про залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження у справі
04 червня 2025 року м. Рівне №460/6364/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., перевіривши виконання вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" до Мізоцької селищної ради про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" (далі - позивач) до Мізоцької селищної ради (далі - відповідач) про:
визнання протиправними дій відповідача щодо невідшкодування філії "ВП ХАЕС" АТ "НАЕК" "Енергоатом" суми середнього заробітку, виплаченого працівнику філії "ВП ХАЕС", ОСОБА_1 , за час виконання депутатських повноважень у такі періоди: 17.12.2018, 02.08.2019, 21.10.2019, 24.02.2020, у розмірі 7087,35 грн;
стягнення з відповідача на користь філії "ВП ХАЕС" АТ "НАЕК" "Енергоатом" відшкодування суми середнього заробітку, виплаченого працівнику філії "ВП ХАЕС", ОСОБА_1 , за час виконання депутатських повноважень у розмірі 7087,35 грн.
Ухвалою суду від 18.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
02.07.2024 засобами поштового зв'язку до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому наведені доводи та аргументи з приводу пропуску позивачем строку звернення до суду. Зокрема, відповідач вказує на те, що позивач звернувся до нього із вимогою про відшкодування суми середнього заробітку найманому працівнику, за час виконання ним депутатських повноважень у робочий час, в березні 2024 року. До вказаної вимоги позивачем були додані рахунки від 10.03.2020 №№ 50, 51, 52, 53, у яких наведені розрахунки сум відшкодування. З огляду на вказане, відповідач стверджує, що щонайменше станом на 10.03.2020 позивачу було відомо про наявність заборгованості, однак до суду з цим позовом він звернувся у червні 2024 року.
Суд, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, дійшов висновку, що позовну заяву було подано без додержання вимог, викладених у статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому її належить залишити без руху, з огляду на наступне.
Частиною шостою статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Статтею 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Установлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналізуючи зміст статті 122 КАС України, очевидним є те, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з матеріалами справи, 21.03.2024 позивач засобами поштового зв'язку скерував до Старомащаницької сільської ради вимогу від 15.03.2024 № 45-30-2569/5918 про відшкодування суми середнього заробітку, виплаченого працівнику філії "ВП ХАЕС", ОСОБА_1 , за час виконання депутатських повноважень у розмірі 7087,35 грн.
Листом від 10.04.2024 за № 484/04-35 відповідач повідомив позивачу про те, що Старомощаницьку сільську раду було реорганізовано шляхом приєднання до Мізоцької селищної ради у 2021 році. Також, у листі вказано про те, що Старомощаницькою сільською радою не було передано Мізоцькій селищній раді жодних боргових зобов'язань щодо відшкодування середнього заробітку та інших витрат, пов'язаних з депутатською діяльністю, за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету відносно ОСОБА_1 . З наведених мотивів, відповідач повідомив позивачу, що заперечує та не визнає його вимоги.
При цьому, судом встановлено, до вимоги від 15.03.2024 № 45-30-2569/5918 були долучені, зокрема, рахунки від 10.03.2020 №№ 50, 51, 52, 53, у яких наведені розрахунки сум відшкодування.
Таким чином, щонайменше станом на 10.03.2020 позивачу було відомо про наявність невідшкодованих сум середнього заробітку в розмірі 7087,35 грн, виплачених працівнику філії "ВП ХАЕС", ОСОБА_1 , за час виконання депутатських та, відповідно, порушення його прав та законних інтересів.
Разом з тим, до суду з цією позовною заявою позивач звернувся шляхом його здачі на пошту 11.06.2024, тобто із значним пропуском (три роки та дев'ять місяців) шестимісячного строку звернення до суду, установленого частиною другою статті 122 КАС України.
Крім того, заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, як це передбачено частиною шостою статті 161 КАС України, позивач до позову не додав.
У позовній заяві позивач вказує, що строк звернення до суду з цим позовом слід обраховувати з моменту отримання ним листа позивача від 10.04.2024 за № 484/04-35 про відмову в задоволенні вимоги.
Такі доводи позивача суд вважає хибними та відхиляє, позаяк, отримання позивачем листа відповідача від 10.04.2024 за № 484/04-35 у відповідь на його вимогу не змінює момент, з якого позивач повинен дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти активні дії щодо захисту (відновлення) свого порушеного права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Суд наголошує, що законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, позаяк в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Водночас, норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Іншими словами, для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв'язку з чим позивач має довести суду їхню наявність і непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Як вказував суд раніше, за правилами частини шостої статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Також, частиною першою статті 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно з частиною четвертою статті 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Системний аналіз положень статті 123 КАС України дає підстави для висновку, що звернення до адміністративного суду з позовом після закінчення строків, установлених законом, не має безумовним наслідком повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
Так, статтею 123 КАС України передбачено, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача є надання можливості останньому скористатись можливістю подати заяву про поновлення пропущеного строку в разі її неподання, або ж вказати інші причини поважності пропущеного строку, аніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними.
Верховний Суд у справі № 640/5645/19 (постанова від 23.09.2020) щодо застосування положень частин третьої та четвертої статті 123 КАС України дійшов висновку, що правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі.
Згідно з частинами тринадцятою-п'ятнадцятою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Враховуючи наведене, суд, застосовуючи частини третю та четверту статті 123 КАС України, надає можливість позивачу скористатися правом повідомити про причини поважності пропуску строку звернення до суду шляхом надання суду:
заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням підстав для його поновлення за весь період його пропуску, а також доказів поважності причин такого пропуску.
За таких обставин, позовну заяву після відкриття провадження у справі належить залишити без руху відповідно до вимог частини тринадцятої статті 171 КАС України.
Керуючись статтями 121, 122, 160, 161, 171, 241, 248, 256 КАС України, суд
Позовну заяву Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" до Мізоцької селищної ради про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення (отримання) ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до частини п'ятнадцятої статті 171 КАС України, якщо позивач не усуне недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовну заяву буде залишено без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя Ольга ПОЛІЩУК