Справа № 953/4996/25
н/п 1-кс/953/4304/25
"30" травня 2025 р. Слідча суддя Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , захисника - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в залі суду клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_4 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.04.2025 за номером №12025220000000543, про обрання запобіжного заходу відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Новосільке Одеської області, громадянки України, офіційно непрацюючої, не заміжньої, дітей не має, раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючої за адресою: АДРЕСА_2 .
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 149 КК України, -
Встановив:
30.05.2025 до суду надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_4 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.04.2025 за №12025220000000543, про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, що ОСОБА_5 у квітні 2025 року (точна дата в ході досудового розслідування не встановлена), маючи умисел, направлений на торгівлю людьми, а саме вербування та переміщення осіб жіночої статі з використанням їх уразливого стану, з метою їх подальшої сексуальної експлуатації на території Федеративної Республіки Німеччини, переслідуючи корисливий мотив щодо незаконного збагачення за рахунок одержання кримінальних прибутків, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій, вступила у попередню змову з невстановленою особою. Так, ОСОБА_5 , згідно з розробленим планом групи, повинна була підшукати на території України жінок, які через тяжкі особисті обставини можуть дати згоду на зайняття проституцією, після чого, під час особистих телефонних розмов, повинна була досягти домовленості про їх переміщення через державний кордон України до Федеративної Республіки Німеччини для надання сексуальних послуг, або знайти на території України особу яка за грошову винагороду зможе підшукати та організовувати зустрічі чи телефонні розмови з ОСОБА_5 вищезазначених осіб жіночої статі для подальшого їх вербування з метою сексуальної експлуатації та території Федеративної Республіки Німеччини.
Дії ОСОБА_5 суперечать чинному законодавству України та Протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, та покарання за неї, що доповнює Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності 2000 року («Палермський протокол 2000 року») (Дата підписання: 11 листопада 2000 року; дата ратифікації: 4 лютого 2004 року; дата набуття чинності для України: 21 травня 2004 року.) і Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми 2005 року (Дата підписання: 16 травня 2005 року; дата підписання від імені України: 17 листопада 2005 року; дата ратифікації Україною: 21 вересня 2010 року; дата набуття чинності для України: 1 березня 2011 року), дані документи визначають поняття торгівлі людьми, окреслюють коло суспільно-небезпечних діянь, які підлягають обов'язковій криміналізації, передбачають основні стандарти запобігання, протидії торгівлі людьми.
Так, ОСОБА_5 у середині травня 2025 року (точна дата в ході досудового розслідування не встановлена), маючи умисел направлений на торгівлю людьми, а також на вербування осіб жіночої статі з використанням їх уразливого стану, з метою подальшої сексуальної експлуатації на території Федеративної Республіки Німеччини, за попередньою змовою у групі з невстановленими особами, переслідуючи корисливий мотив щодо незаконного збагачення за рахунок одержання кримінальних прибутків, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій, через ОСОБА_7 , яка надала добровільну згоду на конфіденційне співробітництво в рамках досудового розслідування, та з якою остання домовилась здійснити торгівлю людьми у формі купівлі-продажу людини, підшукала на території м. Харкова ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою її сексуальної експлуатації на території Федеративної Республіки Німеччини, задля чого ОСОБА_9 16.05.2025 в період часу з 17:46 год. до 18:04 год., в ході телефонної бесіди з ОСОБА_8 , яка на той час перебувала за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 92А, використовуючи її уразливий стан, який був зумовлений тяжкими особистими обставинами які обмежували її здатність усвідомлювати свої дії, реалізуючи спільний з невстановленими особами умисел, досягла з нею домовленості про переміщення її через державний кордон України до м. Берлін, Федеративної Республіки Німеччини для надання сексуальних послуг, тобто завербувала її з метою сексуальної експлуатації.
Крім того, ОСОБА_5 у середині травня 2025 року (точна дата в ході досудового розслідування не встановлена), маючи умисел направлений на торгівлю людьми, а також на вербування осіб жіночої статі з використанням їх уразливого стану, з метою подальшої сексуальної експлуатації на території Федеративної Республіки Німеччини, за попередньою змовою у групі з невстановленими особами, переслідуючи корисливий мотив щодо незаконного збагачення за рахунок одержання кримінальних прибутків, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій, через ОСОБА_7 , яка надала добровільну згоду на конфіденційне співробітництво в рамках досудового розслідування, та з якою остання домовилась здійснити торгівлю людьми у формі купівлі-продажу людини, підшукала на території м. Харкова ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з метою її сексуальної експлуатації на території Федеративної Республіки Німеччини, задля чого ОСОБА_9 20.05.2025 в період часу з 16:19 год. до 16:30 год., в ході телефонної бесіди з ОСОБА_10 , яка на той час перебувала за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 92А, використовуючи її уразливий стан, який був зумовлений тяжкими особистими обставинами які обмежували її здатність усвідомлювати свої дії, реалізуючи спільний з невстановленими особами умисел, досягла з нею домовленості про переміщення її через державний кордон України до м. Берлін, Федеративної Республіки Німеччини для надання сексуальних послуг, тобто завербувала її з метою сексуальної експлуатації.
Крім того, ОСОБА_5 у середині травня 2025 року (точна дата в ході досудового розслідування не встановлена), маючи умисел направлений на торгівлю людьми, а також на вербування осіб жіночої статі з використанням їх уразливого стану, з метою подальшої сексуальної експлуатації на території Федеративної Республіки Німеччини, за попередньою змовою у групі з невстановленими особами, переслідуючи корисливий мотив щодо незаконного збагачення за рахунок одержання кримінальних прибутків, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій, через ОСОБА_7 , яка надала добровільну згоду на конфіденційне співробітництво в рамках досудового розслідування, та з якою остання домовилась здійснити торгівлю людьми у формі купівлі-продажу людини, підшукала на території м. Харкова ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з метою її сексуальної експлуатації на території Федеративної Республіки Німеччини, задля чого ОСОБА_9 28.05.2025 в період часу з 15:20 год. до 15:44 год., в ході телефонної бесіди з ОСОБА_11 , яка на той час перебувала за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 92А, використовуючи її уразливий стан, який був зумовлений тяжкими особистими обставинами які обмежували її здатність усвідомлювати свої дії, реалізуючи спільний з невстановленими особами умисел, досягла з нею домовленості про переміщення її через державний кордон України до м. Берлін, Федеративної Республіки Німеччини для надання сексуальних послуг, тобто завербувала її з метою сексуальної експлуатації.
У вчинені вказаних кримінальних правопорушень, обґрунтовано підозрюється: ОСОБА_5 .
28.05.2025 о 18:36 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
29.05.2025 ОСОБА_5 вручене повідомлення про підозру, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 149 КК України.
На даний час, у органу проведення досудового розслідування існують підстави вважати, що підозра є обґрунтована та на теперішній час наявні ризики передбачені п. 1,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України. Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати іншим чином, оскільки встановлюються особи, причетні до вчинення кримінального правопорушення.
Сторона обвинувачення у судовому засіданні клопотання про обрання підозрюваній ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримала.
Прокурор зазначив, що зібрані докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 149 КК України та підтверджують наявність ризиків, передбачених пунктами 1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України. Обрання більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання належної процесуальної поведінки підозрюваної, у зв'язку з чим, сторона обвинувачення просить застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підозрювана та її адвокат з приводу клопотання прокурора заперечували, вказуючи, що ОСОБА_12 нікуди ховатись не збирається та буде виконувати всі обов*язки, встановлені судом, просили обрати їй домашній арешт, або мінімальну заставу, враховуючи її вік та сімейну ситуацію.
Слідча суддя, заслухавши позицію сторін, дослідивши надані матеріали та документи у їх сукупності, прийшла до наступного висновку.
З наданих матеріалів встановлено, що СУ ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025220000000543, за ч.2 ст. 149 КК України.
29.05.2025 ОСОБА_5 вручене повідомлення про підозру, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 149 КК України.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно ст.178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зав'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Таким чином, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідча суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідча, прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Щодо наявності обґрунтованої підозри слідча суддя зазначає наступне.
Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідча суддя користується практикою ЄСПЛ.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).
При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
Крім цього, у рішенні ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученогс Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозрі не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вирок) чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процес) кримінального розслідування».
Слідчою суддею встановлено, що на час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_5 підозрюється, остання є осудною особою, яка досягла 16-річного віку та є громадянкою України, скарг на неправомірні дії працівників органу досудового розслідування не висувала.
За результатами розгляду даного клопотання про застосування запобіжного заходу слідчою суддею встановлено, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 149 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими, виходячи з наданих стороною обвинувачення доказів, а саме: Протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ; Протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 ; Протоколом допиту потерпілої ОСОБА_10 ; Протоколом допиту потерпілої ОСОБА_11 ; Протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
Слідча суддя зазначає, що на цій стадії кримінального провадження, враховуючи практику Європейського суду з прав людини та положення кримінального процесуального закону, суд повинен лише надати оцінку тому чи достатньо отриманої інформації та досліджених доказів, для того, щоб допустити можливість, що особа щодо якої вирішується питання про застосування запобіжного заходу могла вчинити кримінальне правопорушення, яке їй інкримінується.
Питання ж оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні того чи іншого злочину входить до компетенції суду під час розгляду кримінального провадження по суті.
З огляду на зазначене, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідча суддя переконана, що надані достатні підстави для наявності обґрунтованої підозри стосовно можливого вчинення ОСОБА_5 дій, що кваліфікуються за ч.2 ст. 149 КК України за викладених у клопотанні обставин.
Вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.
Щодо наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України слідча суддя зазначає наступне.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Слідча суддя враховує наявність ризиків, передбаченого п.п.1,3,4 ст.177 КПК України. Наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжких правопорушень, у зв'язку із чим вона може спробувати переховуватися від органу досудового розслідування, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, може незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме встановленню інших осіб причетних до скоєння даних кримінальних правопорушень, повідомляти їх про хід розслідування, так як необхідно встановити інших осіб, які сприяли ОСОБА_5 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, що негативно вплине на стан досудового розслідування та його повноту і неупередженість.
Крім того, слідча суддя вважає за необхідне зазначити, що військова агресія проти України, є обставиною (ризиком), яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.
Крім того, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Слідча суддя зазначає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема, суворістю передбаченого покарання.
А отже, очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.
При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому слідча суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_12 у сукупності з іншими обставинами.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків та потерпілих, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, потерпілими у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків, потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, потерпілих та дослідження їх судом.
Вищезазначене дає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони підозрюваної на свідків, потерпілих, враховуючи обставини кримінального правопорушення.
Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Слідча суддя враховує всі надані дані щодо особи ОСОБА_5 , яка є ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, офіційно непрацююча, не заміжня, дітей не має, раніше не судима, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , і всі встановлені відомості свідчать про відсутність міцних соціальних та сімейних зв*язків. За поясненнями підозрюваної, вона не підтримує зв*язку з батьком та матір*ю, перебувала з 2022 року в Німеччині, а потім повернулася в Україну.
Також, будь-яких даних щодо неможливості перебування її в умовах тримання під вартою за станом здоров*я не надано.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, Право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів суспільства. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Слідча суддя вважає, що з урахуванням характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , те, що кримінальні правопорушення вчинені під час дії воєнного стану, а отже у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав як інтересів суспільства так і держави в цілому, сукупність обставин, на підставі яких встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вказує на недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для забезпечення підозрюваною виконувати покладених на неї процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, в умовах дії воєнного стану на території України.
При цьому слідча суддя зазначає, що при оцінці можливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідча суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи, в тому числі особисте зобов*язання, домашній арешт, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. Також, слідча суддя враховує, що надана до суду копія договору оренди квартири та акт - прийому передачі майна в м. Львів на підтвердження проживання Чавдар в м. Львів є сумнівними, оскільки ці документи містять різні дати (травень та червень) і даний договір оренди не зареєстрований відповідно до вимог чинного законодавства.
За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
При цьому, слідча суддя, визначаючи розмір застави виходить з того, що застава у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 242240 грн. є достатньою для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, передбачених КПК України, з врахуванням всіх повідомлених даних по особі підозрюваної, даних про її майновий та сімейний стан та обставин інкримінованих правопорушень, і внесення застави саме у такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків, зупинення її злочинної діяльності.
Таким чином, під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, за клопотанням захисту. Однак, слідча суддя вважає, що на цей час існують правові підстави для застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 з врахуванням наявних встановлених ризиків, даних про особу підозрюваної, і підстав для визначення іншого запобіжного заходу слідчий суддя не вбачає і не надано даних про такі обставини і підозрюваною, і її захисником.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 206, 211, 213, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя,
Постановив:
Клопотання слідчого, погоджене прокурором- задовольнити.
Обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування на 58 днів - тобто до 26 липня 2025 року включно.
Визначити ОСОБА_5 суму застави у розмірі 242240 грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (код одержувача: 26281249; банк одержувача: ДКСУ м. Київ; МФО одержувача: 820172; р/р. ua208201720355299002000006674 (справа № _____) до сплину терміну тримання під вартою.
При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_5 з-під варти звільнити.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
-прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
-утриматись від будь якого спілкування зі свідками у кримінальному провадженні - ОСОБА_7 , потерпілими у кримінальному провадженні - ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .
Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз'яснити підозрюваній, що в разі не виконання покладених на неї обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Зобов'язати слідчого СУ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_4 негайно повідомити близьких родичів підозрюваної ОСОБА_5 про взяття під варту останньої.
Встановити строк дії ухвали до 26.07.2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваною в той же строк, але з моменту отримання копії ухвали слідчого судді.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя: