Справа № 953/3233/25
Провадження № 3/953/1209/25
04 червня 2025 року м. Харків
Суддя Київського районного суду м. Харкова Дяченко О.М., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від Харківського районного управління поліції №1 Головного управління національної поліції в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Ківшарівка м. Куп'янськ Харківської області, РНКОПП НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 02.04.2025 (серії ВАВ № 034637), 01.04.2025 о 16:00 год, за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , ухилилась від виконання передбачених законодавством батьківських обов'язків, стосовно доньки ОСОБА_2 , 2009 року народження, а саме зловживає алкогольними напоями на постійній основі, веде асоціальний спосіб життя, не займається вихованням доньки, чим порушила вимоги ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства».
Дії ОСОБА_1 , особою, уповноваженою на складання протоколів, кваліфіковано за ч. 2 ст. 184 КУпАП.
Потерпілою особою в цьому протоколі зазначено ОСОБА_2 .
ОСОБА_1 у судові засідання (22.04.2025 та 04.06.2025.) не з'явилась, про дату, час та місце судового засідання повідомлена. В адміністративних матеріалах наявні довідки про доставку повідомлення у додаток «Viber». Суд враховує, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, була належним чином повідомленою, зокрема відповідно до положень ст. 268, 277-2 КУпАП України.
Суд виходить з того, що якщо учасник справи надав номер телефону при оформлені протоколу про адміністративне правопорушення, то можна припустити, що він не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, у свою чергу, покладає на особу обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них. Отже, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою вказаних ним засобів зв'язку, діє правомірно й добросовісно
Також суд враховує, що працівники поліції роз'яснили ОСОБА_1 її права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП і повідомили, що розгляд справи буде здійснювати Київський районний суд м. Харкова.
Згідно з положеннями ст. 268 КУпАП інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 184 КУпАП не відноситься до правопорушень, по яким присутність особи у судовому засіданні є обов'язковою.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Дослідивши надані разом з протоколом про адміністративне правопорушення матеріали, суд встановив наступне.
Розглядаючи справи про адміністративні правопорушення, суд відповідно до положень ст. 1 КУпАП здійснює охорону прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП, завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Приписами ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Адміністративна відповідальність за ч.1 ст.184 КУпАП настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Норми ст. 184 КУпАП є бланкетними, тобто відсилають до положень спеціального законодавства, яким встановлені зазначені вище обов'язки.
Таким чином, склад адміністративного правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, утворюють лише дії чи бездіяльність, спрямовані на невиконання батьками обов'язків, чітко передбачених законодавством, і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.1998 року у справі щодо тлумачення терміну «законодавство» зазначеним терміном охоплюється закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.
Отже, якщо зазначені вище акти передбачають обов'язки батьків відносно дітей, які стосуються забезпечення необхідних умов їх життя, навчання та виховання, то ухилення від виконання цих обов'язків становитиме склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 184 КУпАП.
Норми ст. 150 Сімейного кодексу України зобов'язують батьків: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний і моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Відповідно до п. 9 розділу II "Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції", затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України N 1376 від 06.11.2015, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема у графі "дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення" - суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП проявляється у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку потерпілого без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т.ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям); незабезпечення потерпілим безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
З суб'єктивної сторони за формою вини адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП, може вчинятися як умисно, так і через необережність у виді недбалості.
Частиною 2 ст. 184 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року після накладення адміністративного стягнення вчинення дій, що охоплюються ч. 1 ст.184 КУпАП.
Уповноваженою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення не надано суду доказів ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей в розумінні ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», в тому числі які дії вчинені ОСОБА_1 повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Уповноваженою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення додано до матеріалів справи постанову Київського районного суду м. Харкова від 12.02.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 02.04.2025 (серії ВАВ № 034637) дата вчинення правопорушення - 01.04.2025, тобто після спливу одного року накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 постановою Київського районного суду м. Харкова від 12.02.2024 у справ 953/12257/23.
Отже, уповноваженою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення не надано суду доказів притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Згідно вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За таких обставин, протокол про адміністративне правопорушення, складений з порушенням вимог ст. 256 КУпАП не є беззаперечним доказом вини ОСОБА_1 в порушенні вимог ч. 2 ст. 184 КУпАП.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що в даній ситуації протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним та допустимим доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніву у суду.
При цьому суд зазначає, що відповідно до ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 року зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
ЄСПЛ у справі "Карелін проти Росії" дійшов висновку, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді, а також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
У відповідності із статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
З огляду на те, що складення та оформлення протоколу про адміністративне правопорушення виконано не належним чином, а зазначені вище недоліки та неповнота не можуть бути усунуті під час судового розгляду, вважаю за необхідне закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 184, п. 1 ч.1 ст. 247, ст. 280, 283, 284 КУпАП, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 184 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, тобто за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня винесення такої постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О.М. Дяченко