28 травня 2025 року
м. Київ
справа № 502/1866/20
провадження № 61-7779св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А, Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І.,
учасники справи за первісним позовом:
позивач - Державний навчальний заклад «Кілійський професійний ліцей»,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
третя особа - Фонд державного майна України,
учасники справи за зустрічним позовом:
позивачі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
відповідач - Державний навчальний заклад «Кілійський професійний ліцей»,
особа, яка зверталась з апеляційною скаргою - ОСОБА_7 ,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Кілійського районного суду Одеської області від 19 липня 2021 року в складі судді Балана М. В. та постанову Одеського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року в складі колегії суддів: Кострицького В. В., Карташова О. Ю., Назарової М. В.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2020 року Державний навчальний заклад «Кілійський професійний ліцей» (далі - ДНЗ «Кілійський професійний ліцей») звернувся з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про виділ в натурі частки домоволодіння зі спільної часткової власності та встановлення порядку користування земельною ділянкою.
Позов мотивований тим, що ДНЗ «Кілійський професійний ліцей» зареєстрований Кілійською районною державною адміністрацією 31 травня 1995 року за № 15361050008000174. Засновником ДНЗ є Міністерство освіти і науки України.
ДНЗ «Кілійський професійний ліцей» утримується за рахунок коштів місцевого бюджету і знаходиться у підпорядкуванні Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації.
Відповідно до встановлених законодавством України нормативів матеріально-технічного забезпечення діяльності навчальних закладів, майно (будівлі, споруди, інші основні засоби та матеріальні цінності), що знаходяться на балансі закладу є державною власністю у сфері управління Міністерства освіти і науки України і закріплене за ним на праві оперативного управління. 74/100 частин домоволодіння, яке розташоване за адресою АДРЕСА_1 , належить на праві власності державі, в особі Міністерства освіти і науки України та передано ДНЗ «Кілійський професійний ліцей» на праві оперативного управління. Вказані обставини підтверджуються наказом Міністерства освіти і науки України від 22 листопада 2017 року № 1524.
Згідно з Переліком нерухомого державного майна, що закріплюється на праві оперативного управління за ДНЗ «Кілійський професійний ліцей», який є додатком до наказу Міністерства освіти і науки України від 22 листопада 2017 року № 1524, будівля має адресу: АДРЕСА_2 . Рішенням виконавчого комітету Кілійської міської ради від 19 березня 2020 року № 72 змінено адресу об'єкта нерухомого майна - домоволодіння, що значиться на АДРЕСА_3 , на наступну адресу: АДРЕСА_1 . Зазначене домоволодіння в цілому складається з: будівлі, визначеної в технічній документації під літ. «А» площею 446,8 кв. м; будівлі літ. «А-1» площею 193,8 кв. м; прибудови літ. «а» площею 18,1 кв. м; прибудови літ. «а-1» площею 29,5 кв. м; прибудови літ. «а-2» площею 11,4 кв. м; прибудови літ. «а-3» площею 15,7 кв. м; житлової літ. «Б» площею 154,8 кв. м; літ. «б» площею 24,5 кв. м; прибудова літ. «б-1» площею 16,0 кв. м; навіс літ. «б-2» площею 7,2 кв. м; гараж літ. «Г» площею 21,5 кв. м; гараж літ. «Д» площею 40 кв. м; гараж літ. «И» площею 25,8 кв. м; гараж літ. «К» площею 25,9 кв. м; вбиральня літ. «Л» площею 1,0 кв. м; душ літ. «М» площею 1,8 кв. м; кухня літ. «Н» площею 20,4 кв. м; сарай літ. «О» площею 7,7 кв. м; навіс літ. «о» площею 4,6 кв. м; сарай літ. «П» площею 6,5 кв. м; сарай літ. «Р» площею 7,2 кв. м; гараж літ. «С» площею 28,1 кв. м; вбиральня літ. «Т» площею 1,8 кв. м; вбиральня літ. «У» площею 2,1 кв. м; 1-16 надвірні споруди; мостіння площею 14,1 кв. м. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві приватної власності належить 8/100 частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право особистої власності від 03 березня 1995 року № 869 , виданого виконкомом Кілійської міської ради народних депутатів, та свідоцтва про право на спадщину від 01 червня 2020 року, виданого приватним нотаріусом Кілійського районного нотаріального округу Одеської області Юрченко М. Є. і зареєстрованого в реєстрі за № 419. Право власності ОСОБА_2 було належним чином зареєстровано в Кілійському МБТІ, про що був зроблений відповідний запис № 8246 у книзі 35, сторінка 38. Право власності ОСОБА_1 було належним чином зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується відповідним витягом від 01 червня 2020 року № 210957556.
ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 належить 18/100 частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право особистої власності на будівлі від 03 березня 1995 року № 868. Право власності ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 було належним чином зареєстровано в Кілійському МБТІ, про що був зроблений відповідний запис № 8245 в книзі 35, сторінка 37.
Між сторонами склався певний порядок користування спірним домоволодінням.
Відповідно до висновка експерта (спеціаліста) від 01 вересня 2020 року № 1-09/2020, складеного спеціалістом ПП «Проект» Найдьоновим І. В., який має кваліфікацію експерта, можливий поділ гуртожитку для працівників та будинку садибного типу з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , у якості трьох самостійних об'єктів нерухомого майна з присвоєнням індивідуальних поштових номерів. ДНЗ «Кілійський професійний ліцей» виділяється: гуртожиток для працівників літ. А1, А2 загальною площею 560,0 кв. м, літ. «Р» - сарай, літ. «С» - гараж, літ. «Т1» - вбиральня та частина надвірних споруд № 1-16, що розташовані на земельній ділянці площею 1 357 кв. м за адресою: АДРЕСА_4 , що складає одиницю.
Позивач вважав, що йому можуть бути виділені в натурі 74/100 частини домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та повинен бути встановлений порядок користування земельною ділянкою, шляхом виділення у користування ДНЗ «Кілійський професійний ліцей» земельної ділянки площею 1 357 кв. м.
З урахуванням уточнення позову від 09 червня 2021 року позивач просив:
виділити ДНЗ «Кілійський професійний ліцей» в натурі 74/100 частини домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: будівлю під літ. «А», яка складається з: 1-1 приміщення площею 27,3 кв. м; 1-2 приміщення площею 18,0 кв. м; 1-3 приміщення площею 4,9 кв. м; 2-1 коридор площею 5,4 кв. м; 2-2 приміщення площею 11,4 кв. м; 2-3 основне площею 18,2 кв. м; 3-1 торгівельна зала площею 29,9 кв. м; 3-2 кабінет площею 7,5 кв. м; 3-3 матеріальний склад площею 15,8 кв. м; 3-4 кімната персоналу площею 5,8 кв. м; 3-5 матеріальний склад площею 3,9 кв. м; 3-6 вбиральня площею 1,5 кв. м; 3-7 коридор площею 7,1 кв. м; 3-8 матеріальний склад площею 4,9 кв. м; 3-9 матеріальний склад площею 6,9 кв. м; 3-10 коридор площею 2,2 кв. м; 3-11 коридор площею 3,6 кв. м; 4-1 торгівельна зала площею 30,0 кв. м; 4-2 торгівельна зала площею 10,3 кв. м; 4-І коридор площею 12,0 кв. м; 4-ІІ вбиральня площею 3,1 кв. м; 5-1 кухня площею 19,9 кв. м; 5-2 житлова площею 17,2 кв. м; 5-3 житлова площею 13,2 кв. м; 5-І коридор площею 6,0 кв. м; 5-ІІ санвузол площею 4,2 кв. м; 6-1 кухня площею 23,4 кв. м; 6-2 житлова площею 27,3 кв. м; 7-1 коридор площею 4,1 кв. м; 7-2 кухня площею 9,2 кв. м; 7-3 кладова площею 3,8 кв. м; 7-4 вбиральня площею 1,8 кв. м; 7-5 коридор площею 2,7 кв. м; 7-6 житлова площею 20,7 кв. м; 7-7 житлова площею 13,3 кв. м; 7-І коридор площею 18,4 кв. м; 7-ІІ топочна площею 7,0 кв. м; 8-2 торгівельна зала площею 28,6 кв. м; 8-3 підсобне площею 10,2 кв. м; 8-4 підсобне площею 6,5 кв. м; 8-4а вбиральня площею 3,3 кв. м; 8-5 підсобне площею 12,8 кв. м; 8-6 торгівельна зала площею 12,7 кв. м; 9-1 торгівельна зала площею 31,6 кв. м; 9-2 підсобне площею 6,8 кв. м; 10-1 приміщення 25,6 кв. м, загальною площею 560 кв. м, з яких основна площа 336,3 кв. м., підсобна 223,7 кв. м., літ. «Р» - сарай; літ. «С» - гараж, літ. «Т1» - вбиральня, надвірні споруду № 1-16, що розташовані на земельній ділянці площею 1 357 кв. м;
встановити порядок користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , виділивши у користування ДНЗ «Кілійський професійний ліцей» земельну ділянку площею 1 357 кв. м. в наступних межах (зображені на графічному додатку № 1 висновка експерта (спеціаліста) від 01 вересня 2020 року № 1-09/2020): від т. А довжиною 28,65 м до т. Б; від т. Б довжиною 6,25 м до т. В; від т. В довжиною 5,45 м до т. Г.
У квітні 2021 року ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 подали до суду зустрічний позов до ДНЗ «Кілійський професійний ліцей» про виділення в натурі частини домоволодіння та встановлення порядку користування земельною ділянкою.
На обґрунтування зустрічного позову зазначено, що їм належить 26/100 частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 : 18/100 на підставі свідоцтва про право особистої власності на будівлі від 03 березня 1995 року № 868 та 8/100 на підставі договору купівлі-продажу частки житлового будинку від 10 лютого 2021 року, укладеного з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 . Їх право власності належним чином зареєстровано в Кілійському МБТІ, про що був зроблений відповідний запис № 8245 в книга 35, сторінка 37.
Інші 74/100 частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 належать на праві власності державі, в особі Міністерства освіти і науки України та передано ДНЗ «Кілійський професійний ліцей» на праві оперативного управління.
Між сторонами склався певний порядок користування домоволодінням за вказаною адресою.
На підставі викладеного та висновку експерта (спеціаліста) від 01 вересня 2020 року № 1-09/2020, позивачі за зустрічним позовом просили:
виділити ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в натурі 26/100 частини домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: житловий будинок - літ. «Б1», загальною площею 124,8 кв. м, житловою площею 51,3 кв. м, навіс літ. «б1» площею 24,5 кв. м; прибудова літ. «б1-1» площею 16,0 кв. м.; навіс літ. «б2-1» площею 7,2 кв. м; з господарськими будівлями літ. «Г1» - гараж площею 21,5 кв. м; літ. «Д1» - гараж площею 40 кв. м; літ. «И1» - гараж площею 25,8 кв. м; літ. «К1» - гараж площею 25,9 кв. м.; літ. «Л1» - вбиральня площею 1,0 кв. м; літ. «М1» - душ площею 1,8 кв. м.; літ. «Н1» - кухня площею 20,4 кв. м.; літ. «О1» - сарай площею 7,7 кв. м.; літ. «о1» - навіс площею 4,6 кв. м.; літ. «У1» - вбиральня площею 2,1 кв. м; літ. «П1» - сарай площею 6,5 кв. м; частина надвірних споруд № 1-16, які розташовані на земельній ділянці площею 918 кв. м;
встановити порядок користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , виділивши у користування ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 земельну ділянку площею 918 кв. м в наступних межах (зображені на графічному додатку № 1 висновка експерта (спеціаліста) від 01 вересня 2020 року № 1- 09/2020): від т. А довжиною 28,65 м до т. Б; від т. Б довжиною 6,25 м до т. В; від т. В довжиною 5,45 м до т. Г.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 14 квітня 2021 року прийнято до спільного розгляду зустрічний позов ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та об'єднано його в одне провадження у справі № 502/1866/20 з первісним позовом ДНЗ «Кілійський професійний ліцей».
Ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 09 червня 2021 року залучено Фонд державного майна України як третю особу до участі у справі № 502/1866/20 за позовом ДНЗ «Кілійський професійний ліцей» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про виділ в натурі частки домоволодіння із спільної часткової власності та встановлення порядку користування земельною ділянкою, із зустрічним позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ДНЗ «Кілійський професійний ліцей» про виділення в натурі частини домоволодіння та встановлення порядку користування земельною ділянкою.
Рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 19 липня 2021 року позов ДНЗ «Кілійський професійний ліцей» задоволено повністю.
Виділено у власність ДНЗ «Кілійський професійний ліцей» в натурі 74/100 частини домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме будівлю під літ. «А», яка складається з: 1-1 приміщення площею 27,3 кв. м; 1-2 приміщення площею 18,0 кв. м; 1-3 приміщення площею 4,9 кв. м; 2-1 коридор площею 5,4 кв. м; 2-2 приміщення площею 11,4 кв. м; 2-3 основне площею 18,2 кв. м; 3-1 торгівельна зала площею 29,9 кв. м; 3-2 кабінет площею 7,5 кв. м; 3-3 матеріальний склад площею 15,8 кв. м; 3-4 кімната персоналу площею 5,8 кв. м; 3-5 матеріальний склад площею 3,9 кв. м; 3-6 вбиральня площею 1,5 кв. м; 3-7 коридор площею 7,1 кв. м; 3-8 матеріальний склад площею 4,9 кв. м; 3-9 матеріальний склад площею 6,9 кв. м; 3-10 коридор площею 2,2 кв. м; 3-11 коридор площею 3,6 кв. м; 4-1 торгівельна зала площею 30,0 кв. м; 4-2 торгівельна зала площею 10,3 кв. м; 4-І коридор площею 12,0 кв. м; 4-ІІ вбиральня площею 3,1 кв. м; 5-1 кухня площею 19,9 кв. м; 5-2 житлова площею 17,2 кв. м; 5-3 житлова площею 13,2 кв. м; 5-І коридор площею 6,0 кв. м; 5-ІІ санвузол площею 4,2 кв. м; 6-1 кухня площею 23,4 кв. м; 6-2 житлова площею 27,3 кв. м; 7-1 коридор площею 4,1 кв. м; 7-2 кухня площею 9,2 кв. м; 7-3 кладова площею 3,8 кв. м; 7-4 вбиральня площею 1,8 кв. м; 7-5 коридор площею 2,7 кв. м; 7-6 житлова площею 20,7 кв. м; 7-7 житлова площею 13,3 кв. м; 7-І коридор площею 18,4 кв. м; 7-ІІ топочна площею 7,0 кв. м; 8-2 торгівельна зала площею 28,6 кв. м; 8-3 підсобне площею 10,2 кв. м; 8-4 підсобне площею 6,5 кв. м; 8-4а вбиральня площею 3,3 кв. м; 8-5 підсобне площею 12,8 кв. м; 8-6 торгівельна зала площею 12,7 кв. м; 9-1 торгівельна зала площею 31,6 кв. м; 9-2 підсобне площею 6,8 кв. м; 10-1 приміщення 25,6 кв. м, загальною площею 560 кв. м, з яких основна площа 336,3 кв. м., підсобна 223,7 кв. м., літ. «Р» - сарай; літ. «С» - гараж, літ. «Т1» - вбиральня, надвірні споруду № 1-16, що розташовані на земельній ділянці площею 1 357 кв. м.
Встановлено порядок користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , виділивши у користування ДНЗ «Кілійський професійний ліцей» земельну ділянку площею 1 357 кв. м. в наступних межах (зображені на графічному додатку № 1 висновка експерта (спеціаліста) від 01 вересня 2020 року № 1-09/2020): від т. А довжиною 28,65 м до т. Б; від т. Б довжиною 6,25 м до т. В; від т. В довжиною 5,45 м до т. Г.
Позов ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 задоволено.
Виділено у власність ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в натурі 26/100 частини домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: житловий будинок - літ. «Б1», загальною площею 124,8 кв. м, житловою площею 51,3 кв. м, навіс літ. «б1» площею 24,5 кв. м; прибудова літ. «б1-1» площею 16,0 кв. м.; навіс літ. «б2-1» площею 7,2 кв. м; з господарськими будівлями літ. «Г1» - гараж площею 21,5 кв. м; літ. «Д1» - гараж площею 40 кв. м; літ. «И1» - гараж площею 25,8 кв. м; літ. «К1» - гараж площею 25,9 кв. м.; літ. «Л1» - вбиральня площею 1,0 кв. м; літ. «М1» - душ площею 1,8 кв. м.; літ. «Н1» - кухня площею 20,4 кв. м.; літ. «О1» - сарай площею 7,7 кв. м.; літ. «о1» - навіс площею 4,6 кв. м.; літ. «У1» - вбиральня площею 2,1 кв. м; літ. «П1» - сарай площею 6,5 кв. м; частина надвірних споруд № 1-16, які розташовані на земельній ділянці площею 918 кв. м.
Встановлено порядок користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , виділивши у користування ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 земельну ділянку площею 918 кв. м в наступних межах (зображені на графічному додатку № 1 висновка експерта (спеціаліста) від 01 вересня 2020 року № 1- 09/2020): від т. А довжиною 28,65 м до т. Б; від т. Б довжиною 6,25 м до т. В; від т. В довжиною 5,45 м до т. Г.
Суд першої інстанції виходив з того, що у судовому засіданні встановлено те, що відповідачі ухиляються від посвідчення договору купівлі - продажу. Тому суд дійшов висновку, що цей договір є дійсним, у зв'язку з чим, частка належного ОСОБА_1 та ОСОБА_2 майна перейшла до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
У спорах про поділ житлового будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності.
Відповідно до висновку експерта (спеціаліста) № 1-09/2020, складеного 01 вересня 2020 року, підтверджується наявність технічної можливості запропонованого сторонами виділу нерухомого майна та відсутність для цього перешкод, про що також не заперечували сторони.
За таких обставин, після всебічного, повного дослідження, оцінки наявних матеріалів та обставин справи, суд дійшов висновку щодо можливості задоволення первісних позовних вимог, а також задоволення у повному обсязі зустрічного позову, вважав їх обґрунтованими і доведеними, а також такими, що знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року залишено без розгляду:
заяву ОСОБА_7 від 26 травня 2023 року про приєднання документів до матеріалів справи;
звернення ОСОБА_7 від 25 липня 2023 року, в якому він доручив суду постановити окрему ухвалу, якою зобов'язати уповноважених осіб слідчого відділу Малиновського відділу поліції у місті Одесі ГУ НП в Одеській області внести відомості до ЄРДР стосовно керівника компанії ОСОБА_8 та його представника;
волевиявлення ОСОБА_7 від 25 липня 2023 року, в якому він вимагав скасувати повністю рішення Кілійського районного суду Одеської області від 19 липня 2021 року та відмовити у задоволенні первісних позовних вимог та зустрічному позові в повному обсязі;
звернення (уточнена редакція) від 03 жовтня 2023 року, в якому доручив суду постановити окрему ухвалу, якою зобов'язати уповноважених осіб слідчого відділу Малиновського відділу поліції у місті Одесі ГУ НП в Одеській області внести відомості до ЄРДР стосовно керівника компанії ОСОБА_8 та його представника;
звернення від 03 жовтня 2023 року, в якому доручив суду постановити окрему ухвалу, якою зобов'язати уповноважених осіб слідчого відділу Малиновського відділу поліції у місті Одесі ГУ НП в Одеській області внести відомості до ЄРДР стосовно ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 ;
повідомлення про винесення рішення від 03 жовтня 2023 року;
наказ про скасування рішення від 20 листопада 2023 року разом з додатками;
звернення-клопотання від 09 лютого 2024 року про проведення судового засідання в режимі відеоконференції;
звернення (уточнена редакція) від 09 лютого 2024 року, в якому доручив суду постановити окрему ухвалу, якою зобов'язати уповноважених осіб слідчого відділу Малиновського відділу поліції у місті Одесі ГУ НП в Одеській області внести відомості до ЄРДР стосовно ОСОБА_9 ;
звернення (уточнена редакція) від 09 лютого 2024 року, в якому доручив суду постановити окрему ухвалу, якою зобов'язати уповноважених осіб слідчого відділу Малиновського відділу поліції у місті Одесі ГУ НП в Одеській області внести відомості до ЄРДР стосовно керівника компанії ОСОБА_8;
волевиявлення від 09 лютого 2024 року, в якому він вимагав скасувати повністю рішення Кілійського районного суду Одеської області від 19 липня 2021 року та відмовити у задоволенні первісних позовних вимог та зустрічному позові в повному обсязі разом з додатками.
Постановою Одеського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишено без задоволення, а рішення Кілійського районного суду Одеської області від 19 липня 2021 року - без змін.
Апеляційний суд з висновками суду першої інстанції погодився. Зазначив, що скаржником не доведено тих обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а тому суд апеляційної інстанції вважав, що заявлені вимоги задоволенню не підлягають.
Доводи апеляційної скарги про відсутність квитанції про сплату судового збору, а тому суд першої інстанції мав залишити позов без руху, спростовуються матеріалами справи, які містять квитанції щодо сплати судового збору.
Аргументи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди з оскаржуваним рішенням та посилання, які містяться в ній, є власним трактуванням норм законодавства, та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Наведені в апеляційній скарзі доводи, які були предметом дослідження в суді першої інстанції, із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погодився й суд апеляційної інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У травні 2024 року ОСОБА_7 засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив рішення Кілійського районного суду Одеської області від 19 липня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року скасувати, ухвалити нове судове рішення відповідно до вимог законодавства.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 19 липня 2021 року, яке було предметом апеляційного оскарження, порушено його права, свободи та інтереси;
про розгляд справи судом першої інстанції він не повідомлявся, процесуальні документи на його адресу не надсилались;
суди під час ухвалення судових рішень порушили норми процесуального і матеріального права, не врахували практику Європейського суду з прав людини, рішення Конституційного Суду України та висновки, викладені у постановах Верховного Суду у подібних правовідносинах;
учасники справи після ухвалення рішення суду першої інстанції та з урахуванням цього рішення подали документи для проведення державної реєстрації права власності на спірне майно. Надалі ДНЗ «Кілійський професійний ліцей» і ОСОБА_3 надали суду апеляційної інстанції витяги з державних реєстрів як докази. Проте такі дії є неправомірними, а відповідні докази (витяги) є недопустимими;
суди ухвалили судові рішення на підставі недопустимих доказів.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
У червні 2024 року від ОСОБА_3 надійшов відзив, у якому він просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.
Відзив обґрунтований тим, що:
судові рішення є законними та обґрунтованими, а тому касаційна скарга задоволенню не підлягає. Скаржник у справі не надав жодних належних доказів на обґрунтування своїх вимог. Крім цього, скаржник на момент прийняття рішення у цій справі не є власником майна та відсутні будь-які документи, які б підтвердили його право власність;
він та його сім'я мають свідоцтво про право особистої власності на будівлю від 03 березня 1995 року № 868, яке зареєстровано Кілійським РБТІ 03 березня 1995 року. Також встановлено, що на підставі розпорядження Кілійського професійно-технічного училища від 24 жовтня 1994 року № 65, їм належить на праві спільної сумісної власності 18/100 частин домоволодіння, тобто квартира за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 78, 9 кв. м;
рішенням виконавчого комітету Кілійської міської ради від 19 березня 2020 року № 72 змінено адресу об'єкта нерухомого майна - домоволодіння, що значиться на АДРЕСА_5 на таку адресу: АДРЕСА_6 , тобто відокремлено від гуртожитку, який розташований за адресою: АДРЕСА_4 ;
доводи скаржника фактично зводяться до незгоди з оскаржуваним рішенням та посилання які містяться в ній є власним трактуванням норм законодавства, та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. При цьому доводи касаційної скарги не впливають на правильність судового рішення, не дають підстав для висновку, що оскаржуване судове рішення постановлено без додержання норм матеріального і процесуального права, є безпідставними.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30 травня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 502/1866/20 і витребувано справу із суду першої інстанції.
У вересні 2024 року матеріали справи № 502/1866/20 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 16 травня 2025 року відмовлено Фонду державного майна України у задоволенні клопотання про визнання поважними причин пропуску процесуальних строків для подання відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_7 , відзив Фонду державного майна України на касаційну скаргу ОСОБА_7 залишити без розгляду, справу призначено до судового розгляду у складі колегії суддів у кількості п'яти суддів в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 30 травня 2024 року зазначено, що доводи касаційної скарги містять підстави касаційного оскарження, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 502/1177/19, від 26 грудня 2023 року у справі № 580/4100/22, від 13 березня 2024 року у справі № 911/121/22, від 08 лютого 2023 у справі № 359/12165/14-ц, від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц, від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17, від 24 січня 2020 року у справі № 910/10987/18, від 27 лютого 2018 року у справі № 925/1121/17, від 17 квітня 2019 року у справі № 916/675/15, від 06 жовтня 2021 року у справі № 910/13574/20, від 13 березня 2024 року у справі № 911/121/22 та у постанові Верховного Суду від 24 березня 2016 року у справі № 5-299кз15; судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України)
Позиція Верховного Суду
Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність.
Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм (див: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 16 червня 2021 року в справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 209/3085/20, постанову Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року в справі № 519/2-5034/11).
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (стаття 17 ЦПК України).
Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси (стаття 18 ЦПК України).
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково (частина перша статті 352 ЦК України).
Тлумачення частини першої статті 352 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що ця норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків (див.: постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19), постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 січня 2024 року у справі № 750/13149/21 (провадження № 61-6054сво23)).
Суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося (пункт 3 частини першої статті 362 ЦПК України).
У разі подання апеляційної скарги особою, яка не брала участі у справі, і апеляційним судом встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті (див.: постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 січня 2024 року у справі № 750/13149/21 (провадження № 61-6054сво23)).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 липня 2020 року в справі № 662/953/17 (провадження № 61-47688св18) вказано, що:
«вирішуючи питання про прийняття та розгляд апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції має встановити, чи вирішувалися питання про права та обов'язки цієї особи.
Суд апеляційної інстанції, закриваючи апеляційне провадження, встановив, що ОСОБА_4 не є особою, яка брала участь у цій справі у суді першої інстанції, та зазначив, що нею не доведено, що рішення суду у цій справі стосується її прав та інтересів.
В оцінці зазначеного Верховний Суд врахував, що, вирішуючи питання про те, чи стосується рішення у справі прав та інтересів осіб, які не залучалися до її розгляду, апеляційний суд має надавати комплексну оцінку усім доказам у справі, апеляційній скарзі та доказам, доданим до апеляційної скарги».
Касаційний суд зауважує, що законодавець імперативно визначив необхідність здійснювати відхилення доводу (аргументу) апеляційної скарги чи відзиву, з яким апеляційний суд не погоджується. При цьому не має значення, чи стосується такий довід (аргумент) судового рішення по суті, чи тільки процесуального питання (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2024 року в справі № 501/1672/22 (провадження № 61-16084св23), постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 січня 2024 року в справі № 441/1159/21 (провадження № 61-14938св23)).
У справі, що переглядається:
при зверненні до суду з первісним позовом ДНЗ «Кілійський професійний ліцей» просив виділити в натурі частку домоволодіння із спільної часткової власності та встановити порядок користування земельною ділянкою;
звертаючи із зустрічним позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 просили виділити в натурі частини домоволодіння та встановити порядок користування земельною ділянкою;
суд першої інстанції вважав вимоги як за первісним, так і за зустрічним позовом обґрунтованими і доведеними, а також такими, що знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, тому дійшов висновку щодо можливості їх задоволення;
не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_7 , як особа, яка не брала участь у справі, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні первісних та зустрічних позовних вимог;
за результатами апеляційного перегляду справи апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін;
проте апеляційний суд не звернув уваги, що ОСОБА_7 не брав участі у справі;
апеляційний суд не встановив, які ж права та інтереси ОСОБА_7 порушені рішенням суду першої інстанції. Також суд не врахував, що у разі подання апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі і апеляційним судом встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті;
у заяві ОСОБА_4 від 08 серпня 2022 року (т. 2, а.с. 156) та у заяві ОСОБА_3 від 14 серпня 2022 року (т. 2, а.с. 161-162), які подані до апеляційного суду та по суті є відзивами на апеляційну скаргу, зазначено, що рішення Кілійського районного суду Одеської області від 19 липня 2021 року, яке є предметом апеляційного оскарження, жодним чином не порушує права, свободи та інтереси ОСОБА_7 ;
апеляційний суд не перевірив та не спростував доводів відзивів ОСОБА_4 і ОСОБА_3 на апеляційну скаргу ОСОБА_7 про те, що суд першої інстанції, ухваливши рішення про задоволення позову, не вирішував питання про його права та інтереси.
За таких обставин постанову апеляційного суду необхідно скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена постанова апеляційного суду ухвалена без дотримання норм процесуального права. У зв'язку із наведеним, касаційний суд вважає, що: касаційну скаргу належить задовольнити частково; постанову апеляційного суду скасувати; передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Щодо розподілу судових витрат
Постанова суду касаційної інстанції складається крім іншого, і з розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції (підпункт «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено висновок, що: «у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат».
Тому, з урахуванням висновку щодо суті касаційної скарги, розподіл судових витрат, в тому числі й понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.
Постанову Одеського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року скасувати та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
З моменту ухвалення постанови суду касаційної інстанції постанова Одеського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року втрачає законну силу.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Д. А. Гудима
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
П. І. Пархоменко