29.05.2025 Справа № 756/5250/25
Унікальний номер 756/5250/25
Провадження номер 2/756/3789/25
29 травня 2025 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Шролик І.С.,
секретаря судового засідання - Лисенко Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -
У квітні 2025 року позивач Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість, що виникла за житлово-комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_1 , у загальному розмірі 113577,02 грн. та судові витрати в розмірі 3028,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог вказує, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є споживачами послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 .
Як зазначає позивач, відповідачам надавалися послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, проте відповідачі своєчасно не сплачували за спожиті послуги, в результаті чого утворилася заборгованість, яка станом на 28 лютого 2025 року становить 113577,02 грн., а саме: за період до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 8898,98 грн.; за період до 01 травня 2018 року послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 3458,11 грн.; за період з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року заборгованість за послуги з централізованого опалення в розмірі 23110,88 грн.; за період з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 13653,45 грн.; за період з 01 листопада 2021 року заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 29703,09 грн., заборгованість за послуги з постачання гарячої води у розмірі 18025,26 грн.
Крім того, відповідно до вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року, а також Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», споживачі послуг з ЦО/ЦПГВ зобов'язані були сплачувати внески за обслуговування вузлів комерційного обліку відповідних послуг.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року, плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуги з ТЕ/ПГВ включає в себе також й плату за абонентське обслуговування.
Таким чином, за адресою: АДРЕСА_1 відповідачі також мають заборгованість: у період до 31 жовтня 2021 року заборгованість зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку послуг з централізованого опалення у розмірі 136,94 грн.; у період з 01 листопада 2021 року заборгованість з плати за абонентське обслуговування з послуг з постачання теплової енергії в розмірі 1317,68 грн.; заборгованість з плати за абонентське обслуговування з послуг з постачання гарячої води в розмірі 689,15 грн.
Окрім того, позивач на підставі Договору № 602-18 про відступлення прав вимоги від 11 жовтня 2018 року, укладеного між ПАТ «Київенерго» та КП (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» набув право вимоги до відповідачів з оплати спожитих до 01 травня 2018 року послуг з централізованого опалення в розмірі 8898,88 грн. та централізованого постачання гарячої води у розмірі 3458,11 грн.
Надання послуг здійснювалося на підставі Договору про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, затвердженого Правилами, який був опублікований 31 липня 2014 року на офіційному сайті ПАТ «Київенерго», а також у газеті «Хрещатик» від 06 серпня 2014 року № 111 (4511).
Відповідачі від послуг централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води у встановленому законодавством порядку не відмовлялися (не відключалися).
З цих підстав позивач просить суд задовольнити заявлені позовні вимоги та вирішити питання судових витрат.
Протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 16 квітня 2025 року справу передано для розгляду головуючому судді Шролик І.С.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 22 квітня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження на 29 травня 2025 року.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений судом належним чином. Через канцелярію суду 29 травня 2025 року надійшла заява представника позивача про розгляд справи за відсутності представника позивача; позовні вимоги підтримує, просить задовольнити; проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися судом належним чином. Копія позовної заяви, ухвала суду про відкриття спрощеного позовного провадження та судові повістки про виклик до суду надсилались відповідачам на адресу зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 . Конверти повернувся без вручення з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою». Клопотання про відкладення розгляду справи до суду відповідачі не надіслали, про причину неявки суд не повідомили.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України в разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін у справі за наявними матеріалами справи та ухвалити заочне рішення відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши повно та всебічно обставини справи, оцінивши в сукупності всі наявні по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що 11 жовтня 2018 року між ПАТ «Київенерго» та КП (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» було укладеного Договір № 602-18 про відступлення права вимоги, за яким ПАТ «Київенерго» відступило право вимоги, а КП «Київтеплоенерго» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, щодо виконання ними грошових зобов'язань перед кредитором з оплати спожитих до 01 травня 2018 року послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання (а.с.24).
Відповідно до додатку № 1 до договору про відступлення прав вимоги від 11 жовтня 2018 року, до КП (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» перейшло право вимоги до споживачів житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.25).
Рішенням ІV сесії ІХ скликання Київської міської ради від 21 листопада 2024 року №193/10001 внесено зміни до статуту КП «Київтеплоенерго». Відповідно до п. 2.2.1 Статуту, предметом діяльності підприємства є надання комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води та розподіл електричної енергії.
Мешканцям будинку, в якому розташована квартира відповідачів, послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води надаються Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго».
Надання послуг здійснювалося на підставі Договору про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, затвердженого Правилами, який опублікований у газеті «Хрещатик» від 06 серпня 2014 року № 111 (4511).
Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 , а тому є споживачами послуг, які надає позивач.
Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦПК України, власність зобов'язує.
За ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Частиною 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV та ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Проте відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року №1875-IV, п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Водночас такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV та п. 5 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Отже, згідно з наведеними законодавчими нормами споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Підключення будинку до мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води свідчить про надання послуг позивачем.
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством не відмовлялися, не відключалися.
Крім того, постанова Судової палати у цивільних та господарських справах Верховного суду України від 20 квітня 2016 року справа № 6-2951цс15 містить висновок про те, що факт відсутності договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг.
За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідачі своєчасно не сплачували за спожиті послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, в результаті чого утворилась заборгованість, яка за розрахунками, наданими представником позивача, станом на 28 лютого 2025 року становить в загальному обсязі 113577,02 грн., який підлягає стягненню солідарно з відповідачів.
Станом на день звернення позивача до суду відповідачі не сплатили зазначену заборгованість.
Відповідно до п. п. 1, 6, 9 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV, п. п. 1, 5, 8 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII виконавець зобов'язаний: забезпечувати своєчасність, безперервність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; розглядати у визначений законодавством термін претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості; вести облік вимог (претензій) споживачів у зв'язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їх споживчих властивостей та перевищенням термінів проведення аварійно-відновлювальних робіт.
Водночас, факт ненадання послуги або зниження якості наданої послуги (що є порушенням умов договору у розумінні ст. ст. 526, 530 ЦК України) повинен бути зафіксований належним чином (на це звертає увагу Верховний Суд у постанові від 20 листопада 2019 року у справі № 640/18143/16-ц).
Враховуючи те, що Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» надавались послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води споживачам, які отримували вказані послуги і користувалася ними за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідачів, як споживачів виник обов'язок щодо оплати цих послуги.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
На підтвердження своїх доводів щодо заборгованості відповідачів, позивач надав суду розрахунок заборгованості за надані послуги, з якого вбачається, що станом на 28 лютого 2025 року наявна заборгованість у сумі 113577,02 грн.
У зв'язку з тим, що відповідачем не надано до суду заперечень проти позову, доказів в підтвердження того, що ними належним чином виконувалися умови договору, а також враховуючи, що позивачем доведено належними та достатніми доказами обґрунтованість заявленої до стягнення з відповідачів солідарно суми боргу у розмірі 113577,02 грн. за надані послуги з опалення та гарячого водопостачання, а тому позов підлягає задоволенню.
Постановою Кабінету міністрів України від 29 грудня 2023 р. № 1405 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг" пунктом 11-1, передбачено, що споживач має інформувати виконавця про тимчасову відсутність в житловому приміщенні (іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів (за відсутності приладів обліку); якщо період відсутності споживача та інших осіб перевищує шість місяців, споживач для реалізації права на неоплату вартості послуг у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) у місячний строк з моменту закінчення кожного шестимісячного періоду зобов'язаний надавати виконавцю оновлену заяву з відповідними підтвердними документами в електронній або паперовій формі.
Як досліджено з наданого представником відповідача розрахунку заборгованості, він містить інформацію помісячного нарахування, обсяг сум нарахування окремо за кожну послугу (опалення та гаряче водопостачання). Відповідачами жодної оплати за вказані отримані послуги ні за опалення, ні за постачання гарячої води не здійснювалось.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як вбачається з положень п. 3 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів.
У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до платіжної інструкції № 128494512 від 31 березня 2025 року, позивачем при зверненні з даною позовною заявою було сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн. (а.с.5).
Таким чином, з кожного з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в рівних частках по 1514,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 81, 133, 141, 263-265, 279, 280-284, 354 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (ЄДРПОУ 40538421, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. площа Івана Франка, 5) заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 8898,98 грн. (вісім тисяч вісімсот дев'яносто вісім гривень дев'яносто вісім копійок); інфляційну складову боргу в розмірі 1130,17 грн. (одна тисяча сто тридцять гривень сімнадцять копійок); три відсотки річних у розмірі 266,97 грн. (двісті шістдесят шість гривень дев'яносто сім копійок); заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого опалення у розмірі 3458,11 грн. (три тисячі чотириста п'ятдесят вісім гривень одинадцять копійок); інфляційну складову боргу в розмірі 439,18 грн. (чотириста тридцять дев'ять гривень вісімнадцять копійок), три проценти річних у розмірі 103,74 грн. (сто три гривні сімдесят чотири копійки); заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 23110,88 грн. (двадцять три тисячі сто десять гривень вісімдесят вісім копійок); інфляційну складову боргу в розмірі 2935,08 грн. (дві тисячі дев'ятсот тридцять п'ять гривень вісім копійок), три проценти річних у розмірі 693,33 грн. (шістсот дев'яносто три гривні тридцять три копійки); заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з постачання теплової енергії в розмірі 29703,09 грн. (двадцять три тисячі сімсот три гривні дев'ять копійок); інфляційну складову боргу в розмірі 3037,69 грн. (три тисячі тридцять сім гривень шістдесят дев'ять копійок), три проценти річних у розмірі 452,57 грн. (чотириста п'ятдесят дві гривні п'ятдесят сім копійок), пеню у розмірі 452,57 грн. (чотириста п'ятдесят дві гривні п'ятдесят сім копійок); заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з постачання гарячої води у розмірі 18025,26 грн. (вісімнадцять тисяч двадцять п'ять гривень двадцять шість копійок); інфляційну складову боргу в розмірі 1929,13 грн. (одна тисяча двадцять дев'ять гривень тринадцять копійок); три проценти річних у розмірі 443,29 грн. (чотириста сорок три гривні двадцять дев'ять копійок), пеню у розмірі 293,58 грн. (двісті дев'яносто три гривні п'ятдесят вісім копійок); заборгованість з плати за абонентське обслуговування з постачання теплової енергії у розмірі 1317,68 грн. (одна тисяча триста сімнадцять гривень шістдесят вісім копійок); заборгованість з плати за абонентське обслуговування з постачання гарячої води у розмірі 689,15 грн. (шістсот вісімдесят дев'ять гривень п'ятнадцять копійок), заборгованість за обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 136,94 грн. (сто тридцять шість гривень дев'яносто чотири копійки), що разом становить 113577,02 грн. (сто тринадцять тисяч п'ятсот сімдесят сім гривень дві копійки).
Стягнути у рівних частинах з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (ЄДРПОУ 40538421, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. площа Івана Франка, 5) судові витрати по 1514,00 грн. (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять гривень нуль копійок) з кожного.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга позивачем подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 29 травня 2025 року.
Суддя І.С. Шролик