Справа № 953/560/25
н/п 1-кс/953/4045/25
"20" травня 2025 р. слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова розглянувши скаргу ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12023220000000120 від 29.01.2023 на постанову слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_2 від 28.04.2025 про закриття кримінального провадження, -
встановив:
20 травня 2025 року до суду надійшла скарга ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12023220000000120 від 29.01.2023 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження. Заявник просила поновити строк оскарження та скасувати постанову слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 про закриття вказаного кримінального провадження датовану 28.04.2025.
В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначила, що СУ ГУНП в Харківській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023220000000120 від 29.01.2023 за ч.2 ст.286 КК України, яке 28.04.2025 постановою слідчого закрите за відсутності складу кримінального правопорушення. Зазначену постанову слідчого вважає незаконною та такою, що винесена передчасно, а тому просить її скасувати. Водночас просила поновити строк на звернення до суду не вказуючи обставин на підтвердження поважності причин пропуску строку оскарження.
Слідчий суддя, дослідивши скаргу, доходить наступного:
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований КПК України. Зокрема, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування має відбуватись з дотриманням певних умов.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Згідно з ч.1 ст.304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною ч.1 ст.303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Згідно з ч.1 ст.117 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду. Тобто, можливість поновлення вищезазначеного строку кримінальний процесуальний закон пов'язує з тим, чи були причини його пропуску поважними.
Поновлення процесуального строку за своєю правовою природою передбачає встановлення учасникам кримінального провадження додаткового проміжку часу для вчинення процесуальної дії за умови пропуску строку з поважних причин.
Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону під поважними причинами необхідно розуміти ті обставини, які об'єктивно є непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
При цьому про поважність причин для поновлення процесуального строку може свідчити наявність конкретних обставин, які об'єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом установленого законом строку, виникли раптово, мали несподіваний характер і не могли бути контрольовані особою, яка звернулася зі скаргою.
Передбачений процесуальним законом десятиденний строк для подання скарги є досить тривалим і достатнім для реалізації права на оскарження рішення слідчого. Правило дотримання строку у встановленому розмірі має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб провадження розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності. Це правило надає особі, яка має право на оскарження, достатній строк для роздумів щодо того, чи подавати скаргу, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція слідчого судді не здійснюється.
При тому положення п.3 ч.2 ст.304 КПК України визначають, що скарга, подана після закінчення строку, передбаченого ч.1 ст.304 КПК України повертається, якщо особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Зі скарги вбачається, що звертаючись до суду через 21 день з дати ухвалення оскаржуваного рішення, тобто з порушенням на 11 днів встановленого КПК України строку оскарження, заявник, жодних причин в обґрунтування підстав поновлення цього строку не зазначає.
Враховуючи викладені обставини, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність повернення скарги заявниці на підставі п.3 ч.2 ст.304 КПК України, за відсутності підстав поновлення пропущеного строку оскарження.
Роз'яснити, що відповідно ч.7 ст.303 КПК України, повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому КПК України.
Керуючись ст. 303, 304, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
постановив:
Скаргу ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12023220000000120 від 29.01.2023 на постанову слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_2 від 28.04.2025 про закриття кримінального провадження, - повернути.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту отримання.
Слідчий суддя: ОСОБА_4