Справа № 161/22686/23
Провадження № 2/161/1466/25
03 червня 2025 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Олексюка А.В.,
при секретарі - Новак Л.В.,
за участю представника відповідача - Редька О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
В провадженні Луцького міськрайонного суду Волинської області перебуває вищевказана справа.
В судове засідання представник позивача не з'явився, по невідомій суду причині, хоча належним чином був повідомлений про місце, дату та час судового засідання та його явка судом була визнана обов'язковою.
У зв'язку із повторною неявкою представника позивача, в судовому засіданні ставилось на розгляд питання про залишення позову без розгляду.
Представник відповідача адвокат Редько О.В. просив залишити позов без розгляду у зв'язку з повторною неявкою представник позивача, явка якого була визнана судом обов'язковою.
Вивчивши наявні матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ухвалою Луцького міськрайонного суду від 16.01.2025 судове засідання призначено на 10 год 00 хв 10.03.2025 р.
Протокольною ухвалою суду від 10.03.2025 року відповідно до ст. ст. 42, 43 ЦПК України постановлено визнати обов'язковою явку представника позивача в судове засідання на 10:00 год 29.04.2025 року та зобов'язано надати розрахунок заборгованості.
Протокольною ухвалою від 29.04.2025 року першу неявку представника позивача в судове засідання визнано неповажною та оголошено перерву до 03.06.2025 року на 11.20 год.
Так, в судове засідання 03.06.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» повторно не забезпечив явку свого представника, хоча був належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду справи, про що свідчать довідки про доставку електронного листа.
У відповідності до ст. 128 ЦПК України, суд вправі визнати явку сторони обов'язковою в судове засідання.
При цьому, п. 3 ч. 2 ст. 43 ЦПК України вказує, що учасники справи зобов'язані з'являтися у судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
Ч. 5 ст. 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Обов'язковими умовами для застосування передбачених частиною п'ятою статті 223, пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності (в разі визнання явки позивача обов'язковою).
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Таких правових висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 05 червня 2020 року у справі № 910/16978/19 щодо застосування подібної за змістом норми права.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97- ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на чому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях.
Так, рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні Європейського Суду від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони вживають заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
На думку суду, зі сторони позивача має місце порушення процесуального обов'язку явки до суду, втрата інтересу до справи, тому суд визнає повторну неявку представника позивача в судове засідання неявкою без поважних причин та такою, що унеможливлює розгляд справи, і доходить висновку про залишення позовної заяви без розгляду.
Таким чином, враховуючи те, що представник позивача, явка якого визнана судом обов'язковою, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, повторно не з'явився в судове засідання, про причини своєї неявки суд не повідомив, і його неявки перешкоджають подальшому розгляду справи, останнім розрахунку боргу не надано, суд дійшов висновку про наявність правової підстави для залишення вказаної позовної заяви без розгляду на підставі ч. 5 ст. 223, п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, тобто у зв'язку із повторною неявкою позивача в судове засідання.
Також, згідно норм процесуального законодавства, залишення позову без розгляду не є перешкодою для повторного звернення до суду з таким позовом.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 257, 260, 353, 354 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Олексюк