Справа № 295/3953/25 Головуючий у 1-й інст. Лєдньов Д. М.
Категорія 91 Доповідач Павицька Т. М.
03 червня 2025 р. м. Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Павицька Т.М. вирішуючи відповідно до вимог ст. 359 ЦПК України питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 22 квітня 2025 року по справі за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи - Міністерства оборони України про оголошення фізичної особи померлою,
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 22 квітня 2025 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Оголошено померлим ОСОБА_2 , який загинув поблизу населеного пункту Високопілля Бериславського району Херсонської області. Місцем смерті ОСОБА_2 визнано селище Високопілля Бериславського району Херсонської області. Днем смерті ОСОБА_2 визнано день набуття рішенням законної сили.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, 30.05.2025 Міністерство оборони України через підсистему «Електронний суд» подало апеляційну скаргу, яка зареєстрована в Житомирському апеляційному суді - 02.06.2025.
Дослідивши подану апеляційну скаргу, апеляційний суд приходить до висновку про залишення її без руху з таких підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Зокрема, особою, що подала апеляційну скаргу не оплачено судовий збір.
В апеляційній скарзі Міністерство оборони України просить відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у справі. Як підставу для відстрочення сплати судового збору вказує, що станом на день подачі апеляційної скарги Міністерство оборони України з незалежних від нього обставин не має можливості сплатити судовий збір.
Згідно ч.1 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Пунктом 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» (із змінами від 25.09.2015 року) роз'яснено, що відповідно до ст. 8 Закону №3674-VI та ст. 82 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.
Заявником не надано суду апеляційної інстанції жодних доказів, які б підтверджували обставини, на які Міністерство оборони України посилається у своєму клопотанні, як підставу для відстрочення сплати судового збору та які б свідчили про його майновий стан.
Враховуючи викладене, підстави для відстрочення сплати судового збору відсутні, оскільки Міністерством оборони України не надано суду належних доказів, які б підтверджували його майновий стан.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до суду заяви у справах окремого провадження фізичною особою справлявся судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становив 3028 гривень.
Згідно з п. 1.6 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до ч. 3 ст. 4Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, судовий збір за подання апеляційної скарги складає 726,72 грн (із розрахунку 605,60 грн х 150% х 0,8).
На підставі зазначеного, при поданні апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, Міністерству оборони України необхідно сплатити судовий збір в сумі 726,72 грн.
Платіжні реквізити для перерахування судового збору:
отримувач коштів: Житомирська міська отг22030101
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37976485
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
код банку отримувача: МФО 899998;
рахунок отримувача: UA498999980313101206080006797 ;
код класифікації доходів бюджету: 22030101;
призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Житомирський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.
Крім того, відповідності до ч. 3 та 4 ст. 356 ЦПК України апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До апеляційної скарги додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника.
Частиною 1 ст. 58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звернутися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Положення ч. 4 ст. 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
За змістом ч. 1, 2, 3 ст. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Відповідно до частини 2 статті 245 ЦПК України, довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі №303/4297/20 (провадження №14-105цс21) вказано, що з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень».
З додатків до апеляційної скарги вбачається, що на підтвердження повноважень Балтак Д.О. до апеляційної скарги долучено довіреність у порядку передоручення від 20.08.2024, довіреність у порядку передоручення від 07.11.2023, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Однак, до апеляційної скарги не надано визначених ст. 58 ЦПК України документів, які можуть підтвердити повноваження Балтак Д.О. діяти від імені Міністерства оборони України в порядку самопредставництва.
Оскільки довіреності, які додані Балтак Д.О. до апеляційної скарги від 07.11.2023 та від 20.08.2024, сформовані через систему «Електронний суд», не містять підпису керівника Міністерства оборони України - Умєрова Р.Е., не посвідчені нотаріально та не входять до переліку довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених, вони не є належними документами на підтвердження повноважень Балтак Д.О., як представника Міністерства оборони України в суді апеляційної інстанції.
Передоручення, за своїм змістом передбачає передання повноважень, отриманих на підставі доручення. До того ж чинне законодавство передбачає вимогу щодо нотаріального посвідчення такого правочину.
Разом з тим, виходячи з того, що керівник юридичної особи діє від імені цієї особи в порядку самопредставництва, тобто без видачі доручення, то видане передоручення не вбачається обґрунтованим, а керівник юридичної особи мав видати або сформувати в системі «Електронний суд» доручення в порядку, передбаченому ч.3 ст. 62 ЦПК України, ст. 246 ЦК України.
А отже, сформована представником в системі «Електронний суд» довіреність в порядку передоручення не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому не може бути прийнята до уваги суду в якості документа, що підтверджує повноваження представника.
Таким чином, на підтвердження повноважень брати участь у справі в порядку самопредставництва Балтак Д.О. має надати суду належним чином засвідчені докази того, що він обіймає певну посаду (наказ, трудовий договір); докази, що дозволяють встановити обсяг повноважень (статут, положення, трудовий договір (контракт), посадову інструкцію), які би засвідчували можливість підписанта діяти від Міністерства оборони України за правилами самопредставництва останнього.
За змістом ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги (заяви), яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу про залишення без руху.
Враховуючи наведене, апеляційна скарга залишається без руху.
Керуючись статтями 185, 357 ЦПК України,
Відмовити Міністерству оборони України у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 22 квітня 2025 року залишити без руху.
Надати строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити заявнику, що оригінал квитанції (платіжного доручення) про сплату судового збору має бути поданий безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Роз'яснити заявнику, що у випадку невиконання вимог ухвали у встановлений строк, апеляційна скарга буде вважатися неподаною і повернута.
Суддя