04 червня 2025 року справа №320/36782/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Києві адміністративну справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Глевахівської селищної ради Київської області про стягнення штрафу, -
Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Глевахівської селищної ради Київської області (далі - відповідач), в якому просить суд:
- стягнути з комунального житлово-експлуатаційного підприємства Глевахівської сільської ради штраф у сумі 34 000,00 грн за рішенням Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області №66 від 05.11.2021 про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у зв'язку з невиконанням у встановлений строк рішення від 05.11.2021 № 66, після розгляду Київським окружним адміністративним судом пов'язаної справи № 320/16699/21 та винесення Шостим апеляційним адміністративним судом постанови у зазначеній справі, якою підтверджено, що суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованих висновків про те, що Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області правомірно, з дотриманням вимог частини першої статті 250 Господарського кодексу України, прийняло рішення від 05.11.2021 № 66 за невиконання припису від 05.02.2021 № 3, яким до комунального житлово-експлуатаційного підприємства Глевахівської селищної ради застосовано адміністративно-господарську санкцію в сумі 34 000,00 грн, Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області звертається до суду з позовом про стягнення зазначених коштів до Державного бюджету в установленому порядку.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №320/36782/24 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків позову.
На виконання ухвали суду від 11.09.2024 надійшла заява про усунення недоліків позову.
Таким чином недоліки позову були усунуті.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.12.2024 відкрито провадження в адміністративній справі №320/36782/24 та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, яку отримано відповідачем в системі «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідно до частини 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.
В матеріалах справи відсутній відзив на позовну заяву.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
На виконання наказу Держпродспоживслужби від 26.11.2020 № 778 «Про затвердження Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Держпродспоживслужби на 2021 рік», керуючись положеннями Законів України «Про ціни і ціноутворення», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», наказом Держпродспоживслужби від 20.12.2017 № 1207 «Про впровадження процедури відеофіксації», а також Положенням про Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області, Головним управлінням було проведено планову перевірку Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Глевахівської селищної ради з питань дотримання вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін (тарифів).
За результатами перевірки складено акт від 29.01.2021 № 10, яким зафіксовано порушення відповідачем вимог:
«Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води»;
«Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення»;
«Порядку формування тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення з використанням внутрішньобудинкових систем», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869;
«Порядку формування тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2006 № 1010;
Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV, пунктів 3 та 3-1 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII;
Закону України «Про ціни та ціноутворення».
У зв'язку з цим встановлено факти порушення порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
На підставі акта перевірки від 29.01.2021 № 10, Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області було прийнято рішення від 05.02.2021 № 9 про застосування до Підприємства адміністративно-господарських санкцій за виявлені порушення, а саме:
зобов'язано Підприємство повернути споживачам суму необґрунтовано одержаної виручки в розмірі 1 916 386,78 грн;
застосовано штраф у розмірі 1 916 386,78 грн.
Крім того, на підставі пункту 7 частини першої статті 18 Закону України «Про ціни і ціноутворення», частин 7 та 8 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Головним управлінням було винесено припис № 3 від 05.02.2021 про усунення порушень.
Відповідно до зазначеного припису, до Підприємства висунуто наступні вимоги:
У термін до 01.04.2021 здійснити перерахунок та повернути споживачам необґрунтовано нараховану суму в розмірі 3 276 871,75 грн, у тому числі:
Послуги з постачання теплової енергії та централізованого опалення:
Населенню (будинки № 5, 7, 9, 13 по вул. Вокзальній, смт Глеваха) - 4 296,07 грн;
Бюджетним установам - 219 134,38 грн;
Іншим організаціям - 46 780,13 грн.
Послуги з централізованого водопостачання:
Населенню - 230 891,78 грн;
Бюджетним установам - 29 856,64 грн;
Іншим організаціям - 58 959,19 грн.
Послуги з централізованого водовідведення:
Населенню - 352 918,87 грн;
Бюджетним установам - 289 183,19 грн;
Іншим організаціям - 638 398,14 грн.
Послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій:
Усього: 1 386 891,35 грн.
Послуги з вивезення твердих побутових відходів:
Населенню - 1 558,25 грн;
Бюджетним установам - 1 125,67 грн;
Іншим організаціям - 16 878,09 грн.
До моменту укладення договорів про надання послуг з управління багатоквартирними будинками зі споживачами - відповідно до вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII та Правил, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 № 712 - нарахування плати за утримання будинків і прибудинкових територій здійснювати за тарифами, встановленими рішенням виконкому Глевахівської селищної ради № 2 від 30.01.2018.
Привести тарифи на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення до рівня економічно обґрунтованих у термін до 01.04.2021 згідно з вимогами чинного законодавства та Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869, та подати їх на затвердження до органу місцевого самоврядування згідно з п. 2 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII та ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
До укладення договорів зі споживачами (населенням) на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення - відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII та Правил, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690 - здійснювати нарахування плати за вказані послуги за тарифами, встановленими рішенням виконкому Глевахівської селищної ради № 97 від 30.11.2018.
Відповідача зобов'язано:
До 01.06.2021 привести тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання, а також послуги з постачання теплової енергії до економічно обґрунтованого рівня відповідно до законодавства та Порядку, затвердженого постановою КМУ від 01.06.2011 № 869, та подати їх на затвердження органу місцевого самоврядування відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII і ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
До 01.04.2021 привести тарифи на послуги з поводження з побутовими відходами у відповідність до законодавства та Порядку, затвердженого постановою КМУ № 1010, і подати їх на затвердження у вказаному порядку.
У разі подальшого застосування тарифів, затверджених рішеннями виконкому Глевахівської селищної ради № 97 від 30.11.2018 та № 106 від 26.12.2019, здійснювати перерахунок споживачам з урахуванням результатів перевірки Держпродспоживслужби в Київській області (акт № 10 від 29.01.2021).
Надати до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області інформацію про виконання припису та вжиті заходи за адресою: 08133, Київська обл., Бучанський р-н, м. Вишневе, вул. Балукова, 22.
Відповідальним за виконання визначено директора Відповідача - ОСОБА_1 , попередженого про відповідальність згідно з п. 4 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про ціни та ціноутворення» та ст. 188-3 КУпАП.
Припис від 05.02.2021 № 3 направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення (трек № 0813300424156), який отримано 16.02.2021.
На підставі наказу Головного управління № 4021-ОД та направлення № 3250 від 29.10.2021 з 01.11.2021 по 02.11.2021 проведено позапланову перевірку щодо виконання припису. За результатами складено акт від 02.11.2021 № 111, яким встановлено, що Відповідач не усунув виявлені порушення, чим порушив ч. 4 ст. 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
У зв'язку з цим 05.11.2021 прийнято рішення № 66 про застосування до Відповідача адміністративно-господарських санкцій у розмірі 34 000,00 грн. Акт вручено директору в день складання, що підтверджено відміткою. Рішення направлено 08.11.2021 рекомендованим листом (трек № 0813300739890).
Рішення № 66 стало наслідком невиконання припису № 3 від 05.02.2021.
В свою чергу, адміністративний позов відповідача про скасування рішення № 66 залишено без задоволення рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11.05.2023 у справі №320/16699/21. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2023 у справі №320/16699/21 рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У зв'язку з вищезазначеним позивач звернувся з даним позовом до суду з метою стягнення з комунального житлово-експлуатаційного підприємства Глевахівської сільської ради штраф у сумі 34 000,00 грн за рішенням Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області №66 від 05.11.2021 про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфер ціноутворення, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері ціноутворення визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V) та Законом України «Про ціни і ціноутворення» від 21.06.2012 №5007-VI (далі - Закон №5007-VI).
Так, за змістом норм ч. 1 ст. 16 Закону №5007-VI органами державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення (далі - уповноважені органи) є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами; інші органи, визначені законом.
Згідно з ч. 2 ст. 16 Закону №5007-VI повноваження та порядок діяльності уповноважених органів, права та обов'язки їх посадових осіб, які здійснюють державний контроль (нагляд) за дотриманням суб'єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та державне спостереження у сфері ціноутворення, визначаються цим Законом, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та іншими законами.
Статтею 17 Закону №5007-VI визначено основні функції уповноважених органів, а саме: 1) виконання контрольно-наглядових функцій за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; 2) здійснення державного спостереження у сфері ціноутворення; 3) запобігання порушенням у сфері ціноутворення.
Положеннями ст. 18 Закону № 5007-VI встановлено, що уповноважені органи мають право:
1) проводити у суб'єктів господарювання в установленому порядку планові та позапланові перевірки: достовірності зазначеної у документах інформації про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, показників реєстраторів розрахункових операцій та інших документів незалежно від способу подання інформації, пов'язаних з формуванням, встановленням та застосуванням державних регульованих цін; наявності виписки або витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також документів, що посвідчують особу, в посадових осіб;
2) одержувати відповідно до законодавства у письмовій формі пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час проведення перевірки;
3) одержувати безоплатно від суб'єктів господарювання, що перевіряються, копії документів та інші відомості, необхідні для здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, документів, що можуть підтверджувати їх порушення, платіжних доручень, квитанцій, що підтверджують факт перерахування до бюджету коштів у разі застосування адміністративно-господарських санкцій, а також довідки, підготовлені суб'єктами господарювання на їх вимогу;
4) робити запити та одержувати від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в повному обсязі інформацію та документи, необхідні для виконання покладених на них функцій;
5) вимагати від суб'єктів господарювання, що перевіряються, усунення виявлених порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
6) приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
7) надавати органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
8) звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету коштів у разі прийняття рішення про порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
У силу положень п. 4 ч. 1 ст. 20 Закону №5007-VI до суб'єктів господарювання уповноваженими органами застосовуються адміністративно-господарські санкції за невиконання приписів уповноважених органів або створення перешкод для виконання покладених на них функцій - штраф у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порядок стягнення сум адміністративно-господарських санкцій, передбачених цією статтею, визначається Господарським кодексом України.
Наведена норма Закону №5007-VI не суперечить ч. 1 ст. 12 Закону №877-V, якою передбачено, що невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.11.2021 позивачем прийнято рішення №66 про накладення на Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство Глевахівської селищної ради адміністративно-господарських санкцій у розмірі 34 000 грн. Акт перевірки №111 від 02.11.2021 вручено директору Відповідача у день складання, про що є відмітка на останньому аркуші. Рішення №66 було надіслано 08.11.2021 рекомендованим листом з повідомленням про вручення (Укрпошта №0813300739890).
Підставою для прийняття рішення стала фіксація під час позапланової перевірки невиконання припису Головного управління №3 від 05.02.2021, виданого за результатами попередньої перевірки.
Рішення №66 було оскаржене Підприємством до адміністративного суду.
Так, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11.05.2023 у справі №320/16699/21 в задоволенні позову про скасування рішення №66 відмовлено повністю.
Не погодившись із рішенням, Підприємство подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2023 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідач у добровільному порядку суму штрафу в розмірі 34 000, 00 грн не сплатив.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, Верховний Суд неодноразово наголошував, що у справах за позовами про стягнення несплачених адміністративно-господарських санкцій не може надаватися оцінка законності постановам про їх застосування, оскільки це виходить за межі предмету доказування та повинно вирішуватися у справі щодо їх оскарження.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 18.09.2018 по справі №2a-1465/10/0470, суд дійшов висновку, що предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
Вимогою заявленого позову є стягнення суми санкцій, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення такої суми в судовому порядку, встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту, тощо.
При цьому питання правомірності застосованих контролюючим органом санкцій не охоплюється предметом доказування даного позову, оскільки рішення суб'єкта владних повноважень, згідно з яким відповідні санкції застосовано, не є предметом позову у даній справі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13 лютого 2018 року по справі №826/18379/14 та постанові від 18.06.2018 по справі №805/3284/17-а.
За наведених обставин у сукупності, оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так у пункті 23 Рішення у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У відповідності до положень ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат за наслідками розгляду даної справи не здійснюється.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Глевахівської селищної ради Київської області про стягнення штрафу, - задовольнити.
Стягнути з комунального житлово-експлуатаційного підприємства Глевахівської сільської ради штраф у сумі 34 000,00 грн за рішенням Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області №66 від 05.11.2021 про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Парненко В.С.