04 червня 2025 р. справа № 400/3281/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., у порядку письмового провадження, розглянув заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.10.2024 року частково задоволено позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 . У рішенні суд вирішив:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 роки у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри процентної надбавки за вислугy poків, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2022 року, 01.02.2023 року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 року та 01.01.2023 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-Х1І "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" iз зазначенням відомостей про розмiри посадового окладу, окладу за вiйськове звання, визначених шляхом множення розмiру прожиткового мінiмуму для працездатних осiб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на вiдповiдний тарифний коефiцієнт, а також процентної надбавки за вислугy poків, щомiсячних додаткових видiв грошового забезпечення (надбавки, доплати, пiдвищення) та премiї, для проведення перерахунку основного розмiру пенсiї з 01.02.2022 року, 01.02.2023 року;
- у задоволенні вимоги в частині зазначення розмірів складових грошового забезпечення згідно з додатком 1 до телеграми Міністра оборони України № 248/1210 від 04.03.2022 року у 2022 році та додатком 1 до доручення Міністра оборони України № 2683/з від 01.02.2023 року, та враховуючи роз'яснення директора Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України, викладеними в листі від 13.10.2023 року, відмовити;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набрало законної сили з 12.12.2024 року.
17.01.2025 року судом виготовлені виконавчі листи у справі.
20.05.2025 року позивач подав заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду. Заява мотивована тим, що на виконання судового рішення відповідачем складено довідки про розмір грошового забезпечення від 16.12.2024 року за № 9/1/17065, № 9/1/17066. Позивач наголошує, що вказані відповідачем у довідках від 16.12.2024 року, розміри надбавки за особливості проходження служби, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень, надбавки за кваліфікацію та премії у грошовому виразі не відповідають вимогам Постанови № 704, Постанови № 414 та Порядку № 260, тобто безпідставно зменшені.
Вирішуючи заяву, суд враховує наступне.
Згідно з ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними і допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 26.03.2020 року у справі № 823/175/17, від 23.06.2020 року у справі № 802/357/17-а.
Згідно ч. 4 ст. 372 КАС України, примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
З вищезазначеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, але його виконання забезпечується, у першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 18.12.2019 року у справі № 826/9960/15 дійшла наступного висновку: " ... Водночас Велика Палата Верховного Суду наголошує, що завершальною стадією судового провадження і примусовим виконанням судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження»; далі - Закон № 1404-VIII).
При цьому в разі невиконання судових рішень у добровільному порядку приписами Закону № 1404-VIII урегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.
Відповідно до частини восьмої статті 382 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу, якою визначено особливості провадження у справах з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця."
Матеріалами справи не підтверджено, що позивачем вичерпано загальний порядок виконання судового рішення, визначений Законом України "Про виконавче провадження" внаслідок невиконання відповідачем рішення у добровільному порядку.
Як вбачається з довідок, їх видано ОСОБА_1 згідно рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.10.2024 року у справі № 400/3281/24 та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 станом на 01.01.2022 року та 01.01.2023 року, для проведення з 01.02.2022 року та 01.02.2023 року перерахунку основного розміру пенсії за посадою інженер групи регламенту та ремонту авіаційних двигунів.
З наведеного вбачається, що відповідач на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.10.2024 року у справі № 400/3281/24 підготував та надав до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області нові довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 .
Разом з тим, за твердженням позивача, розміри надбавки за особливості проходження служби, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень, надбавки за кваліфікацію та премії у грошовому виразі не відповідають вимогам Постанови № 704, Постанови № 414 та Порядку № 260, тобто безпідставно зменшені.
Суд звертає увагу позивача, що незгода стягувача з виконанням у певний спосіб рішення суду боржником, не врегульовано ст. 382 КАС України. При цьому, встановити судовий контроль можливо у разі невиконання рішення суду.
Суд враховує, що судовий контроль за виконанням рішення встановлюється тоді, коли триває процес виконання рішення відповідачем і такий процес підлягає контролю судом, натомість, визнання дій (рішень) відповідача протиправними - коли дії відповідача з виконання рішення вже завершено.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю.
Керуючись статтями 241, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю, відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.
3. Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя А. О. Мороз