Рішення від 04.06.2025 по справі 688/1910/25

Справа 688/1910/25

№ 2/688/912/25

Рішення

Іменем України

04 червня 2025 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

у складі: головуючого - судді Цідик А.Ю.,

за участю: секретаря судового засідання Кілікевич І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань у м. Шепетівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління освіти Шепетівської міської ради, Шепетівського міського центру дитячої та юнацької творчості Хмельницької області про визнання протиправним та скасування наказу про припинення збереження середнього заробітку, стягнення заробітної плати за період проходження військової служби за призовом під час мобілізації,

встановив:

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління освіти Шепетівської міської ради, Шепетівського міського центру дитячої та юнацької творчості Хмельницької області про визнання протиправним та скасування наказу про припинення збереження середнього заробітку, стягнення заробітної плати за період проходження військової служби за призовом під час мобілізації. Основними узагальненими доводами позовних вимог є те, що він працює у Шепетівському міському центрі дитячої та юнацької творчості на посаді керівника гуртка за сумісництвом. 25 лютого 2022 року на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 він призваний у Збройні Сили України по загальній мобілізації.

Наказом №06/к/тр від 24 лютого 2022 року позивача увільнено від роботи з 24 лютого 2022 року із збереженням місця роботи, посади та середнього заробітку. З 25 лютого 2022 виплата йому як мобілізованому працівнику заробітної плати здійснювалася у розмірі середнього заробітку до закінчення строку мобілізації.

Наказом №12/к/тр від 19 липня 2022 року позивачу припинено нарахування та виплату середнього заробітку з 19 липня 2022 року у зв'язку зі змінами, внесеними до частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) Законом України від 1 липня 2022 року №2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі Закон №2352-ІХ).

Цей наказ є незаконним, оскільки відповідно до частини другої статті 57 Закону України від 5 вересня 2017 року №2145-VІІІ «Про освіту» (далі Закон №2145-VІІІ), який є спеціальним законом, за педагогічними та науково-педагогічними працівниками закладів освіти, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період зберігається попередній середній заробіток, як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом.

Відтак Управління освіти Шепетівської міської ради зобов'язане нарахувати та виплатити йому середній заробіток за період з 19 липня 2022 року по 24 грудня 2023 року.

За таких обставин просив суд визнати протиправним та скасувати наказ Центру дитячої та юнацької творчості №12/к/тр від 19 липня 2022 року в частині припинення нарахування та виплати йому середнього заробітку з 19 липня 2022 року; зобов'язати Управління освіти Шепетівської міської ради поновити йому збереження середнього заробітку на період мобілізації на час воєнного стану, провівши нарахування та виплату середнього заробітку з 19 липня 2022 року по 24 грудня 2023 року.

Позивач у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав.

Відповідачі у судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.

Від представника Управління освіти Шепетівської міської ради надійшов відзив на позов, в якому зазначено, щовідповідно до частини третьої статті 119 КЗпП України (в чинній редакції) за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, не зберігається середній заробіток за місцем роботи. Закон №2352-ІХ про внесення змін до названої норми набрав чинності 19 липня 2022 року. Оскільки норми цього Закону поширюють свою дію на відносини, що виникли після набрання ним чинності, то з указаної дати Центр дитячої та юнацької творчості правомірно зупинив нарахування ОСОБА_1 середнього заробітку. Норми КЗпП України мають перевагу перед нормами Закону №2145-VІІІ із огляду на те, що норми кодексу повно та точно регулюють конкретні правовідносини, містять чіткі та зрозумілі положення, які забезпечують передбачуваність законодавства та відповідають законним очікуванням суб'єктів правовідносин. Оспорюваний наказ не суперечить вимогам закону, внаслідок чого підстави для його скасування, а також для нарахування та виплати позивачу заробітної плати відсутні.

2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 01.05.2025 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 03.06.2025. 14.05.2025 надійшов відзив на позов.

3. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Між сторонами виникли трудові правовідносини щодо законності припинення виплати середнього заробітку, які регулюються нормами Кодексу законів про працю України (далі КЗпПУкраїни).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працює у Шепетівському міському центрі дитячої та юнацької творчості на посаді керівника гуртка за сумісництвом. 25 лютого 2022 року на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 він призваний у Збройні Сили України по загальній мобілізації.

Наказом №06/к/тр від 24 лютого 2022 року позивача увільнено від роботи з 24 лютого 2022 року із збереженням місця роботи, посади та середнього заробітку. З 25 лютого 2022 виплата йому як мобілізованому працівнику заробітної плати здійснювалася у розмірі середнього заробітку до закінчення строку мобілізації.

Наказом №12/к/тр від 19 липня 2022 року позивачу припинено нарахування та виплату середнього заробітку з 19 липня 2022 року у зв'язку зі змінами, внесеними до частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) Законом України від 1 липня 2022 року №2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі Закон №2352-ІХ).

4. Норми права, які застосував суд.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Відповідно до частини третьої статті 119 КЗпП України (в редакції, яка діяла до 19 липня 2022 року) за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

19 липня 2022 року набрав чинності Закон №2352-ІХ, яким внесено зміни до КЗпП України, зокрема у частині третій статті 119 слова «зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток» замінено словами «зберігаються місце роботи і посада».

За змістом частини першої статті 2 Закону 2145-VІІІ законодавство України про освіту ґрунтується на Конституції України та складається із цього Закону, спеціальних законів, інших актів законодавства у сфері освіти і науки та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

В силу частини другої статті 57 Закону 2145-VІІІ (в редакції на час вступу ОСОБА_1 на військову службу) у разі захворювання педагогічного чи науково-педагогічного працівника, яке тимчасово унеможливлює виконання ним посадових обов'язків і обмежує можливість перебування у колективі осіб, які навчаються, або тимчасового переведення за цих чи інших обставин на іншу роботу чи проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період за таким працівником зберігається попередній середній заробіток. У разі хвороби або каліцтва попередній середній заробіток виплачується до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.

24 грудня 2023 року набрав чинності Закон України від 22 листопада 2023 року №3494-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань», яким внесено зміни у частину другу статті 57 Закону 2145-VІІІ. Зокрема, із цієї норми виключені слова «чи проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період».

Із Переліку посад педагогічних та науково-педагогічний працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року №963, слідує, що керівник гуртка належить до педагогічних працівників.

Згідно з частиною другою статті 39 Закону України від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими частиною третьою статті 119 Кодексу законів про працю України, а також частиною першою статті 53 і частиною другою статті 57 Закону України «Про освіту», частиною другою статті 44, частиною першою статті 54 і частиною третьою статті 63 Закону України «Про фахову передвищу освіту», частиною другою статті 46 Закону України «Про вищу освіту».

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 16 жовтня 2023 року (справа №718/209/23) зауважив, що: на рівні КЗпП України не передбачено правила про пріоритетність його норм над нормами інших законів. Правила в статті 4 ЦК України, про пріоритетність його норм над приватноправовими нормами інших законів, до вирішення колізій між КЗпП України та іншими законами не застосовується; в частині другій статті 39 «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачені гарантії для громадян України призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, зокрема, шляхом відсилання як до частини третьої статті 119 КЗпП України, так і до норм інших законів (зокрема, частина друга статті 57 Закону України «Про освіту»); Законом №2352-ІХ не внесено зміни до інших законів, які передбачають гарантії для громадян України призваних на військову службу за призовом під час мобілізації і встановлені нормами інших законів (зокрема, для педагогічних чи науково-педагогічних працівників). Тобто, для окремих категорій суб'єктів (зокрема, для педагогічних чи науково-педагогічних працівників) призваних на військову службу за призовом під час мобілізації збережено таку гарантію як попередній середній заробіток; в частині другій статті 57 Закону України «Про освіту» міститься спеціальна норма щодо положень частини третьої статті 119 КЗпП України, оскільки поширюється на педагогічних чи науково-педагогічних працівників; спеціальна норма (частина друга статті 57 Закону України «Про освіту») має перевагу над загальною (частина третя статті 119 КЗпП України) нормою (lex specialis derogat generali). Прийнята пізніше в часі загальна норма (частина третя статті 119 КЗпП України) не скасовує спеціальної норми (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Тому за педагогічними чи науково-педагогічними працівниками призваними на військову службу за призовом під час мобілізації зберігається попередній середній заробіток.

5. Оцінка суду.

Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Встановлено, що ОСОБА_1 є педагогічним працівником.

З 19 липня 2022 року Законом №2352-ІХ змінено регулювання трудових відносин осіб, які призвані на військову службу. Зокрема, за такими особами до дня фактичного звільнення з військової служби зберігається місце роботи і посада, у той час, як до внесення цих змін за особами, призваними на військову службу, зберігався ще і середній заробіток.

Водночас Законом №2352-ІХ не внесено змін до Закону №2145-VІІІ, який є спеціальним законом і визначає гарантії для педагогічних працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, у тому числі на збереження заробітної плати на час проходження військової служби (частини друга статті 57, яка діяла до 24 грудня 2023 року).

Вказані положення закону не були враховані Центром дитячої та юнацької творчості при винесенні наказу про зупинення нарахування ОСОБА_1 середнього заробітку з 19 липня 2022 року.

Отже, цей наказ є незаконним і підлягає скасуванню, а ОСОБА_1 має бути нараховано та виплачено середній заробіток з 19 липня 2022 року по 24 грудня 2023 року.

Наведене Управлінням освіти у відзиві на позов правове обґрунтування не спростовує зазначені висновку суду.

Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету. Зокрема, в Рішенні від 09.07.07р. №6-рп/2007 КСУ вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави.

Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. Інакше всі негативні наслідки відсутності такого механізму покладаються на державу.

Важливим є і те, що ЄСПЛ у рішенні в справі «Кечко проти України» зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними. Органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Суд не встановив порушення строку звернення із позовом до суду за вирішенням трудового спору, оскільки про оспорюваний наказ позивач дізнався із листа відповідача від 01.02.2025.

6. Розподіл судових витрат.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

На підставі викладеного, у зв'язку з тим, що позивача звільнено від сплати судового збору за подання позовної заяви, судовий збір в сумі 1211,20 грн слід стягнути з відповідача.

Керуючись ст.ст. 141, 263-265 ЦПК України, ст. 119 КЗпП України, Законом України «Про освіту», Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Управління освіти Шепетівської міської ради, Шепетівського міського центру дитячої та юнацької творчості Хмельницької області про визнання протиправним та скасування наказу про припинення збереження середнього заробітку, стягнення заробітної плати за період проходження військової служби за призовом під час мобілізації задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Шепетівського міського центру дитячої та юнацької творчості Хмельницької області №12/к/тр від 19 липня 2022 року в частині припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку з 19 липня 2022 року.

Зобов'язати Управління освіти Шепетівської міської ради поновити ОСОБА_1 збереження середнього заробітку на період мобілізації на час воєнного стану, провівши нарахування та виплату середнього заробітку з 19 липня 2022 року по 24 грудня 2023 року.

Стягнути з Управління освіти Шепетівської міської радив дохід держави судовий збір у розмірі 1211 грн 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідачі - Управління освіти Шепетівської міської ради (вул. Соборності, 42 м. Шепетівка Хмельницької області, ЄДРПОУ 02146943); Шепетівський міський центр дитячої та юнацької творчості Хмельницької області (пр-т Миру, 8 м. Шепетівка Хмельницької області, ЄДРПОУ 33990092).

Суддя Алла ЦІДИК

Попередній документ
127887792
Наступний документ
127887794
Інформація про рішення:
№ рішення: 127887793
№ справи: 688/1910/25
Дата рішення: 04.06.2025
Дата публікації: 06.06.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; про виплату заробітної плати
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (04.06.2025)
Дата надходження: 29.04.2025
Предмет позову: про визнання протиправним та скасування наказу про припинення збереження середнього заробітку, стягнення заробітної плати
Розклад засідань:
03.06.2025 11:00 Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області