Справа №766/8587/25
н/п 1-кс/766/4687/25
04.06.2025 року м.Херсон
Слідчий суддя Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_1 за участю:
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ відділу поліції №2 ХРУП ГУНП в Херсонській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 про застосування відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
встановила:
Слідчий звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Обґрунтування клопотання.
В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України. Викладені обставини щодо суті повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення в повній мірі обґрунтовуються отриманими стороною обвинувачення в порядку, визначеному КПК України, доказами. Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1,4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме:
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, оскільки розуміє, що до нього може бути застосована реальна міра покарання та з метою уникнення покарання може переховуватись від органу досудового розслідування та суду.
Відповідно п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України підозрюваний ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме в разі не обрання запобіжного заходу, останній матиме можливість навмисно затягувати досудове розслідування та не з'являтися до органу досудового розслідування та суду, ігноруючи їх законні вимоги щодо її явки для прийняття участі у слідчих процесуальних діях.
Таким чином, з метою належного виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, запобігання спробам перешкоджання здійснення кримінального правопорушення, існує необхідність в обранні відносно нього запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Окрім цього на підставі ч. 6 ст. 194 КПК України, у зв'язку з тим, що даний злочин, пов'язаний з домашнім насильством, виникла необхідність застосувати обмежувальні заходи, а саме направити ОСОБА_4 для проходження програми для кривдників.
Позиція сторін у судовому засіданні.
Прокурор підтримала подане клопотання, просила його задовольнити та застосувати підозрюваному запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Підозрюваний не заперечував проти застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Мотивація суду.
Заслухавши думку учасників розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.
Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Слідчим суддею встановлено, що Слідчим відділом ВП №2 ХРУП ГУНП в Херсонській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12025231020000487 від 03.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.126 -1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом зі своїм батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживають однією сім'єю у приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_1 , де ведуть спільний побут та мають взаємні права і обов'язки та відповідно до ст.3 Сімейного кодексу України вважаються сім'єю, на яку, окрім іншого, поширюються вимоги п. 4 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання домашньому насильству».
Не дивлячись на це, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у порушення вимог положень ст. 28 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству» умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, систематично вчиняв психологічне насильство щодо свого батька ОСОБА_6 , а саме:
- 15.07.2024 приблизно о 23:00 год., ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем спільного проживання із батьком ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , маючи прямий умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства, у грубій формі словесно ображав потерпілого словами нецензурної лайки, чим спричинив шкоду психічному здоров'ю ОСОБА_4 . За вказані протиправні дії, постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 30.07.2024 ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України та накладено грошове стягнення у розмірі 340,00 грн.
- 24.08.2024 приблизно близько 22:10 год., ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем спільного проживання із своїм батьком ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , маючи прямий умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства, вчинив сварку, в ході якої виражався нецензурними словами, чим спричинив шкоду психічному здоров'ю ОСОБА_6 .. За вказані протиправні дії, постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 27.09.2024 ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України та накладено грошове стягнення у розмірі 170,00 грн.
- 24.08.2024 близько 18:40 год., ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем спільного проживання із своїм батьком ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , маючи прямий умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства, вчинив сварку зі своїм батьком ОСОБА_6 , в ході якого виражався на його адресу нецензурною лайкою, чим спричинив шкоду психічному здоров'ю ОСОБА_6 . За вказані протиправні дії, постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 01.10.2024 ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП України та накладено грошове стягнення у розмірі 340,00 грн.
- 17.01.2025 близько 18:50 год., ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем спільного проживання із своїм батьком ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , маючи прямий умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства, вчинив сварку зі своїм батьком ОСОБА_6 , в ході якого виражався на його адресу нецензурною лайкою, чим спричинив шкоду психічному здоров'ю
ОСОБА_6 . За вказані протиправні дії, постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 17.02.2025 ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП України та накладено грошове стягнення у розмірі 1020,00 грн.
У подальшому, будучи неодноразово притягнутим до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за місцем спільного мешкання за адресою: АДРЕСА_1 на ґрунті особистих неприязних відносин, під час словесного конфлікту, в ході якого, діючи систематично умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, продовжив вчиняти відносно свого батька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , домашнє насильство, а саме: 02.05.2025 близько 18:50 год., ОСОБА_4 перебуваючи за місцем спільного проживання із своїм батьком ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , маючи прямий умисел на вчинення домашнього насильства психологічного характеру, в ході конфлікту виражався на адресу батька ОСОБА_6 нецензурною лайкою, чим спричинив шкоду психічному здоров'ю ОСОБА_6 .
Продовжуючи свій злочинний умисел, будучи неодноразово притягнутим до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за місцем спільного мешкання за адресою: АДРЕСА_1 на ґрунті особистих неприязних відносин, під час словесного конфлікту, в ході якого, діючи систематично умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, продовжив вчиняти відносно свого батька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , домашнє насильство, а саме: 03.05.2025 близько 15:00 год., ОСОБА_4 перебуваючи за місцем спільного проживання із своїм батьком ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , маючи прямий умисел на вчинення домашнього насильства психологічного характеру, в ході конфлікту виражався на адресу батька ОСОБА_6 нецензурною лайкою, чим спричинив шкоду психічному здоров'ю ОСОБА_6 .
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 126-1 КК України - домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з яким винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.
21.05.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 126-1 КК України.
Підозра ОСОБА_4 підтверджується зібраними матеріалами кримінального провадження, копії яких надаються до клопотання, а саме:
1.Протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 02.05.2025 в якому потерпілий ОСОБА_6 просить вжити заходів до свого сина ОСОБА_4 , який систематично вчиняє домашнє насильство відносно нього;
2.Показами потерпілого ОСОБА_6 , який повідомив що його син ОСОБА_4 , будучи притягненим чотири рази до адміністративної відповідальності за домашнє насильство, не припиняє свої протиправні дії та продовжує систематично вчиняти домашнє насильство, а саме 02.05.2025 знову вчинив відносно нього насильство в сім'ї психологічного характеру.
3.Показаннями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які пояснили, що ОСОБА_4 часто влаштовує сімейні сварки зі своїм батьком ОСОБА_6 , в ході якого виражається на його адресу нецензурною лайкою.
4.Постановами Херсонського міського суду Херсонської області від 30.07.2024, 27.09.2024, 01.10.2024, 17.02.2025 відповідно до якого ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, 2, 3 ст. 173-2 КУпАП України, та накладене грошове стягнення;
5.Висновком індивідуальної психологічної діагностики, проведеного психологом мобільної бригади соціально-психологічної допомоги ОСОБА_9 , відповідно до якого дії кривдника ОСОБА_4 по відношенню до ОСОБА_6 мають ознаки психологічного насильства та завдали шкоду психічному стану;
6.Протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 .
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Ці дані здатні переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 міг вчинити кримінальне правопорушення, а отже підтверджують наявність обґрунтованої підозри.
Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
У клопотанні зазначено ризики, передбачені п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: що підозрюваний може: переховуватися від органу досудового розслідування, вчинити інше кримінальне правопорушення, впливати на свідків.
Щодо ризиків, зазначених у клопотанні.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання (§ 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000).
У клопотанні зазначено ризики, передбачені п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: що підозрюваний може: переховуватися від органу досудового розслідування, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Прокурор, зазначивши про ризик переховуватися від органу досудового слідства, не зазначив жодної дії підозрюваного, яка б вказувала на існування намірів підозрюваного переховуватися від слідства та покинути місце свого проживання. Слідчий суддя приходить до висновку про відсутність ризику переховування підозрюваним від органу досудового розслідування та суду, враховуючи те, що ОСОБА_4 має фактичне постійне місце проживання, не має постійного доходу, а тому не має матеріальної можливості організувати переховування від органів досудового розслідування та суду.
Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчим у клопотанні зазначено, що підозрюваний «матиме можливість навмисно затягувати досудове розслідування та не з'являтися до органу досудового розслідування та суду, ігноруючи їх законні вимоги щодо її явки для прийняття участі у слідчих процесуальних діях». Нез'явлення підозрюваного на вимогу слідчого є ознакою переховування та відноситься до іншого виду ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Інших підстав перешкоджати кримінальному провадженню ані слідчим, ані прокурором не зазначено. Однак, слідчий суддя вважає, що вказаний ризик існує та полягає в тому, що підозрюваний проживає разом з потерпілим в одній квартирі, що може спричинити тиск підозрюваного на потерпілого, що може бути наслідком зміни його самостійності у процесуальній поведінці, а відповідно може ускладнити досудове розслідування, тому слідчий суддя вважає на необхідне застосувати до підозрюваного зобов'язання у вигляді проходження програми для кривдників.
На переконання слідчого судді наявність підозри та застосовування будь-якого іншого запобіжного заходу вже є стримуючим фактором від вчинення правопорушень і належної процесуальної поведінки особи.
Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до обвинуваченого бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК України слідчий суддя враховує встановлені обставини та вагомість наявних доказів, якими вони обґрунтовуються, а саме: ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст. 126-1 КК України; в разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні йому може загрожувати реальна міра покарання - до двох років позбавлення волі. Також слідчим суддею враховуються: вік та стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_4 , який народився у 1987 році, перебуває на диспансерному обліку у лікаря нарколога з 2024 року з діагнозом: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, на обліку за станом здоров'я у лікаря психіатра не перебуває, інвалідність не встановлювалась; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, а саме: ОСОБА_4 неодружений, утриманців немає; має середню освіту; зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом з батьком (потерпілий у справі). Раніше не судимий, повідомлень про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення не має.
Відповідно до ч.1 ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Слідчий суддя вважає запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, який відповідно до ст. 179 КПК України полягає у покладенні на підозрюваного зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею обов'язки, передбачені статтею 194 КПК України, забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного в межах строку досудового слідства та зможе запобігти ризикам. При цьому, згідно ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне зобов'язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду, а також виконувати обов'язки, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання. Слідчий суддя приходить до висновку, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, та відповідають меті досягнення дієвості кримінального провадження.
Крім того суд, вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_4 обмежувальний захід, передбачений пунктом 5 частини 6 статті 194 КПК України направивши його для проходження програми для кривдників терміном на три місяці.
Керуючись ст.ст. 176-178, 179, 193-194, 196 КПК України, слідчий суддя,
постановила:
Клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, зобов'язавши його прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , наступні обов'язки передбачені ч. 5 та ч.6 ст. 194 КПК України:
- не відлучатися за межі міста Херсон без дозволу слідчого, прокурора, суду, в провадженні яких перебуватиме дане кримінальне провадження;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
- направити ОСОБА_4 для проходження програми для кривдників передбаченої Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" строком на 3 (три) місяці.
Повідомити підозрюваного ОСОБА_4 про те, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, передбачена кримінальна відповідальність ст. 390-1 КК України.
Строк дії даної ухвали до 20.07.2025 року включно, по закінченню якого дана ухвала припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим, крім випадку його продовження у встановленому законом порядку.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання здійснює слідчий згідно ч.3 ст. 179 КПК України.
Ухвала підлягає негайному виконанню та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1