановлено, що з наданих в суді апеляційної інстанції пояснень потерпілих вбачається, що їхня матір ОСОБА_2 8.01.2025 о 08 год. 20 хв. чекала на них на автовокзалі, оскільки старша сестра везла брата в лікарню на обстеження, однак ОСОБА_2 була категорично проти такого обстеження, почала нецензурно виражатись в сторону дітей, зокрема старшої доньки ОСОБА_1 , шарпати її за одяг, намагалась забрати документи на сина, якого старша сестра супроводжувала в лікарню, погрожувати віддати неповнолітніх дітей у дитячий будинок /а. с. 24-25/
З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції вважає, що у справі відсутні докази вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства психологічного характеру щодо матері ОСОБА_2 , а вбачається наявність у них «конфліктної ситуації» через те, що ОСОБА_1 везла брата в м. Вінницю в лікарню на обстеження, однак їх матір ОСОБА_2 була проти.
Апеляційний суд, вважає, що зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, яке їй інкримінується, не знайшли свого відображення.
Невід'ємною складовою інкримінованого адміністративного правопорушення повинно бути таке насильство, яке проявляється в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, яке могло завдати чи завдало шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено суть правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_2 , зокрема те, що ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно матері ОСОБА_2 , ображала нецензурною лайкою, погрожувала, чим заподіяла шкоди здоров'ю та життю.
У протоколі про адміністративному правопорушенні не конкретизовано, яка саме шкода була заподіяна ОСОБА_2 здоров'ю, а заподіяння шкоди життю не охоплюється диспозицією частини першої статті 172-3 КУпАП.
Вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, повинно бути підтверджено поясненнями свідків, потерпілих або іншими доказами, що є необхідним елементом складу даного правопорушення.
Жодним із здобутих доказів у справі не підтверджено вчинення ОСОБА_1 такої форми домашнього насильства, як завдання шкоди психологічного характеру, враховуючи, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник саме «конфліктна ситуація».
У справі відсутні докази висловлювання ОСОБА_1 нецензурною лайкою та погроз в адрес матері ОСОБА_2 , тоді як доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Заява з боку матері про вчинення щодо неї домашнього насильства дочкою ОСОБА_2 була написана вже після того, як раніше дочка написала заяву щодо матері. Тобто, обставини справи свідчать, що між сторонами виникла саме «конфліктна ситуація».
У справі відсутні докази того, що ОСОБА_1 вчинено домашнє насильство психологічного характеру, що включає словесні образи, погрози, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, та такі дії викликали у постраждалої особи (матері) побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди її психічному здоров'ю.
Із письмових пояснень ОСОБА_2 вбачається, що дочка ОСОБА_1 шантажувала її тим, що зробить все для того щоб позбавити її батьківських прав.
З огляду на наведене, сам лише факт наявності між учасниками справи «конфліктної ситуації» не може свідчити про вчинення психологічного насильства в розумінні вимог статті 173-2 КУпАП та статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Окрім цього, у справі відсутні докази про те, що судом першої інстанції було повідомлено ОСОБА_1 про розгляд справи відповідно до статті 277-2 КУпАП, що є порушення її прав, передбачених статтею 268 КУпАП та підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Наявна у справі заява складена від імені ОСОБА_1 від 8.01.2024 про розгляд справи у її відсутності не звільняє суд від обов'язку виконання вимог статті 277-2 КУпАП. Справа розглянута судом першої інстанції в день її надходження до суду без повідомлення ОСОБА_9 /а. с. 12-13/.
Згідно з частиною другою статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Відповідно до частини восьмої статті 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, враховуючи, що необхідних доказів, які підтверджують наявність в діях ОСОБА_1 інкримінованого адміністративного правопорушення, винність в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи суду не надано, судом першої інстанції допущено порушення статті 268 КУпАП, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП.
Керуючись статтею 294 КУпАП, -
Поновити ОСОБА_1 , в інтересах якої діє захисник Заєць Богдан Васильович, строк на оскарження постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 13.01.2025 по справі № 127/1157/25.
Апеляційну скаргу захисника Заєць Богдана Васильовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.
Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 13.01.2025 по справі № 127/1157/25 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною першою статті 173-2 КУпАП скасувати, а провадження у справі закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 ЦПК України у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Л. О. Голота