Провадження № 22-ц/803/4765/25 Справа № 314/5281/24 Суддя у 1-й інстанції - Бабічева Л.П. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.
03 червня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.
суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П.
за участю секретаря Гречишникової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
- за апеляційною скаргою ОСОБА_2 ,
на рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 19 лютого 2025 року, -
26.11.2024 року до Вільнянського районного суду Запорізької області надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, в якому позивачка просила стягнути з відповідача на свою користь аліменти у розмірі частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 02.12.2024 року цивільну справу передано за підсудністю до Царичанського районного суду Дніпропетровської області.
Рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 19 лютого 2025 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22 листопада 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
Допущено негайне виконання судового рішення в межах суми платежу за один місяць та вирішено питання про розподіл судових витрат.
05.03.2024 рокувід ОСОБА_2 надійшла апеляційна скарга в якій ставиться вимога про скасування рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 19 лютого 2025 року та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначено, що на початку 2018 року відповідач познайомився з позивачкою, з якою 08.08.2018 року уклав шлюб. На той час у позивачки був син, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Щоб дитина не почувала себе без батька, відповідач 18.09.2018 року написав заява до Царичанського РАГСу про визнання батьківства над сином позивачки, хоч і не був його біологічним батьком.
Проти задоволення позову про стягнення аліментів заперечує, оскільки не є біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Відзив на апеляційну скаргу в порядку ст.360 ЦПК України не надходив.
Представник ОСОБА_2 адвокат Романенко І.М. доводи апеляційної скарги підтримала.
Позивачка та її представник належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (а.с.127, 152), у судове засідання не з'явились, представник позивачки на зв'язок по відеоконференції не вийшов, що відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи:
Позивачка та відповідач є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується повторним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 18.09.2018 р. (а.с. 7).
Сторони з 08.08.2018 р. перебували у шлюбі, який розірвано рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 05.11.2020 р. /справа №196/1056/20/ та позивачці після розірвання шлюбу - залишено шлюбне прізвище " ОСОБА_4 " (а.с. 47-48). Вказане рішення наявне в Єдиному державному реєстрі судових рішень, який знаходиться у вільному доступі.
Згідно актового запису про шлюб № 2604 від 03.12.2022 р. позивачка ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зареєстрували 03.12.2022 р. шлюб в Олександрівському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністертсва юстиції (м. Дніпро), прізвище дружини після реєстрації шлюбу " ОСОБА_7 " (а.с.52-53).
Позивачка разом з неповнолітнім сином ОСОБА_8 проживає в АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою виконавчого комітету Петро-Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області №293 від 05.11.2024 р. (а.с.10).
Встановивши зазначені обставини суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
З таким висновком погоджується й колегія суддів апеляційного суду з огляду на таке.
З копії свідоцтва про народження вбачається, що позивачка та відповідач є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що 20.05.2009 року було зроблено відповідний актовий запис № 63 (а.с. 7).
Звертаючись з апеляційною скаргою, відповідач не надав відповідну копію рішення суду про внесення змін до актового запису № 63, або інший доказ, з якого вбачається, що в графі «Батько» зазначеної дитини ОСОБА_2 не значиться.
Відповідно до ч.1, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
До апеляційної скарги не додано жодного доказу на підтвердження доводу, що відповідач не є батьком дитини, на утримання якої з нього стягнуті аліменти, тож ці ствердження відповідача не доведені відповідними доказами.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди із рішенням суду.
При таких обставинах апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).
Судом першої інстанції на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.
Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 19 лютого 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення виготовлено 03.06.2025 року.
Судді: