Справа № 489/2171/25
Провадження № 1-кс/489/1536/25
Інгульський районний суд міста Миколаєва
Ухвала
05 червня 2025 року місто Миколаїв
Суддя Інгульського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миколаєва заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_3 ,
встановив:
13.05.2025 до Інгульського районного суду м. Миколаєва надійшла скарга представника потерпілої ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 на постанову слідчого від 30.04.2025 про закриття кримінального провадження №12025152310000010.
Скаргу передано на розгляд слідчого судді ОСОБА_3 .
У судовому засіданні 30.05.2025 усно представник потерпілої адвокат ОСОБА_5 заявила відвід слідчому судді ОСОБА_3 .
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 30.05.2025, заяву про відвід передано на розгляд судді ОСОБА_1
05.06.2025 через «Електронний суд» адвокатом ОСОБА_5 від імені потерпілої ОСОБА_4 подано письмову заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_3 .
Про дату, час і місце розгляду заяви про відвід учасники провадження повідомлені телефонограмою.
Слідчий у судове засідання не прибув, своєї позиції письмово не виклав.
Суддя ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду заяви про відвід повідомлявся.
Дослідивши заяву про відвід та матеріали скарги, суд встановив таке.
Відвід слідчому судді ОСОБА_3 мотивований неузгодженням з представником потерпілої дату й часу розгляду скарги, призначення часу розгляду скарги на ранок (що з урахуванням проживання та роботи адвоката в м. Одесі не дає їй можливості приїхати в судове засідання), забороною адвокату в неетичній формі у підвищеному тоні надавати відповіді замість потерпілої.
Частиною 1 ст. 75 КПК України визначено вичерпний перелік підстав для відводу судді у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні (ч. 2 ст. 80 КПК України).
Відвід повинен бути вмотивованим (ч. 5 ст. 80 КПК України).
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, справа «Білуха проти України») наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.
Суб'єктивна неупередженість стосується особистих переконань та поведінки самого судді. Як правило, наявність суб'єктивної неупередженості презюмується доти, доки не буде доведено зворотне. Це означає, що якщо немає явних доказів упередженості судді (наприклад, особистої ворожості до однієї зі сторін), його суб'єктивна неупередженість вважається наявною (п.43 рішення ЄСПЛ у справі «Цулукідзе і Русулашвілі проти Грузії» (скарги №44681/21 та 17256/22)).
Зазначаючи про упередженість, необ'єктивність, неетичну поведінку слідчого судді ОСОБА_3 на адресу адвоката ОСОБА_5 , остання не наводить жодних доказів цього.
Призначення дати й часу судового засідання є виключною компетенцією судді, який розглядає справу/скаргу, з урахуванням його навантаження, призначених справ тощо. Крім того, суддя ОСОБА_3 є слідчим суддею, що передбачає регулярне отримання слідчих клопотань, строк розгляду яких у день надходження. Узгодження дати й часу засідання з учасниками кримінального провадження нормами КПК України не передбачено. Водночас, учасники мають право заявити клопотання про відкладення судового засідання, якщо з поважних та об'єктивних причин не можуть прибути в засідання. До того ж, КПК України передбачена можливість участі в судових засідання в режимі відеоконференції.
З матеріалів скарги суд встановив, що перше судове засідання з розгляду скарги було призначене на 16.05.2025 на 9:00 год, в яке адвокат ОСОБА_5 прибула до приміщення суду в м. Миколаїв, як і в засідання, призначене на 23.05.2025 на 10:00 год. У засіданнях, які були призначені на 20.05.2025 та 30.05.2025, адвокат ОСОБА_5 брала участь в режимі відеоконференції. Заяв від останньої про відкладення судового засідання у зв'язку з неможливістю прибути у вказані дату й час до слідчого судді ОСОБА_3 не надходило. Більше того, адвокатом ОСОБА_5 14.05.2025 подано клопотання про проведення всіх засідань за її участю в режимі відеокнференції з використанням власних технічних засобів, що прямо суперечить викладеним у заяві доводам про незабезпечення належних умов для надання професійної правової допомоги в умовах відеоконференції. Потерпіла ОСОБА_4 у судових засіданнях, які були призначені на 16.05.2025, 20.05.2025, 23.05.2025, була присутньою в залі суду.
Відтак, обставин суб'єктивної упередженості слідчого судді ОСОБА_3 під час розгляду даної скарги не встановлено, право участі представника потерпілої та самої потерпілої в судових засіданнях було забезпечено.
Щодо об'єктивної неупередженості суд виходить з того, що об'єктивна упередженість має бути також доведена хоч якимись доказами чи доводами.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 «Про незалежність судової влади» від 13.06.2007, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з прийнятими судом процесуальними рішеннями не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення. Тобто оцінка щодо наявності чи відсутності процесуальних порушень при розгляді кримінального провадження надається судами вищих інстанцій при перегляді судових рішень, а тому суддя при вирішенні питання відводу не вправі оцінювати мотиви, з яких виходив суд при вчинені процесуальних дій чи прийнятті процесуальних рішень.
Відтак, вчинення чи не вчинення певних процесуальних дій, прийняття того чи іншого рішення з приводу заявлених клопотань не може свідчити про упередженість чи безсторонність судді, оскільки вирішення зазначених питань процесуально віднесено до компетенції суду.
Доводи представника потерпілої щодо упередженості судді ОСОБА_3 в цілому зводяться лише до оцінки прийнятих суддею рішень щодо організації судового розгляду скарги та непогодження з ними, що саме по собі не може вказувати на упередженість судді.
З доводів адвоката не простежується жодної залежності чи взаємозв'язку, що прямо чи опосередковано вказували б на упередженість чи необ'єктивність слідчого судді, у зв'язку із чим була висловлена недовіра до нього, тому слід вважати, що заява про відвід є по суті бездоказовою та ґрунтується на бажанні отримати такий склад суду, дії якого фактично будуть зводиться до винесення рішень виключно на користь потерпілої.
Враховуючи викладені вище висновки, заява адвоката ОСОБА_5 від імені потерпілої ОСОБА_4 про відвід слідчого судді ОСОБА_3 є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 75, 80, 81, 370, 372 КПК України, суддя
постановив:
У задоволенні заяви адвоката ОСОБА_5 від імені потерпілої ОСОБА_4 про відвід слідчого судді Інгульського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_3 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1