04 червня 2025 року № 320/32897/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Бюро економічної безпеки України, Територіального управління БЕБ у Львівській області
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
I. Зміст позовних вимог.
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Бюро економічної безпеки України, Територіального управління БЕБ у Львівській області, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Бюро економічної безпеки України від 13.06.2024 № 216-к "Про звільнення ОСОБА_1 " (з посади заступника керівника Територіального управління БЕБ у Львівській області, 17 травня 2024 року, у зв'язку із застосуванням заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 Закону України “Про очищення влади», із припиненням державної служби);
- поновити ОСОБА_1 з 18.05.2024 на посаді заступника керівника Територіального управління БЕБ у Львівській області;
- стягнути з Територіального управління БЕБ у Львівській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 18.05.2024 до моменту фактичного поновлення на публічній службі.
II. Позиція позивача та заперечення відповідача
ОСОБА_1 в обґрунтування позовних вимог зазначає, що на його думку оскаржуваний наказ є протиправним, оскільки будь-яким чином не враховує принципів верховенства права та законності, презумпції невинуватості, індивідуальної відповідальності, визначених цим же Законом. Відповідачем не враховано, що перебуваючи на посаді своїми рішеннями, діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 не міг сприяти і не сприяв узурпації влади, підриву основ національної безпеки і оборони України або протиправному порушенню прав і свобод людини, та його службова діяльність не була пов'язана з будь-якими антидемократичними подіями. Будь яких доказів його протиправної поведінки відповідачем не встановлено.В судовому засідання представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Бюро економічної безпеки України та Територіальне управління БЕБ у Львівській області подано відзиви на позовну заяву у якому вони заперечують проти задоволення позовних вимог, оскільки оскаржуваний наказ прийнятий на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позову повністю.
III. Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 17.07.2024 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 29.08.2024 о 16:00.
31.07.2024 від Бюро економічної безпеки України до суду надійшов відзив на позовну заяву.
01.08.2024 від Територіального управління БЕБ у Львівській області до суду надійшов відзив на позовну заяву.
26.08.2024 від Бюро економічної безпеки України до суду надійшли додаткові пояснення у справі.
29.08.2024 у судове засідання з'явились сторони, вислухавши думку сторін, у зв'язку з необхідність витребування доказів суд на місці ухвалив відкласти розгляд справи до 30.09.2024 до 14:00.
04.09.2024 від Бюро економічної безпеки України до суду надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
12.09.2024 від Територіального управління БЕБ у Львівській області до суду надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
30.09.2024 у судове засідання з'явились сторони, вислухавши думку сторін, суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 04.11.2024 на 15:00.
04.11.2024 у судове засідання з'явились сторони, вислухавши думку сторін суд на місці ухвалив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження за наявними матеріалами справи.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Наказом Бюро економічної безпеки України №431-к від 21.07.2023 ОСОБА_1 призначено на посаду заступника керівника Територіального управління БЕБ у Львівській області, без конкурсного відбору з 24 липня 2023 року, до дня призначення на цю посаду переможця конкурсного відбору, але на строк не більше 12 (дванадцяти) місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану.
У зв'язку з набранням чинності 12.10.2023 Закону України від 20.09.2023 №3384-IX «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання деклараціий осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» відновлено процедуру проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади» стосовно осіб, призначених у період воєнного стану.
У зв'язку з наведеним, 31.01.2024 на ім'я в.о. Директора Бюро економічної безпеки України позивач подав заяву (Додаток №1 до Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №563 (в редакції Постанови КМУ від 03.11.2019 №903) про проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади».
В заяві відповідно до статей 4 і 6 Закону України «Про очищення влади» позивач повідомив, що заборони, передбачені частиною 3 або 4 статті 1 Закону, щодо нього не застосовуються. Також повідомив про те, що декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік ним подано відповідно до вимог розділу VII Закону України «Про запобігання корупції».
15.05.2024 року керівником Департаменту персоналу Бюро економічної безпеки України складено Довідку (Додаток №5 до Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №563 (в редакції постанови КМУ від 25 березня 2015 року №17) про результати перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади».
З Довідки вбачається, що відповідно до пунктів 1 та/або 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» та Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №563, Бюро економічної безпеки України проведено перевірку достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», щодо ОСОБА_1 .
Для проведення перевірки подавалися копії: заяви особи про проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади»; копія сторінок паспорта громадянина України у формі книжечки з даними про прізвище, ім'я та по батькові, видачу паспорта та місце проживання; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків; трудової книжки та декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік подана відповідно до вимог розділу VII Закону України «Про запобігання корупції».
Запити про надання відомостей щодо ОСОБА_1 надсилались до ряду державних органів та за результатами їх розгляду, повідомлено: - Листом Національного агентства з питань запобігання корупції від 08.05.2024 « 90-12/32080-24 (вх.БЕБ №7003/0/3-24 від 10.05.2024), що пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» перевірці підлягає достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, доходам, отриманим із законних джерел.
Законом України «Про запобігання корупції» до повноважень Національного агентства віднесено проведення перевірки достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування, доходам, отриманим із законних джерел, лише під час здійснення видів контролю, передбачених ст.51-1 та ст.51-4 цього Закону.
Статтею 11 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено повноваження Національного агентства, які не є вичерпними, однак з огляду на статус Національного агентства можуть визначатися лише законами. Таким чином, у Національного агентства відсутні законодавчо визначені підстави для участі у запитуваній перевірці.
У зв'язку з вищевказаним, запит Бюро економічної безпеки України від 05.02.2024 №11/11.2/1181-24 про проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади» щодо ОСОБА_1 повернуто без розгляду.
Службою безпеки України листом від 23.02.24 №24/187858-л (вх. БЕ №3335/0/3-24 від 05.04.2024) повідомлено, що в результаті перевірки наявних матеріалів, відсутні будь-які відомості щодо ОСОБА_1 .
Офісом Генерального прокурора листом від 01.03.2024 №07/1/1-286 вих.24 (вх. БЕБ №3320/0/3-24) повідомлено, що ОСОБА_1 у період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року працював на прокурорсько-слідчих посадах в органах прокуратури.
Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції України (м.Києві) листом від 26.03.2024 №6771/1.1/17-24 (вх. БЕБ №4683/0/3-24 від 29.03.2024) надано Витяг з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади», згідно якого інформація щодо ОСОБА_1 у вказаному реєстрі відсутня.
За результатами проведеної перевірки встановлено, що до ОСОБА_1 застосовуються заборони, передбачені частиною третьою статті 1 Закону України «Про очищення влади». Критерії на підставі яких застосовуються заборони: - у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року обіймав сукупно не менше одного року посади визначені пунктом 7 частини першої статті 3 Закону України «Про очищення влади», а саме з 31.10.2011 по 11.12.2012 обіймав посаду першого заступника начальника управління нагляду за додержанням законів органами СБУ, Державної митної служби та Державної прикордонної служби України Головного управління нагляду за додержанням законів при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства Генеральної прокуратури України. У період з 12.12.2012 по 21.06.2013 обіймав посаду першого заступника начальника управління нагляду за додержанням законів органами Служби безпеки України, Державної митної служби та Державної прикордонної служби України Головного управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні Генеральної прокуратури України; - у період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року обіймав посаду визначену пунктом 4 частини другої статті 3 Закону України «Про очищення влади» та не був звільнений в цей період з відповідної посади за власним бажанням, а саме з 21.06.2013 по 02.04.2014, обіймав посаду заступника прокурора Миколаївської області (звільнено з займаної посади в порядку переведення).
16.05.2024 року в.о. Директора Бюро економічної безпеки України відповідно до пункту 8 частини першої статті 83, статті 89 Закону України «Про державну службу» та статті 24 Закону України «Про відпустки» та на підставі розгляду Довідки про результати перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади» від 15 травня 2024 року, видано наказ №216-к «Про звільнення ОСОБА_1 » - звільнено ОСОБА_1 з посади заступника керівника Територіального управління БЕБ у Львівській області, 17 травня 2024 року, у зв'язку із застосуванням заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 Закону України «Про очищення влади», із припиненням державної служби.
Не погоджуючись із оскаржуваним наказом та діями відповідачів щодо, позивач звернувся з позовом до суду.
V. Норми права
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України "Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану" № 3384 відновлено процедуру проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади» (далі - Закон № 3384), стосовно осіб, призначених у період воєнного стану.
Згідно до пункту 14 Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 563 «Деякі питання реалізації Закону України «Про очищення влади» (далі - Порядок № 563), відповідальний структурний підрозділ протягом десяти днів з дня надходження заяви особи, яка підлягає перевірці, на підставі відомостей, наявних в особовій справі такої особи, та/або на підставі витягу із послужного списку та на підставі поданих особою документів, а також інформації з Реєстру про внесення відомостей про особу до Реєстру або відсутність у Реєстрі таких відомостей перевіряє достовірність зазначених у заяві відомостей щодо незастосування до неї заборон, передбачених частиною 3 статті 1 Закону, на основі критеріїв, визначених частиною першою, пунктами 1-8 частини 2, пунктами 1 і 2 частини 4 статті 3 Закону, та складає висновок про результати перевірки відомостей про особу за формою згідно з додатком 21.
У разі коли за результатами перевірки матеріалів особової справи та/або витягу із послужного списку відповідальним структурним підрозділом виявлено відповідність критерію здійснення очищення влади (люстрації), визначеного частиною 1, пунктами 1-8 частини другої, пунктами 1 і 2 частини четвертої статті 3 Закону, про це зазначається у висновку про результати перевірки відомостей про особу за формою згідно з додатком 21 до Порядку.
На підставі вищевказаного висновку відповідальний структурний підрозділ готує довідку про результати перевірки за формою згідно з додатком 5 до Порядку та подає її керівнику органу або керівнику державної служби (абз.3 частина 4 Порядку).
Згідно пункту 17 Порядку керівник органу або керівник державної служби не пізніше ніж на третій день після надходження заяви щодо незастосування до особи, яка підлягає перевірці, заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону, одночасно надсилає органам, що проводять перевірку достовірності відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону, перелік яких затверджений Кабінетом Міністрів України (далі - органи перевірки), відповідно до компетенції запити про проведення перевірки за формою згідно з додатком 3 до Порядку щодо особи, яка підлягає перевірці.
У відповідності до пункту 36 Порядку на підставі відповіді/висновку/копії судового рішення, що надійшли від органів перевірки за результатами перевірки, відповідальний структурний підрозділ у триденний строк (з дня надходження останньої відповіді/ висновку/копії судового рішення або з дня надходження відповіді/висновку/копії судового рішення, який є підставою для застосування заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону) готує довідку про результати перевірки за формою згідно з додатком 5 до Порядку та подає її керівнику органу або керівнику державної служби. Зважаючи на вищевикладене, перевірка вважається завершеною після надання керівнику органу довідки про результати перевірки за формою згідно з додатком 5 Порядку.
Згідно з пунктом 15 Порядку у разі виявлення відповідальним структурним підрозділом відомостей щодо застосування до особи, яка підлягає перевірці, заборони, передбаченої пунктом 14 цього Порядку, керівник органу або керівник державної служби не пізніш як на третій день з дня виявлення таких відомостей приймає рішення про звільнення особи і в той самий день надсилає до Мін'юсту повідомлення про відповідність критеріям здійснення очищення влади (люстрації) за формою згідно з додатком 6, відомості з якого не пізніш як на третій день з дня надходження до Мін'юсту вносяться до Реєстру.
У відповідності до частини 1 та 2 статті 1 Закону України «Про очищення влади», очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування. Очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України віктором януковичем, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах: верховенства права та законності; відкритості, прозорості та публічності; презумпції невинуватості; індивідуальної відповідальності; гарантування права на захист.
Згідно з частиною 3 статті 1 Закону України «Про очищення влади» протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4 цього Закону.
Перевіркою встановлено що позивач обіймав посади, визначені пунктом 7 частини 1, пунктом 4 частини 2 статті 3 Закону України «Про очищення влади», за яких до нього застосовується заборона визначена частиною 3 статті 1 цього Закону.
Пункт 7 частини 1 статті 3 Закону визначає, що заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, які обіймали сукупно не менше одного року посаду (посади) у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року: керівника, заступника керівника самостійного структурного підрозділу центрального органу (апарату) Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, податкової міліції.
VI. Оцінка суду
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано такі обставини справи та норми чинного законодавства.
У зв'язку з набранням чинності 12.10.2023 Законом № 3384 відновлено процедуру проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади» (далі - Закон № 3384), стосовно осіб, призначених у період воєнного стану.
За результатами моніторингу особових справ встановлено, що стосовно заступника керівника Територіального управління БЕБ у Львівській області Поповича М.А. перевірка, передбачена Законом України «Про очищення влади» не проводилась, у зв'язку з чим 31.01.2024 ним подано заяву про проведення відповідної перевірки.
Згідно до пункту 14 Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 563 «Деякі питання реалізації Закону України «Про очищення влади» (далі - Порядок № 563), відповідальний структурний підрозділ протягом десяти днів з дня надходження заяви особи, яка підлягає перевірці, на підставі відомостей, наявних в особовій справі такої особи, та/або на підставі витягу із послужного списку та на підставі поданих особою документів, а також інформації з Реєстру про внесення відомостей про особу до Реєстру або відсутність у Реєстрі таких відомостей перевіряє достовірність зазначених у заяві відомостей щодо незастосування до неї заборон, передбачених частиною 3 статті 1 Закону, на основі критеріїв, визначених частиною першою, пунктами 1-8 частини 2, пунктами 1 і 2 частини 4 статті 3 Закону, та складає висновок про результати перевірки відомостей про особу за формою згідно з додатком 21.
У разі коли за результатами перевірки матеріалів особової справи та/або витягу із послужного списку відповідальним структурним підрозділом виявлено відповідність критерію здійснення очищення влади (люстрації), визначеного частиною 1, пунктами 1-8 частини другої, пунктами 1 і 2 частини четвертої статті 3 Закону, про це зазначається у висновку про результати перевірки відомостей про особу за формою згідно з додатком 21 до Порядку.
На підставі вище наведеного БЕБ складено висновок про результати перевірки відомостей про особу яким визначено наступні критерії здійснення очищення влади (люстрації): - у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року обіймав сукупно не менше одного року посади визначені пунктом 7 частини 1 статті 3 Закону України «Про очищення влади», а саме з 31.10.2011 по 11.12.2012, обіймав посаду першого заступника начальника управління нагляду за додержанням законів органами СБУ, Державної митної служби та Державної прикордонної служби України Головного управління нагляду за додержанням законів при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства Генеральної прокуратури України. У період з 12.12.2012 по 21.06.2013, обіймав посаду першого заступника начальника управління нагляду за додержанням законів органами Служби безпеки України, Державної митної служби та Державної прикордонної служби України Головного управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні Генеральної прокуратури України. У період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року обіймав посаду визначену пунктом 4 частини 2 статті 3 Закону України «Про очищення влади» та не був звільнений в цей період з відповідної посади за власним бажанням, а саме з 21.06.2013 по 02.04.2014, обіймав посаду заступника прокурора Миколаївської області (звільнено з займаної посади в порядку переведення).
На підставі вищевказаного висновку відповідальний структурний підрозділ готує довідку про результати перевірки за формою згідно з додатком 5 до Порядку та подає її керівнику органу або керівнику державної служби (абз.3 частина 4 Порядку).
Разом із тим, у зв'язку з введенням воєнного стану доступ до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади» обмежено, що унеможливлювало отримання інформації з Реєстру про внесення відомостей про особу до Реєстру або відсутність у Реєстрі таких відомостей без запиту до держателя реєстру, а отже і підготовку довідки про результати перевірки за формою згідно з додатком 5 Порядку на підставі висновку про результати перевірки відомостей про особу.
Згідно пункту 17 Порядку керівник органу або керівник державної служби не пізніше ніж на третій день після надходження заяви щодо незастосування до особи, яка підлягає перевірці, заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону, одночасно надсилає органам, що проводять перевірку достовірності відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону, перелік яких затверджений Кабінетом Міністрів України (далі - органи перевірки), відповідно до компетенції запити про проведення перевірки за формою згідно з додатком 3 до Порядку щодо особи, яка підлягає перевірці.
На виконання вказаної норми, Бюро економічної безпеки України направлено відповідні запити щодо проведення перевірки стосовно позивача до: Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києві), Національного агентства з питань запобігання корупції, Офісу Генерального прокурора, Служби безпеки України.
У відповідності до пункту 36 Порядку на підставі відповіді/висновку/копії судового рішення, що надійшли від органів перевірки за результатами перевірки, відповідальний структурний підрозділ у триденний строк (з дня надходження останньої відповіді/ висновку/копії судового рішення або з дня надходження відповіді/висновку/копії судового рішення, який є підставою для застосування заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону) готує довідку про результати перевірки за формою згідно з додатком 5 до Порядку та подає її керівнику органу або керівнику державної служби. Зважаючи на вищевикладене, перевірка вважається завершеною після надання керівнику органу довідки про результати перевірки за формою згідно з додатком 5 Порядку.
На підставі відповідей отриманих від органів перевірки 15.05.2024 Бюро економічної безпеки України підготовлено довідку про результати перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади» за формою згідно з додатком 5 до Порядку.
Доповідною запискою від 15.05.2024 № 9.11/11.2/470-24 проінформовано в. о. Директора Бюро економічної безпеки України про результати проведення перевірки стосовно ОСОБА_1 .
Згідно з пунктом 15 Порядку у разі виявлення відповідальним структурним підрозділом відомостей щодо застосування до особи, яка підлягає перевірці, заборони, передбаченої пунктом 14 цього Порядку, керівник органу або керівник державної служби не пізніш як на третій день з дня виявлення таких відомостей приймає рішення про звільнення особи і в той самий день надсилає до Мін'юсту повідомлення про відповідність критеріям здійснення очищення влади (люстрації) за формою згідно з додатком 6, відомості з якого не пізніш як на третій день з дня надходження до Мін'юсту вносяться до Реєстру.
Таким чином, у зв'язку із застосуванням заборони, передбаченої частиною 3 статті 1 Закону України «Про очищення влади», відповідно до пункту 8 частини 1 статті 83 Закону України «Про державну службу» наказом БЕБ від 16.05.2024 № 216- к 17.05.2024 ОСОБА_1 звільнено з посади заступника керівника Територіального управління БЕБ у Львівській області.
Листом БЕБ від 16.05.2024 № 11/11.2/5280-24 до Міністерства юстиції України направлено повідомлення про відповідність критеріям здійснення очищення влади (люстрації) за формою згідно з додатком 6 до Порядку стосовно ОСОБА_1 .
У відповідності до частини 1 та 2 статті 1 Закону України «Про очищення влади», очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування. Очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України віктором януковичем, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах: верховенства права та законності; відкритості, прозорості та публічності; презумпції невинуватості; індивідуальної відповідальності; гарантування права на захист.
Згідно з частиною 3 статті 1 Закону України «Про очищення влади» протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4 цього Закону.
Перевіркою встановлено що позивач обіймав посади, визначені пунктом 7 частини 1, пунктом 4 частини 2 статті 3 Закону України «Про очищення влади», за яких до нього застосовується заборона визначена частиною 3 статті 1 цього Закону.
Пункт 7 частини 1 статті 3 Закону визначає, що заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, які обіймали сукупно не менше одного року посаду (посади) у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року: керівника, заступника керівника самостійного структурного підрозділу центрального органу (апарату) Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, податкової міліції.
Таким чином, Закон визначає поняття «очищення влади» та «люстрація» як встановлену цим законом або рішенням суду заборону окремим фізичним особам обіймати певні посади в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.
За встановлених обставин суд вважає обґрунтованими доводи Бюро економічної безпеки України відносно того, що Закон України «Про очищення влади» не встановлює обов'язку відповідачу проводити аналіз діяльності позивача та встановлення в його діях протиправної поведінки спрямованої на узурпацію влади, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини. Задля досягнення мети визначеної у статті 1 цього Закону, законодавцем вже закладено та визначено правила здійснення заходів по очищенню влади (люстрації), визначено чіткі критерії за якими таке очищення здійснюється, посади, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади (люстрації) та вводить заборону на зайняття певних посад протягом 10 років особами, які в період з 25 лютого 2010 року за 22 лютого 2014 терміном понад 1 рік займали певні державні посади. Аналогічна заборона діє щодо осіб, які займали зазначені у законі посади менше 1 року, але включаючи період з 21 листопада 2013 по 22 лютого 2014 року, і не звільнених за власним бажанням. Цей Закон визначає правові та організаційні засади проведення очищення влади (люстрації) для захисту та утвердження демократичних цінностей, верховенства права та прав людини в Україні. І лише за такими чіткими нормами Закон визначає порядок дій керівника органу, до повноважень якого належить звільнення та/або ініціювання звільнення з посад осіб, до яких застосовується заборона. Закон не ставить в залежність таке звільнення з будь-якими діями позивача, тому і механізмів вилучення із влади осіб здійснюється виключно у чітких визначених нормах Закону та Порядку.
Тобто, якщо таке мало місце, діє пряма норма - заборона. Встановлення фактів особистої протиправної поведінки не було метою вказаної перевірки, оскільки на законодавчому рівні не врегульовано.
Таким чином, суд вважає, що 16.05.2024 при виданні наказу № 216-к про звільнення з 17.05.2024 ОСОБА_1 , БЕБ діяло в межах і спосіб визначений Законом і Порядком, а тому і відсутні протиправні дії з боку позивача при прийнятті оскаржуваного наказу.
Суд відхиляє доводи позивача, що відповідачами не враховано що перебуваючи на посаді в органах прокуратури своїми рішеннями, діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 не міг сприяти і не сприяв узурпації влади, підриву основ національної безпеки і оборони України або протиправному порушенню прав і свобод людини, та його службова діяльність не була пов'язана з будь-якими антидемократичними подіями. Будь яких доказів його протиправної поведінки відповідачем не встановлено, з огляду на таке.
Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про очищення влади» не передбачено додаткової перевірки для осіб, щодо яких застосовується заборона, зазначена у частині третій статті 1 Закону. А заборони, встановлені частиною третьою статті 1 цього Закону виникають в силу закону, а не в силу прийняття суб'єктом владних повноважень правозастосовного (індивідуально-правового) акту.
Доводи позивача на необхідність встановлення, що особи своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювала заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади ОСОБА_2 , підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини не узгоджується з нормами статей. 1, 3 Закону оскільки БЕБ мало перевірити відповідність трудової діяльності позивача критеріям, передбаченим статтею 3 Закону, в той час як частини 1-2 статті 1 Закону, визначає виключно «мету закону» та поняття «очищення влади», які собою не можуть бути правозастосовними нормами, тобто, суб'єкт застосування (в даному випадку БЕБ) перевіряв наявність/відсутність заборон щодо позивача, передбачені частиною 3 статті 1 та статті 3 Закону №1682, а не відповідність його діяльності поняттю «очищення влади».
Стосовно посилання позивача на міжнародну практику щодо здійснення люстраційних процедур суд зазначає таке.
Закон України «Про очищення влади» був предметом оцінки Європейської комісії «За демократію через право» (далі - «Венеціанська комісія») за зверненням моніторингового комітету Парламентської Асамблеї Ради Європи, за результатами якої Комісією зроблено певні висновки, зокрема щодо необхідності доведення вини кожної особи, яка піддається люстраційним процедурам, як на загальновизнаному міжнародному стандарті.
Питання конституційності, зокрема положень пунктів 7, 8, 9 частини першої пункту 4 частини другої статті 3 у взаємозв'язку із частиною третьою статті 1 та пунктом 2 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про очищення влади» на відповідність положенням статті 38, частини другої статті 61, частини першої статті 62 Конституції України вирішуються Конституційним Судом України.
На розгляді Великої Палати Конституційного Суду України перебуває справа за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 6 частини першої, пунктів 2, 13 частини другої, частини третьої статті 3 Закону України «Про очищення влади», 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п'ятої статті 5, пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього закону, Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини третьої статті 1, пунктів 7, 8, 9 частини першої, пункту 4 частини другої статті 3, пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього закону, Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини третьої статті 4 цього закону.
На час розгляду даної справи рішення Конституційним Судом України за наслідками розгляду вищевказаного конституційного провадження не ухвалено. Таким чином, висновки Венеціанської комісії на рівні національного законодавства, щодо визначення конституційності положень Закону на даний час не реалізовані, а Закон є діючим.
Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Бюро економічної безпеки України від 13.06.2024 № 216-к "Про звільнення ОСОБА_1 " (з посади заступника керівника Територіального управління БЕБ у Львівській області, 17 травня 2024 року, у зв'язку із застосуванням заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 Закону України “Про очищення влади», із припиненням державної служби) задоволенню не підлягають.
Враховуючи, що позовні вимоги в частині поновлення ОСОБА_1 з 18.05.2024 на посаді заступника керівника Територіального управління БЕБ у Львівській області, а також стягнення з Територіального управління БЕБ у Львівській області на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Бюро економічної безпеки України від 13.06.2024 № 216-к, такі задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем у спірних правовідносинах, було дотримано критеріїв правомірності, передбачених ч.2 ст.2 КАС України.
VIІ. Висновок суду
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, надав суду докази на підтвердження правомірності своїх дій.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.
VIІI. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Враховуючи, що в задоволенні позову належить відмовити підстави розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Леонтович А.М.