30 травня 2025 рокуСправа № 495/3837/25
Номер провадження 3/495/1317/2025
Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Братків І.І. розглянувши матеріали, які надійшли від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадяна України, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , тимчасово не працюючого,
за ч. 1 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
29.05.2025 до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України надійшли протоколи про адміністративне правопорушення серії ПдРУ №003147Е від 20 травня 2025 року з доданими до них матеріалами відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.204-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі КУпАП).
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 20.05.2025 о 07:00, а саме, під час здійснення прикордонного контролю осіб на виїзд з України виявлено громадянина України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , який здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону України в пункті пропуску через державний кордон без відповідних документів, а саме з використанням паспорту громадянина Ізраїлю для виїзду за кордон НОМЕР_2 , будучи в правових відносинах з Україною, громадянином України згідно із ст.2 Закону України "Про громадянство України". Своїми діями порушив вимоги ст. 9,12 Закону України «Про державний кордон України», затвердженого 04.11.1991 року N? 1777-ХII, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про прикордонний контроль», затвердженого 05.11.2009 року N? 1710-VI, ст. 2,3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в?їзду в Україну громадян України», затвердженого 21.01.1994 року N? 3857-ХII, п. 2 «Правил перетинання державного кордону громадянами України», затвердженого Постановою КМУ від 27.01.1995 N? 57., тобто вчинив правопорушення відповідальність за яке передбачена ст. 204-1 ч. 1 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся заздалегідь належним чином, шляхом направлення смс-повістки за вказаним у протоколі номером телефону.
Відповідно до ч. 2 ст.277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1ст.204-1 КУпАП розглядаються протягом доби.
Таким чином, будучи достеменно обізнаним про розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області, ОСОБА_1 жодних доказів та заперечень для спростування складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення суду не надав, клопотання про відкладення розгляду справи не заявив.
Відтак, розгляд справи здійснений судом на підставі наявних у матеріалах доказів.
Відповідно до положень ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнаються протиправні, винні (умисні або необережні) дії або бездіяльність, які посягають на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, а також встановлений порядок управління і які тягнуть за собою застосування адміністративно-правових санкцій.
Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Проаналізувавши надані докази, вважаю, що з матеріалів справи вбачається, що в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, виходячи з наступного.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.278 КУпАП, орган який розглядає справу про адміністративне правопорушення, вирішує також питання, чи правильно складено протокол про адміністративне правопорушення і виходячи з цього, не вправі вийти за межі протоколу.
Згідно статті 9 Закону України «Про державний кордон України», перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку.
Статтею 12 вищевказаного закону визначається, що пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами направо в'їзду на територію України або виїзду з України. Пропуск транспортних засобів, вантажів через державний кордон України провадиться відповідно до законодавства України і міжнародних договорів України. Відповідно до міжнародних договорів України Кабінетом Міністрів України може бути встановлено спрощений порядок пропуску осіб, транспортних засобів, вантажів через державний кордон України. Пропуск осіб, які незаконно перетинають державний кордон України з наміром бути визнаними біженцями чи особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту, і у яких відсутні документи, що посвідчують особу, або якщо такі документи є фальшивими, здійснюється без таких документів.
Диспозиція частини 1 статті 204-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони державного кордону України.
Об'єктивна сторона інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 204-1 КУпАП становлять такі альтернативні дії: 1) перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади; або 2) спроба такого перетинання.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу.
Суб'єктом правопорушення може бути громадянин України, іноземець або особа без громадянства.
Частиною 1 статті 2 Закону України «Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України» визначено, що документами, що дають право громадянину України на виїзд з України і в'їзд в Україну, є: паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт України; службовий паспорт України; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну (дає право на в'їзд в Україну).
Статтею 3 даного Закону закріплено, що перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України після пред'явлення одного з документів, зазначених у статті 2 цього Закону.
Правила перетинання державного кордону України громадянами України, затверджені Постановою Кабінету міністрів України від 27 січня 1995 року № 57 (далі - Правила).
Відповідно до п.2 вказаних Правил, перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю, якщо інше не передбачено законом, за одним із таких документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, в тому числі паспорт громадянина України.
Регулювання порядку здійснення права громадянами України на перетинання державного кордону здійснює Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», відповідно до цього Закону Кабінетом Міністрів України встановлюються правила перетинання державного кордону громадянами України.
Згідно ст.3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» перетинання державного кордону громадянами України здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України після пред'явлення одного з документів, зазначених у ст. 2 цього закону, а саме: паспорту громадянина України для виїзду за кордон.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції РНБО України, відповідно до ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022, в Україні введено воєнний стан. Указом Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію» було оголошено загальну мобілізацію, який було затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03.03.2022 № 2105-IX. Відповідно до положень Законів України «Про військовий обов'язок і військову службу», «;Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» Правил перетинання державного кордону України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. №57 (зі змінами та доповненнями), у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану обмежено виїзд з України окремою категорією громадян. Зокрема, заборонено виїзд за межі України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, за винятком осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. З 24.02.2022 року встановлено додаткові обмеження перетинання державного кордону України для окремих категорій осіб.
Оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушення доведена, в його діях суд вбачає склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204-1 КУпАП.
Вина правопорушника підтверджується матеріалами справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ПдРУ №003147Е від 20.05.2025;
- розпискою та поясненнями ОСОБА_1 від 20.05.2025;
- копією паспорта;
- рапортом начальника 3 групи інспекторів прикордонного контролю впс " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (тип Б) лейтенанта ОСОБА_2 від 20.05.2025;
- рапортом ІПС вищої категорії - начальника 3 групи ІПС впс " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (тип Б) штаб-сержанта ОСОБА_3 від 20.05.2025.
Відповідно до санкції ч.1 ст. 204-1 КУпАП перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади, тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.
У відповідності до статті 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Тобто, ОСОБА_1 необхідно притягнути до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 204-1 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 грн, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.
Вказаний вид покарання суд вважає справедливим, пропорційним, достатнім і співрозмірним характеру вчиненого адміністративного правопорушення.
Згідно із пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 грн 60 коп., які підлягають стягненню на користь держави.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 27, 33-35, 204-1, 221, 283, 284 КУпАП, суддя,
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , винним у вчиненні у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204-1 КУпАП.
Притягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 204-1 та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн (три тисячі чотириста грн) з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь державного бюджету України судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп. (шістсот п'ять грн 60 коп.).
Згідно із ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.
Згідно із ст. 308КУпАП - у разі не сплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання становить три місяці.
Суддя Ірина БРАТКІВ