ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"03" червня 2025 р. справа №300/3763/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Скільський І.І., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Долинського відділу ДВС у Калуському районні Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції, Долинського відділу ДВС у Калуському районні Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідачі), за змістом вимог якого просить суд:
- визнати протиправними та скасувати постанови про адміністративне правопорушення 5АВ №09531905 та 5АВ №09532116 від 10.03.2025;
- визнати протиправними дії державного виконавця та скасувати постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №78073845, ВП №78073914 від 13.05.2025;
- зобов'язати Долинський ВДВС у Калуському районі скасувати арешт банківських рахунків ОСОБА_1 .
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно частини 8 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам, визначеним статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивачем не долучено до позовної заяви належних доказів про сплату судового збору у відповідному розмірі або ж доказів наявності пільг щодо такої сплати із зазначенням підстав звільнення позивача від сплати судового збору.
Одночасно, в позовній заяві позивач просить суд, звільнити її від сплати судового збору на підставі пункту 3 частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір».
За змістом вимог частини 1 і 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 3 вказаного Закону, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно із частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Наведені положення процесуального закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, а також предмет позову.
Так, проаналізувавши зміст прохальної частини позовної заяви, суд вказує на безпідставність посилання позивача на пункт 3 частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір», оскільки предметом цього позову не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Разом з тим, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат (наприклад, довідка про доходи з податкового органу (центру зайнятості), про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
За загальним правилом за подання заяв, скарг до суду кожен, хто їх подає, має сплатити судовий збір, за винятком платників, які звільнені від сплати на підставі закону, або існують умови, які суд може використати для відтермінування, розстрочення, зменшення чи звільнення від сплати цього платежу.
Відстрочення або розстрочення сплати судового збору позивачу, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин та підтвердження їх належними доказами.
Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутне матеріальне становище скаржника, що відповідно унеможливлює здійснити оплату судових витрат.
Такими документами можуть бути, зокрема, довідка з Пенсійного фонду України про наявність/відсутність виплат у ОСОБА_1 за 2024 рік, довідка з Управління праці та соціального захисту населення про наявність/відсутність виплат у ОСОБА_1 за 2024 рік, довідка з Державного центу зайнятості про наявність/відсутність виплат у ОСОБА_1 за 2024 рік, відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку та військового збору за 2024 календарний рік.
В даному випадку суд зазначає, що позивачем на підтвердження скрутного матеріального становища до позовної заяви не додано жодних доказів, що не дає суду можливості у повній мірі визначити й визнати майновий стан позивача таким, щоб звільнити її від сплати судового збору.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland, заява № 28249/95) право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 04.04.2023 в справі №9901/988/18 та від 21.03.2023 у справі №990/13/23.
Таким чином, суд дійшов до переконання про відсутність правових підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання даної позовної заяви.
З урахуванням вимог частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.
У відповідності до предмета спору, суд вважає, що позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру та дві вимоги про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Згідно частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 статті 4 зазначеного Закону встановлюються ставки судового збору, зокрема, відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Крім того, згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №543/775/17 Верховний Суд дійшов висновку, що за подання позовної заяви про скасування постанови про адміністративне правопорушення належить сплачувати судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд звертає увагу, що абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", який вступив в дію з 01.01.2025, установлено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2025 року складає 3028,00 грн.
Відтак, розмір судового збору за подання до адміністративного суду позову із заявленими позовними вимогами, а саме:
- про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення 5АВ № 09531905 від 10.03.2025 становить 605,60 грн;
- про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення 5АВ № 09532116 від 10.03.2025 становить 605,60 грн;
- про зобов'язання Долинський ВДВС у Калуському районі скасувати арешт банківських рахунків становить 1211,20 грн;
- про визнання протиправними дії державного виконавця та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 78073845 від 13.05.2025 становить - 1211,20 грн;
- про визнання протиправними дії державного виконавця та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 78073914 від 13.05.2025 становить - 1211,20 грн;
Таким чином, позивачу за подання до суду цього позову із заявленими у ньому позовними вимогами необхідно сплатити судовий збір у розмірі 4 844,80 грн.
Крім того, згідно пункту 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Так, позивачем у позовній заяві не зазначено ідентифікаційні коди відповідачів.
Крім того, частиною 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено обов'язок позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до частин 1, 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Слід відмітити, що копія документу, доданого до позовної заяви як доказ, має бути належної якості, щоб з неї можна було прочитати весь текст документа, чітко було видно всі реквізити, поля документа не було порушено, з відповідними відмітками про засвідчення копії документа особою, яка його посвідчує.
Судом встановлено, що додані позивачем до позовної заяви копії постанов про адміністративне правопорушення 5АВ №09531905 та 5АВ№09532116 від 10.03.2025 та постанов про відкриття виконавчого провадження ВП №78073845, ВП №78073914 від 13.05.2025, є не читабельними, а отже не можуть підтверджувати дійсні факти, зафіксовані в оригіналах, що нівелює доказову силу цих документів.
Таким чином, позивачу слід надати суду належної якості копії постанов про адміністративне правопорушення 5АВ №09531905 та 5АВ№09532116 від 10.03.2025 та постанов про відкриття виконавчого провадження ВП №78073845, ВП №78073914 від 13.05.2025.
За таких обставин, позовну заяву подано без додержання вимог статті 160, 161 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку з вищевикладеним, згідно з вимогами частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву належить залишити без руху та надати позивачу строк для їх усунення.
Враховуючи наведене, керуючись статями 122, 123, 169, 243, 248, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
відмовити ОСОБА_1 у звільненні від сплати судового збору за подання до адміністративного суду цього позову.
позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Долинського відділу ДВС у Калуському районні Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом:
- подання документу про сплату судового збору у розмірі 4 844,80 грн, або для вирішення судом наявності умов, необхідних для застосування норм статті 8 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI слід надати до суду, документи які підтверджують скрутне матеріальне становище позивача, що відповідно унеможливлює здійснити оплату судових витрат, а саме: - довідку з Пенсійного фонду України про наявність/відсутність виплат у ОСОБА_1 за 2024 рік; - довідку з Управління праці та соціального захисту населення про наявність/відсутність виплат у ОСОБА_1 за 2024 рік; - довідку з Державного центу зайнятості про наявність/відсутність виплат у ОСОБА_1 за 2024 рік; - відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку та військового збору за 2024 календарний рік щодо ОСОБА_1 ;
- надання суду належної якості копії постанов про адміністративне правопорушення 5АВ №09531905 та 5АВ№09532116 від 10.03.2025 та постанов про відкриття виконавчого провадження ВП №78073845, ВП №78073914 від 13.05.2025;
- зазначення ідентифікаційних кодів відповідачів.
Роз'яснити, що в разі неусунення недоліку у визначений строк позовна заява буде повернена.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя /підпис/ Скільський І.І.