ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
26 травня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/5217/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючої судді Принцевської Н.М.;
суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.;
(Південно-західний апеляційний господарський суд, м. Одеса, пр-т Шевченка, 29)
Секретар судового засідання (за доручення головуючої судді): Романенко Д.С.;
Від Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» - Овчарук О.О.;
Від Управління освіти, культури, молоді та спорту Великодальницької сільської ради - Лужанський П.С.;
розглянувши апеляційну скаргу у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг»
на рішення Господарського суду Одеської області від 25.02.2025 (повний текст складено та підписано 26.02.2025)
по справі №916/5217/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг»
до Управління освіти, культури, молоді та спорту Великодальницької сільської ради
про стягнення заборгованості в загальній сумі 745 285,30 грн,
(суддя першої інстанції Петров В.С., дата та місце ухвалення рішення: 25.02.2025, Господарський суд Одеської області, м. Одеса, пр-т Шевченка, 29),
У листопаді 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Управління освіти, культури, молоді та спорту Великодальницької сільської ради (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості в загальній сумі 745285,30 грн, яка складається з основного боргу в сумі 634013,88 грн, пені - 80187,16 грн, 3% річних - 8678,71 грн, інфляційних втрат - 22405,55 грн.
В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилався на неналежне виконання Відповідачем умов Договору постачання природного газу №14-4302/23-БО-Т від 23.10.2023 (далі - Договір) в частині здійснення своєчасної оплати за поставлений природний газ.
Позивач стверджував, що сума простроченого та несплаченого основного боргу Відповідача перед Позивачем за Договором складає 634013,88 грн. Крім того, за неналежне виконання Відповідачем умов Договору Позивачем здійснено нарахування пені, розмір якої, з урахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу, складає 80187,16 грн, а також 3% річних від простроченої суми в розмірі 8678,71 грн та інфляційних втрат в сумі 22405,55 грн.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 25.02.2025 у даній справі позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до Управління освіти, культури, молоді та спорту Великодальницької сільської ради про стягнення заборгованості в загальній сумі 745285,30 грн задоволено частково; стягнуто з Управління освіти, культури, молоді та спорту Великодальницької сільської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" основний борг у сумі 634013,88 грн, пеню - 40093,58 грн, 3% річних - 8678,71 грн, інфляційні втрати в сумі 22405,55 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 8943,42 грн; у задоволенні решти частини вимог відмовлено.
У своєму рішенні суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" позовних вимог до Управління освіти, культури, молоді та спорту Великодальницької сільської ради про стягнення суми основного боргу у розмірі 634013,88 грн за поставлений природний газ.
Крім того, судом встановлено правильність нарахування позивачем пені у розмірі 80187,16 грн, 3% річних в сумі 8678,71 грн, а також інфляційних втрат за період з 01.03.2024 по 31.07.2024 в розмірі 22405,55 грн.
Разом з тим, суд першої інстанції, враховуючи заявлене Відповідачем клопотання про зменшення розміру пені, перевіривши всі доводи, які містяться в ньому, а також приймаючи до уваги відсутність доказів, які б свідчили про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання Позивачу збитків саме в результаті порушення Відповідачем умов Договору постачання природного газу № 14-4302/23-БО-Т від 23.10.2023, господарський суд, з урахуванням принципу збалансованості інтересів сторін, та виходячи із загальних засад, встановлених у ст. 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, вважає справедливим та таким, що цілком відповідає принципу верховенства права, можливе зменшення розміру пені на 50% від розрахованої Позивачем суми. На думку суду, стягнення з Відповідача 40093,58 грн пені компенсує негативні наслідки, пов'язані з порушенням Відповідачем строку оплати за поставлений природний газ, при цьому суд зазначив, що стягнення з Відповідача пені у повному обсязі не є співмірним з можливими негативними наслідками від порушення Відповідачем зобов'язання.
Не погоджуючись з таким рішенням, Позивач звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 25.02.2025 у справі №916/5217/24 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 40 093,58 грн пені скасувати та прийняти нове рішення в цій частині, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" щодо стягнення 40 093,58 грн пені, у стягненні яких було відмовлено, - задовольнити.
Апелянт вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, зокрема, ст. 551 Цивільного кодексу України та 233 Господарського кодексу України, та процесуального, зокрема, ст. 236 та ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, без дослідження усіх істотних обставин справи та підлягає скасуванню в частині відмовлених позовних вимог з наступних підстав.
У своїй апеляційній скарзі Позивач зазначає, що згідно пункту 7.2. Договору у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, Споживач зобов'язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Будучи ознайомленим з умовами Договору, Відповідач усвідомлював, що за неналежне виконання умов Договору на нього буде покладена відповідальність передбачена п. 7.2. Договору.
Посилаючись на постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18 та Верховного Суду від 23.09.2019 у справі №920/1013/18, від 26.03.2020 у справі №904/2847/19, Скаржник зазначає, що при вирішенні питання про зменшення штрафних санкцій суд повинен брати до уваги співвідношення розміру заборгованості боржника та розміру штрафних санкцій.
Як зазначає Апелянт, у даній справі ступінь виконання боржником свого обов'язку становить 26,49%, окрім того Відповідач не розраховується за спожитий газ на протязі тривалого часу, тоді як розмір нарахованої пені складає лише 12,65% від суми простроченої заборгованості.
Таким чином на переконання Апелянта, суд неспівмірно зменшив заявлені до стягнення пеню на 50%, чим порушив принципи та підходи Верховного Суду у застосуванні ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України та ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України.
При цьому, Апелянт стверджує, що матеріали справи не містять достатніх доказів, які б підтверджували скрутне матеріальне становище Відповідача по справі в період виникнення правовідносин, а отже у суду були відсутні підстави для твердження, що ним враховано майновий стан сторін.
З огляду на зазначене, Апелянт переконаний, що Відповідачем не доведено реального скрутного фінансового стану, а тому положення Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку доказування не дотримано.
Позивач зазначає, що місцевий господарський суд при вирішенні питання щодо зменшення пені повинен був об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, а не лише Відповідача, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення. Проте, під час розгляду справи не було враховано інтереси Позивача.
Апелянт звертає увагу суду, що перед Позивачем існує значний обсяг несплаченої заборгованості підприємств, що призводить до нестачі коштів для здійснення поточної діяльності Позивача, у тому числі - для забезпечення підприємств необхідним обсягом природного газу протягом опалювального сезону. Таким чином, несвоєчасність оплати контрагентів прямо перешкоджає виконанню покладених на Позивача державою обов'язків, погіршує фінансове становище, впливає на якість та своєчасність надання послуг з поставки газу для інших споживачів природного газу.
На переконання Заявника, зазначені обставини не були враховані судом при ухваленні оскаржуваного рішення. За наведеного, Позивач переконаний, що висновок суду щодо наявності підстав для зменшення пені на 50%, суперечить, як положенням законодавства, так і матеріалам справи.
З огляду на вищевикладене, Позивач вважає, що рішення Господарського суду Одеської області від 25.02.2025 по справі №916/5217/24 в оскаржуваній частині ознакам законного і обґрунтованого рішення суду не відповідає, а тому підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.03.2025 зазначену апеляційну скаргу залишено без руху, як таку, що не відповідає вимогам ст.258 Господарського процесуального кодексу України, та роз'яснено, що у випадку не усунення скаржником вказаних недоліків, апеляційну скаргу буде повернуто апелянту.
20.03.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» надійшло клопотання про усунення недоліків, допущених при зверненні з апеляційною скаргою, в якій апелянт надав докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 3633,60 грн.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» на рішення Господарського суду Одеської області від 25.02.2025 по справі №916/5217/24; витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали справи №916/5217/24.
28.03.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/5217/24.
07.04.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Управління освіти, культури, молоді та спорту Великодальницької сільської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу.
У своєму відзиві Відповідач не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її не обґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
На переконання Відповідача, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального права, з огляду на що судом було прийнято справедливе, обґрунтоване та законне рішення, яке скасуванню не підлягає.
З огляду на зазначене, Відповідач просить залишити рішення Господарського суду Одеської області від 25.02.2025 у справі № 916/5217/24 без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" без задоволення.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.04.2025 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на рішення Господарського суду Одеської області від 25.02.2025 по справі №916/5217/24 призначено до розгляду на 26.05.2025 об 11-00 год.
06.05.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалю Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2025 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; розгляд справи №916/5217/24 призначено на 26.05.2025 об 11-00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв'язку EASYCON.
26.05.2025 у судове засідання, яке проводилось в режимі відеоконференції з'явились представники сторін, які підтримали вимоги та доводи, викладені ними письмово.
Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 23.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» (Постачальник) та Управлінням освіти, культури, молоді та спорту Великодальницької сільської ради (Споживач) укладено Договір постачання природного газу № 14-4302/23-БО-Т, згідно з п. 1.1 якого Постачальник зобов'язується поставити Споживачеві природний газ, а Споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.
Відповідно до п. п. 1.2 Договору природний газ, що постачається за цим Договором, використовується Споживачем для своїх власних потреб. Необхідний споживачу плановий обсяг природного газу, зазначений в пункті 2.1 цього Договору, Споживач визначає самостійно.
Згідно з п. 1.3 Договору за цим Договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України.
У пункті 2.1 Договору сторони погодили, що Постачальник передає Споживачу на умовах цього Договору замовлений Споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з вересня 2023 року по 31 грудня 2023 року (включно), в кількості 65,000 тис.куб.метрів, в тому числі по місяцях: у листопаді 2023 року - 21,700; у грудні 2023 року - 43,300.
Загальний обсяг природного газу, замовлений Споживачем за цим Договором, складається з сум загальних обсягів природного газу, замовлених Споживачем на всі розрахункові періоди протягом строку дії Договору (п. 2.1.1 Договору).
Пунктом 2.2 Договору визначено, що Споживач підтверджує, що замовлені ним обсяги природного газу, які визначені в п.2.1 цього Договору, повністю покривають потреби Споживача у відповідному розрахунковому періоді для потреб, визначених пунктом 1.2 цього Договору.
За умовами п. 2.4 Договору перегляд та коригування замовлених Споживачем обсягів природного газу за цим Договором може відбуватися шляхом підписання сторонами додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного розрахункового періоду.
Положеннями п. 3.1 Договору передбачено, що Постачальник передає Споживачеві у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від Постачальника до Споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ Споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ.
Згідно з п. 3.5 Договору приймання-передача природного газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Відповідно до п.п. 3.5.1 Договору Споживач зобов'язується надати Постачальнику не пізніше 5-го (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та Споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача.
Підпунктом 3.5.2 Договору встановлено, що на підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС Постачальник готує та надає Споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період, підписаний уповноваженим представником Постачальника.
Споживач протягом 2 (двох) робочих днів з дат одержання акту зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання (п.п. 3.5.3 Договору).
Згідно з п.п. 3.5.4 Договору у випадку не повернення Споживачем підписаного оригіналу акту до 15 (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначений в розділі 4 цього Договору.
Відповідно до п. 3.6 Договору звірка фактично використаного обсягу газу за цим договором на певну дату чи протягом розрахункового періоду ведеться Сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений Споживачу обсяг газу згідно з даними Інформаційної платформи оператора ГТС.
У пункті 4.1 Договору Сторони погодили, що ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим Договором, встановлюється наступним чином: ціна природного газу за 1000 куб.м газу без ПДВ - 13658,33 грн, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%, ціна природного газу за 1000 куб.м газу з ПДВ - 16390,00 грн. Усього ціна газу разом з податком на додану вартість - 16390,00 грн. Крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн, крім того ПДВ 20% - 27,315 грн, всього з ПДВ - 163,89 грн за 1000 куб. м. Всього ціна газу за 1000 куб.м з ПДВ з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16553,89 грн.
Загальна вартість цього Договору на дату укладання становить 896669,04 грн, крім того ПДВ 179333,81 грн, разом з ПДВ - 1076002,85 грн (п. 4.3 Договору).
Пунктом 5.1 Договору встановлено, що оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:
- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється Споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому Споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного Споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього Договору.
Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.
За умовами п. 5.2 Договору під час перерахування коштів у призначенні платежу посилання на номер Договору є обов'язковим. Зміна Споживачем призначення платежу здійснюється виключно листом, який надається Постачальнику, але в будь-якому випадку не пізніше 10 календарних діб з дня надходження відповідних коштів на рахунок Постачальника.
Положеннями п. 5.3 Договору передбачено, що оплата за природний газ здійснюється Споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений в розділі 14 цього Договору.
Пунктом 5.4 Договору визначено, що у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості із сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору Сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від Споживача, погашає вимоги Постачальника у такій черговості незалежно від призначення платежу, визначеного Споживачем: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати Постачальника, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу - сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи; 3) у третю чергу - погашається основна сума заборгованості за використаний природний газ та компенсація вартості робіт, пов'язаних з припиненням (обмеженням) газопостачання Споживачу.
Згідно з п. 5.5 Договору звірка розрахунків та/або фактичного обсягу використання природного газу здійснюється Сторонами протягом десяти днів з моменту письмової вимоги однієї із сторін, підписаної уповноваженою особою на підставі відомостей про фактичну оплату вартості використаного природного газу Споживачем та актів його приймання-передачі.
Відповідно до п.п. 4 п. 6.2 Договору Споживач зобов'язаний, зокрема: прийняти газ на умовах цього Договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим Договором.
Пунктом 7.1 Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань Сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим Договором.
За умовами п. 7.2 Договору у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, Споживач зобов'язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Пунктом 7.6 Договору визначено, що збитки, завдані одній із сторін внаслідок невиконання (неналежного виконання) іншою Стороною своїх зобов'язань, відшкодовуються винною у невиконанні (неналежному виконанні) Стороною в порядку та розмірі, визначених цим договором та чинним законодавством України.
Відповідно до п.п. 11.1, 11.2 Договору у разі виникнення спорів (розбіжностей) Сторони зобов'язуються розв'язувати їх шляхом проведення переговорів та консультацій. Будь-яка із сторін має право ініціювати їх проведення. У разі недосягнення Сторонами згоди, спори (розбіжності) вирішуються у судовому порядку.
Згідно з п. 11.3 Договору строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим Договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить 5 років.
Положеннями розділу 13 Договору сторони погодили, що Договір набуває чинності з дати підписання і діє в частині поставки газу до 31 грудня 2023 року (включно), а в частині розрахунків - до повного їх виконання.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору № 14-4302/23-БО-Т від 23.10.2023 ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» з листопада 2023 року по грудень 2023 року включно було поставлено, а Управлінням освіти, культури, молоді та спорту Великодальницької сільської ради прийнято природного газу на загальну суму 862573,39 грн, в т.ч. за листопад 2023 року у розмірі 228559,51 грн та за грудень на суму 634013,88 грн.
На підтвердження постачання Відповідачу природного газу у період з листопада 2023 року по грудень 2023 року на загальну суму 862573,39 грн Позивачем надано до матеріалів позову акти приймання-передачі природного газу, а саме:
- акт приймання-передачі природного газу за листопад 2023 року від 11.12.2023 на суму 228559,51 грн (в т.ч. ПДВ 38093,25 грн.), обсяг споживання - 13,80700 тис.куб.м;
- акт приймання-передачі природного газу за грудень 2023 року від 12.01.2024 на суму 634013,88 грн. (в т.ч. ПДВ 105668,98 грн.), обсяг споживання - 38,30000 тис.куб.м.
Вказані акти приймання-передачі природного газу від 11.12.2023, від 12.01.2024 підписані лише зі сторони Постачальника та скріплені його печаткою. При цьому, Позивачем до матеріалів справи додано роздруківки із електронної пошти щодо виконання приписів п.п. 3.5.2 п. 3.5 Договору, а саме направлення засобами електронної пошти на електронну адресу Відповідача, яка зазначена в розділі 14 Договору, актів приймання-передачі природного газу за період постачання природного газу з листопада по грудень 2023 року.
З матеріалів справи вбачається, що листом від 02.07.2024 за вих. № ТОВВИХ-24-9871 ТОВ “Оператор газотранспортної системи України» у відповідь на адвокатський запит було повідомлено, зокрема, інформацію щодо споживача з ЕІС - 56XS000183H94005: обсяг природного газу, використаний споживачем з ЕІС-кодом 56XS000183H94005 за період з 01.11.2023 по 31.12.2023, та віднесений в алокацію постачальника ТОВ “ГП “Нафтогаз Трейдинг» (ЕІС - код 56X930000010610X) становить: з 01.11.2023 по 30.11.2023 - 13807,00 м3; з 01.12.2023 по 31.12.2023 - 38300,00 м3.
Відповідно до інформації про надходження коштів у період з 23.10.2023 до 21.05.2024 (а.с. 29), Управління освіти, культури, молоді та спорту Великодальницької сільської ради здійснило оплату за Договором у загальній сумі 228559,51 грн, а саме: 13.12.2023 три платежі: 1) на суму 47013,05 грн із призначенням платежу: “0614060;2274, опл.за спожитий природний газ в КЗ“Центр культ.та дозвіл», зг.акту №1 від 11.12.23р. дог.№14-4302/23-БО-Т від 23.10.23р.;ПДВ-7835,51»; 2) на суму 78713,75 грн із призначенням платежу: “0614060;2274, опл.за спожитий природний газ в ЗДО, зг.акту №1 від 11.12.23р. дог.№14-4302/23-БО-Т від 23.10.23р., в т.ч.ПДВ-13118,96»; 3) на суму 102832,71 грн із призначенням платежу: “0614060;2274, опл.за спожитий природний газ в ліцеях, зг.акту №1 від 11.12.23р. дог.№14-4302/23-БО-Т від 23.10.23р., в т.ч.ПДВ-17138,78».
Разом з тим, оскільки Відповідач за поставлений природний газ розрахувався частково, сплативши лише за природний газ, поставлений у листопаді 2023 року на суму 228559,51 грн, несплаченим залишився поставлений у грудні 2023 року природний газ у розмірі 634013,88 грн, що і стало підставою для звернення ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» до Господарського суду Одеської області з відповідними позовними вимогами про стягнення заборгованості за природний газ, а також пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Враховуючи те, що Апелянт оскаржує рішення місцевого господарського суду лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з Управляння освіти, культури, молоді та спорту Великодальницької сільської ради 40093,58 грн пені, апеляційний перегляд рішення Господарського суду Одеської області від 25.02.2025 у справі №916/5217/24 в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" 634013,88 грн основного боргу, пені у розмірі 40093,58 грн, 3% річних - 8678,71 грн, інфляційних втрат в сумі 22405,55 грн Південно-західним апеляційним господарським судом не здійснюється, оскільки за умовами частини першої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а у відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 13 Закону України "Про ринок природного газу" споживач зобов'язаний, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.
Відповідно до вимог ч. 1, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу положень ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.2 ст.612 ЦК України).
Судом першої інстанції встановлено і не оскаржується сторонами, що Відповідач за поставлений природний газ розрахувався частково, сплативши лише за природний газ, поставлений у листопаді 2023 року на суму 228559,51 грн. Так, несплаченим залишився поставлений у грудні 2023 року природний газ у розмірі 634013,88 грн.
Частиною 1 ст.230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, серед іншого, неустойкою.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч.1 ст.550 ЦК України).
Частиною 6 ст.231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 7.1 Договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим Договором.
У відповідності до п. 7.2 Договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
З огляду на несвоєчасне виконання Відповідачем зобов'язань за спірним Договором щодо здійснення оплати за поставлений природний газ Позивачем нараховано Відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за несвоєчасну оплату вартості поставленого природного газу у грудні 2023 року у розмірі 634013,88 грн за період з 16.02.2024 по 31.07.2024 у розмірі 80187,16 грн, розрахунок якої додано до позову.
Дослідивши та перевіривши здійснений Позивачем розрахунок суми пені за несвоєчасну оплату вартості поставленого природного газу у грудні 2023 року у розмірі 80187,16 грн за період з 16.02.2024 по 31.07.2024, колегія суддів погоджується з вірним висновком суду першої інстанції, що розрахунок пені було здійснено Позивачем вірно, також колегія суддів звертає увагу, що вказаний розрахунок Відповідачем не оспорено.
При цьому, в матеріалах справи наявна заява Відповідача від 17.01.2025 у якій останній просить суд зменшити нараховану Управлінню освіти, культури, молоді та спорту Великодальницької сільської ради пеню. В обґрунтування такої заяви Відповідач посилається на те, що Управління освіти, культури, молоді та спорту Великодальницької сільської ради є бюджетною установою та має статус не прибутковості, вищевказана заборгованість, у разі прийняття рішення щодо задоволення позовних вимог, буде виплачена за рахунок бюджетних асигнувань, які будуть виділені бюджетом на діяльність Управління освіти, культури, молоді та спорту Великодальницької сільської ради, та, в зв'язку з чим, будуть зменшені відповідні роботи та послуги, які змогли би бути надані за вищевказану суму. Окрім того, Відповідач зазначає, що стягнення суми боргу в сумі 745285,30 грн становить непомірний тягар для Відповідача, при цьому пеня в розмірі 80187,16 грн є надмірно великою та не є співмірною порівняно зі збитками та негативними наслідками для Позивача.
Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
У випадку якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом (частина друга статті 551 Цивільного кодексу України). Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (частина третя статті 551 названого Кодексу).
Судова колегія зазначає, що індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов'язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.01.2024 у справі №911/2269/22.
Отже, у випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 Цивільного кодексу України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшувати.
Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків), тощо.
У контексті наведеного, судова колегія зазначає, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Така правова позиція викладена в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 р. №7-рп/2013.
Приймаючи рішення про зменшення заявленої до стягнення пені, суд першої інстанції виходив з мотивів необхідності дотримання балансу інтересів обох сторін та загальних засад, встановлених у ст. 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, та вважав справедливим та таким, що цілком відповідає принципу верховенства права зменшення розміру пені на 50% від розрахованої Позивачем.
Отже, місцевий господарський суд, зменшуючи розмір пені до 40093,58 грн, на підставі розгляду усіх обставин справи та оцінки зібраних у справі доказів, встановив наявність тих виняткових обставин, з якими законодавство пов'язує можливість зменшення розміру неустойки.
При цьому судом першої інстанції враховано, що метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб'єкта господарської діяльності.
Зменшення неустойки (штрафу, пені) є протидією необґрунтованого збагачення однією з сторін за рахунок іншої; відповідає цивільно-правовим принципам рівності і балансу інтересів сторін; право на зменшення штрафу направлене на захист слабшої сторони договору, яка в силу зацікавленості в укладенні договору, монополістичного положення контрагенту на ринку, відсутності часу чи інших причин не має можливості оскаржити включення в договір завищених санкцій.
Таким чином, на підставі частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 233 Господарського кодексу України, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі, і з власної ініціативи, має право зменшити розмір неустойки (штрафу, пені) до її розумного розміру (такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 925/577/21).
Судова колегія, приймаючи до уваги відсутність доказів, які би свідчили про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання Позивачу збитків саме в результаті порушення Відповідачем умов Договору постачання природного газу № 14-4302/23-БО-Т від 23.10.2023, з урахуванням принципу збалансованості інтересів сторін, та виходячи із загальних засад, встановлених у ст. 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, вважає справедливим та таким, що цілком відповідає принципу верховенства права, зменшення розміру пені на 50% від розрахованої Позивачем. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що стягнення з Відповідача такої суми пені компенсує негативні наслідки, пов'язані з порушенням Відповідачем строку оплати за поставлений природний газ, стягнення ж з Відповідача пені у повному обсязі не є співмірним з можливими негативними наслідками від порушення Відповідачем зобов'язання.
Суд апеляційної інстанції також вважає за необхідне зазначити, що у наявних матеріалах справи відсутні, а Позивачем не надано, доказів на підтвердження понесення останнім збитків, внаслідок порушення Відповідачем свого зобов'язання з оплати поставленого газу за Договором. Також, відсутній й докази понесення Позивачем значних негативних наслідків внаслідок порушення Відповідачем свого зобов'язання з оплати поставленого газу.
Наведене вище у своїй сукупності, на переконання суду апеляційної інстанції, є винятковою обставиною, яка є підставою для зменшення розміру пені.
При цьому, колегія суддів зазначає, що законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, дане питання вирішується судом згідно з ст.86 Господарського кодексу України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Разом з тим, апеляційний господарський суд відхиляє посилання апелянта на те, що суд першої інстанції при зменшенні пені не дослідив негативні наслідки для Позивача та не врахував його інтересів, оскільки, відповідно до норм статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, між тим, під час вирішення даного спору, Позивачем не надано, а відтак матеріали справи не містять доказів, які підтверджують ймовірність збитків або засвідчували наявність збитків у позивача, у зв'язку з несвоєчасним виконанням прийнятих на себе зобов'язань Відповідачем.
До того ж, у даному випадку судом першої інстанції, під час зменшення розміру пені, враховано інтереси обох сторін, оскільки розмір пені зменшено до 40093,58 грн, а не звільнено Відповідача від відповідальності.
Колегія суддів зазначає, що враховуючи індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру пені, а також дискреційний характер визначення судом розміру зменшення пені, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для перегляду рішення, оскільки зменшення заявленої до стягнення пені відбувається виключно від внутрішньої оцінки судом першої інстанції фактичних обставин справи та обґрунтованості доводів і заперечень сторін.
Судова колегія також враховує, що у даному спорі судом першої інстанції також стягнуто з Відповідача на користь позивача заявлені до стягнення три проценти річних у розмірі 8678,71 грн та інфляційні втрати у розмірі 22405,55 грн, що були заявлені Позивачем, а тому негативні для Позивача наслідки, у вигляді несвоєчасного виконання Відповідачем взятих на себе зобов'язань з оплати поставленого газу, були компенсовані, у тому числі за рахунок таких грошових коштів.
З урахуванням наведеного, стягнення з Відповідача пені у розмірі 40093,58 грн компенсує негативні наслідки, пов'язані з порушенням Відповідачем строку оплати за поставлений природний газ, стягнення ж з Відповідача пені у повному обсязі, на переконання суду, не є співмірним з можливими негативними наслідками від порушення Відповідачем зобов'язання.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про достатність підстав для зменшення заявленої Позивачем до стягнення пені, оскільки, за даних обставин, присудження до стягнення із Відповідача всього розміру пені матиме наслідком покладення на Відповідача невиправданого тягаря.
Отже на думку апеляційного суду, зменшення судом першої інстанції заявленої Позивачем до стягнення пені до 40093,58 грн, повною мірою відповідає принципам справедливості, добросовісності та розумності.
Такий висновок суду не порушує балансу інтересів сторін та не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, передбаченим статтею 3 Цивільного кодексу.
Виходячи з того, що можливість використання судом права на зменшення розміру штрафних санкцій, як і визначення розміру, до якого вони підлягають зменшенню, законодавством віднесено на розсуд суду, та враховуючи установлені місцевим господарським судом обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду про наявність підстав для зменшення пені до 40093,58 грн.
Згідно зі статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.
Статтею 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відтак, колегія суддів вважає, що наведені скаржником доводи не знайшли свого підтвердження, а тому підстави для скасування оскаржуваного рішення в частині зменшення пені відсутні, що зумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення без змін.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» на рішення Господарського суду Одеської області від 25.02.2025 у справі №916/5217/24 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Одеської області від 25.02.2025 у справі №916/5217/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 286 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений та підписаний 02.06.2025 року.
Головуюча cуддя: Н.М. Принцевська
Судді: Г.І. Діброва
А.І. Ярош