Житомирський апеляційний суд
Справа №279/7527/24 Головуючий у 1-й інст. Недашківська Л. А.
Категорія 39 Доповідач Коломієць О. С.
26 травня 2025 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Коломієць О.С.
суддів Талько О.Б., Григорусь Н.Й.
з участю секретаря
судового засідання Драч Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу №279/7527/24 за скаргою Акціонерного товариства «УкрСиббанк» на дії старшого державного виконавця Коростенського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Дідківської Вікторії Олександрівни, за участю боржника ОСОБА_1
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Немировський Валерій Іванович
на ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 24 грудня 2024 року, яка постановлена під головуванням судді Недашківської Л.А.
встановив:
У грудні 2024 року Акціонерне товариство «УкрСиббанк» звернувся до суду зі скаргою, на обґрунтування якої посилалося на те, що рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 15.05.2014 року по справі № 279/544/14-ц позов AT «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість в сумі 17 548,42 доларів США, як еквівалент 140 264,52 грн. та по 467,55 грн. судового збору з кожного.
29 липня 2014 року на підставі даного рішення видано три виконавчі листи, в тому числі виконавчий лист щодо стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованості в сумі 17 548,42 доларів США, як еквівалент 140 264,52 грн. та по 467,55 грн. судового збору з кожного. Вказаний виконавчий лист стягувачем було пред'явлено до примусового виконання до Коростенського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Житомирській області та державним виконавцем було відкрито виконавче провадження №48079979.
28 серпня 2017 року згідно постанови Коростенського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Житомирській області № 48079979 вищевказаний виконавчий документ на підставі пункту 9 частини першої статті 37 ЗУ «Про виконавче провадження» повернуто стягувачу.
03 жовтня 2024 року виконавчий лист № 279/544/14-ц, виданий 29.07.2014 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області щодо стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованості в сумі 17 548,42 доларів США, як еквівалент 140 264,52 грн. та по 467,55 грн. судового збору з кожного направлено на примусове виконання до Коростенського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
11 листопада 2024 року старшим державним виконавцем Коростенського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дідківською Вікторією Олександрівною, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», винесено Повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання №86188 (згідно АСВІІ 76421513) щодо примусового виконання виконавчого листа №279/544/14-ц, виданого 29.07.2014 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області щодо стягнення солідарно з ОСОБА_1 користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованості в сумі 17 548,42 доларів США, як еквівалент 140 264,52 грн. та по 467,55 грн. судового збору з кожного в зв'язку з пропущеним строком пред'явлення до примусового виконання виконавчого документа.
Скаржник вважає, що дії виконавця є неправомірними, оскільки строк пред'явлення виконавчого листа до виконання не сплив, так як відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони. Така заборона була введена Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».
28 серпня 2017 року згідно постанови Коростенського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Житомирській області №48079979 виконавчий лист №279/544/14-й, виданий 29.07.2014 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області щодо стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості на підставі пункту 9 частини першої статті 37 3У «Про виконавче провадження» повернено стягувачу. Таким чином, враховуючи зміст ст. 251-254 ЦК України, ч.1-3 ст. 11, ч. 5 ст. 12, п. 9 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, строк пред'явлення вказаного виконавчого листа №279/544/14-ц, виданого 29.07.2014 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області після переривання встановлюється з дня закінчення строку дії відповідної заборони, а саме - 3 роки починаючи з 21.09.2021 року, та закінчується 21.09.2024 року. Водночас 26 березня 2022 року набрав чинності Закон України від 15 березня 2022 року №2129-ІХ «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», яким розділ ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII доповнено пунктом 10-2, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, визначені Законом №1404-VIII строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Воєнний стан запроваджений в Україні 24 лютого 2022 року наразі не припинено та не скасовано. Таким чином, з огляду на положення пункту 10-2 розділу XIII Закону №1404-VIII, строк пред'явлення виконавчого документу до виконання не пропущено.
Відтак скаржник вимушений звернутись до суду із зазначеною скаргою, в якій просить суд визнати неправомірними та такими, що порушують права та законні інтереси AT «УкрСиббанк» дії старшого державного виконавця Коростенського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дідківської Вікторії Олександрівни, які полягають у винесенні Повідомлення про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання №86188 (згідно АСВП 76421513) від 11.11.2024 року щодо примусового виконання виконавчого листа №279/544/14-ц, виданого 29.07.2014 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області щодо стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованості. Визнати неправомірним та скасувати Повідомлення про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання №86188 (згідно АСВП 76421513) від 11.11.2024 року щодо примусового виконання виконавчого листа №279/544/14-ц, виданого 29.07.2014 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області щодо стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного «УкрСиббанк» заборгованості. Зобов'язати державного виконавця винести постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого листа №279/544/14-ц, виданого 29.07.2014 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області щодо стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованості в сумі 17 548,42 доларів США, як еквівалент 140 264,52 грн. та по 467,55 грн. судового збору з кожного.
Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 24 грудня 2024 року скаргу Акціонерного товариства «УкрСиббанк» на дії старшого державного виконавця Коростенського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Дідківської Вікторії Олександрівни в порядку ст. 447 ЦПК України та п. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, боржник ОСОБА_4 через свого представника подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність, необґрунтованість та неврахування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги в повному обсязі.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що задовольняючи скаргу суд першої інстанції виходив з того, що строк пред'явлення виконавчого документа до виконання визначений до 23 вересня 2024 року. При цьому на момент винесення 28 серпня 2017 року постанови про повернення виконавчого документу стягувачу через встановлену заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, діяв Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», що є підставою для переривання строку стягувачу для звернення з заявою про виконання рішення суду. Однак апелянт вважає такий висновок суду помилковим, оскільки згаданий закон діяв в частині стягнення з боржників боргу за рахунок майна наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті і предметом заборони згідно згаданого закону було майно, що віднесене до об'єктів житлового фонду. В решті заходів примусового стягнення, які визначені ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження», обмежень не існувало, що і не перешкоджало стягувачу повторно звернутися із заявою до виконавчої служби у визначений строк, який у даному випадку з урахуванням постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 28.08.2017 року закінчився 28.08.2020. При цьому скаржник постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 28.08.2017 року не оскаржував, із заявою про примусове виконання рішення суду не звертався, відтак висновок державного виконався про те, що строк звернення із заявою про примусове виконання рішення суду за виконавчим листом №279/544/14-ц, виданий 28.07.2014 року, закінчився 28.08.2020 є вірним, тому підстави для визнання дій державного виконавця неправомірними відсутні. Крім того звертає увагу, що суд розглянув справу у відсутність належного повідомлення боржника про дату, час та місце розгляду справи, тим самим допустив порушення норм процесуального права, що є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції.
У поданому відзиві на апеляційну скаргу представник стягувача просив апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. При цьому зазначає, що судове рішення є законним та обґрунтованим, оскільки суд першої інстанції під час розгляду справи вірно встановив обставини справи, правильно застосував матеріальний закон, дотримався процедури розгляду справи та вирішив спір у відповідності з нормами чинного законодавства. Заперечення викладені у відзиві аналогічні доводам поданої скарги.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, хоча про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
За приписами ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З урахуванням наведеного, колегія суддів здійснює розгляд справи за відсутності всіх учасників справи, які не з'явились в судове засідання та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом під час розгляду справи встановлено, що заочним рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 15.05.2014 року у справі №279/544/14 стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь ПАТ«УкрСиббанк» заборгованість по кредитному договору №11353082000 від 29.05.2008 року, в сумі 17 548,42 доларів США, як еквівалент 140 264,52 грн. Також стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» судові витрати в рівних частках з кожного по 467,55 грн., а всього в загальному розмірі 1 402,62 грн., що були сплачені позивачем при подачі заяви.
На виконання вказаного рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області 29.07.2017 року було видані виконавчі листи.
Виконавчий лист щодо стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості в сумі 17 548,42 доларів США, як еквівалент 140 264,52 грн. та по 467,55 грн. судового збору з кожного, було пред'явлено до примусового виконання стягувачем до Коростенського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Житомирській області та державним виконавцем було відкрито виконавче провадження №48079979.
28 серпня 2017 року згідно постанови Коростенського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Житомирській області №48079979 вищевказаний виконавчий документ на підставі пункту 9 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» повернуто стягувачу.
03 жовтня 2024 року виконавчий лист №279/544/14-ц, виданий 29.07.2014 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області щодо стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованості в сумі 17 548,42 доларів США, як еквівалент 140 264,52 грн. та по 467,55 грн. судового збору з кожного направлено на примусове виконання до Коростенського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
11 листопада 2024 року старшим державним виконавцем Коростенського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дідківською Вікторією Олександрівною, відповідно до п.2 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», винесено Повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання №86188 (згідно АСВІІ 76421513) щодо примусового виконання виконавчого листа № 279/544/14-ц, виданого 29.07.2014 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області щодо стягнення солідарно з ОСОБА_1 користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованості в сумі 17 548,42 доларів США, як еквівалент 140 264,52 грн. та по 467,55 грн. судового збору з кожного в зв'язку з пропущеним строком пред'явлення до примусового виконання виконавчого документа.
Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частиною першою статті 14 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року в редакції, чинній на час видачі стягувачу виконавчих листів (далі ЦПК України 2004 року), частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду.
ЄСПЛ наголосив, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (пункт 43 рішення від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України»).
Відповідно до частини першої статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх в добровільному порядку, на час видачі 03 липня 2014 року судом виконавчого листа №279/1621/14 та першого пред'явлення його до виконання були врегульовані Законом України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606-XIV), який втратив чинність 05 жовтня 2016 року.
Відповідно до частини першої статті 22 Закону № 606-XIV виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи протягом року, якщо інше не передбачено законом.
05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі Закон № 1404-VIII).
Згідно з пунктом 5 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Тлумачення пункту 5 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII свідчить, що положення цього Закону застосовуються лише до виконавчих документів, строк пред'явлення до виконання за якими не сплив на час набрання чинності цим Законом. Вказаним пунктом Закону не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм цього Закону до виконавчих документів, строк пред'явлення до виконання яких сплив на час набрання ним чинності.
Відповідно до пункту 7 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом 05 жовтня 2016 року виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.
Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом (пункт 4 Рішення Конституційного Суду України від 05 квітня 2001 року у справі № 3-рп/2001).
Згідно зі статтею 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини 1 статті 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (частини 2, 3 статті 451 ЦПК України).
Виконавчий лист по справі №279/544/14-ц, виданий 29.07.2014 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області про стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованості в сумі 17 548,42 доларів США, як еквівалент 140 264,52 грн. та по 467,55 грн. судового збору з кожного, на підставі Повідомлення старшого державного виконавця Коростенського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Житомирській області від 23.03.2017 року було повернуто стягувачу на підставі пункту 9 частини першої статті 37 Закону №1404-VIII.
Частина перша статті 37 Закону № 1404-VIII містить вичерпний перелік обставин, які є підставою для повернення виконавчого документа. Так, згідно з пунктом 9 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.
Відповідно до частини п'ятої статті 37 Закону №1404-VIII повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов'язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб'єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.
Згідно з частиною першою статті 12 Закону № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяці.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника з дня закінчення строку дії відповідної заборони (частина п'ята статті 12 Закону № 1404-VIII).
На момент винесення державним виконавцем 28.08.2017 року постанови про повернення виконавчого документу стягувачу через встановлену законом заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, діяв Закон України від 03 червня 2014 року № 1304-VІІ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», яким було встановлено заборону на примусове стягнення (відчуження без згоди власника) нерухомого житлового майна, якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань позичальника або майнового поручителя за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами в іноземній валюті.
23 квітня 2021 року набрав чинності Закон України від 13 квітня 2021 року № 1381-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті», пунктом 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» якого передбачено, що Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» втрачає чинність через п'ять місяців з дня набрання чинності цим Законом, тобто з 23 вересня 2021 року.
На час звернення АТ «УкрСиббанк» до виконавчої служби (03.10.2024 року) із заявою про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого листа по справі№279/544/14-ц від 29.07.2014 року, строк дії встановленої Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» заборони закінчився 23 вересня 2021 року.
Водночас 26 березня 2022 року набрав чинності Закон України від 15 березня 2022 року №2129-ІХ «Про внесення змін до розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», яким вказаний розділ доповнено пунктом 10-2, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Таким чином, з огляду на положення пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», строк пред'явлення виконавчого документа до виконання не пропущено.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість висновку суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення скарги.
Доводи апеляційної скарги про порушення норм процесуального права судом першої інстанції у зв'язку із розглядом скарги без належного повідомлення боржника про дату, час та місце розгляду справиапеляційний суд відхиляє з огляду на наступне.
Із матеріалів справи вбачається, що судова повістка про виклик до суду на судове засідання, призначене до розгляду на 10 год. 25 хв. 24 грудня 2024 року, направлялася боржнику - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , однак поштове відправлення повернулося до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Вищевказана поштова адреса зазначена боржником - ОСОБА_1 у поданій апеляційній скарзі.
Відповідно до пункту 3 частини 8 статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Отже, судом першої інстанції здійснені всі передбачені діючим ЦПК України заходи необхідні для вручення судової повістки про виклик до суду ОСОБА_1 , тому вона вважається такою, що була повідомлена належним чином про дату, місце та час проведення судового засідання у даній справі.
За наведених обставин, апеляційний суд приходить до переконання про те, що оскаржувана ухвала постановлена судом першої інстанції з дотриманням норм процесуального права, судом першої інстанції в повній мірі з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Немировський Валерій Іванович, залишити без задоволення, а ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 24 грудня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 03 червня 2025 року.
Головуючий Судді