Україна
Донецький окружний адміністративний суд
02 червня 2025 року Справа№640/20707/22
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Стойка В.В., ознайомившись з матеріалами справи Приватного акціонерного товариства «Київське автотранспортне підприємство 13061» (ЄДРПОУ 05440979, м. Київ, в. Васильківська, б. 24) до Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (ЄДРПОУ 44116011, м. Київ, в. Шолуденка, б. 33/19) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Приватне акціонерне товариство «Київське автотранспортне підприємство 13061» з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві в якому просило визнати протиправними та скасувати:
податкове повідомлення-рішення від 19.07.2022 р. № 0971250902, яким на підставі підпункту 54.3.3, пункту 54.3, статті 54 і пункту(ів) 128*.2 статті(ей) 128* Податкового кодексу України (далі - ПКУ) до скаржника застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 2000000,00 (два мільйони) гривень 00 копійок.
податкове повідомлення-рішення від 19.07.2022 р. № 0971260902, яким на підставі підпункту 54.3.3, пункту 54.3, статті 54 і пункту(ів) 128*. 1 статті(ей) 128* Податкового кодексу України до скаржника застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 80000,00 (вісімдесят тисяч) гривень 00 копійок.
податкове повідомлення-рішення від 19.07.2022 р. № 0971270902. яким на підставі підпункту 54.3.3, пункту 54.3, статті 54 і пункту(ів) 121.1 статті(ей) 121 Податкового кодексу України до скаржника застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1020,00 (одна тисяча двадцять) гривень 00 копійок
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийняття оскаржуваних податкових повідомлень рішень. Зазначає, що фактична перевірка не може вважатися правомірною, оскільки зі змісту наказу неможливо встановити, яку саме інформацію про порушення платником податку тих вимог законодавства, що підпадають під предмет фактичної перевірки, отримало або мало у своєму розпорядженні ГУ ДПС у місті Києві, що стала у подальшому підставою для прийняття вказаного наказу. Також представники відповідача з'явились під час фактичної перевірки лише за юридичною адресою Товариства без врахування фактичних місць здійснення господарської діяльності. Також первинні документи податкового або бухгалтерського обліку, інші документи, що підтверджують факт порушення п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України в ході перевірки не досліджувалися. Крім того акт, що засвідчує факт відмови Позивача надати копії документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки згідно п. 85.2 та п. 85.6 ПК України Відповідачем також не складався.
Разом з тим, згідно наказу № 1755-п від 02.06.2022 та направлень на перевірку Відповідач проводив фактичну перевірку виключно в адміністративному приміщенні підприємства за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, буд.24, за місцем розташування якого є лише одна АЗС, яка також не оглядалась. Про наявність у Товариства АЗС (акцизних складів) та про їх місця розташування. Відповідач був обізнаний з повідомленням про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язанні з оподаї куванням або через які проводиться діяльність за формою №20-ОПП, поданого платником податків до податкової служби.
Просить задовольнити позовні вимоги, визнавши спірні податкові повідомлення-рішення протиправними та скасувати їх.
Відповідач правом на подачу відзиву не скористався.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.12.2022 відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03.02.2025 справу прийнято до провадження.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17.03.2025 підготовче засідання було відкладено.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04.04.2025 було продовжено підготовче засідання.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05.05.2025 закрито підготовче засідання та призначено справу для розгляду по суті на 03.06.2025.
Головним управлінням ДПС у місті Києві (далі - Відповідач, орган ДПС) на підставі доповідної записки управління контролю за підакцизними товарами від 02.06.2022 № 991/26-15- 09-02-12 та відповідно до наказу Головного управління ДПС у місті Києві № 1755-н від 02.06.2022 була проведена фактична перевірка Приватного акціонерного товариства «Київське автотранспортне підприємство 13061» (далі - АТ «КАТП 13061», Позивач, Товариство). Перевірку проведено з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері ліцензування, виробництва, придбання, зберігання, реалізації, транспортування та обліку пального. За результатами перевірки було складено акт від 20.06.2022 р. № 14294/Ж5/26-15-09- 02/5440979.
На підставі акту перевірки від 20.06.2022 р. № 14294/Ж5/26-15-09-02/5440979 були прийняті:
- податкове повідомлення-рішення від 19.07.2022 р. № 0971250902, яким на підставі підпункту 54.3.3, пункту 54.3, статті 54 і пункту(ів) 128',2 статті(ей) 128' Податкового кодексу України (далі - ПКУ) до скаржника застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 2000000,00 (два мільйони) гривень 00 копійок;
- податкове повідомлення-рішения від 19.07,2022 р. № 0971260902, яким на підставі підпункту 54.3.3, пункту 54.3, статті 54 і пункту(ів) 128'. 1 статті(ей) 128' Податкового кодексу України до скаржника застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 80000,00 (вісімдесят тисяч) гривень 00 копійок;
- податкове повідомлення-рішення від 19.07.2022 р. № 0971270902, яким на підставі підпункту 54.3.3, пункту 54.3, статті 54 і пункту(ів) 121.1 ста'гті(ей) 121 Податкового кодексу України до скаржника застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1020 грн.
Підставою для прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень стали висновки податкового органу щодо відсутності реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку - розпорядником акцизного складу у періоді з 01.01.2021 по 18.08.2021;
- необладнано та/або відсутня реєстрація в Єдиному державному реєстрі витратомірів- лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра- лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі у періоді з 01.01.2021 по 18.08.2021;
- не надано платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю.
Приватним акціонерним товариством «Київське автотранспортне підприємство 13061» були оскаржені податкові повідомлення-рішення до Державної податкової служби України, однак скаргу було залишено без задоволення, а спірні податкові повідомлення-рішення без змін, у зв'язку з чим він звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до п.75.1.ст.75 Подаькового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з п 75.1.3. ст.75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Згідно з п.80.1., п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
Як вбачається з наказу та направлень на проведення перевірки остання призначена з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, тобто у відповідності до приписів п.80.1., п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України
Відповідно до п. 83.1. ст.83 Податкового кодексу України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків , в тому числі документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація.
Згідно з п.85.2. та п.85,6. ст.85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.
Як вбачається з акту перевірки документи для проведення перевірки надані не були.
При цьому, позивач наголошує, що акт що засвідчує факт відмови про надання копій документів позивачем не складався.
З цього приводу суд зазначає, що приписи даної статті стосуються саме надання засвідчених копій документів. В акті перевірки позивач зазначає про витребування пояснень та документів для проведення перевірки.
При цьому, позивач посилаючись на пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України направив повідомлення відповідачу про те, що в результаті провадження товариством діяльності на територіях, на яких велися бойові дії та які були окуповані збройними формуваннями російської федерації, за адресою; Україна, 07840, Київська обл., с. Пилиповичі, вул. Привокзальна, 15, а також у зв'язку з розміщенням архіву Товариства за вказаною адресою, були частково втрачені первинні та інші документи Товариства на підставі яких здійснювався(ється) облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань.
Про даний факт, АТ «КАТП 13061» повідомило Головне управління ДПС у м. Києві окремим повідомленням від 21.05.2022 року про втрату первинних документів із зазначенням обставин такої втрати та переліком втрачених документів, що підтверджується матеріалами справи. Також про даний факт позивачем було повідомлено правоохоронні органи.
Відповідно до п. 69.28. ст.69 Податкового кодексу України встановлено , що до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, і не можуть пред'явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, як виняток із положень статті 44 цього Кодексу застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.
Підставами неможливості пред'явлення первинних документів є втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів або знаходження їх на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, у разі якщо їх неможливо вивезти або їх вивезення пов'язане з ризиком для життя чи здоров'я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв'язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.
У разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів платник податків/податковий агент подає до контролюючого органу в довільній формі повідомлення про неможливість вивезення первинних документів, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером, в якому зазначаються: обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості - із зазначенням реквізитів).
Дані та показники податкової звітності платника податків/податкового агента за податкові (звітні) періоди, зазначені у повідомленні, не можуть бути піддані сумніву лише на підставі відсутності первинних документів. Подане повідомлення є також підставою для збереження витрат (включаючи витрати у зв'язку з придбанням цінних паперів/корпоративних прав) та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток (включаючи від'ємний фінансовий результат за операціями з цінними паперами/корпоративними правами), та/або податкового кредиту з податку на додану вартість, та/або суми від'ємного значення податку на додану вартість минулих податкових (звітних) періодів без наявності договірних, розрахункових, платіжних та інших первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Після подання до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів у зв'язку з їх знаходженням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, запроваджується мораторій на проведення документальних перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів.
Якщо після подання повідомлення про неможливість вивезення первинних документів платнику податків/податковому агенту стане відомо про втрату таких документів, такий платник податків/податковий агент зобов'язаний подати до контролюючого органу повідомлення про втрату первинних документів із зазначенням обставин такої втрати.
Платники податків/податкові агенти, які подали повідомлення про втрату первинних документів відповідно до цього підпункту, не підлягають перевірці контролюючим органом щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів, у тому числі після завершення дії воєнного стану.
Втрата документів, що не пов'язана з проведенням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, бойових дій, не надає права платнику податків/податковому агенту застосовувати положення цього підпункту.
Обов'язок доведення відсутності підстав для застосування положень цього підпункту покладається на контролюючий орган. Платник податків/податковий агент, який безпідставно застосував положення цього підпункту, вважається таким, що ухиляється від сплати податків, та несе відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
У разі відмови у застосуванні положень цього підпункту контролюючий орган не пізніше одного місяця з дати отримання відповідного повідомлення від платника податків/податкового агента видає вмотивоване рішення із зазначенням підстави та доказів такої відмови.
Рішення контролюючого органу може бути оскаржено в адміністративному чи судовому порядку. До винесення остаточного рішення по справі контролюючий орган не може піддавати сумніву показники податкової звітності, а також ініціювати проведення будь-якої перевірки платника податків/податкового агента щодо податкових (звітних) періодів, зазначених у відповідному повідомленні.
У податкових (звітних) періодах, зазначених у відповідному повідомленні, не може бути переглянуто у бік збільшення суми податкових зобов'язань з податків і зборів, задекларовані в податкових деклараціях за зазначені податкові (звітні) періоди, у бік збільшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, задекларовані в податкових деклараціях/розрахунках за зазначені податкові (звітні) періоди, у бік збільшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявлені в податкових деклараціях за зазначені звітні періоди.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територій, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.
Суд зауважує, що відповідно до Наказу № 75 від 25.04.2022 року зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2022 р. за № 453/37789 , а також наказу Міністерства
з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309, та Накауз Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376 село Пилиповичі не входить до переліку територій де велись бойові дії та тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації.
Тобто приписи п. 69.28. ст.69 Податкового кодексу України не можуть бути застосовані до позивача в спірних правовідносинах.
Крім того суд зазначає, що позивач звернувся до правоохоронних органі з заявою про втрату документів тільки 20.06.2022 року, тобто після проведення перевірки, у день складання акту перевірки. Що заважало позивачу звернутись раніше позивач не зазначив.
Отже, позивач не навів суду підстав та достатніх доказів щодо не надання документів для проведення перевірки відповідачу.
Щодо встановлених в ході перевірки порушень позивачем вимог п. 230.1., 230.2. ст.230 Податкового кодексу суд зазначає наступне.
Як вже зазначалось судом раніше, підставою для прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень стали висновки податкового органу щодо відсутності реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку - розпорядником акцизного складу у періоді з 01.01.2021 по 18.08.2021; та необладнання та/або відсутність реєстрація в Єдиному державному реєстрі витратомірів- лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра- лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі у періоді з 01.01.2021 по 18.08.2021.
Відповідно до п.230.1. ст.230 Податкового кодексу України акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку.
Акцизні склади, на території яких виробляється спирт етиловий, у тому числі біоетанол, повинні бути обладнані:
на кожному місці отримання та відпуску спирту етилового неденатурованого, розташованому на акцизному складі, витратомірами-лічильниками спирту етилового, що призначені для безперервного вимірювання, запам'ятовування, фіксування та відображення в електронній формі даних про обсяг отримання або відпуску спирту етилового в декалітрах 100-відсоткового спирту, приведеного до температури 20°С (далі - витратомір-лічильник спирту етилового), зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового;
на кожному місці отримання та відпуску спирту етилового денатурованого, у тому числі біоетанолу, розташованому на акцизному складі, масовими витратомірами, що призначені для безперервного вимірювання, запам'ятовування, фіксування та відображення в електронній формі даних про обсяг отримання та/або відпуску спирту етилового денатурованого, у тому числі біоетанолу, у кілограмах (далі - масовий витратомір), зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового.
Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов'язані:
а) зареєструвати усі розташовані на акцизних складах витратоміри-лічильники спирту етилового та масові витратоміри у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового;
б) зареєструвати усі акцизні склади - у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового;
в) надіслати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, технологічну схему встановлення витратомірів-лічильників спирту етилового та/або масових витратомірів засобами електронного зв'язку не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня встановлення витратомірів-лічильників спирту етилового та/або масових витратомірів.
Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.
Забороняється отримання та реалізація спирту етилового, у тому числі біоетанолу, без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників спирту етилового та/або зареєстрованих масових витратомірів, без реєстрації акцизного складу, без технологічної схеми встановлення витратомірів-лічильників спирту етилового та/або масових витратомірів, надісланої центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, а також через кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, у тому числі біоетанолу, на якому вийшов з ладу або відсутній витратомір-лічильник спирту етилового та/або масовий витратомір.
Витратоміри-лічильники спирту етилового, масові витратоміри повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності технологічної схеми встановлення витратомірів-лічильників спирту етилового та/або масових витратомірів, надісланої центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та позитивного результату повірки або оцінки відповідності витратомірів-лічильників спирту етилового, масових витратомірів для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними відповідно витратомірами-лічильниками спирту етилового, масовими витратомірами.
Розпорядники акцизних складів зобов'язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого спирту етилового, у тому числі біоетанолу (далі у цьому розділі - обсяг обігу спирту етилового), у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у декалітрах 100-відсоткового спирту, приведеного до температури 20°С.
Дані про обсяг обігу спирту етилового, у тому числі біоетанолу, формуються після проведення останньої операції з обігу спирту етилового у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу спирту етилового у добу, що настає за звітною добою, та подаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.
Дані про обсяг обігу спирту етилового, у тому числі біоетанолу, подаються шляхом надсилання електронними засобами зв'язку електронних документів, складених за формою, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Електронні документи заповнюються шляхом передачі до них даних щодо обсягу обігу спирту етилового неденатурованого з витратомірів-лічильників спирту етилового та/або обсягу обігу спирту етилового денатурованого, у тому числі біоетанолу, з масових витратомірів, перерахованого у декалітри 100-відсоткового спирту, приведеного до температури 20°С, з використанням методик, визначених відповідно до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність". Відповідальною особою розпорядника акцизного складу в електронних документах також зазначаються дані про обсяги залишків спирту етилового, у тому числі біоетанолу, що перебувають на акцизному складі в тарі, упаковці, про добовий обсяг реалізованого спирту етилового, у тому числі біоетанолу, в тарі, упаковці, а також інформація про дні, в які акцизний склад не працює.
Порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку контролюючим органам встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У такому реєстрі міститься податкова інформація про розпорядників акцизних складів, наявні у них акцизні склади, розташовані на акцизних складах витратоміри-лічильники спирту етилового, масові витратоміри, їхні серійні (ідентифікаційні) номери, а також дані про фактичний обсяг обігу спирту етилового, у тому числі біоетанолу, у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД, акцизних складів та розпорядників акцизних складів.
Дані про фактичний обсяг обігу спирту етилового, у тому числі біоетанолу, у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД, акцизних складів та розпорядників акцизних складів зіставляються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з показниками системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Проведення пломбування місць можливого доступу до спирту на акцизних складах, на території яких виробляється спирт етиловий, у тому числі біоетанол, і на території підприємств, які є виробниками продукції, зазначеної у пункті 229.1 статті 229 цього Кодексу, здійснюється в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, у якому встановлюються вимоги до пломбування обладнання, устаткування, спиртових комунікацій та приладів обліку спирту, у тому числі витратомірів-лічильників спирту етилового, масових витратомірів.
Схема встановлення цілодобових систем відеоспостереження за виробництвом та відпуском спирту етилового на акцизних складах, на території яких виробляється спирт етиловий, у тому числі біоетанол, надсилається центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, засобами електронного зв'язку не пізніше 10 робочих днів, що настають за днем введення такої системи в експлуатацію.
Згідно з пп. 230.1.2. п.230.1 ст.230 Полаткового кодексу України акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.
Акцизні склади, на яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з очищення коксового газу, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне), повинні бути обладнані лише витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску готової підакцизної продукції (пального) наливом з такого акцизного складу.
Акцизні склади, на яких здійснюються виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у споживчій тарі без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу, не обладнуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
Паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, встановлені на акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників.
Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов'язані зареєструвати:
а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;
б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.
Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.
Відповідно до пп.14.1.6. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України акцизний склад - приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
Не є акцизним складом приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.
Як вбачається з акту перевірки позивачем в період з 01.01.2021 по 18.08.2021 року було здійснено навантаження-розвантаження та зберігання пального, що перевищує 1000000 літрів, тобто більше ніж 1000 куб. метрів на незареєстрованому акцизному складі 1017520 розташованому за адресою: Київська область ,Бородянський район, с.Пелиповичи, вул.Привокзальна,15 та на акцизному складі 1017612, розташованому за адресою: м.Київ, вул.Васильковська, 24.
Крім того, актом перевірки на вищезазначених акцизних складах встановлено необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів - лічильників 2 одиниці та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра- лічильника 2 одиниці без реєстрації.
Позивачем зазначається, що акцизні склади та обладнання, яке встановлено на них були зареєстровані відповідно до вимог податкового законодавства.
Разом з цим з наданих позивачем доказів , які є в матеріалах справи, витягу з реєстру платників вищезазначених акцизних складів з датою їх реєстрації 19.08.2021 року, довідки про розташування акцизного складу, разом з квітанціями № 2 про реєстрацію, а також дві заяви про реєстрацію платника акцизного складу , які датовані 19.08.2021 року та 30.09.2021 року.
Отже, зазначені документи не спростовують висновки відповідача щодо не реєстрації акцизник складів та обладнання на них позивачем в період з 01.01.2021 по 18.08.2021 року.
Відповідно до п. 128-1.1. ст.128-1 Податкового кодексу України необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового, та/або масового витратоміра на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, та/або місці отримання/відпуску спирту етилового у виробництво продукції, визначеної у підпунктах "д"-"ж" підпункту 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 цього Кодексу, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового, та/або масовий витратомір.
Згідно з п.128-1.2. ст. 128 -1 Податкового кодексу України відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку - розпорядником акцизного складу - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000000 гривень.
Відповідно до п.п 44.1. ст.44 Податкового Кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Суд зазначає, що позивачем на підставі вищезазначеного припису Податкового кодексу не були надані додаткові документи.
Відповідно до п.121.1. ст.121 Податкового кодексу України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
Суд зазначає, що будь яких доказів на підтвердження своїх доводів позивач не надав. Тому твердження позивача є не доведеними. Інших доводів з наданням доказів на підтвердження своєї позиції позивачем також не було надано.
З огляду на зазначене податкові повідомлення рішення від 19.07.2022 р. № 0971250902, № 0971260902 № 0971270902 були прийняті обґрунтовано.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.07.2022 р. № 0971250902, № 0971260902 № 0971270902 задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на наведене, прийняті податковим органом спірні податкові повідомлення рішення можна вважати законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати стягненню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 90, 132, 139, 193, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову від 19.07.2022 р. № 0971250902, № 0971260902 № 0971270902 ову Приватного акціонерного товариства «Київське автотранспортне підприємство 13061» (ЄДРПОУ 05440979, м. Київ, в. Васильківська, б. 24) до Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (ЄДРПОУ 44116011, м. Київ, в. Шолуденка, б. 33/19) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.
Рішення складено та підписано 02.06.2025 року.
Рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В. Стойка