Рішення від 03.06.2025 по справі 953/2770/25

Справа № 953/2770/25

н/п 2/953/1855/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2025 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Муратової С.О.,

при секретарі - Драгані О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовною заявою Моторного (транспортного) страхового бюро України (ЄДРПОУ: 21647131, адреса: 01054, м. Київ, вул. Леонтовича, буд. 9, корп. 1, оф. 301) до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення суми сплаченого майнового відшкодування, -

встановив:

25.03.2025 до Київського районного суду м. Харкова надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого майнового відшкодування в розмірі 36923,54 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 3028,00 грн.

На обґрунтування позовної заяви зазначає, зокрема, що 14.09.2023 о 10:00 год. за адресою: м. Харків, вул. Свистуна, 12 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: 1) «HYUNDAI» (державний номерний знак НОМЕР_2 ) (надалі - автомобіль потерпілого), яким керував ОСОБА_1 (надалі - відповідач); 2) «RENAULT» (державний номерний знак НОМЕР_3 ) (надалі - автомобіль потерпілого), яким керував ОСОБА_2 (надалі - потерпілий). Постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 06.12.2023 у справі №645/5063/23 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. На момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Цивільно-правова відповідальність потерпілого була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №214572772). Потерпілий своєчасно звернувся до позивача із повідомленням про ДТП від 16.09.2023, та заявою про виплату страхового відшкодування від 21.09.2023. Розрахунок та виплата відшкодування проводився на основі: звіт №475/23 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 04.10.2023; наказу №4.1/23273 від 04.01.2024; довідки №1 від 28.12.2023. Загальний розмір витрат МТСБУ складає: 36923 грн. 54 коп. Позивач відшкодував завдані відповідачем збитки внаслідок ДТП у розмірі: 35223 грн. 54 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №85407 05.01.2024; в розмірі 1700 грн. 00 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №976992 від 23.10.2023.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2025, розгляд вказаної справи визначено судді Київського районного суду м. Харкова Муратовій С.О. (а.с. 41).

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 27.03.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаною позовною заявою. Розгляд справи ухвалено проводити в спрощеного позовного провадження із призначенням в судове засідання по суті. (а.с. 43).

В судове засідання представник позивача не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, на електрону адресу суду 27.05.2025 надійшло клопотання представника МТСБУ - адвоката Сечко С.В. про розгляд справи за відсутності представника позивача, в якому просив розглядати справу за позовом МТСБУ до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування за відсутності представника позивача (а.с. 57-58).

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, будучи повідомленим належним чином про час та місце розгляду справи судовими повістками (а.с. 46, 52-53, 55), причини неявки суду не повідомив, ніяких заяв на адресу суду не подавав.

Суд не має відомостей про причину повторної неявки відповідача, який повідомлявся про час і місце розгляду справи у порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України, і від якого не надійшли відзив чи заява про судовий розгляд за його відсутності, що дало підстави вирішити справу на підставі наявних у ній даних (постановити заочне рішення) у відповідністю з частиною 4 статті 223, частиною 1 статті 280 Цивільного процесуального кодексу України, проти чого не заперечував позивач, та що відповідає передбаченим статтею 2 ЦПК України завданням та основним засадам цивільного судочинства, в тому числі і щодо розумності строків розгляду справи судом.

В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Як зазначає Верховний Суд, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору (Постанова КЦС ВС від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18.)

У цій справі суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, тому вирішив спір по суті за відсутності відповідача.

Зважаючи на те, що всі належним чином повідомлені учасники справи в судове засідання не з'явилися, і це не перешкоджає розгляду справи по суті, судовий розгляд справи проведено за відсутності учасників справи на підставі наявних у суду матеріалів. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. При цьому підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків можуть бути: договори та інші правочини, а також - інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.

Вимогами ч.3 ст.12, ч.1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно постанови Київського районного суду м. Харкова від 06.12.2023 по справі №953/5063/23, 14.09.2023 о 10.00 год. за адресою: м. Харків, вул. Свистуна, 12, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Hyundai TUCSON», д.н.з. НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, у результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем «Renault Logan», д.н.з. НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався попереду. У наслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальну шкоду. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 12.1, 13.1 ПДР України.

Постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 06.12.2023, визнано винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн.; стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 536,80 грн. (а.с. 4-5).

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 3. ст. 102 ЦПК України, висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Згідно ст. 7-1 Закону України «Про судову експертизу», підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.

Згідно роздруківки перевірки чинності полісу внутрішнього страхування, поліс на ТЗ № НОМЕР_4 станом на 14.09.2023 не знайдено (а.с. 6).

Згідно повідомлення до МТСБУ ОСОБА_2 від 16.09.2023, останній відповідно до ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», повідомив про дорожньо-транспортну пригоду з наступних обставин: 14.09.2023 о 10.00 год. за адресою: м. Харків, перехрестя вул. Лосівська та вул. Свістуна біля буд. 12, водій автомобіля «Hyundai TUCSON», д.н.з. НОМЕР_4 , ОСОБА_1 , не вибрав безпечної швидкості руху та безпечної дистанції, здійснив зіткнення з автомобілем «Renault Logan», д.н.з. НОМЕР_5 , під керуванням ОСОБА_2 , що рухався попереду (а.с. 7).

Згідно заяви до МТСБУ ОСОБА_2 від 21.09.2023, останній звернувся на підставі ст.ст. 35, та п. 41.1 41 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» про здійснення відшкодування оціненої шкоди, заподіяної в результаті ДТП, що сталася 14.09.2023 в м. Харкові, перехрестя вул. Лосівська та вул. Свістуна за участю транспортного засобу «Renault Logan», д.н.з. НОМЕР_5 під керуванням водія ОСОБА_2 та транспортного засобу «Hyundai TUCSON», д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_1 . Належне відшкодування просив здійснити шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ОСОБА_2 (а.с. 9).

Згідно полісу №214572772 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, цивільна-правова відповідальність ОСОБА_2 на автомобіль «Renault Logan», д.н.з. НОМЕР_5 , застрахована у СК «Оберіг», строк дії договору 26.05.23025 - 25.05.2024 (а.с. 10).

Відповідно до Звіту № 475/23 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 04.10.2023, вартість (розмір) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу «Renault Logan», р.н. НОМЕР_5 , внаслідок його пошкодження, за станом на дату оцінки, становить 38730,23 грн. (включаючи ПДВ на запасні частини, виключаючи ПДВ на матеріали фарбування) (а.с. 12-16).

Пунктом 8 частини 2 статті 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 22 ЦК України передбачено що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, зокрема якщо особа зазнала втрати у зв'язку з пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до роз'яснень, які викладені в Постанові Пленуму Вищого спеціалізованою суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01 березня 2013 року за № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати па увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, піддягає відшкодуванню з повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п'ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.

Відповідно до вимог ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

З постанови Київського районного суду м. Харкова від 06.12.2023 вбачається, що винними у вчиненні ДТП, що сталася 14.09.2021 за адресою: м. Харків, вул. Свистуна, 12, визнано ОСОБА_1 .

Вимогами ст. 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Автомобіль ОСОБА_1 не був забезпечений полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с. 6).

Згідно ст. 41 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Відповідно до п. 36.1 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Відповідно до п.п. “а» п. 41.1 ст. 41 Закону, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Згідно ст. 22 Закону, МТСБУ відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоров'ю та майну третіх осіб під час ДТП.

Згідно Наказу № 95976 МТСБУ здійснило виплату страхового відшкодування потерпілій особі, ОСОБА_2 на суму 35223,54 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 85407 від 05.01.2024 (а.с. 30). Також, з метою врегулювання страхової справи та збору документів, виклику сторін МТСБУ виплатило за послуги аварійного комісара (експерта) у розмірі 1700,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 976992 від 23.10.2023 (а.с. 31).

Відповідно до ч.1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Регресне зобов'язання виникає лише у випадках, передбачених законом, і має похідний характер, оскільки підставою його виникнення є виконання іншою особою відповідного зобов'язання.

Підставою регресного позову є відповідальність заподіювана шкоди за завдану шкоду та факт виплати позивачем, що пред'явив регресну вимогу, певної грошової суми в рахунок відшкодування завданої шкоди. Право зворотної вимоги виникає лише після того, як відбулася виплата.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_1 в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування в сумі 36923,54 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, належних та допустимих доказів на спростування доводів позивача відповідачем не надано.

Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений останнім за подачу позовної заяви судовий збір в сумі 3028,00 грн.

Керуючись ст.ст.4-13, 76-89, 258-274, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 11, 16, 22, 623-625, 1172, 1188, 1191, Цивільного кодексу України, ст.ст. 36, 41 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, м. Київ, Русанівський бульвар б.8) - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, м. Київ, Русанівський бульвар б.8, р/р НОМЕР_6 в АТ «Укрексімбанк», м. Київ) суму сплаченого майнового відшкодування в розмірі 36923 (тридцять шість тисяч дев'ятсот двадцять три) грн. 54 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, м. Київ, Русанівський бульвар б.8) судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

На рішення суду першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Харківського апеляційного суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення, а у випадку проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк для апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, м. Київ, Русанівський бульвар б.8).

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Суддя С.О. Муратова

Попередній документ
127866032
Наступний документ
127866034
Інформація про рішення:
№ рішення: 127866033
№ справи: 953/2770/25
Дата рішення: 03.06.2025
Дата публікації: 05.06.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Київський районний суд м. Харкова
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (03.06.2025)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 25.03.2025
Предмет позову: про стягнення відшкодування
Розклад засідань:
28.04.2025 10:30 Київський районний суд м.Харкова
03.06.2025 10:00 Київський районний суд м.Харкова