02червня 2025 року
м. Київ
справа № 372/3627/22
провадження № 51 - 5909 ск 23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Обухівського районного суду Київської області від 27 червня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 05 лютого 2025 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12022111230001166 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Охтирка Сумської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
встановив:
За вироком Обухівського районного суду Київської області від 27 червня 2023 року ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. Вирішено питання щодо запобіжного заходу та речових доказів.
Відповідно до обставин, детально наведених у вироку, 07 жовтня 2022 року близько 14:20 год ОСОБА_4 , знаходячись біля приміщенням магазину «Дніпро СТ», що розташований за адресою: вул. А. Солов'яненка, 407А, у смт Козин Обухівського р-ну Київської обл., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в умовах воєнного стану, скориставшись тим, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав майно, що належить потерпілому ОСОБА_5 , а саме: велосипед марки «Author solution xc mt», біло-синього кольору, вартістю 7166,67 грн, який знаходився поруч зі входом до магазину «Дніпро СТ». Надалі, ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на вказану суму.
Київський апеляційний суд ухвалою від 05 лютого 2025 року апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_6 залишив без задоволення. Апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 задовольнив, вирок Обухівського районного суду Київської області від 27 червня 2023 року змінив та виключив з мотивувальної частини вироку кваліфікуючу ознаку повторність. У решті вирок суду залишив без змін.
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга засудженого ОСОБА_4 , в якій він порушує питання про перегляд оскаржуваних судових рішень.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Не погоджуючись з наданою судами оцінкою доказам, засуджений посилається на неповноту та невідповідність висновків судів фактичним обставинам кримінального провадження.
На обґрунтування доводів поданої касаційної скарги засуджений ОСОБА_4 зазначає, що:
? винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, не доведена;
? суди не врахували показання обвинуваченого, надані в ході досудового розслідування, щодо обставин, за яких він придбав велосипед;
? судами безпідставно відмовлено у задоволенні низки клопотань сторони захисту;
? висновок судово-товарознавчої експертизи складений неналежним чином та із порушеннями;
? місцевий суд був упереджений при ухваленні рішення по суті.
На думку засудженого суд апеляційної інстанції порушив строки розгляду кримінального провадження, а ухвала апеляційного суду є невмотивованою та не відповідає вимогам статей 370, 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).
Перевіривши доводи касаційної скарги та долучені до неї копії судових рішень, колегія суддів не вбачає підстав для відкриття касаційного провадження з мотивів, наведених у скарзі.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Так, згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до приписів ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Отже, касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
Доводи, викладені в касаційній скарзі засудженого, якими він обґрунтовує заявлені вимоги, аналогічні доводам апеляційних скарг сторони захисту, яким апеляційний суд дав належну оцінку під час апеляційного розгляду.
Щодо доводів касаційної скарги засудженого ОСОБА_4 про те, що його винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, не доведена; суди не врахували показання обвинуваченого, надані в ході досудового розслідування, щодо обставин, за яких він придбав велосипед.
Засуджений ОСОБА_4 звертає увагу, що саме на момент затримання його не забезпечили захисником.
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Верховний Суд, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як ті, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і ті, що визначають його суб'єктивну сторону.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, які стосуються події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
З одного боку, стандарт доведення поза розумним сумнівом передбачає, що сумнів не повинен бути суто умоглядним, а має ґрунтуватися на певних установлених судом обставинах або недоведеності важливих для справи обставин, що дає підстави припускати такий розвиток подій, який суперечить версії обвинувачення і який неможливо спростувати наданими сторонами доказами.
З іншого боку, для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням (див. постанови Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к, від 08 жовтня 2019 року у справі № 195/1563/16-к, від 21 січня 2020 року у справі № 754/17019/17, від 16 вересня 2020 року у справі № 760/23459/17 та ін.).
Колегія суддів уважає, що в цьому кримінальному провадженні винуватість ОСОБА_4 доведено поза розумним сумнівом з огляду на таке.
Так, у постановленій за наслідками апеляційного розгляду ухвалі, суд апеляційної інстанції, зазначив, що місцевий суд, обґрунтовуючи свої висновки про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, послався на докази, які зібрані у встановленому законом порядку, досліджені під час судового розгляду та оцінені судом відповідно до приписів ст. 94 КПК України.
З оскаржуваних судових рішень вбачається, що в судовому засіданні безпосередньо у встановленому законом порядку суд першої інстанції допитав обвинуваченого ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5 , свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , зміст показань яких детально викладений у вироку.
Крім того, суди встановили, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується іншими дослідженими в ході судового розгляду доказами, зокрема, даними рапорту Обухівського РУП ГУНП в Київській області, відповідно до якого 07 жовтня 2022 року о 14:25 год на службу 102 надійшло повідомлення від ОСОБА_5 про те, що 10 хв тому він залишив велосипед біля магазину по вул. А. Солов'яненка, 407А у смт Кизин Обухівського р-ну Київської обл., на велосипеді був пакет з ліками та телефоном «Нокіа», коли вийшов з магазину, велосипед зник; даними протоколу затримання підозрюваного ОСОБА_4 , під час якого у нього виявлено та вилучено майно, яке було викрадено у потерпілого ОСОБА_5 , а саме велосипед «Author solution xc mt», телефон «Нокіа» та лікарські засоби; даними протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 07 жовтня 2022 року, під час якого потерпілий ОСОБА_5 впізнав особу, зображену на фотознімку № 2, а саме ОСОБА_4 , як особу, яку підозрює у вчиненні крадіжки та якого бачив за 10 хв. до виявлення відсутності свого майна; даними протоколу пред'явлення речей для впізнання від 08 жовтня 2022 року за участю потерпілого ОСОБА_5 , під час проведення якого останній впізнав велосипед, зображений на фото № 2, який був викрадений у нього 07 жовтня 2022 року; даними протоколу слідчого експерименту від 08 жовтня 2022 року за участю потерпілого ОСОБА_5 , під час проведення якого останній відтворив події вчиненого кримінального правопорушення; даними протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 08 жовтня 2022 року за участю свідка ОСОБА_9 , яка впізнала особу, зображену на фото № 3, а саме ОСОБА_4 , як особу, яка здійснювала купівлю в магазині «Дніпро СТ» 07 жовтня 2022 року та перебувала біля магазину, коли до нього зайшов потерпілий; даними протоколу слідчого експерименту від 31 жовтня 2022 року за участю свідка ОСОБА_9 , під час якого остання відтворила події, що мали місце 07 жовтня 2022 року та підтвердила той факт, що коли потерпілий зайшов до магазину, на вулиці біля магазину за столом сидів ОСОБА_4 та розпивав алкогольні напої; даними протоколу слідчого експерименту від 29 листопада 2022 року за участю свідка ОСОБА_8 , під час проведення якого остання відтворила події, що мали місце 07 жовтня 2022 року та підтвердила той факт, що коли вона ішла одна по вулиці, наздогнав ОСОБА_4 з велосипедом; даними протоколу огляду відеозапису від 08 жовтня 2022 року з камери відеоспостереження, що розташована на електроопорі поблизу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , проведеного за участю свідка ОСОБА_8 , на якому видно автомобільну дорогу, по якій ОСОБА_4 котить велосипед біло-синього кольору, знаходячись на відстані приблизно 500-700 м від магазину «Дніпро СТ» у напрямку повороту на с. Плюти; даними висновку судово-товарознавчої експертизи № 2577 від 08 жовтня 2022 року, відповідно до якого вартість велосипеда складає 7166,67 грн; даними протоколу медичного огляду від 07 жовтня 2022 року, відповідно до якого ОСОБА_4 перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Так, у судовому засіданні в суді першої інстанції обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав та зазначив, що до вказаного злочину не причетний та повідомив, що купував продукти у магазині «Дніпро», вийшовши з магазину через 8-10 м. зустрів потерпілого, який був без велосипеду, після чого, через 200-300 м. зустрів невідомого чоловіка, у якого купив за 200 грн та пляшку горілки велосипед, на якому був пакет з невідомим йому вмістом.
Водночас суди показання обвинуваченого ОСОБА_4 про його непричетність до вчиненого дослідили всебічно й повно, та з наведенням відповідних мотивів оцінили критично, вважаючи таку позицію намаганням уникнути відповідальності, оскільки вона спростовується сукупністю належних та допустимих доказів.
Зокрема, судами встановлено, що показання обвинуваченого спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_5 , який у місцевому суді безпосередньо вказав, що 07 жовтня 2022 року він залишив біля магазину свій велосипед, на якому також залишив чорний пакет зі своїм мобільним телефоном марки «Нокіа» та ліками, і пішов в середину магазину. Перед цим він помітив біля магазину невідомого чоловіка, яким потім виявився ОСОБА_4 , який розпивав алкогольні напої. Після того, як вийшов з магазину, він помітив відсутність велосипеда, чоловіка біля магазину також не було.
Крім того, згідно показань свідка ОСОБА_9 , 07 жовтня 2022 року вона працювала в магазині. У цей день до неї декілька разів заходив ОСОБА_4 , купував алкогольні напої та продукти харчування. Пізніше в магазин зайшов потерпілий ОСОБА_5 , який закцентував увагу на ОСОБА_4 , який ще був біля магазину. Потерпілий купив продукти харчування та вийшов з магазину, після чого знову повернувся та попросив подзвонити на його номер мобільного телефону, повідомивши, що викрали його велосипед, на якому він залишив пакет з телефоном і ліками. Слухавку взяв чоловік, який потім відключився. Після того, як зник велосипед, обвинуваченого під магазином також не було.
Свідок ОСОБА_8 в суді першої інстанції надала показання, відповідно до яких 07 жовтня 2022 року вона розпивала разом з ОСОБА_4 алкогольні напої біля магазину «Дніпро СТ». Коли ОСОБА_4 пішов купити ще одну пляшку горілки, вона не стала його чекати та пішла в сторону с. Плюти. Приблизно через 10-15 хвилин обвинувачений її наздогнав з велосипедом та пакетом чорного кольору, який поклав у її рюкзак. На запитання, де він взяв велосипед, останній повідомив, що купив.
Суди також встановили, що показання потерпілого та свідків підтверджуються протоколами слідчих експериментів, проведених за їх участю. Також з протоколу огляду відеозапису від 07 жовтня 2022 року з камери відеоспостереження, що розташована на електроопорі поблизу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , за участю свідка ОСОБА_8 , вбачається, що на відеозаписі зафіксовано автомобільну дорогу, по якій ОСОБА_4 котить велосипед біло-синього кольору, знаходячись на відстані приблизно 500-700 м. від магазину «Дніпро СТ», у напрямку повороту на с. Плюти.
Крім того, суд апеляційної інстанції у своєму рішенні зазначив, що твердження обвинуваченого ОСОБА_4 про те, що він не вкрав велосипед, а купив його, є сумнівними, оскільки разом з велосипедом зник і пакет, в якому знаходився мобільний телефон потерпілого, який намагався подзвонити на свій телефон, однак чоловік взяв трубку, а потім відключився. Разом з тим, згідно показань свідка ОСОБА_8 , обвинувачений її наздогнав з велосипедом і пакетом, який поклав у її рюкзак. Вказане не заперечував у суді апеляційної інстанції і сам обвинувачений.
Тож, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що обвинувачений ОСОБА_4 був обізнаний, що в пакеті знаходився телефон, однак жодних спроб його повернути не вчинив і після дзвінка потерпілого навпаки його вимкнув.
Крім цього, суд апеляційної інстанції вказав на наявні розбіжності в показаннях ОСОБА_4 щодо суми грошових коштів, за які він нібито купив велосипед. Так, в суді першої інстанції обвинувачений показав, що купив його за 200 грн та пляшку горілки, а в суді апеляційної інстанції вказав, що купив велосипед за 500 грн.
Отже, Суд погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що наведені докази є логічними, послідовними, доповнюють один одного та у своїй сукупності є достатніми аби поза розумним сумнівом вважати, що 07 жовтня 2022 року біля магазину «Дніпро СТ» за адресою: вул. Анатолія Солов'яненка, 407А у смт Козин Обухівського р-ну Київської області, ОСОБА_4 викрав належний ОСОБА_5 велосипед.
Варто зауважити, що посилання засудженого ОСОБА_4 на те, що суди не врахували його показання, надані в ході досудового розслідування, щодо обставин, за яких він придбав велосипед, є неспроможними з огляду на те, що за змістом ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або які було отримано в порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу.
Щодо посилання засудженого ОСОБА_4 про те, що саме на момент затримання його не забезпечили захисником, Суд вважає за необхідне зазначити, що затримання в порядку статей 207 або 208 КПК України, за визначенням, є несподіваною для його учасників подією. Оскільки закон надає органам правопорядку повноваження за певних умов проводити затримання без попереднього судового дозволу, це означає, що законодавець визнає непередбачуваність обставин, які зумовлюють таке затримання.
Необхідно зазначити, що у касаційній скарзі ОСОБА_4 вказує, що після затримання у присутності захисника він був доставлений у відділення поліції, де надав письмові показання. Водночас засуджений у касаційній скарзі не посилається на порушення його права на захист.
З урахуванням наведеного, затримання ОСОБА_4 не призвело до обмеження у користуванні правовою допомогою, оскільки ці дії могли бути проведені без участі захисника.
Тож, відсутність захисника під час затримання ОСОБА_4 у випадку, передбаченому ст. 208 КПК України, не може вважатися порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Щодо доводів касаційної скарги засудженого про те, що висновок судово-товарознавчої експертизи здійснений неналежним чином та із значними порушеннями
Згідно ст. 242 КПК України, експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням суду, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Слідчий або прокурор зобов'язані забезпечити проведення експертизи щодо, зокрема, визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням.
Так, під час дослідження висновку судово-товарознавчої експертизи № 2577 від 08 жовтня 2022 року, суди встановили, що вказана експертиза була призначена постановою слідчого СВ Обухівського РУП ГУНП в Київській області від 07 жовтня 2022 року. Виконання товарознавчої експертизи доручено ОСОБА_10 , який має вищу освіту за спеціальністю «Товарознавство», кваліфікація судового експерта за спеціальністю 12.1 - визначення вартості машин, обладнання, сировини та споживчих товарів, свідоцтво № 1847 від 25 листопада 2016 року, видане ЦЕКК МЮ України, стаж роботи судовим експертом з 2016 року.
Відповідно до висновку експерта за результатами судово-товарознавчої експертизи № 2577, складеного 08 жовтня 2022 року, ринкова вартість велосипеда марки «аuthor solution xc mt» біло-синього кольору, станом на 07 жовтня 2022 року з урахуванням зносу склало 7 166,67 грн.
Як убачається із оскаржуваних судових рішень, суди дійшли висновку, що відповідно до змісту вказаного висновку, в якості вихідних даних при проведенні дослідження експерт використовував відомості, що містяться в постанові про призначення судово-товарознавчої експертизи, фотознімки велосипеда марки «аuthor solution xc mt» біло-синього кольору. У ході проведеного дослідження експертом використовувалася в тому числі і Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 03 листопада 1998 року за № 705/3145 (зі змінами).
Ринкова вартість не наданого на дослідження майна визначалася згідно з методом аналогів продаж стосовно ринковим цінам, що склалися в регіонах України на продукцію аналогічного асортименту з урахуванням інформації про ринкові ціни, що діють на території України.
Після проведення аналізу інформації про ціни ринку виробів на товари аналогічного виконання і оформлення з діапазону встановлених цін, згідно для проведення подальших розрахунків, приймається середнє значення, яке входить у встановлений діапазон цін.
Тож, урахувавши наведене, суди дійшли висновку, що судово-товарознавча експертиза у цьому кримінальному провадженні була призначена та проведена у відповідності до вимог КПК України та належними особами, а тому висновок експерта № 2577 від 08 жовтня 2022 року, складений за наслідками проведення цієї експертизи, є таким, що отриманий у процесуальний спосіб та обґрунтовано прийнятий судом до уваги, як доказ винуватості ОСОБА_4 .
У той же час, суд апеляційної інстанції зазначив, що всупереч твердженням сторони захисту та обставина, що експерт не дослідив безпосередньо велосипед щодо якого він складав висновок про вартість, не свідчить про неправомірність покладення даних висновку експерта, як доказу в основу обвинувального вироку стосовно ОСОБА_4 , як і не свідчить про порушення приписів КПК експертом.
При цьому, цей суд також вказав на те, що здійснення експертного дослідження без безпосереднього вивчення експертом викраденого товару не суперечить положенням п. 3.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08 жовтня 1998 року № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 № 1950/5), якими передбачено, що коли об'єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об'єкта (крім об'єктів почеркознавчих досліджень), його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законодавством порядку, якщо це не суперечить методичним підходам до проведення відповідних експертиз.
Та обставина, що експертне дослідження в цьому випадку проводилося на підставі фотознімків об'єкту дослідження не може бути підставою для визнання висновку експерта недопустимим доказом, тож доводи касаційної скарги захисника в цій частині є безпідставними.
Щодо доводів касаційної скарги засудженого про те, що судами безпідставно відмовлено у задоволенні клопотань сторони захисту з приводу призначення експертиз та допиту свідків; місцевий суд був упереджений при ухваленні рішення по суті
Відповідно до положень ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 6 ст. 22 КПК України, суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Водночас Суд зауважує, що відмова у задоволенні клопотань не може бути безумовною підставою для скасування судового рішення, лише якщо сторона захисту з такими висновками суду не погоджується.
Щодо посилання засудженого на упередженість місцевого суду, то варто зазначити, що у кримінальному процесуальному законодавстві України закріплено інститут відводу, самовідводу, який передбачає інструменти для усунення упередженого судді від здійснення судового розгляду кримінального провадження, сприяє підвищенню рівня довіри громадськості до суду та винесених ним рішень.
Водночас касаційна скарга засудженого не містить будь-яких посилань на те, що сторона захисту була позбавлена скористатися правом заявити відвід судді або, що заявлений стороною захисту відвід не був розглянутий.
Тож, доводи засудженого в цій частині є необґрунтованими.
Решта доводів касаційної скарги засудженого висновків судів першої та апеляційної інстанції також не спростовує та фактично зводиться до переоцінки доказів і встановлених по справі обставин, що в силу вимог статті 433 КПК України не може бути предметом оцінки суду касаційної інстанції.
Апеляційний суд, переглядаючи вирок місцевого суду та дійшов обґрунтованого висновку, що докази по справі були належним чином досліджені під час розгляду в суді першої інстанції, є належними та допустимими відповідно до вимог статей 84-86 КПК України, оцінені судом згідно із ст. 94 КПК України, та в своїй сукупності спростовують доводи засудженого ОСОБА_4 про не встановлення достатніх доказів для доведення його винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Ухвала суду апеляційної інстанції є вмотивованою та відповідає вимогам статей 370 та 419 КПК України.
У той же час, касаційна скарга засудженого ОСОБА_4 не містить конкретного обґрунтування істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які перешкодили чи могли перешкодити судам першої та апеляційної інстанцій ухвалити законні та обґрунтовані судові рішення при розгляді кримінального провадження з огляду на положення статей 412, 413 КПК України, а відтак й необхідності скасування чи зміни судових рішень на підставах, передбачених ч.1 ст. 438 КПК України.
Оскільки з касаційної скарги засудженого, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у відкритті касаційного провадження за цією касаційною скаргою.
На підставі викладеного, керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд
постановив:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на вирок Обухівського районного суду Київської області від 27 червня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 05 лютого 2025 року стосовно нього відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3