Справа № 646/4817/25
№ провадження 1-кс/646/1316/2025
03 червня 2025 року м. Харків
Слідчий суддя Основ'янського районного суду міста Харкова - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора Харківської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 20.05.2025,
23.05.2025 року ОСОБА_3 через систему «Електронний суд» звернувся до суду з вище вказаною скаргою, в обґрунтування якої зазначив, що ним в Харківську обласну прокуратуру направлено повідомлення про злочин від 20.05.2025р., проте на даний час відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені. Просив визнати незаконною бездіяльність керівника Харківської обласної прокуратури та зобов'язати внести відомості до ЄРДР про вчинення кримінальних злочинів.
Особа, яка звернулась із скаргою - ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, повідомлявся про час та місце його проведення завчасно та належним чином, просив розглянути скаргу за його відсутності.
Прокурор відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, повідомлялась про час та місце його проведення завчасно та належним чином, надала суду заяву про розгляд скарги за її відсутності, проти задоволення скарги заперечувала, надала до суду листи, направлені на ім'я ОСОБА_5 , згідно яких Харківською обласною прокуратурою були розглянуті зави від 12.05.2025 року та 20.05.2025 року та надані відповіді.
За положеннями частини третьої статті 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого розглядаються слідчим суддею місцевого суду за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Вивчивши скаргу та дослідивши додані до неї матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.
З наданих слідчому судді матеріалів вбачається, що ОСОБА_6 21.05.2025 року направив на електронну адресу Харківської обласної прокуратури уточнену заяву про злочин від 20.05.2025 р.
З наданого листа Харківської обласної прокуратури вбачається, що на вказану заяву ОСОБА_3 від 20.05.2025 року надано відповідь, згідно якої прокуратурою раніше розглядалась заява з аналогічних питань.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
За змістом статті 306 КПК України, слідчим суддею місцевого суду розглядаються скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування.
Статтею 307 КПК України визначені рішення слідчого судді за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування. Відповідно до частини другої цієї статті, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
У статті 214 КПК України закріплений обов'язок слідчого, дізнавача, прокурора невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Підставою для внесення відомостей до ЄРДР є наявність заяви чи повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, а підставою кримінальної відповідальності, згідно з вимогами частини першої статті 2 КК України є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
При цьому відповідно до статей 2, 214 КПК України у заяві про вчинення кримінального правопорушення мають бути зазначені об'єктивні дані, які свідчать про ознаки кримінального правопорушення.
Відповідно до п. 2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 298 від 30 червня 2020 року, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а саме фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), які мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Такий висновок слугує гарантією кожній особі від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Крім того, відповідно до ст.11 КК України, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення. Не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
Зі змісту заяви ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення вбачається, що особа, яка звернулась із скаргою, просила внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР за фактом організації злочинної групи з метою скоєння інсценованих як самогубство вбивств працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 , ГУНП в Харківській області з корисливих мотивів - заволодінням чужим майном, відмивання грошей (ст. 255 КК України).
Доводи ОСОБА_3 в цій частині ґрунтуються на суб'єктивній оцінці та ставленні до зазначених у заяві про вчинення кримінального правопорушення, обставин, та не містять конкретних фактичних даних, які б свідчили про існування фактів, які б давали підстави для кваліфікації дій за статтями Кримінального кодексу України.
Внесення до ЄРДР неконкретних тверджень (у тому числі припущень) заявника про вчинення кримінального правопорушення за відсутності будь-яких об'єктивних відомостей про обставини його вчинення призвело б до: розпорошення обмежених сил і засобів правоохоронної системи держави на перевірку значної кількості безпідставних та абстрактних повідомлень про кримінальні правопорушення, що в свою чергу не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь, що неминуче знизило б ефективність захисту особи, суспільства та держави від цих кримінальних правопорушень, ускладнило б охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, які зазнали шкоди від таких правопорушень; порушення права та законних інтересів осіб, згаданих в таких повідомленнях; використання інструментів статті 214 КПК України не для ініціювання початку досудового розслідування щодо конкретного кримінального правопорушення, а для спрямування сил і засобів правоохоронних органів загалом на всю діяльність визначеного заявником підприємства, установи чи організації або окремої людини з метою вже самостійного виявлення слідчим, дізнавачем, прокурором обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (а це є вже іншим приводом для початку досудового розслідування за статтею 214 КПК України), а також унеможливлення застосування механізму притягнення заявників до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення (стаття 383 КК України). Зазначене не відповідає завданням кримінального провадження, які визначені в статті 2 КПК України.
Будь-яких інших об'єктивних даних, які свідчать про ознаки кримінального правопорушення, заява ОСОБА_3 про вчинене кримінальне правопорушення - не містить.
Беручи до уваги вищенаведене, оскільки заява ОСОБА_3 про злочин не містить достатніх та конкретних даних чи відомостей, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність відмовити в задоволенні скарги.
Керуючись ст. ст. 107, 303,304 КПК України, слідчий суддя,-
Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора Харківської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення, викладених в заяві про вчинення кримінальних правопорушень від 20.05.2025 року, до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали.
У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1