ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
03 червня 2025 року Справа № 918/14/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Крейбух О.Г. , суддя Саврій В.А.
секретар судового засідання Верещук А.В.
за участю представників сторін:
позивача: Балики А.М., представника згідно витягу з ЄДР
відповідача: Сухомлин А.А., адвоката згідно довіреності від 07.01.2025 №9
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" на рішення господарського суду Рівненської області, ухваленого 11.03.25р. суддею Торчинюком В.Г. о 11:46 у м.Рівному, повний текст складено 12.03.25р. у справі № 918/14/25
за позовом Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія"
про стягнення коштів в сумі 7 001 208,57 грн
В січні 2025 року Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулась до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" про стягнення коштів в сумі 7 001 208,57 грн за договором купівлі - продажу електричної енергії №65-150-SD-21-00-417 від 24.09.2021 року та додаткових угод.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 11.03.2025 у справі №918/14/25 позов задоволено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" на користь Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Енергоатом Трейдинг" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" 7 001 208,57 грн, з яких 1 682 877,96 грн - три проценти річних, 5 318 330,61 грн - інфляційних втрат та 84 014,50 грн - судового збору.
В обґрунтування рішення суд з посиланням на ст.ст.11, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 626, 627, 901-903 ЦК України, ст. 193 ГК України, умови договору, прийшов до висновку про задоволення позову.
Не погодившись із винесеним рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить переглянути в апеляційному порядку рішення господарського суду Рівненської області від 11 березня 2024 р. № 918/14/25. Скасувати рішення господарського суду Рівненської області по справі №918/14/23 від 11 березня 2025 р. Ухвалити нове рішення по справі №918/14/23, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" про стягнення 7 001 208,57 гривень, з яких 1 682 877,96 гривень - 3% річних, 5 318 330,61 гривень - інфляційних втрат та 84 014,50 гривень - витрат по сплаті судового збору.
Вказує, що місцевий господарський суд, обґрунтував своє рішення лише доводами та документами наданими позивачем, без дослідження та надання належної оцінки доводам відповідача, що є порушенням основних засад судочинства: - рівність учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність та свобода в наданні суду доказів у доведені перед судом їх переконливості.
Крім того, зауважує, що як видно з долученої відповідачем довідки щодо стану розрахунків між ДП "Енергоатом" та ДП "Гарантований покупець", позивач у справі систематично допускав наявність заборгованості перед ДП "Гарантований покупець" у період з 01 березня 2022 року по 30 січня 2023 року за договором №2293/01/21/77-150-08-21- 00393, що вочевидь мало наслідком виникнення заборгованості ДП "Гарантований покупець" перед відповідачем, а також у свою чергу призвело до заборгованості відповідача перед позивачем. Така заборгованість утворилася у зв'язку з несвоєчасним отриманням коштів по ланцюгу ПСО.
Таким чином, внаслідок дій позивача, котрі спричинили розриви у синхронній моделі ПСО та послідовність неплатежів у межах коштів, що сплачуються по ланцюгу в рамках цього механізму, відповідач не здійснив своєчасної оплати позивачу отриманої електричної енергії. Вказує, що в подальшому відповідач повністю сплатив вартість отриманої електричної енергії, проте така оплата була проведена у значній мірі поза п'ятиетапним графіком розрахунків.
На думку скаржника, внаслідок прострочення кредитора, яким у цих правовідносинах є позивач, який не вчинив дій, що встановлені договором та актами цивільного законодавства, у відповідача у визначений договором час здійснення платежів не настав строк виконання грошових зобов'язань за Договором, оскільки саме позивач несвоєчасно виконував свої зобов'язання перед іншим учасником ринку електроенергії - гарантованим покупцем, що надалі спричинило неможливість виконання відповідачем свого обов'язку перед позивачем.
Зазначає, що відповідач у повному обсязі виконав свої зобов'язання перед позивачем, однак періодично допускав прострочення сплати платежів. Разом з тим зі сторони АТ "НАЕК "Енергоатом" також були допущені прострочення сплати платежів перед ДП "Гарантований покупець", що далі спричиняло послідовні неплатежі у межах коштів, що сплачувалися по ланцюгу в рамках моделі ПСО.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач наводить свої міркування спростування доводів скаржника та вказує на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Просить апеляційну скаргу ТОВ «РОЕК» залишити без задоволення, рішення Господарського суду Рівненської області від 11.03.2025 у справі № 918/14/25 залишити без змін.
В судовому засіданні представник скаржника підтримала доводи викладені в апеляційній скарзі та надала пояснення на обґрунтування своєї позиції. Просить її задоволити.
Представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та оскаржене рішення залишити без змін.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого рішення, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.
24 вересня 2021 року між державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (ПУП) було укладено договір № 65-150-SD-21-00-417 купівлі-продажу електричної енергії з постачальником універсальних послуг.
Відповідно до пункту 2.1 Договору Продавець зобов'язаний продати, а ПУП зобов'язаний купити (прийняти та оплатити) електричну енергію (стандартний продукт BASE_М) для постачання побутовим споживачам ПУП.
Згідно пункту 2.2. Договору обсяги електричної енергії, що продаються і купуються за цим Договором, є договірними зобов'язаннями щодо відпуску Продавцем та відбору ПУП електричної енергії.
Періодом постачання електричної енергії є календарні дати з 00:00 год першого календарного дня по 24:00 год останнього календарного дня такого періоду (далі Період постачання), що зазначаються у Додатковій угоді для Періоду постачання за результатами проведеного електронного аукціону (пункт 3.1 Договору).
Відповідно до пункту 1.3 Договору для цілей цього Договору Сторони під терміном Розрахунковий місяць розуміють календарний місяць (з першого по останнє число включно), за який Сторонами визначається обсяг і вартість електричної енергії та здійснюються розрахунки між ПУП та Продавцем.
Згідно пункту 4.3. Договору оплата за електричну енергію здійснюється у формі попередньої оплати. ПУП оплачує вартість електричної енергії до початку Періоду постачання у строки та у розмірі, відповідно до умов Додаткової угоди для Періоду постачання.
За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та законодавством України (пункт 6.1 Договору).
Пунктом 9.1 Договору передбачено, що не вважаються форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) фінансова та економічна криза, дефолт, зростання офіційного та комерційного курсів іноземної валюти до національної валюти, недодержання/порушення своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів тощо.
Відповідно до пунктів 9.2-9.3 Договору у випадку виникнення форс - мажорних обставин, що унеможливлюють виконання Сторонами своїх зобов'язань, Сторони звільняються від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) своїх зобов'язань на час дії зазначених обставин. Єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання форс - мажорних обставин як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань за цим Договором, є сертифікат Торгово промислової палати України.
Згідно пункту 9.4 Договору сторона, для якої склалася неможливість виконання зобов'язань за цим Договором через форс-мажорні обставини, зобов'язана не пізніше 1 (одного) робочого дня з дати настання таких обставин письмово (шляхом направлення електронного листа, скріпленого КЕП керівника та рекомендованого листа) інформувати іншу Сторону про настання обставин непереборної сили та про їх наслідки.
Неповідомлення однієї із Сторін про настання форс-мажорних обставин або припинення їх дії веде до втрати права цієї Сторони посилатись на такі обставини як на підставу, що звільняє її від відповідальності за невиконання/неналежне виконання зобов'язань за Договором (пункт 9.5 Договору).
З 23 жовтня 2023 року по 27 травня 2024 року було підписано ряд Додаткових угод (а.с.73-91).
Періодами постачання (що відповідають періодам прострочення) за вищевказаними додатковими угодами є розрахункові місяці: листопад 2023 року червень 2024 року.
Як вбачається з виписки з банківського рахунку та реєстру платежів, були здійсненні оплати основної заборгованості з боку відповідача на користь позивача за листопад 2023 року-червень 2024 року.
Факт купівлі-продажу електричної енергії між позивачем та відповідачем підтверджується актами купівлі-продажу електричної енергії за вищезгаданий період.
Позивач у зв'язку із простроченням відповідачем оплати електричної енергії нарахував та заявив до стягнення 1 682 877,96 грн 3% річних та 5 318 330,61 грн інфляційних.
Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що склалися апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
За змістом ст. 626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з рахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Приписами ст. 901 - 903 ЦК України унормовано, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
У силу вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Нормами ч. 1, 6, 7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються зі ст. 525, 526 ЦК України, унормовано, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як убачається із матеріалів справи, відповідач порушив строк оплати за надані послуги.
Отже, за неналежне виконання зобов'язань позивач нарахував та заявив до стягнення 1 682 877,96 грн 3% річних та 5 318 330,61 грн інфляційних.
За ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 зобов'язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми (подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15- ц, від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.
Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Нарахування інфляційних втрат за наступний період здійснюється з урахуванням збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця, оскільки інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов'язання (вказана правова позиція щодо порядку нарахування інфляційних викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 916/190/18 від 04.06.2019 та у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у справі № 905/600/18 від 05.07.2019).
Суд апеляційної інстанції перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних, які нараховані позивачем вважає їх арифметично вірними, а тому погоджується із судом першої інстанції, що вони підлягають задоволенню у сумі 1 682 877,96 грн 3% річних та 5 318 330,61 грн інфляційних.
Разом з тим суд апеляційної інстанції не бере до уваги доводи скаржника про те, що внаслідок прострочення кредитора, яким у цих правовідносинах є позивач, який не вчинив дій, що встановлені договором та актами цивільного законодавства, у відповідача у визначений договором час здійснення платежів не настав строк виконання грошових зобов'язань за договором, оскільки саме позивач несвоєчасно виконував свої зобов'язання перед іншим учасником ринку електроенергії - гарантованим покупцем, що надалі спричинило неможливість виконання відповідачем свого обов'язку перед позивачем з огляду на таке.
Закон України "Про ринок електричної енергії" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Відповідно до ч.1 ст.62 Закону України "Про ринок електричної енергії", з метою забезпечення загального економічного інтересу в електроенергетичній галузі України, необхідного для задоволення інтересів громадян, суспільства і держави, та забезпечення сталого довгострокового розвитку електроенергетичної галузі і конкурентоспроможності національної економіки України на учасників ринку відповідно до цієї статті можуть бути покладені спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії.
Укладений між АТ "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Енергоатом-Трейдинг" та ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" договір купівлі-продажу електричної енергії з постачальником універсальних послуг №65-150-SD-21-00-417 від 24.09.2021 містить умови стосовно його укладення на виконання ними спеціальних обов'язків на ринку електричної енергії (п.1.1. договору).
Покладення спеціальних обов'язків передбачене положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" та постанови КМУ №483 від 05.06.2019, якою затверджене "Положення про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії" (далі - Положення №483).
Цим Положенням визначено: загальносуспільний інтерес, для забезпечення якого на учасників ринку покладаються спеціальні обов'язки; зміст та обсяг спеціальних обов'язків, що покладаються на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії згідно з цим Положенням (далі - спеціальні обов'язки); учасників ринку, на яких покладаються спеціальні обов'язки; обсяг прав учасників ринку, на яких покладаються спеціальні обов'язки, необхідних для їх виконання; категорії споживачів, яких стосуються спеціальні обов'язки; територію та строк виконання спеціальних обов'язків; джерела фінансування та порядок визначення компенсації, що надається учасникам ринку, на яких покладаються спеціальні обов'язки.
Згідно з приписами пункту 4 Положення №483, спеціальні обов'язки покладаються на таких учасників ринку електричної енергії: виробників електричної енергії; постачальників універсальних послуг; гарантованого покупця; операторів систем розподілу виключно в частині обов'язкового придбання технологічних витрат електричної енергії в порядку та на умовах, визначених цим Положенням; постачальника "останньої надії"; оператора системи передачі електричної енергії в частині придбання послуги із забезпечення безперебійного функціонування постачальника "останньої надії".
Згідно з нормами пункту 5 Положення №483, до спеціальних обов'язків належить зокрема:
- постачання електричної енергії побутовим споживачам постачальників універсальних послуг за фіксованими цінами, визначеними у додатку 3;
- надання постачальниками універсальних послуг гарантованому покупцю послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів (далі - послуга постачальників універсальних послуг) за договорами про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів постачальником універсальних послуг за примірною формою згідно з додатком 2 і відповідне прийняття та оплата послуг постачальників універсальних послуг гарантованим покупцем;
- надання гарантованим покупцем виробникам послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів (далі - послуга гарантованого покупця) за договорами про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів гарантованим покупцем за примірною формою згідно з додатком 4 і відповідне прийняття та оплата послуг гарантованого покупця виробниками;
- придбання постачальниками універсальних послуг, що діють в торговій зоні "об'єднаної енергосистеми України", за результатами проведення електронних аукціонів у державного підприємства "НАЕК "Енергоатом" стандартних продуктів BASE_М для постачання побутовим споживачам таких постачальників універсальних послуг в обсязі їх мінімального споживання електричної енергії в торговій зоні "об'єднаної енергосистеми України" за годину в аналогічному місяці попереднього року за ціною індекс РДН BASE в торговій зоні "об'єднаної енергосистеми України" ("бази") за період М-3, де М - розрахунковий місяць.
Згідно з вимогами пункту 7 Положення №483, виробники зобов'язані зокрема укласти з гарантованим покупцем договори про надання послуги із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів гарантованим покупцем (далі - договір 1); оплачувати своєчасно та у повному обсязі гарантованому покупцю вартість послуги гарантованого покупця.
Згідно з приписами пункту 8 Положення №483, гарантований покупець зобов'язаний зокрема укласти з виробниками договори 1 та з постачальниками універсальних послуг договори про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів постачальником універсальних послуг (далі - договір 2); оплачувати своєчасно та у повному обсязі постачальникам універсальних послуг вартість надання постачальниками універсальних послуг гарантованому покупцю послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів за умови відсутності у постачальника універсальних послуг заборгованості перед державним підприємством "НАЕК "Енергоатом" за поставлену електричну енергію згідно з пунктом 5 цього Положення.
Згідно з нормами пункту 9 Положення постачальники універсальних послуг зобов'язані зокрема здійснювати купівлю електричної енергії на електронних аукціонах за двосторонніми договорами, на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку електричної енергії в обсягах, що необхідні для постачання побутовим споживачам; укласти з гарантованим покупцем договір 2.
Виконання спеціальних обов'язків, передбачених цим Положенням, повинне забезпечувати покриття економічно обґрунтованих витрат учасника ринку на їх виконання; джерелами фінансування витрат виробників за виконання спеціальних обов'язків є відповідна компенсація, порядок здійснення якої визначається Кабінетом Міністрів України (п.16 Положення №483).
Отже, Положення про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії з метою забезпечення загального економічного інтересу в електроенергетичній галузі України встановлює спеціальний механізм взаємовідносин учасників ринку електричної енергії, у тому числі "виробників електричної енергії", "постачальників універсальних послуг" та "гарантованого покупця", а саме шляхом укладення між ними окремих відповідних договорів у схемі відносин:
- "виробник@ - "гарантований покупець" - договору про надання послуги із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів гарантованим покупцем (за формою, наведеною у додатку № 4);
- "гарантований покупець" - "постачальник універсальних послуг" - договору про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів постачальником універсальних послуг (за формою, наведеною у додатку № 2);
- "виробник" - ДП "НАЕК "Енергоатом" - "постачальник універсальних послуг" - договору щодо придбання за результатами проведення електронних аукціонів стандартних продуктів BASE_М для постачання побутовим споживачам.
У контексті наведеного суд встановив, що вказані учасники ринку організували свої відносини за схемою:
- АТ "НАЕК "Енергоатом" ("виробник") - ДП "Гарантований покупець" ("гарантований покупець") - 15.09.2021 уклали договір № 2293/01/21/77-150-08-21-00393 про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів гарантованим покупцем, предметом якого є виконання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів на території України;
- ДП "Гарантований покупець" ("гарантований покупець") - ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" ("постачальник універсальних послуг") - 15.09.2021 уклали договір про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів постачальником універсальних послуг, предметом якого є надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів;
- АТ "НАЕК "Енергоатом" ("виробник") - ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" ("постачальник універсальних послуг") - 24.09.2021 уклали договір №65-150-SD-21-00-417 купівлі-продажу електричної енергії з постачальником універсальних послуг.
З наведеного суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що АТ "НАЕК "Енергоатом" ("виробник") - ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" договір №65-150-SD-21-00-417 купівлі-продажу електричної енергії з постачальником універсальних послуг уклали у межах наведеної схеми взаємовідносин, яка установлена окресленими правовими положеннями, а тому вони повинні дотримуватися положень постанови КМУ №483 від 05.06.2019 у частині встановлених прав та обов'язків, зокрема обов'язку АТ "НАЕК "Енергоатом", як виробника, поставити електричну енергію та кореспондуючого права у ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" отримати її від АТ "НАЕК "Енергоатом".
Майново-господарські зобов'язання виникають на підставі господарських договорів (ч.1 ст.179 Господарського кодексу України). При укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору, з-поміж іншого, на основі примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст (ч.4 ст.179 ГК України).
Отже, закон допускає укладення господарських договорів на підставі примірного договору та надає можливість його сторонам змінювати умови, передбачені ним, або доповнювати іншими.
На ринку електричної енергії діє Аукціонний комітет з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами, який утворений Міністерством енергетики та вугільної промисловості України (пункт 1 наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №272 від 21.06.2019). Метою його діяльності є здійснення моніторингу за проведенням аукціонів щодо дотримання учасниками аукціону та організатором аукціону регламенту аукціону, а також з метою виявлення та запобігання проявам недобросовісної конкуренції і забезпечення відповідності порядку організації та проведення аукціонів вимогам ринку електричної енергії (пункт 6 Порядку проведення електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами, затвердженого постановою КМУ №499 від 05.06.2019 "Про затвердження Порядку проведення електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами та Порядку відбору організаторів електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами").
21.09.2021 Аукціонний комітет з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами прийняв рішення, оформлене протоколом №28, про затвердження Примірного договору купівлі-продажу електричної енергії з постачальником універсальних послуг (пункт 1 рішення).
Як слідує з пункту 1.1. договору купівлі-продажу електричної енергії №65-150-SD-21-00417 при його укладенні сторони керувалися рішенням Аукціонного комітету з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами, оформленого протоколом від 21.09.2021.
Суд констатує, що умови укладеного договору №65-150-SD-21-00417 співпадають з умовами Примірного договору, а це вказує на досягнення між сторонами згоди, при його укладенні, стосовно усіх наявних істотних умов, передбачених примірним, без внесення змін.
Відтак, на підставі договору №65-150-SD-21-00417, який укладений на основі Примірного договору купівлі-продажу електричної енергії з постачальником універсальних послуг, між АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" та ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" виникли майново-господарські зобов'язання.
У пункті 1.3. договору №65-150-SD-21-00417 сторони обумовили порядок використання термінів і понять, у тому числі, які наявні у Законі України "Про ринок електричної енергії".
Зокрема, Закон України "Про ринок електричної енергії" урегульовує правові та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, а також відносини, пов'язані з передачею електричної енергії. За змістом Закону "постачання електричної енергії" - це продаж, включаючи перепродаж, електричної енергії (пункт 68 частини 1 статті 1).
Таким чином, Закон України "Про ринок електричної енергії" прирівнює за своєю юридичною природою постачання електричної енергії до її купівлі-продажу.
Так, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію споживачеві, який зобов'язується оплатити прийняту енергію (частина 1 статті 275 ГК України), а за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар)і сплатити за нього певну грошову суму (статті 654 Цивільного кодексу України).
Отже, оскільки постачання електричної енергії передбачає її купівлю-продаж, то майново-господарські зобов'язання, які виникли між АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" та ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія", носять характер купівлі-продажу. За такими зобов'язаннями АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" повинне передати визначений договором об'єм електричної енергії, а ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" зобов'язане прийняти та сплатити її вартість.
Договір №65-150-SD-21-00417 містить посилання на спеціальний статус покупця електричної енергії - ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія", а саме визначає його у якості "постачальника універсальних послуг" (преамбула договору).
У зв'язку з окресленням такого статусу, у контексті спірних правовідносин, суд зазначає, що "постачальник універсальної послуги" - це визначений відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" електропостачальник, який виконує зобов'язання щодо надання універсальної послуги (п.67 ч.1 ст.1 Закону України "Про ринок електричної енергії"), а вони (універсальні послуги) надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам (ч.1 ст.63 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Зокрема, ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" визнане "постачальником універсальної послуги".
Отже, передбачений умовами договору №65-150-SD-21-00417 статус ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" - "постачальника універсальної послуги" стосується лише прав та обов'язків сторін стосовно обов'язковості продажу електричної енергії її виробником, а тому у незалежності від наведеного статусу, ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" виступає за договором лише покупцем електричної енергії, тобто має договірний статус покупця.
Щодо грошових розрахунків між "виробником", "гарантованим покупцем" та "постачальником універсальних послуг" за укладеними договорами, то колегія суддів зазначає таке.
Наведені умови пункту 7 договору №2309/02/21 від 15.09.2021, укладеного між ДП "Гарантований покупець" та ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" ("постачальник універсальних послуг"), про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів постачальником універсальних послуг, відповідають положенням пункту 7 Примірного договору про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів постачальником універсальних послуг (додаток № 2 "Положення про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії"), за якими оплата постачальнику вартості послуг здійснюється замовником шляхом перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника таким чином:
- перший платіж здійснюється - за три банківські дні до розрахункового місяця в обсязі 20 % прогнозної вартості послуг;
- другий платіж - до 3 числа розрахункового місяця в обсязі 20 % прогнозної вартості послуг;
- третій платіж - до 9 числа розрахункового місяця в обсязі 20 % прогнозної вартості послуг;
- четвертий платіж - до 15 числа розрахункового місяця в обсязі 20 % прогнозної вартості послуг;
- п'ятий платіж - до 21 числа розрахункового місяця в обсязі 20 % прогнозної вартості послуг;
- шостий платіж - до 14 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом у розмірі, який визначається як різниця між вартістю послуг за розрахунковий місяць відповідно до акта приймання-передачі послуг за розрахунковий місяць за формою, наведеною у додатку 6 до цього договору, та сумою перших п'яти платежів.
У свою чергу, умови п.2.8. договору №2293/01/21/77-150-08-21-00393 від 15.09.2021, укладеного між АТ "НАЕК "Енергоатом" та ДП "Гарантований покупець", про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів гарантованим покупцем відповідають пункту 11 Примірного договору про надання послуги із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів гарантованим покупцем (додаток № 4 "Положення про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії"), за якими оплата постачальнику вартості послуг здійснюється замовником шляхом перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника таким чином:
- перший платіж - за чотири банківські дні до розрахункового місяця, що передує розрахунковому періоду, в обсязі 20 % прогнозної вартості послуг;
- другий платіж - до 2 числа розрахункового місяця в обсязі 20 % прогнозної вартості послуг;
- третій платіж - до 8 числа розрахункового місяця в обсязі 20 % прогнозної вартості послуг;
- четвертий платіж - до 14 числа розрахункового місяця в обсязі 20 % прогнозної вартості послуг;
- п'ятий платіж - до 20 числа розрахункового місяця в обсязі 20 % прогнозної вартості послуг;
- шостий платіж - до 14 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом у розмірі, який визначається як різниця між вартістю послуг за розрахунковий місяць, відповідно до акта приймання-передачі послуг за розрахунковий місяць за формою, наведеною у додатку 4, та сумою перших п'ятьох платежів.
Поряд з цим, умови пункту 6 додаткових угод до договору №65-150-SD-21-00417 відповідають пункту 6 Додаткової угоди Примірного договору купівлі-продажу електричної енергії з постачальником універсальних послуг, затвердженого рішенням Аукціонного комітету з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами, яке оформлене протоколом №28 від 21.09.2021. Зокрема, за цим пунктом оплата за електричну енергію здійснюється у формі попередньої оплати; для кожного розрахункового місяця постачальник універсальних послуг здійснює оплату за куплену електричну енергію наступним чином:
- за 2 банківські дні до розрахункового місяця - у розмірі 20 % вартості електричної енергії, купленої у розрахунковому місяці;
- не пізніше 4 числа розрахункового місяця - у розмірі 20 % вартості електричної енергії, купленої у розрахунковому місяці;
- не пізніше 10 числа розрахункового місяця - у розмірі 20 % вартості електричної енергії, купленої у розрахунковому місяці;
- не пізніше 16 числа розрахункового місяця - у розмірі 20 % відсотків вартості електричної енергії, купленої у розрахунковому місяці;
- не пізніше 22 числа розрахункового місяця - у розмірі 20 % вартості електричної енергії, купленої у розрахунковому місяці.
Таким чином, за наслідками порівняння періодичності платежів та їх розміру, суд апеляційної інстанції зазначає, що у схемі договірних відносин між "виробником", "гарантованим покупцем" та "постачальником універсальних послуг" існує певна синхронність виконання ними взятих на себе грошових зобов'язань.
Відповідну синхронність ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" вважає послідовністю дій у ланцюгу здійснення грошових розрахунків. На його думку, у такому ланцюгу спочатку кошти перераховує "виробник" "гарантованому покупцю", у подальшому "гарантований покупець" кошти перераховує "постачальнику універсальних послуг" і лише потім "постачальник універсальних послуг" перераховує кошти "виробнику".
Проте, ані умови Примірних договорів, ані умови наведених договорів не містять договірних умов щодо джерел коштів, які приймають участь у ланцюгу фінансових зобов'язань учасників ринку електричної енергії при виконанні спеціальних обов'язків за наведеним Положенням з метою дотримання відповідної синхронності руху коштів. Іншими словами, вони не містять вказівки на те, що при виконанні договірних зобов'язань сторони використовують лише ті кошти, які надійшли від попереднього їх платника у ланцюгу взаємних розрахунків.
Відтак, постанова КМУ №483 від 05.06.2019, затверджене нею Положення, та Примірні договори для забезпечення загальносуспільних інтересів установлюють лише механізм організації договірних відносин між учасниками ринку електричної енергії, але безпосередньо не визначають джерел розрахунків (джерел надходження коштів: безпосередньо від іншого учасника передбаченої схеми відносин чи інших джерел за результатами власної господарської діяльності), які існують у межах таких договірних відносин, у тому числі і для "постачальників універсальних послуг", а тому ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" зобов'язане сплачувати вартість отриманої електричної енергії незалежно від джерела надходження коштів та без огляду на їх надходження від попереднього учасника у ланцюгу взаємних розрахунків.
Враховуючи викладене, помилковими є доводи скаржника щодо розповсюдження на спірні правовідносини певного порядку руху коштів при виконанні зобов'язань за договором.
Не змінюють строки виконання зобов'язань за договором і положення наказів Міністерства енергетики України з огляду на таке.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).
Так, умовами пункту 6 додаткових угод до договору №65-150-SD-21-00417 сторони визначили, що оплата вартості електричної енергії повинна здійснюватися у формі попередньої оплати за наведеним у попередньому розділі графіком.
Отже, сторони установили строки здійснення платежів.
Водночас, на час дії воєнного стану учасники ринку електричної енергії, на яких покладені спеціальні обов'язки, зобов'язані забезпечити виконання вимог наказу та інших нормативно-правових актів, що регулюють купівлю-продаж електричної енергії (пункт 1 наказу Міністерства енергетики України №132 від 21.03.2022 "Про забезпечення купівлі-продажу електричної енергії постачальникам універсальних послуг в особливий період").
За змістом наказу:
- ДП "НАЕК "Енергоатом" повинне спрямовувати кошти до ДП "Гарантований покупець" в оплату заборгованості за послугу із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів гарантованим покупцем за певний період та у конкретній сумі;
- ДП "Гарантований покупець" протягом одного робочого дня повинне спрямовувати постачальником універсальних послуг отримані згідно з пунктом 1 цього алгоритму кошти за послугу із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів постачальником універсальних послуг;
- постачальники універсальних послуг протягом одного робочого дня з дати отримання кожного платежу від ДП "Гарантований покупець"" згідно з пунктом 2 цього алгоритму повинне спрямувати до ДП "НАЕК "Енергоатом" отриману суму коштів за куповану електричну енергію за певний період постачання у певній сумі.
У подальшому Міністерство енергетики України вносило зміни та доповнення до наказу №132 від 21.03.2022, а саме наказами №173 від 09.05.2022, №180 від 23.05.2022, №214 від 23.06.2022, №291 від 26.08.2022, №334 від 29.09.2022, №339 від 30.09.2022, №391 від 18.11.2022, №17 від 17.01.2022, №22 від 24.01.2023, №43 від 08.02.2023, №90 від 10.03.2023, №181 від 29.05.2023, №214 від 10.07.2023, №231 від 28.07.2023, №259 від 30.08.2023, №295 від 04.10.2023, в яких передбачалися суми та об'єми розрахунків між учасниками ринку.
Таким чином, наведеними наказами визначалися суми коштів, які виділялися для здійснення розрахунків між сторонами, а також встановлювався обов'язок перерахувати ці кошти у визначені терміни (фактично негайно: постачальники універсальних послуг протягом одного робочого дня з дати отримання кожного). Проте, такими наказами не встановлювалися інші строки оплати за укладеними між виробником та постачальниками універсальних послуг договорами купівлі-продажу електричної енергії.
За наведеного, слід зробити висновок, що наказами урегульовувалися правовідносини щодо обов'язкового перерахування ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" отриманих коштів від ДП "Гарантований покупець" протягом одного робочого дня з дати отримання кожного платежу. Але, цей обов'язок не виключає його обов'язку з оплати іншої суми вартості придбаної електричної енергії у визначений договором строк, оскільки наказами не змінювалися джерела надходження коштів для оплати вартості електричної енергії та не встановлювалися умови, які б ставили у залежність сплату отриманої електричної АТ "НАЕК "Енергоатом" від надходження коштів безпосередньо від ДП "Гарантований покупець".
Відтак, накази Міністерства енергетики України не змінювали строки виконання зобов'язань за договором №65-150-SD-21-00417, а тому ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" повинно сплачувати кошти у відповідності до договірного графіку та розміру.
До аналогічного висновку прийшов і Верховний Суд у постанові від 18.09.2024 у справі №918/1304/23.
У скарзі ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" як на причину несвоєчасного виконання зобов'язань послалося, серед іншого, на постанову КМУ №775 від 07.07.2022.
У цьому контексті суд зазначає, що постановою КМУ №775 від 07.07.2022 "Про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії, що здійснюють операції з експорту електричної енергії, для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії протягом дії воєнного стану" затверджене "Положення про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії, що здійснюють операції з експорту електричної енергії, для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії протягом дії воєнного стану", яким встановлені певні права та обов'язки щодо учасників ринку.
Проте, це Положення стосується інших правовідносин, які існують на ринку електричної енергії, а тому воно не змінює та не встановлює інших строків або зобов'язань, які виникли між АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" та ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" у межах договірних відносин за договором №65-150-SD-21-00417, а відтак не впливає на юридичну оцінку виконання зобов'язань за цим договором.
Щодо доводів ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" про те, що на виконання зобов'язань вплинуло невиконання АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" грошових зобов'язань перед "гарантованим покупцем" - ДП "Гарантований покупець", та відповідно "гарантованим покупцем" - ДП "Гарантований покупець" перед ним, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки з огляду на проаналізовані положення законодавства у питанні організації взаємних розрахунків між цими учасниками ринку, сплата коштів ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" за зобов'язаннями перед АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" за двостороннім договором купівлі-продажу ставиться у залежність лише за наслідками їх надходження від ДП "Гарантований покупець" та не впливає на інші грошові кошти, які отримує товариство у господарській діяльності.
Таким чином, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на його власній оцінці та спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи.
Отже, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Рівненської області від 11.03.25 у справі №918/14/25 прийняте з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.
Крім того, у зв'язку із відмовою в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати визначені ст. 129 ГПК України, залишаються за скаржником.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" на рішення господарського суду Рівненської області від 11.03.25 у справі № 918/14/25 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Рівненської області від 11.03.25 у справі № 918/14/25 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, встановленому ст. 286-291 ГПК України.
4. Справу № 918/14/25 повернути до Господарського суду Рівненської області.
Повний текст постанови складений "03" червня 2025 р.
Головуючий суддя Миханюк М.В.
Суддя Крейбух О.Г.
Суддя Саврій В.А.