Справа № 515/386/25
Провадження № 2/515/619/25
Татарбунарський районний суд Одеської області
04 червня 2025 року м. Татарбунари
Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:
головуючого-судді Олійника К. І.,
за участю: секретаря судового засідання Коренчук О. Е.,
розглянувши у підготовчому судовому матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Саратський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Військова частина НОМЕР_1 про визнання батьківства за рішенням суду,
У березні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою в якій просить визнати ОСОБА_2 батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та внести відповідні зміни до актового запису про народження ОСОБА_3 , №966 від 13 серпня 2024 року зареєстрованого Суворовським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса); виключити з актового запису про народження ОСОБА_3 №966 від 13 серпня 2024 року відомості про батька ОСОБА_4 ; записавши в актовий запис про народження ОСОБА_3 №966 від 13 серпня 2024 року відомості про батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Струмок Татарбунарського району (нині Білгород-Дністровського) Одеської області, громадянина України, та змінивши прізвище дитини з ОСОБА_5 на ОСОБА_6 , по батькові з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Ухвалою від 25 березня 2025 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження.
02 червня 2025 року представник Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_9 подав до суду витяг із наказу командира військової частин НОМЕР_1 від 13.05.2023 року, згідно якого, молодшого сержанта ОСОБА_2 , призначено на посаду старшого механіка - водія 1 розвідувального відділення 1 розвідувального взводу розвідувальної роти військової частин НОМЕР_1 , на якій він перебуває до теперішнього часу та на підставі бойового наказу командира військової частин НОМЕР_1 № 47/79/179 від 01.05.2023 року перебуває в місцях дислокації в межах визначеного району воєнного конфлікту з ПДД із 08.05.2023 року, виконуючи бойові та спеціальні завдання.
Відповідач у підготовче судове засіданні 04 червня 2025 року не з'явився.
Представник позивача, адвокат Дімітренко В. Є., зважаючи на положення статті 251 ЦПК України, щодо обов'язку зупинення провадження у справі у випадку перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, погодився з наявністю правових підстав для зупинення провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку сторін у справі суд дійшов наступного висновку.
З огляду на статтю 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Надалі неодноразово строк дії воєнного стану продовжувався і не скасований дотеперішнього часу.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, Верховний Суд у постанові від 19 грудня 2024 року у справі № 484/40/21 дійшов наступних висновків.
Зупинення провадження у справі це врегульована законом й оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії. Тобто інститут зупинення судового провадження застосовується не просто у зв'язку із виникненням підстав, передбачених процесуальним законом, а обумовлюється наявністю обставин, які створюють об'єктивні перешкоди для здійснення судового розгляду.
Обов'язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об'єктивною неможливістю її розгляду, викликаний наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком осіб (за винятком випадків, визначених законом), пов'язаній із захистом України.
Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та вирішення питань, пов'язаних з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов'язку в запасі, врегульовано Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (далі Положення № 1153/2008).
Згідно з пунктом 12 Положення № 1153/2008 встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.
Результат аналізу пункту 12 Положення № 1153/2008 дає підстави дійти висновку про те, що встановлення відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом, оформлюється письмовими наказами по особовому складу.
Пункт 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України може бути застосований судами під час вирішення питання про зупинення провадження у справі у разі перебування фізичної особи, яка є стороною чи третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, до припинення перебування такої фізичної особи у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Конструкція норми п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України носить імперативний характер та покладає на суд саме обов'язок зупинити провадження у справі за цією підставою, при цьому, незалежно від наявності у сторони представника, стадії процесу (підготовче провадження, розгляд справи по суті, апеляційне, касаційне оскарження), ціни позову, виду вимог, що розглядаються у провадженні, чи будь-яких інших чинників.
Суд встановив, що молодший сержант ОСОБА_2 з 13 травня 2023 року і по теперішній час перебуває на військовій службі по мобілізації, що підтверджується витягами з наказу, які видані військовою частиною НОМЕР_1 від 13 травня 2023 року. Військова частина НОМЕР_1 , де проходить службу ОСОБА_2 , дислокується в районі воєнного конфлікту, а сам ОСОБА_2 виконує бойові та спеціальні завдання.
Встановивши, що позивач перебуває на військовій службі в лавах Збройних Сил України, приступив до виконання завдання для безпосередньої участі у бойових діях у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, тобто існують обставини відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, що унеможливлюють продовження розгляду цивільної справи та наявність яких є підставою для зупинення провадження у справі, що підтверджується належними доказами, дійшов висновку про зупинення провадження у справі до припинення перебування ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 ЦПК України, провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення.
Після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, тобто, до припинення перебування позивача у складі Збройних Сил України, ОСОБА_2 зобов'язаний повідомити про це суд.
Керуючись ст. ст. 13, 81, 251, 253, 258 261, 293 ЦПК України,
Зупинити провадження у справі № 515/386/25 (провадження №2/515/619/25) за позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Саратський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Військова частина НОМЕР_1 про визнання батьківства за рішенням суду на час перебування ОСОБА_2 на військовій службі у складі Збройних Сил України.
Після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, зобов'язати ОСОБА_2 та Військову частину НОМЕР_1 невідкладно повідомити про це суд.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Суддя К. І. Олійник