вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua
"04" червня 2025 р. Справа № 370/1508/25
Суддя Макарівського районного суду Київської області Білоцька Л.В. розглянувши заяву судді Макарівського районного суду Київської області Косенко Альони Василівни про самовідвід від розгляду справи про адміністративне правопорушення № 370/1508/25 відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП,
До Макарівського районного суду Київської області надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 26.05.2025 року дана справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП розподілена головуючій судді Косенко Альоні Василівні.
29.05.2025 року суддею Косенко Альоною Василівною заявлено самовідвід від розгляду справи про адміністративне правопорушення № 370/1508/25 відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, оскільки особа, яка притягається до адміністративної відповідальності у даній справі ОСОБА_1 є батьком її помічника ОСОБА_2 , який перебуває у безпосередньому її підпорядкуванні в частині виконання своїх посадових обов'язків, тому з метою недопущення сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді, просить відвести її від розгляду даної справи.
Суддя Макарівського районного суду Київської області Косенко А.В. в судове засідання не з'явилась, про день та час розгляду заяви про самовідвід повідомлена належним чином.
В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з'явився.
Суддя вважає за можливе розглянути заяву у відсутності осіб, які в судове засідання не з'явилися, оскільки вони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи і їх неявка не перешкоджає розгляду заяви про відвід.
Дослідивши заяву про самовідвід судді Макарівського районного суду Київської області Косенко Альони Василівни та матеріали справи, суддя дійшов до наступного висновку.
Так, суддя зазначає, що у відповідності до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтею 246 КУпАП регламентовано, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Стаття 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачає, зокрема, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів безстороннім і справедливим судом.
Чинний Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить норм, які передбачають можливість заявити відвід судді від розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п. 21-22 рішення у справі "Надточій проти України", п. 53 рішення у справі "Гурепка проти України").
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду від 16.02.2021 у справі № 263/10894/20, суд вказав, що відповідно до усталеної судової практики, яка ґрунтується на системному аналізі міжнародних актів з урахуванням рішень Конституційного Суду України, суди в певних випадках вправі застосовувати принцип аналогії закону.
Крім того, Рада суддів України пунктом 4 рішення №34 від 08 червня 2017 року роз'яснила, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією.
Аналогія закону це засіб заповнення прогалин у законодавстві, який полягає в застосуванні до нього іншої норми закону, яка регламентує подібні відносини.
Приймаючи до уваги вищевикладені обставини, зокрема наявність прогалин в національному законодавстві стосовно процесуального врегулювання розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення і врегулювання права на відвід та порядку розгляду заяви про відвід по справам про адміністративні правопорушення, суд приходить до висновку про можливість застосування аналогії закону у найближчій галузі права, в даному випадку кримінальному процесуальному законі.
Так, статтею 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.
Згідно з ч. 1 ст. 21 КПК України, кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
Судом встановлено, що до Макарівського районного суду Київської надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 26.05.2025 року дана справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП розподілена головуючій судді Косенко Альоні Василівні.
До початку розгляду справи суддя Косенко А.В. заявила собі самовідвід з тих підстав, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності у даній справі ОСОБА_1 є батьком її помічника ОСОБА_2 , який перебуває у безпосередньому її підпорядкуванні в частині виконання своїх посадових обов'язків.
З метою недопущення виникнення потенційного та реального конфлікту інтересів, сумніву в об'єктивності та неупередженості, суддя Косенко А.В. заявила про самовідвід.
Відповідно до ст. 75 КПК України, судом встановлені обставини, що виключають участь судді в кримінальному провадженні.
Пунктом 4 частиною 1 статті 75 КПК України передбачено, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75 - 79 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід, який повинен бути вмотивованим.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово зазначав, що безсторонність, в сенсі п.1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі (рішення у справі Білуха проти України, Бочан проти України , Газета Україна-центр проти України та ін.)
Консультативна рада європейських суддів у п.12 Висновку №1 (2001) наголошує, що судовій владі повинні довіряти не лише сторони окремої судової справи, а й суспільство в цілому. Таким чином, суддя не просто повинен насправді бути вільним від будь-яких зв'язків, прихильностей, упередженості, він чи вона також повинні вважатися вільними від цього з точки зору розсудливого спостерігача. У протилежному випадку довіру до судової влади може бути підірвано.
Сумніви в незалежності відсутні, коли у об'єктивного спостерігача не виникне підстав для занепокоєння з цього питання в обставинах справи, що розглядається (рішення ЄСПЛ у справі Кларк проти Сполученого Королівства ). Навіть самі лише сумніви розсудливого спостерігача в тому, що суд незалежний та неупереджений, можуть мати певне значення в розумінні забезпечення громадянам права на справедливий суд (Ферантелі та Сантанджело проти Італії, Хаусчілдт проти Данії, Веттстейн проти Швейцарії). Кожний суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в неупередженості, зобов'язаний вийти з процесу. Правила, що регулюють відвід суддів, є спробою забезпечення неупередженості судді шляхом усунення будь-яких сумнівів у учасників цивільного процесу. Ці правила направлені на усунення будь-яких ознак необ'єктивності судді та слугують зміцненню довіри, яку суди повинні асимілювати в демократичному суспільстві (справи Микаллеф проти Мальти , Мезнарич проти Хорватії ).
З метою недопущення виникнення потенційного та реального конфлікту інтересів, сумніву в об'єктивності та неупередженості судді як з боку учасників судового провадження, так і з боку сторонніх спостерігачів, є всі підстави для задоволення самовідводу, заявленого суддею Косенко Альоною Василівною.
Керуючись ст.ст. 221, 245, 246, 294 КУпАП, ст.75, 80 КПК України, суддя,
Заяву судді Макарівського районного суду Київської області Косенко Альони Василівни про самовідвід від розгляду справи про адміністративне правопорушення № 370/1508/25 відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП - задовольнити.
Матеріали справи № 370/1508/25 відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП передати в канцелярію Макарівського районного суду Київської області на повторний автоматизований розподіл справ між суддями.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Л.В. Білоцька