04 червня 2025 року місто Київ
єдиний унікальний номер справи: 378/700/24
номер провадження: 22-ц/824/4638/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач), суддів: Невідомої Т.О., Нежури В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами апеляційну скаргу представника акціонерного товариства «Універсал Банк» - адвоката Задорожного Антона Геннадійовича на рішення Ставищенського районного суду Київської області від 07 листопада 2024 року у складі судді Марущак Н.М., у справі за позовом акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У вересні 2024 року акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що у жовтні 2017 року АТ «Універсал Банк» запустило новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю даного проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms.
Зазначало, що 28 жовтня 2019 року між АТ «Універсал Банк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір кредиту №б/н, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 100 000 грн 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку «Monobank» зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 3,2% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, зі сплатою збільшених відсотків за користування кредитом у розмірі 6,4% на місяць на суму простроченої заборгованості за кредитом. Відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконує, у зв'язку з чим має заборгованість в сумі 34 733 грн 00 коп. за тілом кредиту.
З урахуванням наведеного, АТ «Універсал Банк» просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 28 жовтня 2019 року у розмірі 34 733 грн 00 коп та судовий збір у розмірі 3 028 грн 00 коп.
Рішенням Ставищенського районного суду Київської області від 07 листопада 2024 року позовні вимоги АТ «Універсал Банк» задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» суму заборгованості за кредитним договором № б/н від 28 жовтня 2019 року у розмірі 26 153 грн 91 коп. та судовий збір у розмірі 2 280 грн 08 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, представник АТ «Універсал Банк» - адвокат Задорожній А.Г. подав апеляційну скаргу, в якій просить його в цій частині скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги АТ «Універсал Банк» в цій частині, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не було досліджено механізму отримання банківських послуг проєкту «Monobank», а також процедуру ознайомлення споживача з Умовами обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк», Тарифами, Таблицею розрахунку вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту.
Зазначив, що підписавши анкету-заяву відповідач підтвердив, що він ознайомлений з Умовами обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк», Тарифами за карткою «Monobank», Таблицею обчислення вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту та отримав їх примірники в мобільному додатку. Також відповідач підтвердив, що вищевказані документи йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.
Вважає, що висновки суду першої інстанції про недоведеність банку, що саме ці Умови і правила розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, є безпідставними, оскільки вони не грунтуються на приписах Закону України «Про електронну комерцію».
Наголошує, що відповідач тривалий час користувався послугами банку у сфері кредитування, що засвідчує обставини наявності договірних правовідносин та акцептування їх.
Відповідач ОСОБА_1 не скористався своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги до апеляційного суду не направив.
Згідно з ч.3 ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Оскільки в даній справі ціна позову становить 34 733 грн 00 коп., що менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму, і дана справа не відноситься до тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.
Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Рішення Ставищенського районного суду Київської області від 07 листопада 2024 року в частині задоволення позовних вимог АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 28 жовтня 2019 року у розмірі 26 153 грн 91 коп., в апеляційному порядку не оскаржується, а тому відповідно до положень ч.1 ст.376 ЦПК України його законність та обґрунтованість в цій частині колегією суддів не перевіряється.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що АТ «Універсал Банк» створив проект «Monobank», в рамках якого клієнтам (фізичним особам) відкриваються поточні рахунки, спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки «Monobank». Після перевірки кредитної історії на платіжних картках «Monobank» за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю проекту «Monobank» є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень.
28 жовтня 2019 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг АТ «Універсал Банк» та отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Положеннями анкети-заяви визначено, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають договір та зобов'язався виконувати його умови.
Підписанням анкети - заяви ОСОБА_1 засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання удосконаленого електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором. Визнав, що удосконалений електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтвердив, що всі наступні правочини можуть вчинятися ним або банком з використанням електронного/електронного цифрового підпису (пункт 6).
Крім анкети - заяви до позову банком було долучено Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів (Monobank) (а.с.9-22).
Відповідно до банківської виписки про рух коштів та розрахунку заборгованості за кредитним договором №б/н від 28 жовтня 2019 року станом на 04 липня 2024 року заборгованість відповідача за наданим кредитом (тілом кредиту) становить 34 733 грн 00 коп. (а.с.24-116),
Разом з тим, згідно з наданого банком розрахунку заборгованості та виписки по рахунку, АТ «Універсал банк» здійснювало нарахування та списання відсотків за рахунок коштів, внесених відповідачем в рахунок погашення заборгованості.
Зокрема, за період з 15 квітня 2023 року по 04 липня 2024 року банком були нараховані та списані відсотки на залишок поточної заборгованості за кредитом в загальному розмірі 8 579 грн 09 коп., зокрема: 01 травня 2023 року - 108 грн 78 коп.; 01 червня 2023 року -695 грн 02 коп.; 01 липня 2023 року - 799 грн 17 коп.; 01 серпня 2023 року - 873 грн 46 коп.; 01 вересня 2023 року - 673 грн 20 коп.; 01 жовтня 2023 року - 671 грн 40 коп.; 01 листопада 2023 року - 790 грн 80 коп.; 01 грудня 2023 року - 940 грн 80 коп.; 01 січня 2024 року - 1 001 грн 61 коп.; 01 лютого 2024 року - 1 030 грн 44 коп.; 01 березня 2024 року - 994 грн 41 коп.; які погашено з коштів, внесених відповідачем ОСОБА_1 на погашення кредиту, що відображено у відповідній графі розрахунку заборгованості.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до наданого банком розрахунку заборгованості загальний залишок заборгованості за кредитом (тілом кредиту) становить 34 733 грн 00 коп., проте фактично ця сума не є заборгованістю лише за тілом кредиту, так як банком також нараховувались проценти на заборгованість за кредитом.
Тому суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем з моменту укладення договору витрачено, але не погашено кредитних коштів на загальну суму 26 153 грн 91 коп. (34 733 грн 00 коп. - 8 579 грн 09 коп.), що і підлягає стягненню з відповідача. Інші нарахування, а саме, списання відсотків не узгоджені умовами договору та не є сумами грошових коштів фактично використаних відповідачем.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з такого.
Згідно зі ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до положень ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст.1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За правилами ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст.77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно з ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В обгрунтування позову АТ «Універсал Банк» посилалося на те, що 28 жовтня 2019 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. У вказаній анкеті-заяві зазначено, що відповідач погодився з тим, що ця анкета-заява разом із Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, які були надані йому для ознайомлення.
Проте Умови і правила надання банківських послуг, Тарифи банку та Паспорт споживчого кредиту, не містять підпису ОСОБА_1.
Підписана ОСОБА_1 анкета-заява до договору про надання банківських послуг містить лише його анкетні дані і контактну інформацію, та не містить жодних даних про умови кредитування та обрання ним певної банківської послуги.
Також АТ «Універсал Банк» не довело належними та допустимими доказами підписання відповідачем Умов і правил надання банківських послуг, Тарифів банку, Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорту споживчого кредиту шляхом використання електронного цифрового підпису.
В матеріалах справи відсутнє підтвердження із зазначенням дати та часу одержання відповідачем у електронному вигляді вказаних документів.
Розрахунок заборгованості, виписка з рахунку також не є документами, які доводять погодження сторонами умов щодо розміру та сплати процентів.
Відтак, у суду першої інстанції були відсутні підстави вважати, що відповідач був ознайомлений саме з наданими позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами банку та Паспортом споживчого кредиту, та сторонами було погоджено умови кредитування в частині визначення розміру та порядку сплати процентів за користування кредитом.
Статтею 13 ЦПК України закріплено принцип диспозитивності цивільного судочинства.
Частиною 1 вказаної статті визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Оскільки в матеріалах справи відсутня заява відповідача про визнання позову, і оскільки саме на позивача в силу положень ст.ст. 12, 13 ЦПК України покладається доведення обставин, на які він посилається на підтвердження своїх вимог, відтак неподання ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву та апеляційну скаргу із запереченнями проти викладених позивачем обставин, зустрічних доказів, саме по собі не свідчить про визнання ним обставин, на які посилається позивач, або наявність підстав для визнання судом цих обставин встановленими.
Відтак, дослідивши виписку по рахунку, відкритого на ім'я ОСОБА_1 , та установивши, що відповідачем використано кошти позивача те не було повернуто в сумі 26 153 грн 91 коп., то суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення із відповідача на користь АТ «Універсал Банк» заборгованості у вказаному розмірі без урахування списаних позивачем відсотків у розмірі 8 579 грн 09 коп.
Оскаржуючи рішення суду першої інстанції, представником АТ «Універсал Банк» доводів на спростування вказаних розрахунків суду не наведено.
Викладення позивачем в апеляційній скарзі механізму реєстрації та отримання банківських послуг проекту «Monobank», механізму утворення заборгованості у заявленому в позові розмірі, аналіз умов анкети-заяви, згідно якої клієнт шляхом підписання анкети-заяви підтвердив, що до укладення договору був ознайомлений в електронній/письмовій формі з інформацією щодо умов кредитування та отримав відповідні документи від банку та погоджується з ними, враховуються апеляційним судом, однак даних обставин не спростовують.
Апеляційний суд вважає такі доводи необґрунтованими з огляду на викладений позивачем в апеляційній скарзі механізм реєстрації та отримання банківських послуг проекту «Monobank», згідно якого ознайомлення клієнта з Умовами і правилами обслуговування рахунків фізичних осіб, Тарифами банку, Таблицею розрахунку вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту відбувається не в публічному доступі на сайті банку, а в мобільному додатку, і теоретична можливість суду самостійно перевірити актуальність Умов і правил обслуговування рахунків фізичних осіб, як не доводить, так і не спростовує обставин ознайомлення клієнта під час укладення договору з документами саме в тій редакції, яка діяла на 28 жовтня 2019 року.
Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив правову природу заявленого позову, в достатньому обсязі визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку в силу вимог ст.ст.12, 13, 81, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам ст.ст. 263, 264 ЦПК України, підстави для його скасування з мотивів, які викладені в апеляційній скарзі, відсутні.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині відповідає обставинам справи, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Згідно з ч.3 ст.389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених у п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,
Апеляційну скаргу представника акціонерного товариства «Універсал Банк» - адвоката Задорожного Антона Геннадійовича залишити без задоволення.
Рішення Ставищенського районного суду Київської області від 07 листопада 2024 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 28 жовтня 2019 року у розмірі 8 579 грн 09 коп. залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.
Головуючий
Судді: