з питань зупинення провадження
04 червня 2025 року Справа №160/13190/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зупинення провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
07.05.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо застосування при нарахуванні та виплаті пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01 травня 2025 року обмежень її розміру, передбачених ст.46 Закону України "Про державний бюджет України на 2025 рік" і Постановою Кабінету міністрів України №1 від 03 січня 2025 року "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01 травня 2025 року виплату пенсії у розмірі її фактичного нарахування згідно із рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2024 року у справі №160/22398/24 із застосуванням 90 відсотків відповідних сум грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром, без обмежень і понижуючих коефіцієнтів передбачених ст. 46 Закону України "Про державний бюджет України на 2025 рік" та Постановою Кабінету міністрів України №1 від 03 січня 2025 року "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням раніше виплачених сум.
Означені позовні вимоги вмотивовані протиправністю дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо застосування при нарахуванні та виплаті пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01 травня 2025 року обмежень її розміру, передбачених ст.46 Закону України "Про державний бюджет України на 2025 рік" і Постановою Кабінету міністрів України №1 від 03 січня 2025 року "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану".
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.05.2025 року зазначена вище справа розподілена та 08.05.2025 року передана судді Пруднику С.В.
12.05.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження означену позовну заяву та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
03.06.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов сформований 02.06.2025 року через систему «Електронний суд» відзив на позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив наступне. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022 року, №259/2022 від 18.04.2022 року, №341/2022 від 17.05.2022 року , №573/2022 від 12.08.2022 року, №757/2022 від 07.11.2022 року, від 06.02.2023 року №58/2023, від 06.11.2023 року №734/2023, від 05.02.2024 № 49/2024, від 06.05.2024 № 271/2024, від 23.07.2024 №469/2024 та від 28.10.2024 №740/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні до 08.02.2025. Враховуючи викладене в Україні продовжує діяти воєнний стан. Згідно зі статтею 1 Закону України від 12.05.2015 № 389-VІІІ “Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон № 389) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Так, частина друга статті 20 Закону № 389 передбачає, що в умовах воєнного стану не можуть бути обмежені права і свободи людини і громадянина, передбачені частиною другою статті 64 Конституції України. Статтею 64 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції (частина друга). Разом з тим, правовідносини щодо соціального захисту громадян регулюються статтею 46 Конституції України, яка не передбачена частиною другою статті 64 Конституції України. Абзацом третім підпункту 2 пункту 22 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України установлено, що в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації Кабінет Міністрів України може приймати рішення щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2024 року у справі №160/22398/24 позивачу з 01.02.2023 проведено перерахунок пенсії у розмірі 90% від грошового забезпечення 62358,30 грн, яке зазначено у довідці від 10.10.2023 за № 33/24/С-10800, наданій Державною установою “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням індексації пенсії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» та постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» без обмеження десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність. Постановою Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року № 1 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» (далі - Постанова № 1) встановлено, що в період воєнного стану у 2025 році пенсії, призначенні (перераховані), зокрема, відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»(з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення: до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1. Для осіб, пенсії яким призначено (перераховано) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, та які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", і в яких розмір пенсії, обчисленої відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, коефіцієнти застосовуються до відповідних сум перевищення пенсії, призначеної (перерахованої) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, понад суму пенсії, обчислену відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Отже, з 01.01.2025 позивач отримуєте пенсію, яку обчислено з урахуванням вимог Закону № 4059 та Постанови № 1. З 01.05.2025 позивачу проводиться виплата пенсії у розмірі 33 395,47 грн, який обчислено на виконання зазначеного рішення суду та з урахуванням вимог Закону № 4059 та Постанови № 1. Доводи позивача у позовній заяві зводяться до неправомірності дій Кабінету Міністрів України, що полягають у прийнятті Постанови № 1 у чинній редакції. Відповідно до пункту першого частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень. У позовній заяві позивач не заявляє вимог до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною та нечинною Постанови №1 чи її окремих положень. Згідно з частиною першою статті 49 Закону України “Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження. Постанова № 1 є чинною, у встановленому законом порядку протиправною чи неконституційною не визнавалася.
Також, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заявлено клопотання про зупинення провадження у даній справі.
Аргументи даного клопотання зводяться до наступного. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.03.2024 року у справі №320/2229/25 відкрите провадження щодо визнання нечинним і протиправним з моменту прийняття абзацу першому пункту 1 Постанова № 1. Так, предметом оскарження у цій справі є, зокрема, визнання нечинним і протиправним з моменту прийняття абзацу першому пункту 1 Постанова № 1. За викладених обставин, спір у цій справі не може бути вирішений до винесення та набрання законної сили судовим рішенням у справі №320/2229/25, а тому винесення та набрання законної сили рішенням у наведеній справі має безпосереднє значення для всебічного та об'єктивного вирішення цієї справи. З урахуванням викладеного, слід зупинити провадження у цій справі до винесення та набрання законної сили судовим рішенням у справі №320/2229/25 на підставі п.3 ч.1 ст.236 Кодексу адміністративного судочинства України. Ці самі висновки викладені в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.02.2025 року у справі № 200/5/25.
Відтак відповідач просить суд провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - зупинити до винесення та набрання законної сили рішення Київського окружного адміністративного суду у справі №320/2229/25.
Суд, вирішуючи клопотання про зупинення провадження у справі, керується таким.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Так, зупинення провадження по справі - це врегульована законом і оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї з передбачених в законі обставин, які заважають здійснювати її розгляд.
За своєю правовою сутністю зупинення провадження у справі є тимчасовим і повним припиненням всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Частиною 1 ст. 236 КАС України передбачені обов'язкові підстави для зупинення провадження у справі, а у частині 2 цієї статті вказані факультативні підстави для зупинення провадження у справі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Саме на п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України і посилається відповідач як на підставу для зупинення провадження у справі.
Водночас у цій нормі також міститься застереження про те, що суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої полягає в тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені в ході розгляду цієї справи, але мають значення для справи, провадження у якій слід зупинити.
Суд зазначає, що наявність іншої адміністративної справи, яка стосується правомірності окремих положень постанови Кабінету Міністрів України, не є підставою для зупинення провадження у справі. Вказана справа не перешкоджає з'ясуванню обставин цієї справи та дослідженню відповідних доказів.
Крім того, на переконання суду, зібрані у цій адміністративній справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, а тому посилання позивача щодо наявності підстав для зупинення провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України є безпідставними, адже вказаною нормою передбачено можливість зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у іншій справі лише у разі, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду однієї із справ.
З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для зупинення провадження у даній справі, а отже у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зупинення провадження у справі слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 236, 241-243, 248, 256, суд, -
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зупинення провадження у справі №160/13190/25 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд апеляційної інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.
Суддя С. В. Прудник