Україна
Донецький окружний адміністративний суд
03 червня 2025 року Справа№640/18189/20
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Міністерства оборони України в особі Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка (адреса: 03189, м. Київ, вул. Ломоносова, 81, ЄДРПОУ 22994521)
до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ),
про стягнення витрат з утримання у вищому навчальному закладі,
Міністерство оборони України в особі Київського національного університету імені Тараса Шевченка звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Міністерства оборони України в особі Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка фактичні витрати (03189, м. Київ, вул. Ломоносова, 81, ЄДРПОУ 22994521) фактичні витрати, пов'язані з її утриманням у вищому військовому навчальному закладі у сумі 211818 грн. 94 коп.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі № 640/18189/20 за позовом Міністерства оборони України в особі Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка до ОСОБА_1 про стягнення витрат з утримання у вищому навчальному закладі. Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
13 грудня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2825-ІХ «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-ІХ), який набрав чинності 15 грудня 2022 року.
Відповідно до статей 1 та 2 Закону № 2825-ІХ Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано. Утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825-ІХ установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя.
До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту.
Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Після початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду Київський окружний адміністративний суд та інші окружні адміністративні суди України завершують розгляд та вирішення переданих їм справ.
На підставі п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825-ІХ справу № 640/18189/20 передано на розгляд Донецькому окружному адміністративному суду.
29 квітня 2025 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, адміністративна справа № 640/18189/20 передана на розгляд судді Смагар С.В. Ухвалою від 1 травня 2025 року прийнята адміністративна справа до провадження.
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином.
За правилами частини 5 та частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідно до наказу начальника Військового інституту (по особовому складу) від 10.07.2020 № 22 РС з відповідачем достроково припинено (розірвано) контракт про проходження військової служби (навчання) через невиконання індивідуального навчального плану. Відповідно до наказу начальника Військового інституту (по стройовій частині) від 10.07.2020 № 140 відповідача виключено із списків особового складу з 10.07.2020 року. Відповідно до частини 10 статі 25 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» курсанти в разі дострокового розірвання контракту через невиконання індивідуального навчального плану відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органом виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язанні з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Згідно ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
Наказом начальника Військового інституту від 29.07.2019 № 151на підставі наказу Ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка від 20.07.2019 року № 1982-33 відповідач зарахована до списків особового складу Військового інституту за спеціальністю “Фінанси, банківська справа та страхування» та поставлена на всі види забезпечення 3 29.07.2019.
29.07.2019 відповідно до “Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008, між Міністерством оборони України в особі начальника Військового інституту та відповідачем було укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами (слухачами) вищого навчального закладу.
Відповідно до наказу начальника Військового інституту (по особовому складу) від 10.07.2020 № 22 РС з відповідачем достроково припинено (розірвано) контракт про проходження військової служби (навчання) через невиконання індивідуального навчального плану. Відповідно до наказу начальника Військового інституту (по стройовій частині) від 10.07.2020 № 140 відповідача виключено із списків особового складу з 10.07.2020 року.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відповідно до статті З Закону України «Про Збройні Сили України» організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про Збройні Сили України», статей 1, 10 Закону України «Про оборону України» Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.
Відповідно до частини 10 статі 25 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» курсанти в разі дострокового розірвання контракту через невиконання індивідуального навчального плану відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органом виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язанні з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 3-5 виданого на розвиток зазначеної правової норми “Порядку відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964, визначено, що відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної відпустки та у зворотньому напрямку оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.
У свою чергу, на виконання п. 3 вищевказаного нормативно-правового акту Міністерством оборони України, Міністерством фінансів України, Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством транспорту та зв'язку України, Адміністрацією Державної прикордонної служби України, Управлінням державної охорони України, Службою безпеки України видано спільний наказ “Про затвердження Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах» від 16.07.2007 № 419/831/240/605/537/219/534, яким врегульовано механізм відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, у тому числі у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання). Утримання відповідача у Військовому інституті здійснювалось шляхом здійснення грошового, речового, продовольчого забезпечення.
Речове забезпечення проводилося відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1444 “Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час», наказу Міністерства оборони України від 01.12.2015 № 664 “Про затвердження Норм забезпечення предметами бойового обмундирування та екіпірування військовослужбовців Збройних Сил України», наказу Міністерства оборони України від 29.04.2016 № 232 “Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України».
Продовольче забезпечення здійснювалось відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 № 426 “Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації» (зі змінами) та наказу Міністерства оборони України від 09.12.2002 № 402 “Про затвердження Положення про продовольче забезпечення Збройних Сил України на мирний час».
Відповідно до пункту 2.3. Порядку розрахунку витрат, пов'язаних утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, у разі дострокового розірвання контракту, остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення здійснюється на підставі довідок-розрахунків, складених відповідними службами забезпечення навчального процесу.
Згідно з довідками-розрахунками відповідних служб Військового інституту витрати на утримання вдповідача пов'язані:
з грошовим забезпеченням - 174139,46 грн.,
з речовим забезпеченням - 3285,58 грн.,
з продовольчим забезпеченням - 34393,90 грн..
Загальна сума витрат на утримання відповідача становить 211 818,94 грн.
Відповідач ознайомилась із сумою заборгованості, отримавши примірник витягу з наказу начальника Військового інституту від 10.07.2020 № 140, що підтверджується підписом відповідача на зворотньому боці витягу з наказу, підписом відповідача в Книзі реєстрації приписів військовослужбовцям, які вибувають до нового місця служби.
Військовим інститутом був направлений лист від 13.07.2020 № 18/1715 до відповідача із вимогою про погашення суми витрат на утримання у добровільному порядку.
Відповідно до ч.10. ст. 25 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» у разі відмови від добровільного відшкодування витрат відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогою заявленого позову є стягнення боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка підстав та черговості погашення боргу, встановлених чинним законодавством України, тощо.
При цьому, питання правомірності визначення суми заборгованості не охоплюється предметом даного позову, оскільки розрахунки фактичних видатків державного бюджету, які підлягають відшкодуванню відповідачем, згідно з яким відповідні зобов'язання визначено, не є предметом позову у справі, а отже, суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.
Наведене є однією із гарантій дотримання принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.
Вказаний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 31.08.2018 року по справі №821/381/17 та від 22.08.2018 року по справі №820/1878/16.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та задоволення позову.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Матеріали справи не містять доказів понесення позивачем судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз. Отже, сплачена позивачем сума судового збору відшкодуванню не підлягає.
Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Міністерства оборони України в особі Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка (адреса: 03189, м. Київ, вул. Ломоносова, 81, ЄДРПОУ 22994521) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення витрат з утримання у вищому навчальному закладі, задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Міністерства оборони України в особі Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка (адреса: 03189, м. Київ, вул. Ломоносова, 81, ЄДРПОУ 22994521) витрати, пов'язані з утриманням у вищому військовому навчальному закладі у сумі 211818 грн. 94 коп. (двісті одинадцять тисяч вісімсот вісімнадцять гривень 94 копійки).
Рішення ухвалене та повне судове рішення складено 3 червня 2025 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Смагар