03 червня 2025 року Справа № 280/2181/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Міністерства внутрішніх справ України (ЄДРПОУ 00032684, вул. Богомольця, 10, м. Київ, 01601), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області (ЄДРПОУ 08592187, вул. Д. Апухтіна, 29, м. Запоріжжя, 69005) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна ОСОБА_1 (далі - позивач) до Міністерства внутрішніх справ України (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо нерозгляду матеріалів з призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, відповідно до Порядку та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850;
- визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення Ліквідаційній комісії ГУМВС України в Запорізькій області (Листом від 05 грудня 2024 року №33483-2024) матеріалів щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги;
- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України розглянути матеріали щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, відповідно до Порядку та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850, та вирішити питання з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні.
Суддею встановлено, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 , на час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС був штатним співробітником МВС України (сержантом міліції) та набув право на отримання одноразової грошової допомоги. З урахуванням встановлення йому діагнозу рак сигмоподібної кишки 1 ступеня Департаментом пенсійних питань та соціального захисту МВС України, за дорученням керівництва Міністерства, спільно з відповідальними підрозділами апарату МВС України розглянуто матеріали щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженими постановою Уряду України від 21 жовтня 2015 року №850 та які повернуто ГУ МВС України в Запорізькій області у зв'язку із формуванням та направленням Міністерству внутрішніх справ України пакету документів, який не відповідав вимогам законодавства. Вказує, що на виконання вимог судового рішення в адміністративній справі № 280/3309/24 ОСОБА_1 видано направлення на медичний огляд для проведення військово-лікарської експертизи з метою встановлення причинного зв'язку захворювання з виконанням службових обов'язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. У листопаді 2024 третьою особою відповідачу повторно направлено висновок та матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги відповідно до постанови КМУ від 21 жовтня 2015 року №850. Однак, у зв'язку із формальними розбіжностями у документах та без оформлення відповідного рішення про відмову у призначенні допомоги або про її призначення документи повернуто на адресу третьої особи. Вважаючи протиправними дії відповідача щодо не розгляду документів позивача про призначення грошової допомоги та не прийняття відповідного рішення за результатами такого розгляду позивач звернувся до суду із даним позовом. Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 31 березня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
15 квітня 2024 року відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що наявність перелічених недоліків за надісланими матеріалами щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги унеможливила прийняття рішення згідно з Порядком № 850, внаслідок чого листом Відділу координації пенсійних питань МВС України від 05 грудня 2024 року № 33483-2024 повернуті Ліквідаційній комісії ГУМВС України у Запорізькій області для доопрацювання. За таких підстав доводи позивача про протиправну бездіяльність МВС України щодо не розгляду матеріалів про призначення йому одноразової грошової допомоги є безпідставними. У задоволенні позову просить відмовити.
У період з 28 травня 2025 року по 02 червня 2025 року суддя Татаринов Д.В. перебував у щорічній оплачуваній відпустці.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 , на час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, був штатним співробітником МВС України (сержантом міліції).
Згідно Експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України від 31 жовтня 2022 року №1137 позивачу встановлено діагноз - рак сигмоподібної кишки ст. 1, і це захворювання пов'язане з виконанням службових обов'язків по ліквідації аварії на ЧАЕС.
В березні 2024 року позивач звернувся до ГУ МВС України в Запорізькій області із заявою від 01 березня 2024 року в якій просив: видати направлення (направити його) на медичний огляд для проведення військово-лікарської експертизи з метою встановлення причинного зв'язку захворювання з виконанням службових обов'язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та направити відповідній ВЛК необхідний пакет документів. Також просив роз'яснити порядок проходження вказаної експертизи, зокрема про документи, які необхідно надати Комісії.
Листом від 18 березня 2024 року за №1/201 позивачу відмовлено у виданні направлення на медичний огляд для проведення лікарської (військово - лікарської) експертизи з метою встановлення причинного зв'язку захворювання з виконанням службових обов'язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які позивач виконував під час проходження служби в органах, у зв'язку із чим, позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом в адміністративній справі № 280/3309/24.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18 липня 2024 року у справі № 280/3309/24, яке набрало законної сили 30 серпня 2024 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
Вказаним рішенням Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області видати ОСОБА_2 направлення на медичний огляд для проведення військово-лікарської експертизи з метою встановлення причинного зв'язку захворювання з виконанням службових обов'язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Постановами Медичної (військово-лікарської) комісії ДУ «Територіальне медичне об'єднання МВС України в Запорізькій області» від 06 листопада 2024 року №280 та від 01 січня 2025 року №299 встановлено, що позивач має захворювання пов'язане з наслідками ядерної катастрофи (аварії на Чорнобильській АЕС), що отримане в період проходження служби».
Листом від 11 листопада 2024 року за №29/19 Головним управлінням МВС України в Запорізькій області повторно надіслано на адресу відповідача висновок та матеріали щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до постанови КМУ від 21 жовтня 2015 року №850.
Листом відповідача за №33483-2024 від 05 грудня 2024 року Головне управління МВС в Запорізькій області повідомлено про неможливість прийняття рішення за надісланими матеріалами згідно Постанови КМУ № 850 через наявність у них розбіжностей, відсутність у них інформації стосовно посади позивача та повернуто їх для доопрацювання Головному управлінню МВС в Запорізькій області.
Про повернення вказаних документів без їх розгляду із прийняттям відповідного рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову у її призначенні позивачу стало відомо з листа Головного управління МВС в Запорізькій області від 18 грудня 2024 року.
Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача в частині не розгляду документів про призначення позивачу одноразової грошової допомоги та не прийняття відповідного рішення за результатами такого розгляду позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виплату одноразової грошової допомоги у разі каліцтва працівника міліції регламентував Закон України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ (далі Закон №565-ХІІ). Так, відповідно до статті 23 Закону №565-ХІІ, в редакції Закону України від 13 лютого 2015 року №208-VІІІ, у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
З 07 листопада 2015 року Закон України «Про міліцію» №565-ХІІ втратив чинність у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VІІІ (далі Закон №580-VІІІ).
Абзацом третім пункту 15 розділу XI «ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» Закону №580-VІІІ визначено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".
Таким чином, норми статті 23 Закону №565-ХІІ мають переважаючу дію, а колишні працівники міліції мають право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із інвалідністю на підставі цього Закону в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
На реалізацію статті 23 Закону України «Про міліцію» Кабінет Міністрів України Кабінет Міністрів України 21 жовтня 2015 року прийняв постанову №850, якою затвердив Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок №850).
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку №850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.
Згідно з пунктом 7 Порядку №850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).
Пункт 8, 9 Порядку №850 передбачає, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.
МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Відповідно до пункту 14 Порядку №850 призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком: - учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку; - учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; - навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом); - подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.
Виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського регламентує статті 97 Закону №580-VІІІ. Відповідно до пункту 4 частини першої цієї статті одноразова грошова допомога в разі визначення втрати працездатності поліцейського є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті. Частиною другою цієї статті визначено, що порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
При вирішенні цього спору суд керується такими мотивами:
ОСОБА_3 проходив службу в органах внутрішніх справ України.
17 липня 2023 року позивачу встановлена третя група інвалідності, причина інвалідності - захворювання пов'язане з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
З покликанням на ці обставини (друга група інвалідність, спричинена захворюванням, котре пов'язане з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС) звернувся із заявою/рапортом щодо призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги до органу, в якому проходив службу (ГУ МВС в Запорізькій області).
ГУ МВСУ в Запорізькій області за результатом розгляду поданої позивачем заяви/рапорту сформував висновок, який разом із доданими заявником документами направило МВС України для прийняття відповідного рішення.
МВС України за результатом опрацювання матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги повернуло такі до ГУ МВС України в Запорізькій області без прийняття рішення (про призначення/відмову в призначенні одноразової грошової допомоги), при цьому вказало, що Відділом координації пенсійних питань МВС України за дорученням керівництва МВС України спільно із відповідальними підрозділами апарату Міністерства розглянуто матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , за результатами опрацювання яких виявлено ряд недоліків. Так, висновок ліквідаційної комісії ГУМВС України в Запорізькій області (без зазначення дати) про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , відмітка органу внутрішніх справ на його заяві від 14 листопада 2023 року та постанова М(ВЛ)К ДУ «ТМО МВС України по Запорізькій області» від 06 листопада 2024 року №280 потребують доопрацювання в частині зазначення найменування посади, яку Позивач займав на день звільнення зі служби в органах внутрішніх справ.
Причина установленої ОСОБА_1 другої групи інвалідності, що зазначена у пункті 9 виписки з акта огляду МСЕК від 17 липня 2023 року № 162395 (захворювання, пов'язане з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС), не відповідає причинному зв'язку захворювання Позивача, зазначеному у постанові М(ВЛ)К ДУ «ТМО МВС України по Запорізькій області» від 06 листопада 2024 року № 280 (захворювання, пов'язане з наслідками ядерної катастрофи (аварії на Чорнобильській АЕС), що отримане в період проходження служби). Довідка Запорізької обласної дирекції ПАТ «HACK «ОРАНТА» від 14 липня 2023 року № 0890- 03-04/381 не містить інформації про відсутність виплат ОСОБА_1 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1991 року № 59 «Про порядок і умови державного обов'язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ республіки».
До матеріалів не додано копії документів, що підтверджують участь позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС під час служби в органах внутрішніх справ. Додана до матеріалів довідка Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради від 14 листопада 2023 року № 1238 не містить інформації про проведену чи непроведену ОСОБА_1 виплату одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Крім того, Департаментом охорони здоров'я МВС України з'ясовано, що медикосоціальна експертиза йому проведена з порушеннями пункту 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи», відповідно до якого медико-соціальну експертизу колишнім працівникам міліції проводять комісії спеціалізованого профілю, до складу яких входять представники закладів охорони здоров'я МВС. Повідомлено, що при проведенні медико-соціальної експертизи представники закладів охорони здоров'я МВС до складу комісії не залучалися.
Оцінюючи дії відповідача щодо повернення документів рпозивача без прийняття рішення по суті звернення суд зазначає таке:
норми Порядку №850 (пункт 9) встановлюють, що прийняття рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги віднесено до компетенції МВС України, яке в місячний строк після надходження документів (висновку органу, в якому проходив службу заявник та наданих заявником документів) приймає одне з таких рішень:
1) про призначення грошової допомоги і надсилає його разом із документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги;
2) про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Суд встановив, що МВС України ухилилося від прийняття рішення, що віднесене до його компетенції, оскільки не прийняло жодного рішення щодо одноразової грошової допомоги заявнику (про призначення/відмову у призначенні). Натомість МВС України повернуло ці документи, посилаючись на недоліки, що полягають у не зазначені третьою особою певної інформації відносно позивача та розбіжності у поданих документах.
Оцінюючи ці дії МВС України через призму норм Порядку №850 суд дійшов висновку, що відповідач протиправно повернув документи ОСОБА_1 разом з висновком ГУ МВСУ в Запорізькій області про призначення одноразової грошової допомоги та не прийняв рішення по суті питання, хоча вирішення цього питання відноситься до виключної його компетенції. Норми Порядку №850 не визначають повноваження МВС щодо повернення документів без розгляду, без прийняття рішення по суті звернення.
Оцінюючи мотиви, на які посилається МВС при поверненні документів ОСОБА_1 суд зазначає таке:
норми пункту 9 Порядку №580 визначають, що МВС приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги.
Пункт 14 Порядку №580 містить вичерпні підстави, за яких призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються. Як зазначалось у рішенні раніше, до таких підстав належить:
- учинення особою злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку;
- учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння;
- навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом);
- подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.
Суд зазначає, що відсутність при проведенні медико-соціальної експертизи представники закладів охорони здоров'я МВС до складу комісії, недоліки та розбіжності у поданих документах, про які відповідач вказує у листі № 29/19 від 11 листопада 2024 року (МВС 33843-2024 від 05 грудня 2024 року) та відзиві на позов, не є підставою для відмови у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги з урахуванням Порядку № 850.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Відповідно до положень статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: - визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; - визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; - визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; - інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оскільки суд встановив, що МВС України не розглянуло по суті питання щодо наявності/відсутності підстав для призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги та не прийняло рішення щодо того, чи наявні/відсутні всі визначені Законом № 565-ХІІ та Порядком № 850 умови для цієї виплати, належним способом захисту прав позивача є спонукання/зобов'язання МВС України повторно розглянути матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги позивачу та прийняти обґрунтоване рішення відповідно до Порядку №850.
Підсумовуючи свої висновки суд вважає, що позовні вимоги позивача слід задовольнити частково, при цьому вийшовши за межі позовних вимог.
Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права за встановленими обставинами у даній справі є визнання протиправними дій Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення Ліквідаційній комісії ГУМВС України в Запорізькій області (Листом від 05 грудня 2024 року №33483-2024) матеріалів щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги без розгляду та зобов'язання Міністерства внутрішніх справ України розглянути матеріали щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, відповідно до Порядку та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850, та вирішити питання з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат з урахуванням положень статті 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246 КАС України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення Ліквідаційній комісії ГУМВС України в Запорізькій області (Листом від 05 грудня 2024 року №33483-2024) матеріалів щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги без розгляду.
Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України розглянути матеріали щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, відповідно до Порядку та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850, та вирішити питання з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
Відповідач - Міністерство внутрішніх справ України (ЄДРПОУ 00032684, вул. Богомольця, 10, м. Київ, 01601).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області (ЄДРПОУ 08592187, вул. Д. Апухтіна, 29, м. Запоріжжя, 69005)
Повне судове рішення складено 03 червня 2025 року.
Суддя Д.В. Татаринов