28 травня 2025 року м. Дніпросправа № 160/12045/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2024 року (суддя суду першої інстанції Сидоренко Д.В.), прийняте в порядку письмового провадження в м. Дніпрі, в адміністративній справі №160/12045/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ИНТЕР СПОРТ ДНИПРО» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про скасування рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «ИНТЕР СПОРТ ДНИПРО» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №10171504/39598660 від 15.12.2023 року по податковій накладній №22 від 26.09.2023р. складеної ТОВ «ИНТЕР СПОРТ ДНИПРО».
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №22 від 26.09.2023 р., подану ТОВ «ИНТЕР СПОРТ ДНИПРО» ЄДРПОУ 39598660 за датою її подання. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ИНТЕР СПОРТ ДНИПРО», дотримуючись правил бухгалтерського обліку, було складено та направлені для реєстрації до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну №22 від 26.09.2023 року на загальну суму 776776,00 грн., у тому числі сума податку на додану вартість 129462,67 грн. В подальшому, реєстрація податкової накладної №22 від 26.09.2023 року була зупинена, про що Державною податковою службою України було складено та 13.10.2023 р. направлено на адресу Позивача квитанцію щодо зупинення реєстрації податкової накладної. Не погоджуючись з зупинкою реєстрації податкових накладних, ТОВ «Интер Спорт Днипро», 04.12.2023 року за вих.№22-9 надало відповідні пояснення та первинні бухгалтерські документи на підтвердження реальності проведеної операції. Позивачем, 12.12.2023 року за вих.№22-91, було надано додаткові пояснення та копії первинних документів, для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної №22 від 26.09.2023 року. За результатами розгляду додаткових пояснень та наданих первинних документів наданих на підтвердження інформації зазначеної в податковій накладній «№22 від 26.09.2023 року, Відповідач-2, 15.12.2023 року прийняв рішення №10171504/39598660 про відмову в реєстрації податкової накладної №22 від 26.09.2023р. з причини «ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеній у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність додання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку». Позивач вважає рішення комісії протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2024 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ИНТЕР СПОРТ ДНИПРО» було задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області №10171504/39598660 від 15.12.2023 року про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №22 від 26.09.2023 року, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю "ИНТЕР СПОРТ ДНИПРО" (код ЄДРПОУ 39598660)
Зобов'язаноДержавну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну №22 від 26.09.2023 року складену Товариством з обмеженою відповідальністю "ИНТЕР СПОРТ ДНИПРО" (код ЄДРПОУ 39598660), датою її фактичного отримання. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області у межах свої повноважень та у спосіб, що передбачений Законом надано оцінку тим документам які було подано платником податку, але у зв'язку з тими підставами на яких ґрунтується оскаржуване рішення, йому було відмовлено у такій реєстрації у зв'язку з недоведеністю реальності господарської операції. Вказано про пропуск позивачем строку звернення до суду, передбаченого ст. 122 КАС України.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як було встановлено судом першої інстанції, згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "ИНТЕР СПОРТ ДНИПРО" (код ЄДРПОУ 39598660, 49107, Дніпропетровська область, місто Дніпро, шосе Запорізьке, будинок 26) зареєстроване 23.01.2015 року, про що внесено запис № 12241020000071712.
Основний вид діяльності: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.
Інші види діяльності: Діяльність посередників у торгівлі машинами, промисловим устаткованням, суднами та літаками, Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення, Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах.
Товариством з обмеженою відповідальністю «ИНТЕР СПОРТ ДНИПРО» (далі за текстом ТОВ «Интер Спорт Днипро» було складено та направлено для реєстрації до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну №22 від 26.09.2023 року на загальну суму 776776,00 грн., у тому числі сума податку на додану вартість 129462,67 грн.
Реєстрація податкової накладної №22 від 26.09.2023 року була зупинена, про що Державною податковою службою України було складено та 13.10.2023 р. направлено на адресу Позивача квитанцію щодо зупинення реєстрації податкової накладної, із позначенням: «Документ збережено. Реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ «Обсяг постачання товару/послуги 8703 дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
ТОВ «Интер Спорт Днипро», 04.12.2023 року за вих.№22-9 надало відповідні пояснення та первинні бухгалтерські документи на підтвердження реальності проведеної операції, а саме: 1. договір з постачальником № 308 від 30.08.2023 року; 2. рахунок від постачальника №64 від 01.09.2023 року; 3. картка рах.631 взаєморозрахунків з постачальником за вересень 2023 року; 4. видаткова накладна від постачальника №64 від 01.09.2023 року; 5. ТТН на придбання товару; 6. Договір з покупцем №26092301ИСД від 26.09.2023 року; 7. Рахунок на покупця №26-23 від 26.09.23; 8. Платіжне доручення №2317 від 26.09.2023; 9. Видаткова накладна на покупця №26-23 від 26.09.23; 10. ТТН на відвантаження товару; 11. Картка рахунку 631 взаєморозрахунків з покупцем за вересень 2023 р.
За результатами розгляду наданих пояснень та доданих до нього первинних документів, 06.12.2023 року позивачу надіслано повідомлення №10098153/39598660 «Про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» та запропоновано надати: копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів; первинних документів щодо транспортування продукції, навантаження продукції, розвантаження продукції; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків; інших документів, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній.
12.12.2023 року за вих.№22-91, позивачем було надано додаткові пояснення та копії первинних документів, для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної №22 від 26.09.2023 року,
На виконання вимог п.201.16 ст. 201 ПКУ, позивачем разом із додатковими поясненнями також направлено і копії первинних документів: 1. договір з постачальником № 308 від 30.08.2023 року; 2. рахунок від постачальника №64 від 01.09.2023 року; 3. картка рах.631 взаєморозрахунків з ТОВ «КРЕАТИВСПОРТ» за вересень 2023; 4. видаткова накладна від постачальника №64 від 01.09.2023 року; 5. ТТН на придбання товару; 6. Договір про надання послуг з розвантаження та навантаження товару №149; 7. Акт виконаних робіт на послуги з перевантаження товару №98 від 29.09.2023; 8. Договір з покупцем №26092301ИСД від 26.09.2023 року; 9. Рахунок на покупця №26-23 від 26.09.23; 10. Платіжне інструкція №2317 від 26.09.2023; 11. Видаткова накладна на покупця №26-23 від 26.09.23; 12. ТТН на постачання товару; 13. Договір з перевізником на постачання товару; 14. Картка рахунку 631 взаєморозрахунків з ТОВ «ЄВРО-ЛІС» за вересень 2023 р.
За результатами розгляду додаткових пояснень та наданих первинних документів наданих на підтвердження інформації зазначеної в податковій накладній «№22 від 26.09.2023 року, ГУ ДПС у Дніпропетровській області, 15.12.2023 року прийнято рішення №10171504/39598660 про відмову в реєстрації податкової накладної №22 від 26.09.2023р. з причини «ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеній у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність додання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку».
В графі «додаткова інформація» будь-яка інформація відсутня.
Вказане рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку до ДПС України.
За результатами розгляду скарги, 04.01.2024 року, ДПС України було прийнято рішення № 285/39598660/2 про залишення скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін. Причиною відмови було зазначено: «Ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання- передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Позивач вважає вказане рішення податкового органу про відмову в реєстрації податкової накладної протиправним та таким, що суперечить вимогам законодавства, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позові вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідач у спірному рішенні зазначив загальну, неконкретизовану та неоднозначну причину відмови у реєстрації податкової накладної, він прийняв невмотивоване рішення, оскільки його зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийняте негативне для платника податків рішення. Прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.
Суд апеляційної інстанції при перегляді справ в апеляційному порядку виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Частина перша статті 122 КАС України передбачає, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За змістом частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Частинами першою, другою статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії «права на суд», може і має бути поновленим лише у разі наявності достатніх на те поважних причин. При цьому норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.
Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 8 жовтня 2020 року у справі № 9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
З матеріалів справи видно, що спірне рішення відповідача було оскаржено позивачем в адміністративному порядку до Державної податкової служби України.
За результатами розгляду скарги, 04.01.2024 року ДПС України було прийнято рішення № 285/39598660/2 про залишення скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін.
Отже, з огляду на заявлені позовні вимоги та вказані обставини справи, на спірні правовідносини розповсюджуються строки, визначені ч. 4 ст.122 КАС України, а саме трьохмісяний строк звернення до суду.
Відповідно до штемпелю суду першої інстанції, проставленому на адмііністративному позові, останній було подано до суду 09.05.2025 року, тобто більше ніж через чотири місяці з моменту прийняття ДПС України рішенням за результатом розгляду скарги позивача.
З огляду на приписи ст.ст. 121, 122 КАС України, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.04.2025 року запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю «ИНТЕР СПОРТ ДНИПРО» (за наявності) навести поважні підстави пропуску, доводи щодо (непропуску) строку звернення до суду з позовом, визначеного ч. 4 ст. 122 КАС України.
На виконання вимог наведеної ухвали, 19.05.2025 року та 27.05.2025 року позивачем були надані пояснення на виконання вимог наведеної ухвали, в яких останній просив поновити строк на подання адміністративного позову по даній справі.
В обгрунтування наведеної заяви позивачем було зазначено, що визначений п. 56.18 ПК строк є встановленим спеціальним законом, що регулює цей вид правовідносин, строком звернення до суду задля оскарження рішень контролюючого органу, тривалість цього строку визначена ст. 102.1 ПК, а датою початку його відліку є дата отримання такого рішення. Той факт, що норма ст. 102 ПК (п. 102.1) передбачає два різні строки давності (1095 та 2555 днів), свідчить лише про необхідність застосовувати їх диференційовано, відповідно до виду правовідносин, у яких виник спір.
Вказано, що директор ТОВ «ИНТЕР СПОРТ ДНИПРО» ОСОБА_1 саме і перебував з 18.03.2024 року за межами України, що підтверджується штампом в паспорті громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 .
Зауважено, що у зв'язку із впровадженням воєнного стану, проведенням мобілізаційних заходів в Державі, небажанням працівників виходити на роботу до свого робочого місця, непередбачуваними масованими обстрілами з боку Російської Федерації території України, відключеннями електроенергії (яка виключає можливість користуватись комп'ютерною технікою, податковими базами, нормативно-правовою базою, судовою практикою, навіть сплатити судовий збір), а також значне зниження покупноїможливості клієнтів, що призводить до відсутності грошових коштів на розрахунковому рахунку для оплати юридичних послуг, сплати судового збору, а також факт врахування керівництвом ТОВ «ИНТЕР СПОРТ ДНИПРО», положень ст. 102 ПК України, а також абзацу першого частини 1 статті 122 КАС України та неврахування частини 4 ст. 122.
Розглянувши вказану заяву, колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.
Що стосується строку звернення до суду по даній справі, то колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18 виснувала, що спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов'язані з нарахуванням грошових зобов'язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов'язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тому інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки: а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу; б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України.
Як видно з пояснень позивача, відображених в клопотанні про поновлення строку на подання адміністративного позову, поданого 19.05.2025 року, останній зазначив, що тримісячний строк, передбачений ч. 4 ст. 122 КАС України сплив 05.04.2024 року.
Відповідно до штемпелю суду першої інстанції, проставленому на адміністративному позові, останній було подано до суду 09.05.2025 року, а тому адміністративний позов був поданий позивачем поза межами стрку, визначеного ч. 4 ст. 122 КАС України.
Що стосується посилань позивача на те, що директор ТОВ «ИНТЕР СПОРТ ДНИПРО» ОСОБА_1 перебував з 18.03.2024 року поза межами України, то колегія суддів апеляційного суду зазначає, що відповідно до паспорту для виїзду за кордон номер НОМЕР_1 ,оформленого на ім'я ОСОБА_2 , останній був поза межами України у період з 18.03.2024 року по 04.04.2024 року.
Між тим, доказів або пояснень, які обгрунтовували неможливість подання адміністративного позову у найкоротші строки після 04.04.2024 року, тобто після повернення директора позивача на територію України, позивачем до суду подано не було.
Крім того, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що робота підприємства у разі відрядження керівника є організацією роботи самого позивача та залежить виключно від нього.
Що стосується посилань позивача на пропуск останнім строку звернення до адміністративного суду з огляду на введення на території України режиму воєнного стану, то колегія суддів апеляційного суду зазначає, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Так, за усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною.
Суд резюмує, що, дійсно, введений в Україні воєнний стан суттєво ускладнив (подекуди унеможливив) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади (місцевого самоврядування). Між тим, лише ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов'язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Так, позивач фактично не навів належних обґрунтувань та не надав відповідних доказів, які обгрунтовували саме його суб'єктивну неможливість своєчасного подання адміністративного позову з огляду на введення на території України режиму воєнного стану.
Що стосується посилань позивача на відключення електроенергії з огляду на масовані обстріли з боку російської федерації, то колегія суддів апеляційного суду зазначає, що позивачем не було надано до суду доказів, які б підтверджували факт саме безперебійного відключення електроенергії протягом тривалого строку, що унеможливлювало своєчасного або у найкоротші терміни після 04.04.2024 року подання адміністративного позову.
Інших доказів або пояснень, які б обгрунтовували поважність підстав пропуску строку на подання адміністративного позову, позивачем до суду подано не було.
Таким чином, з огляду на пропуск позивачем строку звернення до суду, визначеного ч. 4 ст. 122 КАС України, ненадання останнім належних доказів поважності причин його пропуску, а відповідно відсутності підстав для його поновлення, колегія суддів апеляційного суду вважає, що адміністративний позов був поданий позивачем поза межами строку, визначеного ч. 4 ст. 122 КАС України.
Отже, з огляду на наведені обставини, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про залишення позовних вимог без розгляду.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 319 КАС України визначено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 315, ст. 317 ст. 319, КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2024 року в адміністративній справі №160/12045/24 - скасувати та прийняти нову постанову.
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ИНТЕР СПОРТ ДНИПРО» - залишити без розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення за наявності підстав, передбачених ст. 328 КАС України.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак